Ретчальна комушкащя — див.: Надперсональна комужкащя.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Ретчальна комушкащя — див.: Надперсональна комужкащя.



Рефлексивне(лат. reflexus — в'щображення) слухання— стиль слухання, що полягае в активному зворотному зв'язку з метою кон­тролю точност1 сприйняття почутого; основними видами рефлексив-них в1дпов1дей е з'ясування, перефразування та резюмування.

Рецептивна(лат. reception прийняття) комужкативна поведш-ка— розумЫня та штерпретац1я вербальних i невербальних д!йсп1врозмовника, який належить до певно'|'л1нгвокультурно1сп1льноти.

Риторика(грец. rhetohke — мистецтво красномовност')) — теор1я, методика i практичне мистецтво красномовносп.

Риторичне звертання— ф1гура мовлення, яка грунтуеться на вживанж сл1в або сполук, що позначають особу чи персошфикований предмет, явище, до яких звертаеться мовець, привертаючи увагу до повщомлення, iHOfli надаючи предмету звернення оцЫно-емотивно'| характеристики, i здеб1льшого характеризуються граматичною неза-лежн1стю й Ытонафйною та пунктуацшною вщокремленютю, напр.: О мово, ти ще жива (Л. Костенко).

Ритуальна(лат. htualis обрядовий) комушкафя— комужкац1я, що полягае у дотримэнж норм i звичаТв соц1ально-культурноТ повед1нки.

Р1вень мови— тдсистема мовноТ системи, яка характеризуеться сукупнютю в1дносно однор1дних одиниць i набором правил, що регу-люють Ух використання та групування на pi3Hi класи й пщкласи; основ-Hi MOBHi piBHi: фонемний, морфолог1чний, лексичний, синтаксичний.

Розгорнутий мовленневий акт— тип мовленневого акту, що зд1йснюеться за допомогою дектькох висловлювань, як! утворюють зв'язний текст (сварка, cnip, обговорення).

Розумшня мовлення— когштивна операц1я осмислення та засвоення жформацжного масиву або тексту на тдстав1 сприйняття семантичного змюту висловлювань, Тх мисленневого опрацювання i3 залученням 1мплщитного плану тексту, процедур пам'ятЬ тобто влас-ного тезауруса (словника) та знань норм комунжацм, притаманних певнш культур^

Свщома комунтативна невдача— комужкативна невдача, що здтснюеться навмисно i e складовою стратепчноТ программ мовця.

Семантичний шум(лат. sema знак, ознака) — комужкативж перешкоди, що виникають внаслщок стлкування р1зними мовами або вар1антами мов, використання адресантом спец1альноТ термшо-логм, яка е невщомою адресатов!.

Семютика(грец. semiotikos — знаковий) — наука про знаки i знаков! системи.

Сенсорика(лат. sensus вщчуття) — невербальна комужкац1я, що грунтуеться на чуттевому сприйнятт1 иучасниюв: запахи тша та косметики, аромати кухж, поеднання кольор1в, звушв тощо.

Синтез(грец. synthesis складання, поеднання) — метод науко-вого дослщження явищ дшсност1 в ix едносл та ц1л1сност1, що передба-чае з'еднання частин у цте.

Системний п1дх1д(греч. systema створений частин, упоряд-кований) — сукупнють прийом1в дослщження об'ект1в як систем.

Ситуативна модель— схема, за якою здшснюють описания комужкативно! повед1нки в межах комужкативнихсфер i стандартних комун1кативних ситуацш.

Ситуативний контекст— обставини, за яких вщбуваеться кому-н1кац1я.

Ситуативж норми комунтативноТповедшки — комунтативш норми, що визначаються конкретною екстралжгвютичною ситуац1ею.

Складений мовленневий акт— тип складного за структурою мовленневого акту, що створюеться з простих мовленневих атчв наоснов1 вщношення сприяння, що передбачае поеднання метакомуж-катива з будь-яким жшим мовленневим актом.

Складний мовленневий акт— тип мовленневого акту за структу­рою, що формуеться з простих мовленневих акпв на ocHOBi вщношен-ня субординации координацИ або сприяння.

Складний обмш— тип мовленневого обмшу, що нал1чуе три та бтьше комужкативних xofliB (стимул — реакц1я — реакц1я тощо).

Слухання— рецептивний вид мовленнево! д1яльност1, спрямова-ний на сприйняття мовленневих акустичних сигнал1в та Тх розумжня.

Сощальна психолопя— галузь психологи, що вивчае законом1р-HocTi поведшки i д1яльност1 людей, зумовлеш фактом Ух належност1 до соц1альних груп, а також психолопчш характеристики цих груп.

Сощальний символ1зм(франц. symbole символ) — сукупнють символ1чних значень, що приписуються лшгвокультурною стльнотою певним д1ям, вчинкам, явищам i предметам.

Сощально зор1ентованакомушкащя — стлкування людей як представниюв тих чи шших груп (в1кових, професжних, статуснихтощо).

Соцюлжгвютика(лат. socio сусп'шьний i lingua мова) — галузь лшгвютики, що вивчае вплив соц1альних явищ iпроцеав на виникнення, розвиток, соц1альну i функцюнальну диференц1ац1ю та функцюнування мов, а також зворотний зв'язок мови i соц1уму.

