Тема 7. Конституційний контроль і

СУДОВА ВЛАДА В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ – 2 год.

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті:

1. Правова охорона конституції в зарубіжних країнах – поняття та зміст.

2. Різновиди конституційного контролю в зарубіжних країнах.

3. Моделі та органи конституційного контролю.

4. Склад та функції конституційного суду.

5. Поняття та структура судової влади в зарубіжних країнах.

6. Принципи організації і діяльності судових органів в зарубіжних країнах.

Методичні рекомендації

Функція захисту прав і свобод здійснюється органами конституційної юрисдикції шляхом використання трьох основних форм їхньої діяльності: за допомогою абстрактного, конкретного й індивідуального контролю відповідності конституції й закріпленим у ній правам і свободам людини та громадянина законів та інших нормативних актів, а також судових і адміністративних рішень. Конституційний контроль можливий лише там, де діє писане право, у тому числі писані конституції, положення яких мають вищу юридичну силу порівняно з будь-якими іншими національними та місцевими правоположеннями.

Контролю щодо несуперечності конституційним (органічним) законам, підлягають звичайні закони, прийняті на референдумі, внутрішньодержавні договори, акти виконавчої влади, акти самоврядування. Проводиться також перевірка відповідності національних законів міжнародним договорам. Крім того, здійснюється контроль актів і дій громадських об'єднань, на які держава поклала певні владні функції (палата виробників певних товарів може видавати сертифікати і допускати при цьому дискримінацію). Межі конституційного контролю охоплюють також створення та діяльність політичних громадських об'єднань, політичних партій.

При підготовці до семінарського заняття із визначеної теми студентам значну увагу потрібно приділити поняттю конституційного контролю, з’ясуванні його сутності.

Що стосується судової влади в зарубіжних країнах, то слід відзначити, що судова влада, відповідно до теорії і практики розподілу вла­ди, є самостійною незалежною сферою публічної влади і являє собою сукупність повноважень із здійснення правосуддя, тлумачення норм права, з відповідними контрольними повноваженнями спеціально уповноважених органів - судів. Як відомо, кожній гілці влади притаманні специфічні форми діяльності. На відміну від законодавчої влади, суд не створює загальні правила поведінки (виняток становить судовий преце­дент, характерний для країн англосаксонської правової сім'ї), не здійснює виконавчо-розпорядчих повноважень (хоча у судових установах можуть існувати посади судових виконавців). Державна влада суду має конкретний характер. А основною специфічною формою діяльності суду є правосуддя, тобто вирішення на підставі чинного права із застосуванням особливої процесуальної форми конкретних справ і спорів, які виникають внаслідок різних конфліктів у суспільстві між людьми, між людиною і державою, між різним структурам держав. Отже, судовій владі належить роль арбітра у спорах про право. Соціальна роль судової влади полягає в забезпеченні панування права, в тому числі й щодо держави. Ніхто крім суду не може здійснювати правосуддя від імені держави. Ніхто, у тому числі й держава в особі будь-яких її органів, не може втручатися у діяльність суду під час здійснення правосуддя.

Готуючись до семінарського заняття, потрібно ознайомитися із нормативними джерелами, що визначають правовий статус судів та суддів в зарубіжних країнах, а також сутність конституційного контролю.

Практичні завдання

Для з’ясування цих питань під час підготовки до семінарського заняття студенти повинні:

1. Засвоїти визначення понять: конституційний контроль, нагляд, скарга, об’єкти конституційного контролю, види конституційного контролю: превентивний і репресивний, конкретний і абстрактний, формальний і матеріальний, обов’язковий та факультативний, судова влада.

2. Дати відповідь на питання:

Як виникла ідея конституційного контролю? Коротко охарактеризуйте “справу всіх справ” — справу “Мербері проти Медісона”.

Який зміст поняття «конституційний контроль»?

Які існують моделі організації конституційного контролю?

