Тема 7. Монтаж механічного обладнання, стаціонарних і пересувних механізмів та металевих конструкцій.

Монтаж закладних частин штрабним і безштрабним способами. Монтаж затворів, решіток і воріт шлюзів. Монтаж трубопроводів, вирівнювальних резервуарів та металевих конструкцій.

У комплекс робіт по монтажу заставних частин механічного устаткування входять: установка, вивіряння і розкріплювання пазових конструкцій, порогів плоских і шандорних затворів, сміттєзатримуючої решітки опорних шарнірів, порогів, бічних, що направляють і забральных балок сегментних затворів; підп'ятників і п'яткових пристроїв, наполегливих подушок і анкерів гальсбантів шлюзових воріт; заставних анкерів і направляючих конструкцій клапанних, вальцових, дискових, шарових, конусних, гільчатих і інших типів затворів.

Монтаж пазових конструкцій плоских затворів здійснюється двома способами: в штрабах (рис. 7.1, а), коли пазові конструкції встановлюються після укладки основного бетону 7 споруди, що зводиться, в залишених для цього штрабах, і бесштрабний (рис. 7.1,б), при якому пазові конструкції установлюються одночасно з монтажем арматури до укладання основного бетону.

Монтаж заставних частин в штрабах (рис. 7.1, а) здійснюється таким чином. Установленні в штаб 2 пазових конструкції 4, 5 і 6 розкріплюють до випусків арматури 1 і після вивіряння здійснюють бетонування штрабу 3.

Перевагою способу є: незалежність виробництва бетонних і монтажних робіт, точніша установка закладних частин і достатньо жорстке їх закріплення в любій точці на висоті.

Недоліки: низька якість бетонування штраб, в наслідок чого складне бетонування і укладаня. Внаслідок цього заставні частини в штрабах монтують в тих випадках, коли на бетонних роботах не застосовують крани великої вантажопідємності; при невеликому числі однотипних пазів; коли потрібна підвищена точність установки заставних частин, наприклад для плоских затворів з багатоколісними або катковими опорно-ходовими частинами, при монтажі заставних частин воріт шлюзів і т. п.

Внаслідок цього заставні частини в штрабах монтують в тих випадках, коли на бетонних роботах не застосовують крани великої вантажопідємності; при невеликому числі однотипних пазів; коли потрібна підвищена точність установки заставних частин, наприклад для плоских затворів з багатоколісними або катковими опорно-ходовими частинами, при монтажі заставних частин воріт шлюзів і т. п.

Рис 7.1. Установка пазових конструкцій плоских затворів:

а-в –штраби; б- безштрабний метод.

Рис 7.2. Схема установки пазових конструкцій в вертикальній площині.

Рис 7.3. Схема монтажу порогів плоских затворів:

а – безштрабний метод; б – в штрабах.

 

Бесштрабний метод монтажу. Заставні частини 3 і 5 (рис. 7.1,б) зазвичай заздалегідь омонолічують бетоном і у вигляді залізобетонних блоків 4 подают до місця монтажу. Випуски арматури 1 омонолічених блоків заставних частин зварюють з арматурой 2 основні блоки споруди, встановлюють опалубку і бетонують за один прийом.

Достоїнства способу: надійне сполучення омонолічених заставних частин, виключення трудомістких операцій по очищенню штраб і укладанню штрабного бетону, одночасна готовність споруди і встановлених заставних частин.

Недоліки: складність поєднання робіт по монтажу заставних частин і арматурних конструкцій блоків бетонування, а також складність розкріплювання закладних частин при установці і збереженні їх в незмінному положенні в процесі бетонування; наявність додаткових витрат на облаштування стендів для попереднього бетонування і додаткові роботи по бетонуванню. Проте незважаючи на відмічені недоліки, достоїнства способу зробили його основним в гідротехнічному будівництві.

Монтаж пазових конструкцій (рис. 7.2) 1 зазвичай здійснюється за допомогою монтажних столиків 4, котрі виконуються з куточків, швелерів або двутаврів, приварених до арматури блоку бетонування, випускам арматури 3 або закладених в раніше укладений бетон. Столик монтують на відмітці низу установленої конструкції, яка за допомогою домкратів, металічних клинів і прокладень 2 доводиться до проектних відміток по висоті. Точність установки конструкції в плані здійснюють також за допомогою домкратів і винтових розтяжок. При цьому в першу чергу вивіряють робочі шляхи в плані відносно осей проекту і паза, і тільки після цього переходять до вивіряння інших його елементів.

Монтаж порогів плоских затворів (рис. 7.3) і сміття утримуючих решіток також здійснюють з використанням монтажних столиків 3. При монтажі безштрабним способом (рис. 7.3, а) поріг 1 установлюють на монтажний столик згори, який в цьому випадку приварюють до випусків арматури 4. При монтажі в штрабах (рис. 7.3,б) поріг 1 підвішують до монтажного столику 3 знизу. В цьому випадку він спирається на бетон споруди 5. Положення порогів вивіряють спочатку в плані(по осях паза) і у вивіреному положенні фіксаторами 6 кріплять до столиків. Далі нівеліром і рівнем вивіряють висотні положення і горизонтальність. Встановлені таким чином пороги приварюють до столиків.