Соцюлшгвютична компетенщя— здатнють розум1ти та продуку-вати висловлювання, що вщповщають певному соцюлшгвютичному контексту спшкування; складова комунжативноУ компетенцИ'.

Соцюлопчний метод— сукупнють прийом1в конкретних соцюло-пчних дослщжень, спрямованих на збирання i анал1з емтричних даних, ям вщображають реальний стан комуншативних процеЫв у cycnmbCTBi.

Сшлкування — цшеспрямований, соц1ально зумовлений процес обмшу шформац1ею м1ж людьми в р1зних сферах ТхньоТ тзнавально-трудовоТ та творчо! д1яльност1, що реал1зуеться переважно за допомо-гою вербальних засоб1в комун1кацГ|'.

Спостереження— метод дослщження, який полягае у збиранш матер1алу дослщження i контролюванн1 отриманих емп1ричний даних.

Сприйняття мовлення— псих1чний процес утзнання 1нформацИ, що передаеться, зв1рення П з наявними у св1домост1 знаками, подаль­ше опрацювання й розумшня.

Стихшна комун1кац1я— випадковий обмш шформац1ею м1ж людьми (розмова пасажир1в автобуса, випадкова зустр1ч дтових партнер1в у ресторан! та ш.).

Стратепчна компетенц1я— здатнють вмто використовувати вербальн1 та невербальн1 стратеги стлкування для компенсацн пору-шень комунтативного процесу i пщвищення ефективност1 комунЫа-qii; складова комункативноУ компетенцм.

Субкультура(лат. sub — пщ icultura —догляд, осв'па, розвиток) — частина загальноТ культури, система цшностей, традицж, звичаУв, властивих певши rpyni людей, що виокремлюеться за деякою озна-кою: етн1чною, репональною, класовою, вдовою, статевою, профе-айноютощо.

Такесика —див.: Гаптика.

Тема(грец. thema — основа, положения) — компонент актуаль­ного членування речения, вщомий адресатов! та протиставлений peMi — новому змюту висловлювання в живому мовленш, комунтативнш перспектив! речения (див.: Актуальне членування речения).

Тематичне табу— тип комушкативного табу, що забороняе обго-ворювати окрем! теми з представниками певноТ л!нгвокультурно( сп!льноти.

Teopiq комунтацИ— галузь наукових доошджень, яка вивчае уш-версальн! механ!зми та законом!рност1 !нформац1йного обм1ну в при-pofli i сусп!льств1.

Teopifl мовленнсвих аклв— лог!ко-л1нгв!стичний напрям дження одиниць вербальноУ комун!кацГ|' (як штенцжно й ситуативно зумовлених, так i граматично й семантично орган!зованих висло-влювань).

Teopifl мовленнево1! д1яльност1— д!яльнюна концепц!я мови як едносп сп!лкування та узагальнення, спрямована на дослщження процеав породження та сприйняття мовлення.

Теория mobhoi комунтацм— напрям сучасноУ л!нгвютики, спря-мований на вивчення законом!рностей, складниюв i чиннитв комун!-кативноУ д1яльност1 людини, яка зджснюеться на ochobj природноУ мови.

Teopifl соцюкультурноТ комун1кацГ|'— вчення про процеси взае-модГУ м1ж суб'ектами соц!окультурноУ д!яльност| (тдивщами, трупами, орган!зац!ями) з метою передавання або обмжу !нформац!ею за допомогою прийнятих у певнж культур! знакових систем (мов), прийо-MiB i 3aco6iB Ух використання.

Тональнють стлкування— усвщомлена або неусвщомлена емо-ц!йно-акс!олог1чна i зм1стово-!нформативна орган!зац!я мовного матер!алу в типових комун!кативних ситуац!ях, за допомогою якоУ адресант формуе своУ мовленнев! дИта здшснюе вплив на адресата, a iHOfli й на ситуац!ю загалом.

Трансакцжна модель— модель, що представляв комужка^ю як процес одночасного надсилання та отримування повщомлень комун!-кантами, взаемод!ю, щотривае.

Трансакцшний анал1з— психотерапевтичний метод дослщження поведжки людини в процес! УУ взаемод!У з шшими людьми.

Трансм1сшна(лат. transmission перехщ, передача) модель— див.: Лжшна модель.

Тривала комушкац1я— тривалий у 4aci комун!кативний процес (напр., захистдокторськоУдисертац!!', судовий процес, телефонна роз­мова подруг).

Ужверсальний мовленнсвий акт— тип мовленневого акту, що може здшснюватися за допомогою одного або дектькох висловлю-вань, ят угворюють зв'язний текст.

Ун1версальн1 правила спшкування— правила сшлкування, що не залежать вщ конкретно! культури.

Усна комушкафя— тип комун1кац!У, що зд!йснюеться за допомо­гою коду акустичного (звукового) мовлення.

Усно-мовленневий акт— тип мовленневого акту, сферою peafli-зацм якого е лише усне мовлення.

Фамшьярна тональнють— тональнють, притаманна спткуван-ню у ciM'i, дружньому TOBapncTBi; характеризуеться невимушеним тоном, вживаниям розмовних одиниць з емотивними, оцжними, експресивними семами.

