Тема № 12. Основи конституційного

ПРАВА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ – 2 год.

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті:

1. Конституція Великобританії: структура, її складові та загальна характеристика. Особливості джерел конституційного права Великобританії.

2. Основи правового статусу особи. Правове регулювання об’єднань громадян та інститутів безпосередньої демократії.

3. Законодавча влада Великобританії. Британський парламент: структура, порядок формування та повноваження. Основи законодавчої процедури.

4. Роль монарха в конституційному механізмі держави Правовий статус монарха. Система престолонаслідування.

5. Британський уряд: порядок формування, компетенція, форми політичної відповідальності.

6. Судова влада Великобританії: система, порядок формування, компетенція. Розподіл повноважень вищих та низових судів Великобританії.

7. Державно-територіальний устрій Великобританії. Регіональне і місцеве самоврядування та управління Великобританії.

Методичні рекомендації

Історичні особливості розвитку держави зумовили нестандартний характер британської Конституції. Великобратанія не знає одноразово створенного акта, який би мав значення Конституції у формальному розумінні. Особливості Конституції є формальними, але не стосуються її змісту або суті. Британська конституція має комбіновану, несистематизовану форму; вона складається з двох части – писаної та неписаної. Такий характер мають усі галузі англійського права. Готуючись до данного питання, необхідно звернути увагу на «загальне» та «статутне» право.

Не менш важливим є розгляд питання, що стосується монархії – найстародавнішого політичного інституту Великобританії. Спадковий король або королева – глава держави, і в цій ролі вони персоніфікують державу. Теоретично монарх є главою виконавчої, складовою законодавчої і главою судової влади, командувачем збройних сил і світським главою англіканської церкви. На практиці в результаті тривалої еволюції під впливом політичної боротьби величезну владу монарха було сильно обмежено, і нині свої прерогативи монарх має лише номінально; фактично повноваження монарха здійснюються урядом, а випадки, коли монархи втручалися в прийняття рішень – нечисленні.

Уряд Великобратанії має складну структуру: на чолі його – прем’єр-міністр, що формально призначається монархом, в фактично ним стає лідер політичної партії, що одержала на виборах більшість місць у палаті громад. Готуючись до цього питання, потрібно розглянути структуру уряду, порядок формування та його компетенцію.

Відносно ролі парламенту, то у Великобратанії йому також притаманний формалізм. Згідно з британською Конституцією, парламент складається з монарха, палати лордів та палати громад. Більшість його повноважень здійснюється під керівництвом Кабінету міністрів через механізми партійного контролю.

При підготовці до семінарського заняття, необхідно визначитись із судовою владою Великобританії: системою, порядком формування, компетенцією, розподілом повноважень вищих та низових судів.

Практичні завдання

Для з’ясування цих питань під час підготовки до семінарського заняття студенти повинні:

1. Засвоїти визначення понять: формалізм, графства, загальне право, статутне право, прецедент, монарх, партикуляризм, палата лордів, палата громад, «тіньовий» кабінет міністрів, таємна рада, високий суд.

2. Дати відповідь на питання:

Які основні інститути політичної системи Великобританії Ви можете назвати? Охарактеризуйте їх.

Які специфічні риси Конституції Великобританії? Чому її називають конституцією змішаного типу?

Якою є структура парламенту Великобританії? Охарактеризуйте його повноваження.

В чому особливість правового статусу монарха Великобританії?

Як формується уряд Великобританії? Визначте його структуру та повноваження.

В чому полягає сутність регіоналізму Великобританії?

Які риси характеризують муніципальну систему Великобританії?

3. Заповнити таблицю:

Повна офіційна назва
Столиця
Конституція (дата прийняття)
Форма правління
Форма державного устрою
Політичний режим
Глава держави
Голова уряду
Органи законодавчої влади
Органи виконавчої влади
Органи судової влади
Місцеве самоврядування (самоуправління)
Контрольні органи

4. Самостійно скласти схеми: 1) Система вищих орга­нів державної влади Великобританії; 2) Законодавчий процес у Великобританії.

5. Вирішити ситуаційні задачі:

1) Палата громад британського парламенту прийняла закон з фінансового питання і направила для прийняття в Палату лор­дів за 40 днів до закінчення сесії. Палата лордів закон не прий­няла.

Які дії повинна вчинити Палата громад, щоб закон був прийнятий?

