Формування вміння розрізняти праву і ліву сторони тіла (3 - 4 роки)

1 етап. Дітей вчать визначати, де права, а де ліва рука в ході різних ситуацій в повсякденному житті, на різних заняттях. Назва руки зв'язується з характерною функцією, виконуваною цією рукою. Спочатку вихователь говорить, як називається кожна рука і що людина робить правою, а що лівою рукою. Потім задаються питання дітям: «Що ти робиш правою рукою?», «У якій руці ти тримаєш ложку?» Або «Як називається ця рука?».

2 етап. Після того, як діти запам'ятали, де у них яка рука, їх вчать розрізняти і називати симетричні частини тіла. Даються завдання типу: «Доторкнися правою рукою до правого вуха». Якщо дитині важко, то пояснюється, що праве вухо - з того боку, де права рука. Закріплення знань про сторони тіла відбувається на різних заняттях (спортивних, музичних та ін). Дітям пропонується, наприклад, підняти догори праву руку, зігнути в коліні ліву ногу. У процесі виконання вправ такого типу всі діти повинні бути однаково орієнтовані в просторі (в тому числі і вихователь під час показу цієї вправи).

Формування вміння орієнтуватися щодо себе (3 - 5 років)

1 етап. Предмети для вправ розставляються на близькій відстані від дитини (не більше витягнутої руки) в одному або двох протилежних напрямках, тільки по одному предмету з одного боку, строго по лініях напрямків. Питання: Що знаходиться зліва від тебе? Де знаходиться м'яч щодо тебе?Діти повинні орієнтуватися за частинами свого тіла: праворуч - це з тієї сторони, де права рука, попереду - де обличчя, позаду - де спина, вгорі - де голова, внизу - де ноги. Легше діти засвоюють напрямки вгорі-внизу, спереду-ззаду, а складніше - ліворуч-праворуч. Всі напрямки даються дітям як попарно-протилежні. Ігри: «Що де стоїть?», «Що змінилося?», «Що пропало?».

Всі ці ігри проводяться індивідуально з однією дитиною, предмети розставляються навколо однієї дитини і питання задаються тільки цій дитині.

2 етап. Проводяться ігри та вправи, аналогічні, як на 1-му етапі, однак предмети на 2-му етапі повинні бути розташовані у всіх напрямках, на більшій відстані від дитини і злегка зміщені з основних осей.

3 етап. У 5 років дітям пропонуються ігри та вправи, аналогічні як на 1-му етапі, але кількість предметів і площа їх розташування збільшується. Причому в кожному напрямку розставляються по 2 предмета. Дітьми засвоюється термінологія: попереду-далі, попереду-ближче, праворуч-далі, праворуч-ближче, і т.п.

4 етап. У старшому дошкільному віці також проводяться ігри та вправи, як на першому етапі, але з ускладненнями: підключається підрахунок кроків у вказаному напрямі, діти вчаться визначати напрямок при ходьбі, бігу, поворотах. Дітям пропонується будь-яку кількість предметів, розташованих абсолютно довільно в просторі. Весь простір діти вже ділять на дві частини (попереду - позаду або праворуч - ліворуч) та визначають просторовий напрямок як «попереду праворуч» або «праворуч попереду».

Формування вміння рухатися в заданому напрямку (4 - 6 років)

Основним методом вирішення цього програмного завдання є гра «Куди підеш, що знайдеш?». Вихователь заздалегідь ховає предмети в однакові коробки (або під серветки). Інструкція: «Зліва від тебе захована лялька, а праворуч ведмедик. Що ти хочеш знайти? Куди підеш?» Якщо дитина правильно вибрала напрямок, то вона знайде бажану іграшку і зможе з нею погратися.

1 етап. Ховається по 1 предмету в одному або двох протилежних напрямках на невеликій відстані від дитини.

2 етап (5-6 років). Ховається 1 або 2 предмета в кожному напрямку на досить великій відстані від дитини. Дитині дається словесна інструкція: пройди вперед до сигналу «стоп», потім - направо до сигналу «стоп». Або: пройди 2 кроки вперед, потім наліво 3 кроки. Спочатку інструкція дається покроково. А потім вся інструкція - на початку гри цілком. Як одне з правил гри, може бути доданий звіт дитини про пройдений маршрут. Дитина сама повинна проговорити, в якому напрямку вона рухається. Важливо, щоб у звіті (та інструкції вихователя) не використовувалися предметні орієнтири (наприклад, до вікна), треба використовувати тільки просторові терміни. Вихователеві необхідно стежити, щоб дитина не поверталася в ході виконання інструкції.

