Передмонтажна ревізія обладнання

Передмонтажній ревізії підлягають обладнання і апарати, що знаходяться на зберіганні у замовника не менше 9 місяців з моменту їх випуску в тому випадку, якщо монтаж їх намічений не пізніше, ніж через 6 місяців після здійснення робіт по ревізії. Обладнання і апарати, гарантійний строк зберігання яких згідно заводським технічним умовам на поставку менше 9 місяців, підлягають передмонтажній ревізії в строки, що вказані в технічних умовах.

Передмонтажну ревізію виконують як силами і засобами замовника, так і підрядної організації. Роботи по передмонтажній ревізії обладнання можуть виконуватись монтажною організацією по окремому договору з замовником.

Обладнання, що поставляється заводами-виробниками в запломбованому вигляді, передмонтажній ревізії не підлягають.

Для виконання робіт по ревізії обладнання замовник повинен передати інструкції і паспорти заводів-виробників на обладнання, що ревізується, а також технічні умови на доставку його і кошторис втрат, складену на основі одиничних розцінок, в яких затрати праці визначені за єдиними і відомчими нормами і розцінками на монтаж обладнання.

Перед початком розборки обладнання необхідно уважно підготувати робоче місце, промити і протерти місце розбору обладнання і навколо нього.

Під час розбору машини на вузли і деталі треба дотримуватися чистоти, кожну деталь уважно промити і насухо протерти, користуватися потрібними інструментами. Не можна гайкові з’єднання розбирати за допомогою зубила і молотка.

У процесі передмонтажної ревізії необхідно перевірити чи нема на оброблюваних деталях забоїн і задирів, чи не ушкоджені різьби на шпильках, болтах і гайках, а також чи не забиті вони брудом або іншими предметами.

Крім того, робочі поверхні вкладишів підшипників не повинні мати рисок, люфт в підшипниках кочення на повинен перебільшувати норми. Знайдені при передмонтажній ревізії обладнання не значимі дефекти потрібно полагодити.

Роботи, виконані на передмонтажній ревізії обладнання, оплачує замовник за графою «Обладнання, пристосування і інвентар» кошторису на будування підприємства (цеху).

 

 

Тема 2. Методи виконання монтажних робіт

2.1. Характеристика методів виконання монтажних робіт.

2.2. Метод збірки конструктивними елементами.

2.3. Метод збірки укрупненими монтажними елементами.

2.4. Монтаж на суцільних підмостях та напівнавісна збірка, навісна збірка, метод вертикального підйому та поздовжньої насувки.

2.5. Типи та характеристика засобів риштувань.

2.6. Характеристика операцій по виконанню монтажних з’єднань.

 

Характеристика методів виконання монтажних робіт.

 

В технологічному процесі монтажу обладнання можуть бути дві самостійні операції: збірка конструкцій і переміщення зібраних конструкцій в проектне положення. Необхідність у другій операції виникає тоді, коли з якихось причин збірка конструкції в проектному положенні не може бути здійснена або економічно недоцільна (наприклад при монтажі мачта козлових кранів). Монтаж мачт, як правило, здійснюється у такій послідовності: спочатку мачту повністю у місце її встановлення, а потім монтують у вертикальне положення.

Існують різні методи збірки і переміщення конструкції, вибір яких залежить від таких факторів:

1. Індивідуальних особливостей обладнання, що монтується.

2. Загальних розмірів обладнання як у плані, так і по висоті.

3. Маси монтажних елементів і обладнання.

4. Розрахункові схеми і типи монтажних кріплень.

5. Наявності на монтажному майданчику або на складах конструкцій або обладнання, що монтується.

6. природно-кліматичних умов регіону.

7. Місцевих умов, що характеризують будівельний майданчик об’єкту гідровузла (під’їзні шляхи, розташування суміщених споруд, гідрологічні умов ріки, умов пропуску сурм і т.п.).

Щоб правильно врахувати різнопитні фактори та знати оптимальний метод виконання монтажних робіт, необхідно розглянути декілька можливих варіантів розвитку подій з врахуванням техніко-економічних показників.

