Функції та повноваження Президента України

Основні функції і повноваження Президента України визначаються Конституцією України. За Конституцією України Президент України є главою держави і виступає від її імені. Він є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Президент України забезпечує державну незалежність, національну безпеку і правонаступництво держави (статті. 102,106 Конституції).

Одними із пріоритетних повноважень Президента України у здійсненні зазначених функцій є його повноваження щодо представництва держави всередині країни і в міжнародних відносинах. Як представник держави у своїй країні Президент України має право звертатися з посланнями до народу та із щорічними позачерговими посланнями до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України. Він також представляє державу в міжнародних відносинах, здійснює керівництво зовнішньополітичною діяльністю держави, веде переговори та укладає міжнародні договори України. Як представник нашої держави у міжнародних відносинах і керівник її зовнішньополітичної діяльності Президент України приймає рішення про визнання іноземних держав, призначає та звільняє глав дипломатичних представництв України в інших державах і при міжнародних організаціях, а також приймає вірчі й відкличні грамоти дипломатичних представництв іноземних держав.

Як глава держави Президент України має ряд повноважень щодо призначення і оголошення виборів і референдумів як форм безпосередньої демократії та щодо формування і функціонування органів державної влади. Зокрема, Президент України призначає всеукраїнський референдум щодо внесення змін до Конституції України (ст. 156), проголошує всеукраїнський референдум за народною ініціативою; призначає позачергові вибори до Верховної Ради України з підстав тау строки, встановлені Конституцією України.

Особливе місце серед повноважень президента кожної країни займають його повноваження щодо парламенту, зокрема право розпуску парламенту, яке мають глави держав у парламентських і напівпрезидентських (парламентсько-президентських або президентсько-парламентських) республіках. Це право глав держав вважається істотним важелем у системі отримань і противаг у їх відносинах із парламентом. Підставами застосування главою держави права розпуску парламенту в більшості країн є порушення передбачених конституцією умов формування уряду, прийняття державного бюджету тощо.

Президент України припиняє повноваження Верховної Ради України, якщо протягом 30 днів однієї чергової сесії пленарні засідання не можуть розпочатися. Це зумовлює іноді скликання позачергових сесій Верховної Ради України, що мало місце, наприклад, у серпні 1997 року, але загалом вносить стабільність у її роботу, утверджує парламент як постійно діючий орган законодавчої влади України.

Після конституційної реформи 2004 року повноваження Президента України щодо розпуску Верховної Ради України були розширені. Так, Президент України отримав право розпустити парламент у випадку, коли протягом одного місяця у Верховній Раді України не сформовано коаліцію депутатських фракцій та протягом 60 днів після відставки Кабінету Міністрів України не сформовано персональний склад Кабінету Міністрів України. Ці новели пов'язані із новою організацією виконавчої влади в Україні - основним організатором законодавчої влади є коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді України, яка, в свою чергу, формує Кабінет Міністрів України.

Таким чином у результаті конституційних змін на Верховну Раду України покладається обов'язок не тільки здійснювати законодавчу владу в країні, а й формувати виконавчу владу і Президент України, як глава держави і гарант додержання Конституції України, повинен мати засоби впливу на Верховну Раду України для того, щоб не допустити пасивності останньої у виконанні своїх функцій щодо формування Кабінету Міністрів України.

Ряд повноважень Президента України стосуються його права впливу на законодавчу та іншу діяльність Верховної Ради України. Пріоритетним серед них є право законодавчої ініціативи, тобто право вносити до Верховної Ради України законопроекти або пропозиції щодо прийняття законів. До того ж законопроекти визначені Президентом України як невідкладні, мають розглядатися Верховною Радою України позачергово. Президент України має право вносити законопроекти про внесення змін і доповнень до всіх розділів Конституції України, в тому числі до розділу І "Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдуми" і розділу XIII "Внесення змін до Конституції України", які за умови їхнього прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України затверджуються всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України. Президент України має також значні повноваження на завершальній стадії законодавчого процесу: підписання і оприлюднення законів. Відповідно до чинної Конституції України Президенту України належить право підписання законів, прийнятих Верховною Радою України, і оприлюднення їх.

Схвалені Верховною Радою України закони спочатку підписуються її Головою і надсилаються Президенту України. Відповідно до Конституції України (ст. 94) Президент України протягом 15-ти днів після одержання закону підписує його та офіційно оприлюднює або повертає закон зі своїми вмотивованими й сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. Коли Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений.

Якщо ж під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу. Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом 10-ти днів.

У разі, якщо Президент України не підписав такий закон, він невідкладно офіційно оприлюднюється Головою Верховної Ради України і опубліковується за його підписом.

Президент України нерідко користується правом вето. Іноді протягом п'яти років своїх повноважень він користується правом вето до 60-ти разів. І лише в кількох випадках президентське вето долається парламентом України.

Одним із важливих повноважень Президента України як глави держави є його установчі повноваження щодо формування органів виконавчої влади: вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України та Міністра закордонних справ України, призначає голів місцевих державних адміністрацій.

Так, до 2006 року Президент України формував Кабінет Міністрів - Уряд України. Відповідно до ст. 106 Конституції України Президент України призначав за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України та припиняв його повноваження, приймав рішення про його відставку; призначав за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняв їхні повноваження на цих посадах.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 р. Президент України за пропозицією коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді України, сформованої відповідно до ст. 83 Конституції України, вносить подання про призначення Верховною Радою України

Прем'єр-міністра України в строк не пізніше ніж на 15-й день після одержання такої пропозиції.