Феноменолопчна(грец. phainomenon той, що з'явився, i logos вчення) компетенц1я— знания та розумшня притаманноУ конкретн!й л!нгвокультурн!й стльнот1 онтолог!У зовн!шнього i внутр!шнього свггу та cnoco6iB Ух категоризацИ' мовою, якою здшснюе стлкування; скла­дова комушкативно! компетенц!У.

Феноменолопя — напрям фтософських дослщжень, який зво-дить усе суще до феномежв (явищ CBiflOMOCTi) i описуе ix за допомогою штущн.

Ф1зичний шум— зовшшш перешкоди, що вщволжають увагу та не дають змоги комужкантам зосередитися (сторонн1 звуки, погане освгглення, тютюновий дим, переповнена людьми юмната тощо).

Ф'|зюлопчний шум— комун1кативн1 перешкоди, пов'язаж з вада-ми мовлення чи хворобою комушкант1в, що ускладнюють передавання та отримання повщомлення (головний бшь, погана дикц1я, туговухють).

Формули(лат. formula образ, вид) мовленневого етикету— культурно та ситуативно зумовлен'|, стандартизован! вислови або сте-реотипи мовлення, готов1 формули з певною синтаксичною структу­рою та лексичним наповненням, що вживаються у високочастотних етикетних ситуациях: привггання, прощания, подяки, вибачення, про-хання, запрошення тощо.

Фрейм(англ. frame — каркас, рамка) — структури, що репрезен-тують стереотипш ситуацИ' у свщомост! людини i призначеж для щен-тифтацм нових ситуацш, як1 грунтуються на ситуативному шаблонК

Функци комун1кац'Г|— призначення конкретного комужкативно-го акту та комун1кацп загалом.

Функцюнальний стиль— р'1зновид литературного мовлення; сус-П1льно усв!домлена сукупн1сть прийом1в уживання, вщбору та сполу-чення мовленневих засоб'ю, функцюнально зумовлена социально значущою сферою стлкування (розмовний, оф'щ1йно-д|ловий, науко-вий, публщистичний, художн1й).

Хронемта (грец. chronos — час) — використання часу в процеЫ комункацн: час оч1кування початку сшлкування, тривал1сть сптку-вання, час вагання тощо.

Чистота мовлення— вщсутнють у мовленж чужих для лггератур-но( мови елемент1в або елемент1в, що заперечен1 нормами морал1 (слова-паразити, д1алектизми та простор'нчя, варваризми, жаргон1з-ми, вульгаризми).

Читання— рецептивний вид мовленнево! д1яльност'1, що мае на мет1 розшифрування граф1чних знаюв та розумжня fxHix значень.

Ч1тюсть артикуляцИ(лат. articulo — розб/рливо вимовляю) — точ-н1сть вимовляння звук1в у слов1, що впливае на розб1рливють усного мовлення.

Явна комушкативна невдача— комун!кативна невдача, що легко розп1знаеться адресатом i виявляеться в'щразу п1сля отримання ним повщомлення адресанта.

Явний контекст —див.: Експлщитний контекст.

Ясшсть мовлення— якють, що забезпечуе зрозумшють мовлен­ня для адресата i потребуе найменших зусиль у сприйнятт'| та розум'т-Hi при складност'1 його зм1сту.

 


ЛІТЕРАТУРА

З ПИТАНЬ ЕТИКИ

ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ

 

Агапова С. Г.Основы межличностной и межкультурной коммуникации. — Ростов-на-Дону.: Феникс, 2004.— 288 с.

Андреева В. Ю.Стратегии и тактики коммуникативного саботажа: Автореф. дисс.... канд. филол. наук. — Курск, 2009. — 22 с.

Аникин Е. Е.Стратегия сопоставления в российской и американской рекламе: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. — Тюмень, 2008. — 22 с.

Апалькова Т. Н.Социосемиотический аспект номинации лица в англоязычном дискурсе: Автореф. дисс. КФН — Сама­ра, 2007. — 21 с.

Бацевич Ф. С.Основи комунікативної девіатології: Моногра­фія. — Львів: ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. — 236 с.

Бацевич Ф. С.Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. — К.: ВІД «Академія», 2004. — 344 с.

Бацевич Ф. С.Лінгвістична генологія: проблеми і перспективи: Монографія. — Львів: ПАЮ, 2005. — 276 с.

Бацевич Ф. С.Словник термінів міжкультурної комунікації. — К.: Довіра, 2007. — 205 с.

БезуглаЛ. Р. Перлокуція у дискурсі (на матеріалі німецького діа­логічного дискурсу) // Дискурс як когнітивно-комунікативний фено­мен: Монографія. — X.: Константа, 2005. — С. 118—144.

Белова А. Д.Лингвистические аспекты аргументации: Монография. — К.: Компьютер норд, 1997. — 300 с.

Бєлова А. Д.Комунікативні стратегії і тактики: проблеми система­тики // Мовні і концептуальні картини світу: 36. наук, праць. — К.: Логос, 2004. — Вип. 10, — С. 11—16.