Як один з варіантів цієї гри може бути проведена гра «Гаряче-холодно». Ведучий іде за двері, діти ховають іграшку, потім усі по черзі дають ведучому інструкцію: скільки кроків і в якому напрямку зробити. Кількість етапів в інструкції повинна бути невеликою (3-5 етапів). Як ускладнений варіант, можна рухатися на швидкість, змагатися. Ще один варіант - орієнтуватися із закритими очима на слух.

Формування вміння займати положення в просторі по заданій умові (5 - 6 років)

Складність вирішення цього завдання полягає в тому, що дитина повинна вміти подумки зробити крок вперед. Наприклад, дається завдання: встань так, щоб вікно стало зліва від тебе. Вона повинна так повернутися в просторі, щоб після її повороту вікно виявилося зліва відносно неї (при виконанні завдання дитина орієнтується щодо себе). Попередньо вихователь розставляє предмети відповідно до своїх завдань або придумує завдання у відповідності з розташуванням предметів. Ігри та вправи дітям даються в порядку ускладнення, починаючи від одного (двох) предметів, розташованих близько до дитини, точно по осях. Потім кількість предметів збільшується і довільно розташовується в просторі (встань так, щоб машинка була зліва далі, лялька зліва ближче, стілець - попереду, а стіл - праворуч відносно тебе). Щоб дітям було цікавіше виконувати завдання, слід використовувати ігрові ситуації і особисті переживання дітей (наприклад, допоможи розчаклувати). Ігри: «Встань так, як я скажу», «Повернись так, як я скажу».

Формування вміння орієнтуватися щодо інших об'єктів (4 - 6 років)

Підготовчий етап (4 -5 років). Пропонується вправа, в якій дитині показується, що словесне визначення просторового напряму залежить від того, як сама дитина орієнтована у просторі. Навпроти дитини ставиться предмет (наприклад, лялька) і з'ясовується: де відносно тебе сидить лялька? (Попереду). Дається завдання: «Повернись наліво», потім задається те ж питання. (Тепер про ляльку можна сказати, що вона сидить праворуч). І так продовжується далі, дитина бачить, що лялька не рухається, але про її розташування в просторі кожен раз говориться по-іншому, в залежності від того, в яку сторону дивиться дитина.

2 етап (4 -5 років). Вчать дітей визначати розташування предметів за допомогою слів: між, назустріч, за, над, під і ін. (крім: справа, зліва). Для цього використовується настільний театр і завдання вирішується в рамках занять з розвитку мовлення. Спочатку вихователь сам описує розташування предметів, а потім пропонує це зробити дітям.

3 етап (5 - 6 років). Вчать дітей орієнтуватися щодо предметів одухотвореного типу, що мають чітко виражену праву і ліву сторону. Вводяться терміни: праворуч, ліворуч, попереду, позаду відносно інших предметів. Дітям задається питання: «Що знаходиться праворуч від ляльки?» У випадку неправильної відповіді (якщо дитина орієнтується щодо себе), пропонується дитині стати поруч з предметом так, щоб бути однаково орієнтованим з ним в просторі, і відповісти ще раз на те ж питання. Потім ставлять дитину в початкове положення і просять ще раз відповісти на те ж питання. Якщо дитина все одно відповідає неправильно, то необхідно повернутися до підготовчого вправи.

Види питань і завдань:- Що знаходиться праворуч (попереду, позаду, ліворуч) від предмета? - Де (з якого боку) знаходиться даний предмет щодо ляльки? - Візьми той предмет, який знаходиться зліва від названого дитини. - Скажи, де знаходиться даний предмет і принеси його.Ігри: «Доручення», «Що де стоїть?», «Що змінилося?», «Що пропало?», «Подорож», «Магазин». Предмети для цих ігор розставляються навколо певного об'єкта (або іншої дитини). У ці ігри може грати вся група дітей одночасно.

