Тема № 3. Форма держави зарубіжних країн – 2 год.

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті:

1. Форма держави: поняття, класифікація, загальна характеристика.

2. Форма державного правління в зарубіжних країнах та їх різновиди.

3. Триторіально-політичний устрій в зарубіжних країнах: поняття, класифікація та характеристика його форм.

4. Державний (політичний) режим як елемент форми держави.

Методичні рекомендації

Ознаки держави, спочатку виражені в її передумовах, у ході історичного процесу розвиваються у форму держави. Форми держави є досить різноманітними. Серед найголовніших причин розмаїття форм держави можна назвати такі: історична традиція розвитку національної державності, історичні особливості становлення самої національної державності, прийняття тієї чи іншої державної форми пояснюється також національним складом населення цієї країни.

При підготовці до семінарського заняття студентам потрібно приділити особливу увагу формам територіально-політичного устрою. Історично склалося три «класичних» форми територіально-політичного устрою: унітарна держава, федеративна держава (федерація), конфедерація. Форма правління є комплексним конституційно-правовим інститутом і становить систему вищих органів державної влади та спосіб (порядок) їхньої взаємодії. Таким чином, коли ми говоримо про фому правління, йдеться не тільки про республіканський або монархічний лад, а й про конкретний тип кожного з них: президентську, напівпрезидентську, парламентарну та іншу республіки; абсолютну, дуалістичну, парламентську монархію. А тому, готуючись до семінарського заняття, потрібно визначити усі типи, адже форма правління завжди була та залишається стрижневим елементом конституційного устрою і питанням фундаментального історичного вибору для кожної нації, тому що вибір форми правління визначає багато в чому русло всього подальшого політичного розвитку.

Державний режим, як і інші складові форми держави – форма правління і форма державного устрою, безпосередньо пов’язаний із владою. Однак на відміну від них він не асоціюється прямо ні з порядком формування вищих місцевих органів державної влади або організацією верховної влади в державі, як у випадку з формою правління, ні з внутрішньою будовою держави, адміністративно-територіальною й національно-державною організацією влади, як це виявляється у формі державного устрою. Державний режим виступає як реальний прояв організаційно оформленої влади, як процес її функціонування. Особливу увагу потрібно приділити класифікації політичних режимів (тоталітарний, авторитарний, демократичний), з‘ясувати проміжні або перехідні типи: тиранія, абсолютистські диктатури, військові режими, авторитарні однопартійні режими тощо, а також особливості розмежування державних та політичних режимів.

Практичні завдання

Для з’ясування цих складних питань під час підготовки до семінарського заняття студенти повинні:

1. Засвоїти визначення понять: форма держави, форма правління, монархія, республіка, форма державного устрою, унітаризм, федератизм, конфедератизм, адміністративна та політична автономія, симетричні та асиметричні федерації, форма політичного (державного) режиму.

2. Дати відповідь на питання:

Які причини визначають різноманітність форм зарубіжних держав?

Що таке форма правління? Чи можна, визначивши форму правління, отримати цілісне уявлення про організацію публічної влади в державі?

Чим відрізняються монархія і республіка?

Які причини відмінностей між парламентарними і дуалістичними формами правління, між парламентаризмом і дуалізмом?

Які характерні риси парламентської республіканської форми правління? Наведіть приклади країн, що мають подібну форму правління.

В чому полягають особливості взаємовідносин президента і уряду в парламентських республіках?

Які особливості президентської форми правління? Наведіть приклади країн, що мають подібну форму правління

За якої форми правління існує інститут контрасигнатури? Поясніть його сутність.

Чим відрізняється радянська республіка від парламентської? У чому суть партократичного державного режиму?

Що таке змішана форма правління?

Які основні ознаки унітарної і федеративної форми державного устрою?

Що покладено в основу поділу унітарних держав на централізовані і децентралізовані?

В чому полягає сутність адміністративної автономії. В яких зарубіжних країнах вона існує?

Які основні ознаки демократичного режиму?

Які ознаки авторитарного режиму?

Чим відрізняються терміни «федеральний» і федеративний»? У яких випадках йдеться про федеральну конституцію і в яких про федеративну? Як з цими термінами співвідноситься термін «союзний»?

В чому особливість парламентського та міністеріального режимів?

3. Самостійно скласти схеми: 1) форма держави, 2) схематично зобразити на контурній карті форми правління та територіального державного устрою в зарубіжних країнах.