Богдан С. К.Мовний етикет українців: традиції і сучасність. — К.: Рідна мова, 1998. — 475 с.

Богданов В. В.Лингвистическая прагматика и ее прикладные аспекты // Л. В. Бондарко, Л. А. Вербицкая и др. Прикладное языкознание. — СПб.: Изд-во С.-Петербург, ун-та, 1996. — С. 268—275.

Василик М. А.Наука о коммуникации или теория коммуникации? К проблеме теоретической идентификации // Актуальные проблеми теории коммуникации: Сб. науч. трудов. — СПб.: Изд-во СПбГПУ, 2004. — С. 4—11.

Волков А. А.Курс русской риторики. — М.: Изд-во храма св. муч. Татианы, 2001. — 480 с.

Габідулліна А.Мовленнєві стратегії навчально-педагогічного дис­курсу // Вісник Львівського університету. Сер. «Філологія». — 2006. — Вип. 38. — С. 104—110.

Гойхман О. Я., Надеина Т. М.Основы речевой коммуникации: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 2006. — 272 с.

Городецкая Л. А.Лингвокультурная компетентность личности как культурологическая проблема: Автореф. дисс.... докт. филол. наук. — М., 2007. — 48

Гришаева Л. И., Цурикова Л. В.Введение в теорию межкультурной коммуникации: Уч. пособие. — М.: Изд. центр «Академия», 2006. — 336 с.

Грушевицкая Т. Г, Попков В. Д., Садохин А. П.Основи межкуль-турной коммуникации: Учебник. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. — 352 с.

Гюрджян Н. С.Речевые манифестации когнитивного конфликта в диалоге (на материале английского и русского языков): Автореф. дисс.... канд. филол. наук. — Пятигорск, 2008. — 17 с.

Даньшина Е. В.Стратегии и тактики американского предвыборного дискурса // Вісник СумДУ. Сер. «Філологія». — 2007. — № 1. — Т. 2. — С. 24—28.

Дейк ван Т. А. Когнитивные и речевые стратегии выражения этнических предубеждений // Язык. Познание. Коммуникация: Пер. с англ. 0. А. Гулыги / Сост. В. В. Петрова; Под ред. В. И. Герасимова. — М.: Прогресс, 1989. — С. 268—304.

ЖарковаА. Основи культуры речи: Уч. пособие. — Вильнюс: Изд-во ВПУ, 2000. — 144 с.

Жданова Е. В. Взаимодействие речевых стратегий и психолин-гвистического типажа коммуникантов (на материале русекой и английской литературы конца XIX в. — конца XX в.): Автореф. дисс.... канд. филол. наук. — Краснодар, 2008. — 22 с.

Зернецкий П. В. Единицы речевой деятельности в диалогическом дискурсе // Языковое общение: Единицы и регулятивы: Межвуз. сб. науч. трудов. — Калинин: Изд-во Калиниск. гос. ун-та, 1987. — С. 89—95.

Зернецкий П. В.Лингвистические аспекты речевой деятельно­сти // Языковое общение: Процессы и единицы: Межвуз. сб. науч. трудов. — Калинин: Изд-во Калиниск. гос. ун-та, 1988. — С. 36—41.

Зернецкий П. В. Динамические аспекты семантики и прагматики дискурса // Личностные аспекты языкового общения: Межвуз. сб. науч. трудов / Редкол.: И. П. Сусов и др. — Калинин: Изд-во Калиниск. гос. ун-та, 1989. — С. 75—91.

Зубарева А. А. Формулы русского речевого зтикета: социолин-гвистическое исследование: Автореф. дис. ... канд. филол. наук. — Пермь, 2007. — 19 с.

Ільченко О. М.Етикетизація англо-американського наукового дискурсу: Автореф. дис.... д-ра філол. наук. — К., 2002. — 37 с.

Иванова Е. А. Использование норм русского коммуникативного поведения в обучении русекому языку финских учащихся: Автореф. дисс.... канд. пед. наук. — СПб., 2003. — 19 с.

Иванова М. А. Прагмалингвистический статус неуспешного диа-логического дискурса: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. — Бар­наул, 2007. —17 с.

Изотова А. С. Англоязычные коммуникации в контексте межкуль-турного и социального взаимодействия: Автореф. дисс. ... канд. социолог. наук. — М., 2006. — 25 с.

Иссерс О. С.Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. — М.: Едиториал УРСС, 2003. — 294 с.

Иссерс О. С.Речевое воздействие: Уч. пособие. — М.: Наука, 2009. — 224 с.

Карабан В. И.Сложные речевые единицы. Прагматика асиндети-ческих полипредикативных образований: Монография. — К.: Вища школа, 1989. — 131 с.

Карасик В. И.Дискурсивная персонология // Язык, коммуника­ция и социальная ереда. — Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2007. — Вып 5. — С. 78—86.

Карасик В. И.О типах дискурса // Языковая личность: институ-циональный дискурс: Сб. науч. трудов / ВГПУ. — Волгоград: Перемена,

1999. — С. 5—20.

Карасик В. И.Религиозный дискурс // Языковая личность: про­блемы лингвокультурологии и функциональной семантики: Сб. науч. трудов / ВГПУ. — Волгоград, 1999. — С. 5—19.