4 етап (5-6 років). Дітей вчать орієнтуватися щодо предметів, що не мають чітко виражену праву і ліву сторону (предмети неживого типу, наприклад, будинок).При орієнтуванні в просторі діти повинні враховувати одну з умов:- Предмет, відносно якого ти орієнтуєшся, орієнтований (розташований) у просторі як і сама дитина,- Будь-яка сторона предмета позначається умовним знаком (наприклад, права сторона будиночка та, де вікно). У цьому випадку предмет стає одухотвореного типу і дитина повинна від нього орієнтуватися відповідним чином.

Проводяться такі ж ігри та вправи, що і на третьому етапі.

Формування вміння орієнтуватися у двомірному просторі (3 - 6 років)

У тривимірному просторі існують 6 напрямів: вгорі, внизу, ліворуч, праворуч, попереду, позаду. А в двомірному - тільки 4 напрямки (відсутні напрямки: попереду, позаду).

1 етап (3 - 4 роки). Спочатку вчать дітей: де ліва (права) частина аркуша паперу. Пропонується покласти руки на аркуш паперу: де ліва рука - це ліва частина листочка, а де права рука - права частина. Види вправ: покласти 1 ґудзик зліва, багато - праворуч, розкласти предмети зліва направо. Потім показують, що значить вгорі, внизу аркуша, потім пояснюють: вгорі - це далі від тебе, внизу - ближче до тебе. Завдання: вгорі розкласти грибочки, внизу - ялиночки.

2 етап (4 - 5 років). Види вправ: - Розкладання певної кількості предметів праворуч (ліворуч, угорі, внизу),- Створення візерунка на площині. Варіанти:а) вихователь диктує, які предмети покласти в якому місці; б) дітям дається готова картка, і діти описують її; в) діти придумують візерунок і описують його. Називаючи розташування предмета на площині, треба обов'язково говорити: відносно чого ми його розташовуємо (наприклад: вгорі від трикутника; внизу по всій площині). Питання: Що знаходиться вгорі (внизу, ліворуч, праворуч) на аркуші? Де знаходиться трикутник?Ігри: - «Знайди свій будиночок» (діти шукають «будиночки», відповідні своїм візерункам),- «Парні картинки» (намальовані одні й ті ж предмети, але по-різному розташовані в просторі; треба знайти однакові картинки).Можна створювати візерунки під час аплікації і малювання (листівка, будиночок, фартушок).

3 етап (5 - 6 років). Дітям пропонуються вправи та ігри з ускладненнями. У візерунках використовується більша кількість предметів, розташовуються вони в куточках. Дітям пояснюються такі складні просторові напрями, як «лівий верхній кут» (правий нижній кут): якщо предмет знаходиться і вгорі і праворуч, то говоримо, що він знаходиться у верхньому правому куточку. Можна використовувати колір: верх картки заштрихувати смужкою одного кольору, праву частину картки смужкою іншого кольору, на перетині отримаємо правий верхній кут.

Вправа: «Створення візерунка на папері в клітинку». Спочатку проводяться підготовчі вправи: - Поставити крапку в зазначеному місці на папері (наприклад, відступивши 3 клітинки зверху і 2 - ліворуч),- Провести лінію певної довжини у вказаному напрямку (наприклад, 3 клітинки зліва направо). Потім вихователь диктує дітям заздалегідь продуманий візерунок, бажано, щоб він був симетричним.

4 етап (5 - 6 років). Вчать дітей переходити з тривимірного простору в двомірне і навпаки (трансформувати), тобто дітей вчать складати схеми, план, а потім знаходити предмети в тривимірному просторі, орієнтуючись на схему. Підготовчі вправи: знайомлять дітей з умовними знаками. Потім дітям пропонуються готові умовні знаки, які вони повинні розкласти на аркуші паперу у відповідності з розташуванням предметів у 3-вимірному просторі. Основні вправи: - Намалювати на схемі за допомогою умовних знаків предмети, розташовані в кімнаті або на ділянці, - За готовою схемою розставити предмети. Ігри: «обставити ляльці кімнату», «Дизайнер», «Знайди секрет», «Розвідники», «Знайди, що заховано». (Зірочкою позначено місце, де захований секрет, стрілками - маршрут, по якому треба йти. Можуть грати 2 команди: хто швидше знайде).