2) Палата громад прийняла публічний закон (що не є фінан­совим і не збільшує повноважень парламенту на строк понад 5 років) і направила його в Палату лордів. Палата лордів закон відхилила, після чого процедура прийняття закону і направ­лення його у верхню палату парламенту була повторена двічі з дотриманням визначених строків.

Чи може набути чинності такий закон, якщо «так», то за яких умов?

У які строки може набути чинності такий закон?

3) Один з британських підданих отримав у спадок статус довічного пера у віці 19 років. Він прийняв рішення відмови­тися від цього статусу.

У які строки він повинен подати заяву? Які наслідки спричинить така заява? У які строки заява набуде чинності?

6. Підготувати реферати за темами:

· Конституційні звичаї Великобританії.

· Історія та сучасність політичних партій Великобританії.

Юридичний словник

Конституційні угоди - юридично не зафіксовані, але, які регулюють питання державного життя (норми звичаєвого права).

Звичаї - являють собою складені на практиці правила, які регулюють питання взаємовідносин з урядом, Кабінетом міністрів, органів державної влади між собою.

Судові прецеденти – рішення вищих судів з конкретних справ, які мають юридично обов’язковий характер для інших судів.

Тіньові кабінети - в складі парламентського представництва є спеціальні керівні комітети, які в період знаходження партії в офіційній опозиції так неофіційно називаються.

Спеціалізовані комітети - створюються при необхідності вирішення питань стосовно законопроектів, які мають відношення до Шотландії та Уельсу.

Високий суд - відділення королівської лави – розглядає найбільш складні цивільні справи та апеляції на вироки магістерських судів.

Канцлерське відділення – у першій інстанції заслуховує цивільні справи, пов’язані з власністю та банкрутством.

Сімейне відділення – розглядає скарги на рішення із сімейних відносин.

Суд Корони - у першій інстанції за участю присяжних розглядає найбільш складні кримінальні справи, а також апеляції на вироки і рішення магістерських судів.

Шерифські суди – на території кожного із шерифств, які розглядають цивільні та кримінальні справи.

Література:

Основна

1. Конституційне право зарубіжних країн: Підруч. / В.М. Шаповал. — К.: Юрінком Інтер, 2006. — 495 с.

2. Мишин А.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник / А.А. Мишин. - 10-е изд. испр. и доп. М., 2003. - 500 с.

3. Конституційне право зарубіжних країн: Підруч. для студ. юрид. вищ. навч. закл. і ф-тів / В.М. Шаповал. — 4-е вид., стер. — К.: АртЕк, 2001.– 470с.

4. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн. Академічний курс: підручник / В.М. Шаповал. — К.: Юрінком Інтер, 2008. — 472 с.

5. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посіб. / Ред.: В.О. Ріяка. — К.: Юрінком Інтер, 2002. — 511 с.

6. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посіб. / М.С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка, О.В. Журавка, А.А. Маєвська. — 2-е вид., доповн. і переробл. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — 544 с.

7. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: навч. посібник / В. М. Бесчастний [та інш.]; ред. В. М. Бесчастний. - К.: Знання, 2007. - 467 с.

8. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник / В.Е. Чиркин. - РАН; Институт государства и права (Москва). — М.: Юристъ, 1997. — 567с.

Додаткова:

1. Давід Р., Жоффре-Спинози К. Основные правовые системы современности. – М., 1998. – 453 с.

2. Землянська В. Англія очима юриста / В. Землянська // Право України. - 2002. - № 8. - С. 125-133.

ТЕМА № 13. ОСНОВИ КОНСТИТУЦІЙНОГО

ПРАВА ІТАЛІЇ – 2 год.

Питання, що виносяться на розгляд на семінарському занятті:

1. Характеристика конституції Італії. Форма держави Італії.

2. Основи правового статусу особи за Конституцією Італії.

3. Правове регулювання інститутів безпосередньої демократії та політичних партій. Партійна система Італії.

4. Законодавча влада Італії: структура, порядок формування та повноваження.

5. Виконавча влада Італії: структура, порядок формування та повноваження. Місце президента в системі органів державної влади Італії. Уряд Італії.

6. Судова влада Італії: система, порядок формування, компетенція. Конституційний контроль у Італії.

7. Регіональне і місцеве управління та самоврядування.