Які органи здійснюють конституційний контроль в зарубіжних країнах?

Визначте об’єкти конституційного контролю.

Які юридичні наслідки актів конституційного контролю в зарубіжних країнах?

В чому полягає зміст поняття «судова влада»? Охарактеризуйте її місце в механізмі розподілу влади.

Які соціальні функції виконує судова влада в зарубіжних країнах?

Які елементи включає в себе система судової влади в зарубіжних країнах?

Які конституційно-правові принципи покладено в основу організації та діяльності судових органів в зарубіжних країнах?

В чому особливості правового статусу суддів, прокурорів, слідчих в зарубіжних країнах?

Які органи та установи сприяють здійсненню судової влади в зарубіжних країнах?

3. Самостійно скласти таблиці: 1) об’єкти конституційного контролю; 2) система судів в зарубіжних країнах.

4. Заповнити таблицю:

А) Види конституційного контролю:

Види конституційного контролю	Їх особливості

Б)Принципи, на основі яких здійснюється правосуддя:

Принципи:	Характеристика:
Незалежність суду
Колегіальність
Професіоналізм суддів
Право на оскарження рішення
Гласність
Рівноправність
Змагальність

В) Моделі судових систем:

Моделі	Особливості
Англо-американська (англосаксонська)
Романо-германська (європейська)
Мусульманська
Соціалістична

5. Вирішити ситуаційні задачі:

1) Суддя Верховного Суду Словацької Республіки Ярослав Кошица 1934 року народження працював у складі суду до грудня 1997 року. У грудні 1997 року він був звільнений з цієї посади за віком.»

Який орган звільняє суддів у Словацькій Республіці? Чи правомірне рішення в даному випадку?

2) Місцева преса звинуватила Суддю Верховного суду США, котрий був у сварці зі своєю дружиною, у тому, що він був у ганебному зв'язку зі жінкою легкого поводження. На спробу ініціювати питання про звільнення його з посади, він заявив що це є його власне, особисте життя і нікого не повинно стосуватися.

Як має вирішитися питання у цьому випадку? Аргументуйте відповідь, використовуючи конституційне законодавство США.

6. Підготувати реферати за темами:

· Порядок розгляду та вирішення справ в органах конституційного контролю.

· Національні судові системи та міжнародна юстиція.

Юридичний словник

Контроль – система відносин між органами публічної влади, за якої контролюючий орган може скасовувати акти підконтрольного органу.

Нагляд – система відносин, за якої наглядовий орган може лише звернути увагу піднаглядного органу на його помилку і принаймні призупинити дію його акта, але скасовувати або виправляти повинен сам піднаглядний орган.

Конституційний контроль – будь-яка форма перевірки на відповідність (несуперечність) конституції актів і дій органів публічної влади, а також громадських об'єднань, що здійснюють публічні функції або створені для участі в здійсненні публічної влади.

Попередній – акт перевіряється до набрання ним чинності (закон після прийняття парламентом).

Наступний – поширюється на чинні, офіційно опубліковані закони.

Внутрішній – проводиться органом, що видає акт.

Зовнішній – проводиться іншим органом внутрішнього контролю, має консультативний характер. Цей вид контролю найчастіше є наступним.

Консультативний – рішення за цим контролем має моральну, а не юридичну силу, юридично воно нікого не зобов'язує й не зв'язує.

Постановний – рішення загальнообов'язкове: якщо воно відповідає актові певної конституції, жодні претензії до такого акта в цьому плані більше не приймаються, але якщо акт оголошений неконституційним, то втрачає юридичну силу.

Обов'язковий – акт обов'язково піддається конституційному контролю, зазвичай попередньому.

Факультативний – здійснюється лише у разі заявленої ініціативи уповноваженого суб'єкта.

Абстрактний – означає перевірку конституційності акта або норми поза зв'язком з якою-небудь справою.