Монтаж заставних частин сегментних затворів і послідовність його здійснення залежить від степені готовності будівельної частини споруди. Якщо до початку робіт затвор на будівельний майданчик встановлений, монтаж заставних частин може здійснюватися в такій послідовності. Спочатку встановлюють направляючі під бічні ущільнення 5 (рис. 7.4, а), поріг 4, потім монтують затвор 3 і, в останню чергу, встановлюють опорні шарніри 2. У інших випадках монтаж можуть розпочинати з установки опорних шарнірів 2, а закінчують установкою тих, що направляють під ущільнення 5 і поріг 4. При цьому в усіх випадках до початку монтажу опорного шарніра має бути закріплена і забетонована монтажна рама 1, на якій розміщують нерухому частину опорного шарніра 7.

Опорний шарнір сегментного затвора (рис. 7.4,б), що складається з рухливої 13 і нерухомою 7 частин, залежно від його маси і вантажопідйомності кранів монтують або цілком, або окремо розчленовувавши його при цьому на рухливу і нерухому частині. Нерухому частину опорного шарніра 7 встановлюють на монтажну раму 1, закріплену у бетоні споруди

Відхилення рами від проектного положення не повинне перевищувати ±5 мм.

Установку шарніра в проектне положення по вертикалі роблять за допомогою регулювальних гвинтів 14, закріплених на монтажній рамі. Положення осі обертання в плані вивіряють. Піся вивірки нерухому частину опорного шарніру приварюють до монтажної рами, встановлюють анкерні болти 11 і виконують об бетонування 10 відкритої частини рами і основи нерухомої частини опорного шарніра 7.

У тих випадках, коли затвор змонтований, кріплення заставних частин здійснюють за місцем. При цьому їх закріплюють з необхідним проміжком на обшивці затвора і після цього роблять оббетонування. Установку ущільнень роблять після підйому затвора.

Рис.7.4. Монтаж закладних частин сегментних затворів.

а- загальна схема установки закладних частин; б- схема монтажу опорних шарнірів.

 

Монтаж порогів сегментних затворів 4 виконується в штрабах або бесштрабним способом залежно від міри готовності будівельної частини і наявності закладних частин до моменту бетонування основних блоків споруди.

Монтаж заставних частин воріт шлюзів — підп'ятників, гальсбантів, застав опорних і наполегливих подушок розпочинають з установки і вивіряння монтажної рами 13 (рис. 7.5,б), яку розміщують в штрабі 11, приварюють до випусків арматури 14 і обетоновують до основи швелера рами. Далі на неї установлюють підп'ятник 12, який служить нижньою опорою обертання стулки воріт 6 і після вивіряння установки положення підп'ятник приварюють до рами.

Монтажну колону 9 для закріплення заставних подушок 8 розміщують у вертикальній штрабі 10. При цьому низ колони спирається на основу горизонтальної штраби 11 підп'ятника 12 (рис. 7.5, а, б, г). Монтажна колона 9 є жорсткою наскрізною конструкцією. Положення заставних подушок вивіряють по парних з ними наполегливих подушках 7 на вереяльном стовпі 15.

Рис. 7.5. Монтаж закладних частин шлюзових воріт

а- загальна схема установки закладних частин; б- схема установки монтажної рами і монтажної колони; в- гальсбант; г- установка закладних частин вереяльного стовпа.

 

Вертикальність осі обертання стулки воріт вивіряють за допомогою гальсбанта 16-верхньої опори стулки. Його тяга (рис. 7.5, в) -поперечна 19, нерегульована 18 і подовжена 21, пов'язані через жорстку трикутну ланку 20 з оголовком вереяльного стовпа 15, сприймають великі зусилля і тому мають заставні частини у вигляді потужних анкерних блоків 17, закладених у бетон 3. Заставні частини гальсбанта встановлюють в густоармованій штрабі за допомогою монтажних столиків. У одних випадках анкерні конструкції спирають на монтажні столики. При цьому конструкцію в потрібному напрямі переміщають за допомогою домкратів, правильність її розташування фіксують мірними металевими клинами і підкладками. У інших випадках заставні частини підвішують до монтажних балок на болтах, за допомогою яких здійснюють регулювання їх положення. Правильність положення вивіряють за допомогою схилів по нижніх осях для підп'ятників у підвішеному виді зі встановленими опорно-ходовыми, підвісними і гумовими ущільнюючими пристроями, які перед перевезенням захищають від ушкоджень обшивкою з дерев'яних щитів. На кожен затвор на заводі-виробнику складають схему контрольних замірів, яку разом з сертифікатом відправляють на будівництво.