Розглянемо основні методи з монтажу обладнання і конструкції, які застосовуються у гідротехнічному будівництві:

1. Метод збірки конструктивними елементами

2. Метод збірки укрупненими монтажними елементами.

3. Метод збірки на суцільних підмостях.

4. Метод напівнавісної збірки.

5. Метод навісної збірки.

6. Метод вертикального підбору.

7. Метод нарощування

8. Метод поздовжньої засувки.

 

Метод збірки конструктивних елементів.

 

Цей метод застосовується для монтажу механічного обладнання і металевих конструкцій і заклечається у встановленні в проектне положення окремих конструктивних елементів обладнання і конструкцій. За допомогою цього методу закладних частин у штробах, габаритних затворів, каркасів будівлі ГЕС.

За умовами перевезення крупно габаритних конструктивних елементів автомобільним або залізничним транспортом доцільно укрупнити ці елементи в один монтажний блок і встановлювати його в проектне положення тими ж механізмами, які здійснюють монтаж інших конструкцій. Такий метод називається збірного укрупненими монтажними елементами і практично доповнює перший метод, метод збірки конструктивними елементами. На монтажному майданчику конструктивні еле-менти збирають в блок і зварюють або склепують. Цей метод застосовується в усіх випадках, коли вантажопідйомність і виліт стріли монтажного крана дозволяють здійснювати встановлення декількох монтажних елементів за одним підйомом, а їх з’єднання може бути виконано заздалегідь.

При цьому укрупнений монтажний елемент повинен володіти достатньою жорсткі-стю для його підйому і встановлення.

Бувають випадки, коли міцність і стійкість зібраного блоку або частини споруди тільки за рахунок правильно вибраної послідовності його встановлення забезпечи-ти не вдається. Так, для споруд з великими прогонами потрібно створювати додат-кові тимчасові опори або кріплення, які сприймають на себе вагу зібраної частини споруди до того моменту, коли вся споруда не буде повністю завершена збірною.

 

 

Основним документом для виконання монтажних робіт є проект виробництва робіт, що розробляється спеціалізованою організацією. У проект виробництва робіт(ППР) передбачається вирішення наступних організаційно-технічних питань: першочергове виконання підготовчих і загальномайданчикових робіт, організація майданчиків для складування і укрупнительной складання, послідовність монтажу, потоковість виробництва монтажних робіт, безпека.

Проект виробництва робіт(ППР) містить: копію завдання, відомість документів, пояснювальну записку, генеральний план монтажних робіт, графіки, технологічні карти, відомість потрібних засобів, матеріалів, енергоресурсів, робочі креслення індивідуальних пристосувань, технічні рішення по прокладенню тимчасових комунікацій.

Графіки, що входять в проект виробництва робіт(ППР), розробляються лінійними або мережевими по етапах або по пусковому комплексу в цілому. До них відносяться графіки виробництва монтажних робіт, рухи робочої сили по професіях, роботи механізмів, подання в монтаж устаткування, конструкцій, матеріалів.

На типові види монтажних робіт і на монтаж нескладних об’єктів складаються технологічні карти. Технологічна карта монтажу металоконструкцій розробляється на основі ППР. На ній зображається: схема монтаж металевих конструкцій; місця розміщення вантажопідйомних засобів, вказівкою ваги і схеми строповки апарату, послідовності монтажу, вказівок по техніці безпеки.

Технологічні карти або схеми розробляються на наступні види робіт:

Переміщення устаткування;

Укрупнительная складання металлоконструций;

Установка в проектне положення металевих конструкцій;

Монтаж трубопроводів;

Установка, пересування і демонтаж металоконструкцій;

Випробування місткостей і трубопроводу.

Можливі різні способи монтажу устаткування:

Поєднання будівельних робіт з монтажем - в цьому випадку на початку робиться монтаж устаткування на нульовій відмітці, зведення перекриттів першого поверху, монтаж устаткування на перекритті, зведення перекриттів другого поверху і так далі

Великоблочний метод монтажу припускає виконання максимального об’єму робіт на рівні землі для збільшення швидкості монтажу. Тут же робиться складання і гідровипробування, нанесення теплоізоляції, футерування, обв’язування трубопроводів і майданчиків. В цілому такий підхід збільшує продуктивність монтажних робіт.