Лист погодження робочої програми

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни КУЛЬТУРА ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ_

назва

статус дисципліни ______________нормативна_______________

нормативна чи вібіркова

галузь знань 1301 «Соціальне забезпечення»

Спеціальність 7.13010201 «Соціальна робота»

шифр, назва

 

АВТОР ПРОГРАМИ:

Доктор мистецтвознавства, професор

вчене звання, науковий ступінь

кафедра філософії

назва кафедри

Малина Валерій Васильович

прізвище, ім’я, ім’я по-батькові автора

«___»______________2011 р.

 

 

Миколаїв – 2011

Лист погодження робочої програми

 

Робочу програму схвалено:

на засіданні кафедри філософії

Протокол № ____ від „___”_____________ 2011р.

Завідувач кафедри ____________________ (________________________)

Підпис Гавеля В.Л.

 

на засіданні методичної ради факультету_________________________________________

назва факультету, за яким закріплена дисципліна

Протокол № ____ від „___”_____________ 2011р.

Голова ____________________ (________________________)

Підпис ПІБ

Робочу програму погоджено за формами навчання:

Денна форма навчання:

Декан факультету економічних наук ____________________________

 

Начальник навчально-методичного відділу

_______________В.І.Калініченко

„___”________________ 2011р.

 

Перший проректор _________________ О.М. Трунов

„___”_______________ 2011 р.

 

Концепція викладання дисципліни

 

 

ДИСЦИПЛІНА «Культура ділового спілкування» («Етика ділової комунікації») ґрунтується на багатьох науках, зокрема на психолоії спілку­вання, етиці, психології управління, науковій організації праці тощо. Її вивчення зумовле­не потребами сьогодення.

Ділова людина — чи то підприємець, ме­неджер, соціальний працівник — повинна обов'язково вміти чітко і зрозуміло формулювати свою точку зору, аргументувати власну позицію, аналізувати висловлювання партнера, кри­тично оцінювати відповідні пропозиції. Необ­хідною умовою цього є бажання слухати, вести бесіду, створювати доброзичливу атмосферу. Умінню справити позитивне враження на адресата, передує відпо­відна завчасна підготовка адресанта.

У центрі уваги цього курсу — особис­тість менеджера, керівника. Не досить во­лодіти знаннями, вміннями, методами спіл­кування, щоб бути хорошим фахівцем. Потрібно мати ще й відповідний рівень внутрішньої культури. Морально-етичні проблеми особистість вирішує залежно від базових життєвих принципів.

Етика ділової комунікації — це і наука, що оперує відповідними поняттями, теорія­ми, методами, методологією, і водночас мистецтво, тому що залежить від світо­сприйняття та здібностей особистости. Основним завданням цієї дисципліни є не тільки навчання студентів науці ділового спілкування, а й спонукання їх до мистецт­ва красномовства шляхом активної пізнаваль­ної діяльности, формування відповідної мо­тивації, самовдосконалення, використання різних вправ і завдань. Більш глобальною метою є розкриття краси, гармонії людсь­ких стосунків, зокрема у сфері ділових взаємин, спонукання до формування особистісних морально-етичних принципів, які стали б основою всієї трудової діяльности соціального працівника, керівника, організатора, менеджера.

Курс орієнтований переважно на прак­тичне оволодіння відповідними навичками, уміннями, а не на високий рівень академічно-теоретичних знань. Подається широкий ді­апазон напрямів розкриття тієї чи іншої теми, які викладач разом зі студентами можуть поглиблювати.

 

В основі досліджень етики ділових контактів є система завдань. Основні з них – це:

 

# вивчати стилі й моделі спілкування;

# аналізувати кількісні та соціальні чинники комунікації;

# уміти виявляти спільне й відмінне у взаєминах комунікантів;

# досліджувати критерії типології комунікації;

# знати витоки й типологію комунікативних невдач;

# освоїти техніки спілкування;

# запам’ятати значення сигналів очей, жестів тощо.

Програмою курсу «Етика ділової комунікації» передбачено вивчення:

 

| основних питань культури (етики) комунікації, моделі комунікативної поведінки, системи невербального спілкування, мовні універсалії тощо;

| культурного середовища і вродженої поведінки, особистісного простору, постав і поз у діловому спілкуванні, мовні формули науковця тощо;

| етичної сторони спілкування, типів й риторичних принципів мовленнєвого впливу, жестів сміху й ходи, вимог до сучасного керівника.

| комунікації у соціокультурному просторі, форм і видів ділового спілкування, проблеми здоров’я менеджера, стилів управлінської діяльности;

| правил етикету телефонної розмови, матриці управління часом, основних критеріїв професіоналізму, етичних норм службових стосунків;

| партнера в процесі переговорів, національних управлінських культур, причин комунікативного саботажу, комунікативних особливостей мовлення, природи й моделей конфліктів;

| кількісних та соціальних чинників комунікації, типів «поганих» слухачів, акустичних параметрів мовлення, комунікативної некомпетентности та її плодів.