Карасик В. И.Ритуальний дискурс // Жанры речи. — Саратов: Колледж, 2002. — Вып. 3.

Карасик В. И. Характеристика педагогического дискурса // Язьї­ковая личность: аспекти лингвистики и лингводидактики: Сб. науч. трудов / ВГПУ. — Волгоград: Перемена, 1999. — С. 3—18.

Карасик В. И. Этнокультурные типи институционального дискур­са //
Этнокультурная специфика речевой деятельности: Сб. обзоров. — М.: ИНИОН РАН, 2000. — С. 37—64.

Кашкин В. Б.Введение в теорию коммуникации: Уч. пособие. — Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. — 92 с.

Кашкин В. Б., Смоленцева Е. М.Этностереотипы и табуированные темы в межкультурной коммуникации // Культурные табу и их влияние на результат коммуникации. — Воронеж: ВГУ, 2005. — С. 246—252.

Клюканов И. 3.Единицы речевой деятельности и единицы языкового общения // Языковое общение: Процессы и единицы: Меж­вуз. сб. науч. трудов. — Калинин: Изд-во Калиниск. гос. ун-та, 1988. — С. 41—47.

Колокольцева Т. Н.Специфические коммуникативные единицы диалогической речи. — Волгоград: Изд-во ВГПУ, 2001. — 260 с.

Колшанский Г. В. Обьективная картина мира в познании и языке. — М.: Наука, 1990. — 108 с.

Коммуникативно-речевойавтопортрет финнов // Русское и финское коммуникативное поведение. — Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. — Вып. 1. — С. 21—24.

Конецкая В. П. Социология коммуникации: Учебник. — М.: МУБиУ, 1997. — 304 с.

Копылова Т. Р.Языковая репрезентация научного концепта «коммуникация» в специализированном научном лингвистическом дискурсе: Автореф. дисс. ... канд. филол. наук. — Ижевск, 2007. — 20 с.

Кочерган М. П.Загальне мовознавство: Підручник. — К.: ВІД «Академія», 1999. — 288 с.

Красных В. В.Основы психолингвистики и теории коммуникации: Курс лекций. — М.: ИТДК «Гнозис», 2001. — 270 с.

Кузнецов И. Н.Риторика: Уч. пособие. — Минск, 2003. — 560 с.

Кузнецов И. Н. Современная деловая риторика: Уч. пособие. — М.: ГроссМедия, 2007. — 320 с.

Кукушкина О. В.Речевые неудачи как продукт речемыслительной деятельности: Автореф. дисс.... докт. филол. наук. — М., 1998. — 46 с.

Куликова Е. В.Языковая специфика рекламного дискурса // Вестник Нижегородского университета им. Н. И. Лобачевского. Филология. Искусствоведение. — 2008. — № 4. — С. 197—205.

Куницына В. Н., Казаринова Н. В., Погольша В. М.Межличностное общение: Учебник. — СПб.: Питер, 2003. — 544 с.

Курьян М. Л.Средства оптимизации процесса межличностной коммуникации в англоязычном пространстве: Автореф. дисс.... канд. филол. наук. — Тюмень, 2008. — 22с.

Леонтович О. А.Введение в межкультурную коммуникацию: Уч. пособие. — М.: Генезис, 2007. — 368 с.

Леонтович О. А.Теория межкультурной коммуникации в России: состояние и перспективы // Вестник Российской коммуникативной ассоциации. Теория коммуникации и прикладная коммуникация. — 2004. — Вып. 1. — С. 63—67.

Леонтьев А. А.Национальные особенности коммуникации как междисциплинарная проблема. Обьем, задачи и методы этнопсихо-лингвистики // Национально-культурная специфика речевого поведения. — М.: Наука, 1977. — С. 5—14.

Леонтьев А. А.Психология общения: Уч. пособие. — М.: ИЦ «Ака-демия», 2008. — 368с.

Львов М. Р.Основы теории речи: Уч. пособие. — М.: ИЦАкадемия», 2002. — 248 с.

Макаров М. Л.Основы теории дискурса. — М.: ИТДГК «Гнозис», 2003. — 280 с.

Матвеева Т. В.Нормы речевого общения как личностные права и обязанности // Юрислингвистика-2. Русский язык в его естественном и юридическом бытии. — Барнаул, 2000. — С. 40—49.

Матьяш О. И.Изучение и преподавание межличностной комму­никации // Теория коммуникации & прикладная коммуникация: Сб.науч. трудов. Вестник Российской коммуникативной ассоциации / Под общ. ред. И. Н. Розиной. — Ростов-на-Дону: ИУБиП, 2004. — Вып. 1. — С. 103—122.

МедведеваЛ. М. О типах речевых актов // Вестник ХГУ. Человек и речевая деятельность. —1989. — № 339. — С. 42—46.

Мельникова С. В.Деловая риторика (речевая культура делового общения): Уч. пособие. — Ульяновск: УлГТУ, 1999. — 106 с.

Менщикова Ю. Н.Речевая коммуникация: прагматический аспект. — Дисс.... канд. филол. наук. — Омск, 2008. — 27 с.

