Тема 2. Природа, структура і типологія

ЛЮДСЬКОЇ КОМУНІКАЦІЇ

2.1. КОМУНІКАЦІЯ І СПІЛКУВАННЯ.

2.1.1. Механістимчний і діяльнісний підходи до визначення комунікації.

2.1.2. Комунікація у соціокультурному просторі

2.2. МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ.

2.2.1. Лінійна, інтеракційна та трансакцівйна моделі комунікації.

2.2.2. Комунікація як коловий процес (моделі Т., М. Гемблів та Ф. Денса).

2.3. ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ПРОЦЕСУ КОМУНІКАЦІЇ.

2.3.1. Адресант і адресат як елементи комунікації.

2.3.2. Засоби повідомлення різних семіотичних систем.

2.3.3. Основні канали мовної комунікації та їх медіуми.

2.3.4. Комунікативний шум та його різновиди.

2.3.5. Лінійні виміри ситуативного контексту.

 

 

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

1. Охарактеризуйте основні підходи до визначення комунікації. Чим вони відрізняються?

2. Поясніть, як співвідносяться поняття «комунікація», «вербальна комунікація» і «спілкування».

3. З якою метою теоретики комунікації застосовують метод моде­лювання? Опишіть основні типи моделей комунікації.

4. Охарактеризуйте структурну організацію будь-якого акту кому­нікації.

5. Що є першопричиною людської комунікації? Як залежить кому­нікація від мотивів і цілей її учасників?

6. Які існують рівні реалізації інформаційно-комунікативної функції?

7. Як розглядається комунікація в інтерактивній моделі?

8. Які канали передачі інформації мають медіуми?

9. Що таке комунікативний шум?

10. Які виміри має ситуативний контекст?

11. Охарактеризуйте основні функції людської комунікації.

12. Чим зумовлене різноманіття типології комунікації?

13. Опишіть типи комунікації з огляду на кодову систему та форми її реалізації.

14. Назвіть медіуми комунікації, які забезпечують безпосередню та опосередковану комунікацію? Чи впливає культурний чинник на вибір медіума комунікації? Відповідь обгрунтуйте.

15. Укажіть комунікативні відмінності між монологом, діалогом і полілогом. Що є первинною формою людської комунікації?

16. Охарактеризуйте комунікацію з огляду на кількість її учасників. Як впливає ця кількісна характеристика на якість комунікативного процесу?

17. Які типи комунікації зумовлені соціальними чинниками? У чому полягає їхня специфіка, в яких сферах комунікації вона виявляється?

18. Опишіть типи комунікації за її функціональним призначенням.

19. У чому проявляється перцептивна сторона спілкування?

20. Розкажіть про типи перешкод (бар’єрів) у діловому спілкуванні.

 

СПРОБУЙТЕ ЗАПАМ”ЯТАТИ

Управляти — значить приводити до успіху іншого.

 

Поганий керівник знає, що треба зробити, а хороший — показує, як це потрібно зробити.

 

Керувати — це мистецтво змушувати інших робити свою роботу. Вміння вибирати правильні орієнтири — це і є лідерство.

Поль А. Страссман

 

Йти вперед — значить втратити душевний спокій, залишитися на місці — значить загубити себе.

С. Керкегор

 

Хто бореться, той може програти, хто не бореться, той уже програв. Успіх — це 10 % везіння і 90 % потіння.

Елісон

 

Цезарю багато не дозволяється саме тому, що йому дозволяється все.

Сенека

Страх уникнути помилки втягує в іншу.

Горацій

 

Знання рецепта ще не означає, що ліки подіють.

 

Якщо ви не є частиною рішення — значить ви є частиною проблеми.

 

Людина подібна дробу: в знаменнику — те, що вона сама про себе ду­має, в чисельнику — те, що є насправді. Чим більший знаменник, тим менший дріб.

 

Культура спілкування — це все-таки спілкування культур. Люди вчаться, як говорити, а головна наука — як і коли мовчати.

Л. Толстой

 

«Закон оберненої залежности»: що менше людина збирається зробити, то більше вона повинна про це говорити.

 

Якщо зробив випадкову помилку, то фірма тобі вибачить. Якщо ж ти відступив від морального кодексу фірми, тобі немає прощення.

Із цінностей фірми «Мацусіта»

Візитна карточка керівника — вміння викликати прихильність до себе.

 

На всяку правду можна сказати: про одну мовчи заради себе, про другу — заради іншого.

Балтазар Грасіан

Заговори, щоб я тебе побачив.

Сократ

Оптимісти винаходять літак, песимісти — парашут.

Закон двох підходів Фортена.

Стрес — це не те, що з вами трапилося, а те, як ви на це реагуєте.

Г. Сельє

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

 

Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: Підручник. — К.: ВІД «Академія», 2004. — 344.

Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации: Монография. — К., 1997. — 300 с.

Богдан С. К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність. — К.: Рідна мова, 1998. — 475 с.

Василик М. А. Наука о коммуникации или теория коммуникации? // Актуальные проблеми теории коммуникации: Сб. науч. трудов. — СПб., 2004. — С. 4—11.

Гришаева Л. И., Цурикова Л. В. Введение в теорию межкультурной коммуникации: Уч. пособие. — М.: Изд. центр «Академия», 2006.

Грушевицкая Т. Г. Основи межкультурной коммуникации: Учебник. — М., 2003.

Жаркова А. Основи культуры речи: Уч. пособие. — Вильнюс, 2000.

 

Кашкин В. Б. Введение в теорию коммуникации: Уч. пособие. — Воронеж, 2000. — 92 с.

