Гідравлічні стрічкові підйомники

 

Для підйому або опускання затворів під час будівельного періоду застосовують гідравлічні стрічкові підйомники (рис. 4.11). Їх підйомний пристрій складається із гідравлічних домкратів 4, наддомкратної балки 5, в середині якої на валиках підвішена сталева стрічка 6 з отворами, та нерухома піддомкратна балка 3. Кожна піддомкратна балка має відкриті гнізда зверху та отвори посередині.

Після кріплення затвора до нижньої частини стрічки шарнірний валик 7 закладають в верхнє гніздо піддомкратної балки; при такому положенні другій (нижній) отвір в балці знаходиться між двома отворами в сталевій балці та вона висить на піддомкратній балці.

При підйомі поршнем домкратів на висоту робочого хода стрічка разом з наддомкратною балкою і підвішена конструкція переміщується вверх, верхнє гніздо під домкратної балки співпадає з найблищим отвором стрічки, куди закладають другий валик. Потім поршні домкратів опускають, а вага затвора передається на валик, який закладений у верхній отвір під домкратної балки; вивільнений валик наддомкратної балки виймають.

Після випуску робочої рідини із циліндрів домкратів поршні разом з над домкратною балкою опускаються; при цьому середній отвір балки співпадає з одним із отворів стрічки, в якій закладається другий валик. Відстань між отворами (крок) в стрічках приймають зазвичай 500 мм.

Рис. 4.11. Гідравлічні стрічкові підйомники. 1 – опори; 2 – прольотна конструкція; 3 – піддомкратна балка;4 – гідравлічні домкрати; 5 - наддомкратна балка; 6 – стрічка, 7 – шарнірний валик.

 

Для синхронізації підйому затворів великої ваги встановлюють чотири гідравлічних домкрата, які з’єднані трубопроводом з центральним насосом, що подає робочу рідину у всі домкрати одночасно.

За тиском рідини стежать за манометром, який встановлений біля насоса. При з’єднанні домкратів в одну загальну систему – батарею підйомне зусилля у всіх домкратах буде однакове.

 

Мачти

 

Монтажні мачти застосовують переважно для підйому одиничних вантажів, у разі коли вантажопідйомність кранів недостатня або коли їх використання економічно недоцільно, а також при напівмеханізованих підйомах (при відсутності кранів).

Мачта 1 являє собою стрижень, який утримується у вертикальному або похилому становищі вантами 6 (розчалками) (рис. 4.12.а). Ванти одним кінцем кріпляться до оголовка мачти через павук 2, другим - за якоря. Число вант повинна бути не менше трьох, і кут між ними в плані повинен бути не більше 120 градусів, зазвичай встановлюють чотири ванти. Для того щоб вантаж не торкався мачти, в її оголовку влаштовується виносна консоль для кріплення підйомного поліспаста 4. Спадаюча нитка його через відвідний блок 5, який закріплений в основі мачти, відводиться до лебідки, яка встановлена поза робочої зони з урахуванням можливості обслуговування мачти під час переміщення при монтажі. На теперішній час застосовуються переважно електричні лебідки, які забезпечують більшу швидкість підняття вантажу та зменшення трудомісткості робіт.

В процесі роботи похил мачти може змінюватись, для цього у вантах, які розташовані в напрямку похилу мачти повинні бути передбачені поліспасти, які регулюють їх довжину. Для полегшення похилу та монтажу мачти в її основі передбачений шарнір 3.

Монтажні мачти можуть бути дерев’яні або металеві.

Дерев’яні мачти застосовують рідко, в основному як допоміжні. Вантажопідйомність їх не перевищує 10000 кгс, а висота 12-15 м. Для розміщення верхнього поліспаста до основних колод прикріплюють поперечну колоду, для того щоб було відсутнє сповзання підйомного поліспаста. В основі мачти кріпиться відвідний блок для направлення канату до лебідки.

Металеві трубчасті мачти виконують зазвичай зі зварними стиками, що значно ускладнює їх транспортування. За необхідності транспортування в мачтах передбачають монтажні стики на болтах (фланцеві).

Решіткові мачти із прокатних профілів мають квадратний поперечний профіль. Їх складають із окремих типових секцій, довжина яких визначена умовами транспортування. Зміна кількості секцій дозволяє отримувати мачту більшої висоти.

Розрахунок мачти яка встановлена вертикально (рис.4.12.б). Мачта під час роботи витримує, крім безпосередньо зусилля від ваги вантажу, якій піднімається, додаткові зусилля які набувають значної величини. До числа додаткових вертикальних навантажень та зусиль, які діють на мачту, відносяться:

- вага такелажу, тобто поліспаста та ділянок канатів, які запасовані в них в початковий момент підняття вантажу;

- динамічні зусилля, які виникають під час розкачування вантажу, та викликане поштовхами або різкими рухами режиму підйому;

- вертикальна сила, яка складається із зусиль в розтяжках, які утримують мачту;

- додаткове зусилля в останній нитці підйомного тросу внаслідок тертя в блоках та шорсткості троса.

При розрахунку мачт необхідно враховувати вплив відтягування вантажу від основи мачти на величину зусилля на величину зусилля в гальмівній лебідці, ванті, поліспасті та мачті. Ці зусилля тим більше, чим більша відстань від підтягуваного елементу до мачти.

Монтаж мачт

Монтаж алюмінієвих мачт здійснюється зазвичай вручну, без застосування додаткових пристроїв. Високі та важкі мачти встановлюють за допомоги додаткових мачт. Мачта яка підіймається спочатку збирається на землі в горизонтальному положенні