МикаберидзеИ. А. Национально-культурная специфика взаимодействия вербального и невербального компонентов коммуникации (на материале русской и еврейской лингвокультур): Автореф. дисс. канд. филол. наук. — Краснодар, 2008. — 25 с.

Морозова О. І. До проблеми виділення одиниць дискурсу: дискурсема неправди // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен: Монографія. — Харків: Константа, 2005. — С. 65—104.

Недобух А. С.Вербальные сигналы коммуникативных ролей // Языковое общение: Процессы и единицы: Межвуз. сб. науч. трудов. — Калинин: Изд-во Калиниск. гос. ун-та, 1988. — С. 108—117.

Николаева Ж. В.Основы теории коммуникации: Уч.-метод, посо­бие. — Улан-Удз: ВСГТУ, 2004. — 274 с.

НікульшинаТ. Н.Інформаційна стратегія у спонукальному дискур­сі: Автореф. дис.... канд. філол. наук. — К., 1998. — 16 с.

Певнева И. В.Коммуникативные стратегии и тактики в конфликтных ситуациях общения обиходно-бытового и профессионального педагогического дискурсов русской и американской лингвокультур: Автореф. дисс.... канд. филол. наук. — Кемерово, 2008. — 19 с.

ПереверзневВ. Н. Металогические аспекти теории коммуника­ции // Теория коммуникации & прикладная коммуникация: Сб. науч. трудов. Вестник Российской коммуникативной ассоциации / Под общ. ред. И. Н. Розиной. — Ростов-на-Дону: ИУБиП, 2002. — Вып 1 — С. 118—128.

Полякова С. Е.Коммуникативные неудачи в англоязычном политическом дискурсе: Автореф. дисс. канд. филол. наук. — СПб., 2009. — 20 с.

Почепцов Г. Г. Теорія комунікацій. — К.: ВЦ «Київський універси­тет», 1999. — 308 с.

Почепцов Г. Г. Теория коммуникации. — М.: Рефл-бук 2001 — 656 с.

Почепцов О. Г.Основы прагматического описання предложения: Монография. — К.: Выща школа, 1986. — 116 с.

Рождественский Ю. В.Теория риторики. — М.: Добросвет, 1997. — 600 с.

РубановаО. А. Средства усиления речевого воздействия при виражении значення побуждения: Дисс. ... канд. филол. наук. — Ростов-на-Дону, 2006. — 25 с.

Садохин А. П.Межкультурная компетентность: сущность и механиз-мыф формирования: Дисс.... докт. культурологии. — М„ 2008. — 44 с.

Садыкова И. А. Корректирующие высказывания как способ передачи коммуникативного опыта // Русская и сопоставительная филология: Исследования молодих учених. — Казань: Казан, гос. ун-т им. В. И. Ульянова-Ленина, 2004. — С. 117—121.

СалаховаА. Г. Речевые стратегии и средства их реализации в современных христианских немецкоязычных проповедях: Автореф. дисс.... канд. филол. наук. — Уфа, 2006. — 23 с.

Сафьянов В. И.Этика общения: Уч. пособие. — М.: Изд-во МГУП «Мир книги», 1998. — 164 с.

Селіванова О. О.Актуальні напрями сучасної лінгвістики (аналі­тичний огляд). — К.: Вид-во Українського фітосоціологічного центру, 1999. — 148 с.

Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: Підручник. — Полтава, 2008. — 712 с.

Селіванова 0. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопе­дія. — Полтава: Довкілля-К, 2006. — 716 с.

Серль Дж. Р.Что такое речевой акт? // Новое в зарубежной лин-гвистике: Пер. с англ. / Сост. и вст. ст. И. М. Кобозевой и Е. 3. Демьянкова; общ. ред. Б. Ю. Городецкого. — М.: Прогресс, 1986. — Вып. 17. Теория речевых актов. — С.151—168.

Серль Дж. Р.Классификация иллокутивных актов // Новое в зарубежной лингвистике: Пер. с англ. / Сост. и вступ, ст. И. М. Кобо­зевой и Е. 3. Демьянкова; общ. ред. Б. Ю. Городецкого. — М.: Про­гресс, 1986. — Вып. 17. Теория речевых актов. — С. 170—194.

Серль Дж. Р., Вандервекен Д.Основные понятия исчисления речевых актов // Новое в зарубежной лингвистике: Пер. с англ. / Сост., общ. ред. и вст. ст. В. В. Петрова. — М.: Прогресс, 1987. — Вып. 18. Логический анализ естественного языка. — С. 242—263.

Сидорова Н. Ю.Коммуникативное поведение неравностатусных субьектов медицинского дискурса (на материале немецкого языка): Автореф. дисс.... канд. филол. наук. — Волгоград, 2008. — 23 с.

СлавоваЛ. Л. Типологія комунікативних невдач (на матеріалі сучасного англійського мовлення): Монографія. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. 1. Франка, 2005. — 107 с.

Солощук Л. В.Взаємодія вербальних і невербальних компонен­тів комунікації у сучасному англомовному дискурсі: Автореф. дис. ... докт. філол. наук. — К., 2009. — 37 с.

Сосюр Ф. де. Курс загальної лінгвістики / Пер. з франц. А. Корній­чук, К. Тищенко. — К.: Основи, 1998. — 324 с.