Кашкин В. Б., Смоленцева Е. М. Этностереотипы и табуированные темы в межкультурной коммуникации // Культурные табу и их влияние на результат коммуникации. — Воронеж: ВГУ, 2005. — С. 246—252.

 

Леонтьев А. А. Национальные особенности коммуникации как междисциплинарная проблема. Обьем, задачи и методы этнопсихо-лингвистики // Национально-культурная специфика речевого поведения. — М.: Наука, 1977. — С. 5—14.

 

Леонтьев А. А. Психология общения: Уч. пособие. — М.: ИЦ «Ака-демия», 2008.

 

Николаева Ж. В. Основы теории коммуникации: Уч.-метод, посо­бие. — Улан-Удз, 2004.

 

НікульшинаТ. Н. Інформаційна стратегія у спонукальному дискур­сі: Автореф. дис.... канд. філол. наук. — К., 1998. — 16 с.

 

Почепцов Г. Г. Теорія комунікацій. — К.: ВЦ «Київський універси­тет», 1999. — 308 с.

 

Сафьянов В. И. Этика общения: Уч. пособие. — М.: Изд-во МГУП «Мир книги», 1998. — 164 с.

 

Тер-Минасова С. Г. Язык и межкультурная коммуникация: Уч. пособие. — М., 2000. — 624 с.

 

Тузлукова В. И., Богуславская В. В. Термины как средство конструирования предметной области «Теория и практика коммуника­ции» в российской науке // Теория коммуникации & прикладная ком­муникация: Сб. науч. трудов. Вестник Российской коммуникативной ассоциации / Под общ. ред. И. Н. Розиной. — Ростов-на-Дону, 2002. — Вып. 1. — С. 185—192.

 

Уділова Т. М. Види мовленнєвих стратегій // Наукова спадщина професора Ю. 0. Жлуктенка та сучасне мовознавство: Зб. наук, праць. — К.: Логос, 2000. — С. 255—257.

 

Фадєєва О. В. Стратегії й тактики конфліктного дискурсу (на мате­ріалі сучасної англ. мови): Автореф. дис.канд. філол. наук. — К., 2000. — 18 с.

 

Шарков Ф. И. Теория коммуникаций: Учебник.—М.: РИП-холдинг, 2005. — 246 с.

 

Яшенкова О. В. Взаємовідношення комунікації, мови та культури в діловій сфері // Мова і культура. — К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2002. — Вип. 5. — Том III. — Ч. 2. — С. 263—270.

 

Яшенкова О. В. Тактико-стратегічний потенціал мовленнєвих взає­модій підлеглого з начальником, спрямованих на отримання інформа­ції // Вісник Міжнародного Слов'янського університету (м. Харків). Серія «Філологічні науки». — 2003. — Т. 6. — № 3. — С. 28—31.

 

 

Етика ділового спілкування В. В. МАЛИНА

 

 

Тема 3. ПРИРОДА, СТРУКТУРА І ТИПОЛОГІЯ

ЛЮДСЬКОЇ КОМУНІКАЦІЇ

3.4. МОТИВИ, ЦІЛІ ТА ФУНКЦІЇ КОМУНІКАЦІЇ.

 

3.4.1. Мета комунікації.

3.4.2. П’ять рівнів людських потреб.

3.4.3. Мотиви й цілі задоволення людських потреб.

3.4.4. Модальне та диктальне спілкування.

3.4.5. Функції комунікації.

3.5. КРИТЕРІЇ ТИПОЛОГІЇ КОМУНІКАЦІЇ.

 

3.5.1. Типи кодової системи комунікації.

3.5.2. Форми реалізації засобів мовного коду.

3.5.3. Адресованість і типи медіума комунікації.

3.5.4. Способи інтерактивности комунікації.

3.5.5. Кількісні та соціальні чинники комунікації.

3.5.6. Напрями потоку та рівні офіційности комунікації.

3.5.7. Сфери та культурні чинники комунікації.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

1. Охарактеризуйте основні підходи до визначення комунікації. Чим вони відрізняються?

2. Поясніть, як співвідносяться поняття «комунікація», «вербальна комунікація» і «спілкування».

3. З якою метою теоретики комунікації застосовують метод моде­лювання? Опишіть основні типи моделей комунікації.

4. Охарактеризуйте структурну організацію будь-якого акту кому­нікації.

5. Що є першопричиною людської комунікації? Як залежить кому­нікація від мотивів і цілей її учасників?

6. Які існують рівні реалізації інформаційно-комунікативної функції?

7. Як розглядається комунікація в інтерактивній моделі?

8. Які канали передачі інформації мають медіуми?

9. Що таке комунікативний шум?

10. Які виміри має ситуативний контекст?

11. Охарактеризуйте основні функції людської комунікації.

12. Чим зумовлене різноманіття типології комунікації?

13. Опишіть типи комунікації з огляду на кодову систему та форми її реалізації.

14. Назвіть медіуми комунікації, які забезпечують безпосередню та опосередковану комунікацію? Чи впливає культурний чинник на вибір медіума комунікації? Відповідь обгрунтуйте.

15. Укажіть комунікативні відмінності між монологом, діалогом і полілогом. Що є первинною формою людської комунікації?

16. Охарактеризуйте комунікацію з огляду на кількість її учасників. Як впливає ця кількісна характеристика на якість комунікативного процесу?

17. Які типи комунікації зумовлені соціальними чинниками? У чому полягає їхня специфіка, в яких сферах комунікації вона виявляється?

18. Опишіть типи комунікації за її функціональним призначенням.

19. У чому проявляється перцептивна сторона спілкування?

20. Розкажіть про типи перешкод (бар’єрів) у діловому спілкуванні.