 

 

У результаті вивчення предмета студенти мають засвоїти:

• основні підходи до розуміння етики ділової комунікації, зміст яких відображає характер взаємин людей при вирішенні тієї чи іншої проблеми;

• загальні відомості про історію комунікативної етики;

• логіку становлення наукової галузі «Культура ділового спілкування»;

• рівні ефективности мовної комунікації;

• категорії мовних знань;

• виразність і багатство індивідуальної мови українця:

• структуру мовного етикету в науковому стилі;

• етноспецифіку комунікативної поведінки;

• автологічну й металогічну мовну поведінки;

• естетичні аспекти культури національного мовлення;

• рівні комунікативної особистости;

• різновиди бесід та етапи їх підготовки;

• основні канали мовної комунікації та їх медіуми.

 

 

Опанувавши курс «Культура ділового спілкування», студенти повинні вміти.

— окреслювати джерельну базу дисципліни;

— вирізняти основні методологічні підходи до визначення суті, змісту та характеру предмета комунікації;

— користуватися категоріально-поняттєвим апаратом КДС;

— обґрунтовувати взаємозв’язок між етикою і комунікацією;

— підтверджувати антиномічність між етичними нормами й моральністю комуніканта;

— аналізувати факти ділової комунікації;

— орієнтуватися в основних моделях і стилях спілкування;

— знаходити й упроваджувати тип потрібної комунікації у відповідному мовле-ннєвому контексті;

— вільно орієнтуватись у процесах становлення й розвитку етики ділової комунікації (ЕДК);

— аналізувати системи культурної комунікації в різних регіонах України;

— усвідомлювати природу і структуру вербального спілкування;

— володіти декількома типами невербальної комунікації;

— визначати характерні риси ділового спілкування українців;

— ставити питання етнічного підгрунтя ділової комунікації;

— творчо працювати над прирощенням нових знань з ЕДК.

 

 

К О Н Т Р О Л Ь З Н А Н Ь

Викладач застосовує різні види контролю знань і вмінь, а саме: поточний, тематичний, підсумковий.

 

ПОТОЧНИЙ — здійснюється під час проведення практичних занять, семінарів і має на меті перевірити рівень підготовки студентів до виконання конкретних завдань.

 

ТЕМАТИЧНИЙ — складання диференційованого заліку за певними розділами після опрацювання тематичного і практичного матеріалу.

 

ПІДСУМКОВИЙ — виставлення триместрової оцінки студентам, які опрацювали теоретичні теми, практично засвоїли їх і мають позитивні оцінки.
2. Витяг з навчального плану спеціальності

 

 

Форма навчання

Курс

Триместр

Всього годин

В тому числі

Форма підсумкового контролю

аудиторних

Самостійна робота студента

іспит

залік

лекцій

семінарських

практичних

лабораторних

консультації

триместрова робота по дисципліні

курсова робота (проект)*

денна

3. Зміст навчальної дисципліни

Тематичний план дисципліни «Культура ділового спілкування»

 

Д и с ц и п л і н а. Назва теми	Всього	Види занять і розподіл годин	Форма контролю
Лекції	Семінари	Консультації
Культура ділового спілкування
Тема 1. Спілкування як соціальний феномен.
Тема 2. Моделі і основні елементи процесу комунікації.
Тема 3. Мотиви,цілі та функції спілкування. Критерії типології комунікації..
Тема 4. Невербальне спілкування. Особистісний простір. Сигнали очей. Значення жестів. Метамова.
Тема 5. Форми і види ділового спілкування. Ділова бесіда. Ділова розмова по телефону.
Тема 6. Форми комунікації. Ділова зустріч. Переговори.
Тема 7. Спільне обговорення й вирішення актуальних проблем. Нарада і збори.
Тема 8. Культура мовної комунікації. Норми і правильність мовлення. Культура слухання.
Тема 9. Ознаки й чинники ефективної мовної комунікації. Комунікативна компетенція і механізми мовленнєвого впливу. Види аргументації.
Тема 10. Організатор (менеджер) – ключова фігура виробництва. Стилі керування.
Тема 11. Формальні й неформальні взаємини з колегами, підлеглими, керівниками.
Тема 12. Виробничий конфлікт як наслідок неуспішної мовної комунікації. Природа і моделі конфліктів.
Тема 13. Службовий етикет. Моральні принципи й засади. Норми поведінки керівника. Мовленнєва культура службовця. Мовний етикет української науки.
Тема 14. Етноспецифіка мовної комунікації. Регіональні прояви та моделі опису комунікатив-ної поведінки. Національні управлінські культури.
Усього на групу
Р А З О М НА Д В І Г Р У П И

 

 

Аудиторна робота

Тема 1. СПІЛКУВАННЯ

ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН

 

 

1.1. Поняття про спілкування.