Стернин И. А.Коммуникативное и когнитивное сознание // С любовью к языку: Сб. науч. трудов. Посвящается Е. С. Кубряковой. — М.: ИЯ РАН, 2002. — С. 44—51.

Стернин И. А.Модель русекого невербального коммуникативного поведения // Русское и финское коммуникативное поведение. — СПб.: Изд-во РГТУ, 2001. — Вып. 2. — С. 14—26.

Стернин И. А.Нормы коммуникативного поведения // Нормы человеческого общения. — Горький: ГГПИИЯ, 1990. — С. 230—231.

Стернин И. А.Понятие коммуникативного поведения // Русское и финское коммуникативное поведение. — Воронеж: Изд-во ВГТУ, 2000. — Вып. 1 — С. 4—20.

Стернин И. А.Практическая риторика: Уч. пособие. — М.: Изд. центр «Академия», 2003. — 272 с.

Супрун А. Е.Лекции по лингвистике. — Минск: БГУ, 1980. — 144 с.

Сусов И. П.Лингвистическая прагматика. — Винница: Нова книга, 2009. — 272 с.

Сусов И. П.История языкознания: Уч. пособие. — Тверь: Тверской гос. ун-т, 1999. — 130 с.

Тарасов Е. Ф., Сорокин Ю. А.Национально-культурная специфика речевого и неречевого поведения // Национально-культурная специфика речевого поведения. — М.: Наука, 1977. — С. 14—38.

Тер-Минасова С. Г.Язык и межкультурная коммуникация: Уч. пособие. — М.: Слово, 2000. — 624 с.

Толмачева Т. А.Методический потенциал использования коммуникативных стратегий иноязычного речевого поведения в процессе обучения иностранному языку в языковом вузе // Мир науки, культуры, образования. — 2008. — №4 (11). — С. 95—98.

Толстикова-Маст Дж.Коммуникация о коммуникации: Исследование развития дисциплины «Коммуникация» в России // Теория ком­муникации & прикладная коммуникация: Сб. науч. трудов. Вестник Российской коммуникативной ассоциации. — Вып. 1. — 2002.

Трьетьякова В. С.Конфликт как феномен языка и речи // Известия Уральского государственного университета. — 2003. — №27.

Труфанова И. В.0 разграничении понятий: речевой акт, речевой жанр, речевая стратегия, речевая тактика // Филологические науки. — 2001. — № 3. — С. 56—65.

Тузлукова В. И., Богуславская В. В.Термины как ередство конструирования предметной области «Теория и практика коммуника­ции» в российской науке // Теория коммуникации & прикладная ком­муникация: Сб. науч. трудов. Вестник Российской коммуникативной ассоциации / Под общ. ред. И. Н. Розиной. — Ростов-на-Дону, 2002. — Вып. 1. — С. 185—192.

Уділова Т. М.Види мовленнєвих стратегій // Наукова спадщина професора Ю. 0. Жлуктенка та сучасне мовознавство: 36. наук, праць. — К.: Логос, 2000. — С. 255—257.

Фадєєва О. В.Стратегії й тактики конфліктного дискурсу (на мате­ріалі сучасної англ. мови): Автореф. дис.канд. філол. наук. — К., 2000. — 18 с.

Федорова Л. Л.Стратегия и тактика речевого общения в диалоге информирующего типа // Культура, общение, текст. — М.: Наука, 1988. — С. 82—93.

Федорова Л. Л.Типология речевого воздействия и его место в структуре общения // Вопросы языкознания. — 1991. — № 6. — С. 46—50.

Философский словарь / Под ред. М. М. Розенталя. — М.: Политиздат, 1975. — 496 с.

Формановская Н. И.Речевой этикет и культура общения. Научно-популярное издание. — М.: Высшая школа, 1989. — 159 с.

Формановская Н. И.Речевое взаимодействие: коммуникация и прагматика. — М.: ИКАР, 2007. — 480 с.

Фролова І. Є.Стратегія конфронтації в англомовному дискурсі: Монографія. — X.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2009. — 434 с.

Хидешели Е. П.Несколько подходов к понятию коммуникации // Классическое лингвистическое образование в современном мульти-культурном пространстве: Сб. науч. трудов. — Вып. 1. — 2004.

Цапина Е. А.Обозначение речевых тактик в диалоге (лингвопраг-матический анализ): Автореф. дисс. канд. филол. наук. — М., 2008. —17 с.

Чахоян Л. П., Паронян Ш. А.Взаимодействие интенций как фак­тор, определяющий типы межличностного общения // Личностные аспекты языкового общения: Межвуз. сб. науч. трудов / Редкол.: И. П. Сусов и др. — Калинин: Изд-во Калиниск. гос. ун-та, 1989. — С. 67—74.

ІІІаманова М. В. Категория общение как одна из коммуникативных категорий // Классическое лингвистическое образование в современном мультикультурном пространстве: Сб. науч. трудов. — Вып. 1. — 2004.

Шарков Ф. И. Теория коммуникаций: Учебник.—М.: РИП-холдинг, 2005. — 246 с.

Шевченко І. С. Історична динаміка прагматичних властивостей англійського питального речення (16—20 ст.): Автореф. дис. ... докт. філол. наук. — К., 1999. — 36 с.