Конкретний контроль, іноді іменований інцидентним, передбачав, що питання про конституційність закону, який підлягає застосуванню, ставиться, розглядається та вирішується лише у зв'язку з конкретним судовим розглядом

Повний – охоплює всю систему суспільних відносин, урегульованих конституцією.

Частковий – поширюється лише на певні сфери суспільних відносин – права людини і громадянина, федеративні відносини.

Формальний – перевіряє дотримання конституційних умов і вимог, що ставляться до видання акта.

Матеріальний – має справу зі змістом акта і відповідністю цього змісту положенням конституції.

Судова влада - відповідно до теорії розподілу влад є самостійною і незалежною сферою публічної влади і являє собою сукупність повноважень із здійснення правосуддя, тлумачення норм права з відповідними контрольними повноваженнями спеціально уповноважених органів – судів.

Правосуддя - діяльність судів по розгляду та вирішенню конфліктів, спорів, які виникають між людьми, між людиною і державою, між різними структурами держав.

Суддівське самоуправління – наявність загальнодержавних рад суддів, вищих кваліфікаційних судових колегій, які можуть вирішувати питання, про усунення суддів від роботи, накладення на них стягнень, підвищення у посаді чи переводі на інше місце роботи.

Література:

Основна

1. Бостон С.К., Сажнів І.В. Державне право зарубіжних країн: Навчально-методичний посібник для курсантів, курсантів, курсантів. – Запоріжжя: ЗЮІ МВС України, 2001. – С. 134-142.

2. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник / А.З. Георгіца– Тернопіль: “Астон”, 2003. – С. 374- 390.

3. Іванов В.І., Стовпець В.Г., Сухолітко Л.А. Конституційне право зарубіжних країн. Навчальний посібник / За ред. докт. юрид. наук, проф.. В.М. Іванова та докт. юрид. наук, проф. О.І. Арсені. – Одеса: ОНМУ, 2002. – С.66, 225-240.

4. Конституции зарубежных государств: учебное пособие. Составитель В.В. Маклаков.М.: Изд-во «БЕК», 1996. – С. 241-287.

5. Конституційне право зарубіжних країн: навч.посібник / В.О. Ріяка (керівник авт.кол.), В.С. Семенов, М.В. Цвік та ін.; За заг. ред. В.О. Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 168-178.

6. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. Посібник / М.С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та ін.; За заг.ред. – 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 184-199.

7. Страшун Б.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник / Б.А. Страшун. - М.: Изд-во «БЕК», 1996. – С. 235 -293.

8. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник / В.Е. Чиркин. – М.: Норма, 2010. - С. 295-308.

9. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник / В.М. Шаповал. - К., “Вища школа”; 1997.- С. 136-178.

10. Якушев А.В. Конституционное право зарубежных стран (курс лекций) / А.В. Якушев. – М.: Изд-во «ПРИОР», 2000. - С. 135-164.

Додаткова

1. Конституционное правосудие в странах СНГ и Бельгии. Сб. нормативных актов /Под ред. М.А. Митюкова. М.: Зерцало, 1998. – 800 с.

2. Органический закон о высшем совете магистратуры. (ордонанс № 58-1271 от 22 декабря 1958 г.) // Французкая Республика: Конституция и законодательные акты. М.: Прогресс, 1989. – С. 273-276.

3. Кодекс судоустройства (отв. Декретом № 78-329 от 16 марта 1978 г.) // Французкая республика: Конституция и законодательные акты. - М.: Прогресс, 1989. – С. 310-333.

4. Закон о высокой палате правосудия (ордонанс № 59-1 от 2 января 1959 г.) // Французкая Республика: Конституция и законодательные акты. - М.: Прогресс, 1989. – С. 303-309.

5. Закон о статусе магистратуры (ордонанс № 58-1270 от 22 декабря 1958 г.) // Французкая Республика: Конституция и законодательные акты. - М.: Прогресс, 1989. – С. 277-302.