Крім того, Президент України вносить до Верховної Ради України подання про призначення Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, а також зупиняє дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності їх Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності; скасовує акти Ради Міністрів АРК.

Президент України також призначає на посади та звільняє з посад половину складу Ради Національного банку України, призначає на посади та звільняє з посад половину складу Національної ради України з питань телебачення 1 радіомовлення.

Вносить до Верховної Ради України подання про призначення на посаду та звільнення з посади Голови Служби безпеки України. Президент України призначає на посади та звільняє з посад третину складу Конституційного Суду України: призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України Генерального прокурора України.

Досить широке коло повноважень має Президент України як гарант конституційного ладу, державного суверенітету, територіальної цілісності України: додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина та інших конституційних інститутів. Відповідно до Конституції України Президент України є Головнокомандувачем Збройних Сил України. Він призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави; очолює Раду національної і оборони безпеки; вносить до Верховної Ради України подання про оголошення стану війни тау разі збройної агресії проти України приймає рішення про використання Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань; відповідно до Закону України приймає рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України; приймає в разі необхідності рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану, а також оголошує у разі необхідності окремі місцевості України зонами надзвичайної екологічної ситуації з подальшим затвердженням цих рішень

Верховною Радою України; присвоює вищі військові звання, вищі дипломатичні ранги та інші вищі спеціальні звання і класні чини.

Як гарант Конституції України і конституційного ладу України загалом Президент України, поряд із правом відкладального вето, має право звернення до Конституційного Суду України з питань конституційності (відповідності Конституції України) законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради АРК (ст. 150 Конституції).

Президент України має право також звернення до Конституційного Суду України за висновком про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість (ст. 151 Конституції України).

На випадок, коли вичерпані інші можливості гарантування додержання Конституції України, Президент України може звернутися за допомогою до народу. Зокрема, він має право призначати всеукраїнський референдум щодо внесення змін до Конституції України (ст. 156) та проголошення всеукраїнського референдуму за народною ініціативою. Як глава держави Президент України також приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні; нагороджує державними нагородами; встановлює президентські відзнаки та нагороджує ними, здійснює інші повноваження, встановлені Конституцією України.

Однією з особливостей статусу Президента України є те, що він не може передавати свої повноваження іншим особам або органам. Це є важливою гарантією як статусу Президента України, так і конституційного ладу загалом. Свої функції і повноваження Президент здійснює в певних правових і організаційних формах, які, як правило, властиві лише цьому Інституту державної влади. Президент України на основі й на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України. Окремі види актів Президента України скріплюються відповідно до Конституції України підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт та його виконання.

Для здійснення своїх повноважень Президент України в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті України, створює консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби.

Зокрема, такими органами є Секретаріат Президента України, Державне управління справами. Національний центр з питань євроатлантичної інтеграції України, Фонд сприяння місцевому самоврядуванню. Національна академія державного управління при Президентові України, Національний інститут стратегічних досліджень та ін.

Секретаріат Президента України створений відповідно до Указу Президента України "Питання Секретаріату Президента України" від 14 жовтня 2005 р. № 1445 як постійно діючий допоміжний орган щодо забезпечення здійснення Президентом України його конституційних повноважень на засадах відкритості, гласності та прозорості.

Секретаріат очолює Глава Секретаріату Президента України, який несе персональну відповідальність за виконання покладеного на Секретаріат основного завдання. Глава Секретаріату Президента України, його перші заступники та заступники, а також Представник Президента України у Верховній Раді України, Представник Президента України у Конституційному Суді України. Представник Президента України на Чорнобильській АЕС, Повноважний Представник Президента України з питань додержання прав і свобод людини і громадянина, Прес-секретар Президента України, радники, помічники, референти Президента України, які є працівниками Секретаріату, призначаються на посади і звільняються з посад Президентом України. Інші працівники Секретаріату призначаються на посади та звільняються з посад Главою Секретаріату Президента України.

Глава Секретаріату Президента України представляє за дорученням Президента України його позицію у Верховній Раді України, у відносинах з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, з політичними партіями, громадськими організаціями та засобами масової інформації, з міжнародними організаціями; організовує здійснення контролю за виконанням актів Президента України; здійснює загальне керівництво Секретаріатом, спрямовує його діяльність на ефективне забезпечення здійснення Президентом України його повноважень; представляє Секретаріат у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями; виконує інші функції для забезпечення здійснення главою держави своїх повноважень.

Державне управління справами є допоміжним органом, створеним Указом Президента України від 17 грудня 2002 р. № 1180 для матеріально-технічного, соціально-побутового та іншого забезпечення діяльності Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Секретаріату Президента України та інших створених Президентом України дорадчих органів і служб.

Правовий статус і порядок діяльності інших консультативно-дорадчих і допоміжних органів, створених Президентом України в межах коштів для реалізації своїх конституційних повноважень, також визначається указами глави держави.

Особливою організаційною формою гарантування Президентом України конституційного ладу України, державної незалежності й безпеки є Рада національної безпеки і оборони, яка є координаційним органом із питань національної безпеки і оборони при Президентові України. Вона координує І контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони. її головою є Президент України, який формує персональний склад цієї Ради. До складу Ради національної безпеки і оборони України за посадою входять Прем'єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки України, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України. У засіданнях Ради національної безпеки і оборони України може брати участь Голова Верховної Ради України. Рішення Ради національної безпеки і оборони України вводяться в дію указами Президента України (ст. 107 Конституції).