4. Заповнити таблиці:

А) Основні ознаки монархії та республіки:

Монархія	Республіка
Ознаки

Б) Основні ознаки унітарних держав, федерацій та конфедерацій:

Унітарна	Федеративна	Конфедеративна
Ознаки

В) Види політичних режимів:

Види	Особливості

5. Вирішити наступну ситуаційну задачу:

Одна з земель в ФРН своїм законодавчим органом вирішила врегулювати питання, які стосуються співробітництва Федерації та землі в галузі кримінальної поліції, змінити склад поліції та її структуру.

Чи має право в даному випадку влада суб'єкта федерації вирішити позитивно це питання?

6. Підготувати реферати за темами:

· Автономія та її характеристика в зарубіжних країнах.

· Антидемократичні режими.

Юридичний словник

Форма держави – це її устрій, що виражається в характері політичних взаємин між людьми, між людьми і державою, між державою і людьми в процесі управління ними, у способах організації вищих органів державної влади і в адміністративно-територіальному поділі держави.

Форма державного правління - це конституційно-правовий інститут, який являє собою внутрішньо погоджену систему норм, що регулюють у їх єдності порядок формування, правове становище і принципи взаємовідносин вищих органів законодавчої і виконавчої влади.

Республіка - слід розуміти створену народом державу, соціальне призначення та мета функціонування якої є забезпечення його загальних інтересів, а не окре­мих верств населення.

Монархія - це типова для держави станово-кастового суспільства структурно-інституціональна і функціональна державна система, де верховна влада сконцентрована в руках глави держави, котрий у силу свого особливого політичного статусу (первинність і довічність владних повно­важень, безвідповідальність і спадковість) одноосібно править державою.

Політико-територіальний устрій держави - це розподіл країни на певні територіальні частини, в межах якої (країни) існує система взаємовідносин між державою в цілому (центральною владою) та її складовими частинами (населення та публічної влади тієї чи іншої території).

Унітарна держава - в своєму класичному варіанті складається з адміністративних територіальних одиниць, які не мають політичної самостійності.

Федеративна держава - це союзна держава, яка складається з державоподібних утворень, що мають певну політичну та юридичну самостійність.

Автономії - особливі політико-територіальні одиниці, які створені з урахуванням політико-територіальної специфіки, національного складу, культури, традицій, побуту населення.

Політичний режим - це форми і методи здійснення політичної влади в тій чи іншій країні.

Державний режим - це реальний порядок функціонуван­ня і взаємодії вищих органів державної влади.

Література:

Основна

1. Конституційне право зарубіжних країн: Підруч. / В.М. Шаповал. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 495 с.

2. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник / А.А. Мишин - 10-е изд. испр. и доп. М., 2003. – 250 с.

3. Конституційне право зарубіжних країн: Підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. і ф-тів / В.М. Шаповал. — 4-е вид., стер. — К.: АртЕк, 2001. – 350с.

4. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. Академічний курс: підручник / В.М. Шаповал. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 472 с.

5. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посіб. / Ред.: В.О. Ріяка. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 511 с.

6. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: навч. посібник / В. М. Бесчастний [та інш.]; ред. В. М. Бесчастний. - К.: Знання, 2007. - 467 с.

7. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посіб. / М.С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка, О.В. Журавка, А.А. Маєвська. — 2-е вид., доповн. і переробл. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 544 с.

8. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник / В.Е. Чиркин. -РАН.Институт государства и права (Москва). — М.: Юристъ, 1997. — 567 с.

9. Державний лад країн світу: Довід. / В.М. Шаповал; Укр. правн. фундація. — К.: Укр. центр правн. студій, 1999. — 318 с.

10. Чиркин В. Е. Современный федерализм: сравнительный анализ / В. Е. Чиркин.- РАН; Институт научной информации по общественным наукам. — М., 1995. — 72 с.

11. Чиркин В.Е. Элементты сравнительного государствоведения / В.Е. Чиркин. - М., 1994. – 250 с.

12. Чиркин В.Е. Нетипичные формы правления в современном государстве / В.Е. Чиркин // Государство и право.-1994.- № 1 – С. 15-20.

Додаткова

1. Лафитский В.И. США: Конституционный строй и роль штатов в структуре американского федерализма / В.И. Лафитский.- М., 1993. – 150 с.

2. Пустогаров В.В. Члены федерации как субъекты международного права / В.В. Пустогаров // Сов. гос. и право. – 1992. - № 1. - С. 43-53.

3. Марченко М.Н. Сравнительные исследование проблемы федерализма / М.Н. Марченко // Весник МГУ, серия II, право. – 1993. - № 1. - С. 42-50.

4. Кламхин М. Тоталитаризм, авантюризм и демократия в глобальном контексте / М. Кламхин // Латинская Америка. – 1990. - № 3. - С. 45-76.