Методичні рекомендації

Готуючись до семінарського заняття із даної теми, слід відзначити, що італійська Конституція – це багатоплановий, ретельно і детально пророблений політико-юридичний документ. Вона не має окремої преамбули. Філософські установки, соціально-правові основи та юридичні принципи відбиті безпосередньо у відповідних розділах самого конституційного тексту. Тим самим (як це прийнято вважати в італійській конституційній доктрині) підвищується юридична значущість і обов’язковість конституційних принципів і норм, що стосуються загальних питань державного устрою, демократичного характеру італійської держави та його прихильності до забезпечення громадянських прав і свобод.

В італійській Конституції, хоча в ній окремо не згадується про принцип поділу влади, чітко розмежовані три основні державні функції: законодавча влада належить парламенту й обласним ра­дам у межах їхньої компетенції; виконавча влада є прерогативою Президента Республіки, міністрів і органів виконавчої влади областей, провінцій і комун; судова влада входить до компетенції різних судових органів, включаючи Конституційний суд.

Особливе місце в італійській Конституції посідають взаємини між дер­жавою і католицькою церквою. Значною мірою це пояснюється не тільки католицькими традиціями Італії, а й тим, що на її тери­торії, у Римі, розташований Ватикан – релігійний і адміністра­тивний центр католицької церкви, а римський первосвященик – Папа – за традицією є римським єпископом.

Потрібно звернути особливу увагу на парламент Італії, який складається з Палати депутатів і Сенату, що мають практично рівний статус. Рівність палат юридично порушується тільки тоді, коли вони приймають рішення спільно (вибори Президента Республіки, призначення членів Конституційного суду, Вищої ради магістратури тощо), оскільки Сенат — удвічі менша за чисельністю палата. Але й у цьому разі нерівність палат ілюзорна: депутати й сенатори голосують не за приналежністю до своїх палат, а за при­належністю до своїх партійних фракцій. Нарешті, рівність палат виявляється в однаковому праві домагатися відставки уряду, відмовляючи йому в довірі чи виражаючи недовіру.

Що стосується глави держави, то його повноваження досить великі; реальне використання конституційних прав значною мірою залежить від особи­стості Президента, його особистісних рис. Президент є главою держави і представляє національну єдність.

При підготовці до семінарського заняття студентам потрібно визначитися із урядом Італії, розглянути його структуру, функції та повноваження. Уряд – найбільш активний орган виконавчої влади, включає голову Ради міністрів і міністрів.

Практичні завдання

Для з’ясування цих питань під час підготовки до семінарського заняття студенти повинні:

1. Засвоїти визначення понять: лютеранські угоди, Ватикан, папа Римський, провінційні ради, комунальні ради, Сенат, Палата депутатів, інститут народного вето, Рада міністрів, бюро, легіслатура, Державна рада, рахункова палата.

2. Дати відповідь на питання:

Які особливості має закріплення прав, свобод і обов'язків громадян в Конституції Італії?

Якою є система центральних органів влади Італії?

Яком є порядок формування парламенту Італії? Охарактеризуйте його структуру й повноваження.

Як формується уряд Італії? Які повноваження на нього покладаються?

Якою є політична система Італії? Охарактеризуйте її основні інститути.

Які особливості має обласна автономія та місцеве самоврядування в Італії?

3. Заповнити таблицю:

Повна офіційна назва
Столиця
Конституція (дата прийняття)
Форма правління
Форма державного устрою
Політичний режим
Глава держави
Голова уряду
Органи законодавчої влади
Органи виконавчої влади
Органи судової влади
Місцеве самоврядування (самоуправління)
Контрольні органи

4. Самостійно скласти схему: система органів державної влади в Італії.

5. Вирішити ситуаційні задачі:

1) Уряд Італії під час перерви в роботі парламенту прийняв розпорядження, що має силу закону, і того ж дня направив його для подальщого затвердження в палати парламенту. Де­путати парламенту, мотивуючи тим, що вони знаходяться на парламентських канікулах, відмовилися зібратися спеціально для затвердження цього розпорядження.

Чи діятиме це розпорядження? Яка процедура встановлена Конституцією Італії для врегулю­вання подібних випадків?

2) Парламент Італії прийняв закон і направив його для промульгації Президентові. Президент не погодився із змістом законопроекту і повернув його на повторний розгляд до парла­менту, використавши право вето. На спільному засіданні палат парламенту були присутні більшість їх членів. За подолання вето Президента проголосували більшість присутніх депутатів.

Чи вступить в силу цей закон? Розкрийте зміст поняття «промульгація».

3) 55 тисяч громадян Італії, що мають виборче право, внесли на розгляд парламенту законопроект, складений у формі статей закону.