Шевченко І. С. Когнітивно-прагматичні дослідження дискурсу // Дискурс як когнітивно-комунікативний феномен: Монографія. — X.: Константа, 2005. — С. 105—117.

Шелестюк Е. В. Способи, типьі, приемьі и инструментьі речевого воздействия // Классическое лингвистическое образование в совре­менном мультикультурном пространстве: Материальї межд. науч. конф. — Пятигорск: ПГЛУ, 2006. — Ч. 2. — С. 153—164.

Шилова С. В. Разработка принципов речевого общения: основные направлення и тенденции. — СПб.: Изд-во С.-Петербург, ун-та, 1997. — 15 с.

Шляхов В. И. Сценарии русского речевого взаимодействия в теории и практике преподавания русского языка иностранцам: Автореф. дисс.... докт. пед. наук. — М., 2009. — 40 с.

Шуберт 3. 3. Дискурсные единицы, уровни, приемы и принципи речевого воздействия в когнитивном аспекте: Автореф. дисс.... канд. филол. наук. — Краснодар, 2006. — 24 с.

Штерн Б. Вибрані топіки та лексикон сучасної лінгвістики. — К.: АртЕк, 1998. — 336 с.

Янко Т. Е. О понятиях коммуникативной структури и коммуника-тивной стратегии // Вопросьі язьїкознания. — 1999. — № 4. — С. 28—53.

Яшенкова О. В. Взаємовідношення комунікації, мови та культури в діловій сфері // Мова і культура. Наукове видання. — К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2002. — Вип. 5. — Том III. — Ч. 2. — С. 263—270.

Яшенкова О. В. Інтеракціональний аспект питальності в англо-американському діловому дискурсі (на матеріалі сучасної амери­канської художньої прози) // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: 36. наук, праць. — К., 2003. — Вип. 7. — С. 22—30.

Яшенкова О. В. Комунікативний паспорт американців у сфері послуг // Мовні і концептуальні картини світу. 36. наук, праць. — К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2004. — Вип. 13. — С. 199—209.

Яшенкова О. В. Комунікативні невдачі в англомовному діловому спілкуванні: лінгвокогнітивний аспект// Мовні і концептуальні карти­ни світу: 36. наук, праць. — К.: Логос, 2004. — Вип. 10. — С. 724—730.

Яшенкова О. В. Навчально-методична розробка до курсу «Основи теорії мовної комунікації» для студентів II курсу спеціальності 6.030500 «Мова та література». — К.: РВЦ «Київський університет», 2007. — 68 с.

Яшенкова О. В. Тактико-стратегічний потенціал мовленнєвих взає­модій підлеглого з начальником, спрямованих на отримання інформа­ції // Вісник Міжнародного Слов'янського університету (м. Харків). Серія «Філологічні науки». — 2003. — Т. 6. — № 3. — С. 28—31.

 

 


Питання до заліку з дисципліни «Культура ділового спілкування»

1. Поняття про культуру (етику) комунікації. Моделі опису комунікативної поведінки.

2. Спілкування як комунікація. Техніка спілкування. Ознаки культури мови.

3. Моделі та стилі спілкування. Виразність і багатство індивідуальної мови.

4. Спілкування і діяльність. Естетика мовлення українця та її складові.

5. Етична сторона спілкування. Форми вияву національної специфіки комунікативної поведінки.

6. Спілкування як оціальний феномен. Прояви етноспецифіки комунікативної поведінки.

7. Природа, структура і типологія людської клмунікації. Продуктивна й рецептивна комунікативна поведінка.

8. Комунікація і спілкування. Механістичний і діяльнісний підходи до визначення комунікації.

9. Комунікація у соціокультурному просторі. Три рівня комунікативної особистості. Модель комунікативної поведінки М. Севіл-Тройк (США).

10. Моделі комунікації. Модель Ф.Бацевича. контексти структури комуніканта.

11. Комунікація як коловий процес (моделі Т., М. Гемблів, Ф.Денса).

12. Основні елементи процесу комунікації. Адресант і адресат як елементи комунікації.

13. Засоби повідомлення різних семіотичних систем.

14. Код комунікації і соціальний символізм. Основні канали мовної комунікації та їх медіуми.

15. Комунікативний шум та його різновиди. Модель комунікативної поведінки Й. Стерніна.

16. Параметри функціонування мовно-культурної особистості. Лінійні виміри ситуативного контексту.

17. Природа, структура і типологія людської комунікації. Комунікативні традиції і мовленнєвий етикет.

18. Мотиви, цілі та функції комунікації. Національна культура й етична самоідентифікація особистості.

19. Мета комунікації. Норми комунікативної поведінки. П’ять рівнів людських потреб.

20. Мотиви й цілі задоволення людських потреб. Модальне та диктальне спілкування.

21. Функції комунікації. Лінгвокультура як прояв етнокультури в мові й дискурсі. Етапи мовленнєвого спілкування.

22. Критерії типології комунікації. Типи кодової системи комунікації.

23. Лінгвістичний аспект культурно-національноїспільноти. Форми реалізації засобів мовн<



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.172.203.87 (0.014 с.)