Чи буде прийнятий до розгляду такий законопроект? Які органи користуються правом законодавчої ініціативи в Італії? Яка процедура розгляду законопроектів встановлена в Кон­ституції Італії?

4) Закон, прийнятий парламентом Італії був направлений для процедури промульгації Президентові.

Які дії може здійснити Президент, якщо він не згоден із змістом закону? Яка процедура подолання вето Президента встановлена Кон­ституцією?

5) Парламент Італії надав уряду повноваження видати декрет, що має силу простого закону. Уряд такий декрет видав, проте парламент протягом 3 місяців цей декрет не затвердив.

Чи діятиме такий декрет? Якщо ні, то з якого моменту при­пиняється його дія?

6) 60 тисяч громадян Італії внесли на розгляд парламенту законопроект з питання про амністію згідно з встановленою процедурою.

Чи прийме парламент до розгляду цей законопроект? Який державний орган Італії наділений компетенцією вирішу­вати питання про амністію? Чи можуть громадяни у разі відмови парламенту винести це питання на референдум?

7) Палата депутатів і Сенат Італії кваліфікованою більшістю голосів оголосили прийнятий законопроект терміновим і зо­бов'язали Президента промульгувати його в десятиденний строк. Президент республіки через 7 днів повернув його до парламенту і у вмотивованому посланні зажадав його нового обговорення.

Які строки встановлюються Конституцією Італії для про­мульгації законів Президентом? Чи мав право Президент повернути закон? Які дії повинен здійснити парламент, щоб закон був про-мульгований Президентом?

6. Підготувати реферати за темами:

· Конституційні основи правового статусу людини і громадянина у Італії.

· Правовий статус Ватикану.

Юридичний словник

Державна рада – консультативний юридичний орган і одно­часно вищий орган адміністративної юстиції.

Рахункова палата - здійснює попередній контроль законності фінансових актів уряду і контроль за виконанням державного бюджету.

Вища рада магістратури - вищий конституційним органом у судовій ієрархії.

Консиліратори - мирові судді, правомочні розглядати малозначущі цивільні справи.

Претори - розглядають апеляції на рішення консиліраторів і розглядають цивільні справи як пер­ша інстанція.

Легіслатура - визначений період діяльності, повноважень законодавчого органу.

Література:

Основна

1. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник / А.З. Георгіца. – Тернопіль: “Астон”, 2003. – С. 422- 446.

2. Іванов В.І., Стовпець В.Г., Сухолітко Л.А. Конституційне право зарубіжних країн. Навчальний посібник / За ред. докт. юрид. наук, проф.. В.М. Іванова та докт. юрид. наук, проф. О.І. Арсені. – Одеса: ОНМУ, 2002. – С. 267.

3. Конституции зарубежных государств: учебное пособие. Составитель В.В. Маклаков. - М.: Изд-во «БЕК», 1996. – С. 241-287.

4. Конституційне право зарубіжних країн: навч.посібник / В.О. Ріяка (керівник авт.кол.), В.С. Семенов, М.В. Цвік та ін.; За заг. ред В.О. Ріяки. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – С. 209-219; 261-264; 300-301; 377, 403, 462, 487, 504.

5. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / М.С. Горшеньова, К.О. Закоморна, В.О. Ріяка та ін.; За заг.ред. – 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – С. 200-214; 283; 334; 391; 436; 459; 514; 536.

6. Страшун Б.А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: Учебник / Б.А. Страшун. - М.: Изд-во «БЕК», 1996. – С. 294-324.

7. Чиркин В.Е. Конституционное право зарубежных стран: Учебник / В.Е. Чиркин. – М.: Норма, 2010. - С. 370-395.

8. Шаповал В.М. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник / В.М. Шаповал. - К.: “Вища школа”, 1997. - С. 179-228.

9. Якушев А.В. Конституционное право зарубежных стран (курс лекций) / А.В. Якушев. – М.: Изд-во «ПРИОР», 2000. - С. 187-190.

Додаткова:

1. Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / сост. Проф. В.В. Маклаков. – 4-е изд. – М.: Волтерс Клувер, 2003. – С. 37- 90.

2. Конституционное право зарубежных стран: Учебник для ВУЗов / Под ред. М.В. Баглая, Ю.И. Лейбо, Л.М. Энтина.- М.: Норма, 2004. - С. 436- 484.

3. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. Т.1-2. Общая часть. Рук. авт. кол. и отв. ред. Б.А. Страшун / Б.А. Страшун - М.: Изд-во БЕК, 1996. – С. 479-549.