1.2. Культура спілкування.

1.3. Спілкування як комунікація.

1.4. Техніка спілкування.

1.5. Моделі та стилі спілкування.

1.6. Спілкування і діяльність.

1.7. Етична сторона спілкування.

 

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

1.1.1.

Завдання 1. Випишіть висловлювання відомих людей про спілкування та його значення в житті людей.

Завдання 2. Дайте відповіді на запитання:

1. Що називається спілкуванням?

2. Чому кажуть, що спілкування — найбільша розкіш на світі?

3. Які компоненти включає спілкування як процес встановлення і розвитку контактів?

Завдання 3. Назвіть різновиди спілкування за викорис­танням знакових систем.

Завдання 4. Допишіть речення:

Вербальним називається спілкування... Невербальне спілкування — це... До невербальних засобів належать... Ольфакторні засоби — це... На невербальні засоби впливає... До візуальних засобів належать...

Завдання 5. Назвіть різновиди спілкування за характе­ром зв'язку.

Завдання 6. Дайте відповіді на запитання:

1. Яке спілкування називається безпосереднім?

2. Яке спілкування називається опосередкованим?

3. Які ви знаєте різновиди спілкування за кількістю учасників?

4. За якими характерними ознаками спілкування поділяється на міжособистісне і рольове?

5. Яке спілкування називається міжособистісним? Рольовим?

6. Яке спілкування можна назвати діловим?

 

1.1.2.

Завдання 1. Запишіть висловлювання відомих учених про культуру спілкування. Як ви розумієте їхні слова?

Завдання 2. Дайте відповіді на запитання:

1. Що впливає на характер спілкування?

2. Як ви розумієте поняття культура людського спілкування?

3. Що, на вашу думку, впливає на вироблення навичок культу­ри спілкування в студентів?

4. Які морально-психологічні риси характеру мають виховувати в дити­ни сім'я, школа, ВНЗ? Чому?

5. Що означає поняття культура спілкування в широкому й вузькому розуміннях?

6. Поясніть, як ви розумієте вислів «уміти застосовувати на практиці комунікативні установки».

7. Як можна закріпити ту чи іншу комунікативну установку?

8. Які компоненти створюють високий рівень культури? Чому?

Завдання 3. Запишіть, як схематично позначають культуру спілкування. Поясніть запис.

Завдання 4. Розкажіть про історію формування куль­тури спілкування.

Завдання 5. Дайте відповіді на запитання.

1. Від чого залежить культура поведінки і спілкування людини?

2. Як дбав про культуру спілкування князь Володимир Моно­мах? Назвіть його праці.

3. Які поради Феофана Прокоповича щодо спілкування вам запам'яталися?

4. Чому Г. Сковорода відстоював ритуальні норми та пра­вила?

5. Як ставився до моральних цінностей Богдан Хмель­ницький?

 

1.1.3.

Завдання 1. Допишіть речення:

Спілкування — це... Вербальна комунікація спрямована... Актом вербальної комунікації є...

Нерефлексивне слухання доцільно застосовувати в таких си­туаціях...

Завдання 2. Дайте відповіді на запитання.

1. Чому вчені великого значення у спілкуванні надають умінню слухати.

2. Яке слухання називається не рефлексивним (не рефлективним)?

3. Яке слухання називається рефлексивним (рефлективним)?

Завдання 3. Назвіть чотири види рефлексивних (рефлективних)відпо­відей. Поясніть, як ви розумієте кожен із видів.

1.1.4.

Завдання 1. Поясніть, чому від рівня нашого володіння технікою спілкування залежить думка оточуючих про нас?

Завдання 2. Поясніть, як ви розумієте параметри ко­мунікативної ситуації:

ХТО — КОМУ — ЩО — ПРО ЩО — ДЛЯ ЧОГО — ДЕ — КОЛИ.

Завдання 3. Розкажіть про комунікативний акт (його складові, поведінку комунікантів, роль темпераменту у комунікації, значення міжособистісного простору).

Завдання 4. Дайте відповіді на запитання.

1. Якими ознаками відрізняються між собою комуніканти?

2. Які ви знаєте типи темпераментів людей і яка їх роль у спіл­куванні?

3. Що ви знаєте про просторові потреби людини? Що таке проксеміка?

Завдання 5. Назвіть чотири види відстаней між людь­ми. Розкажіть про кожен із видів. Що впливає на вибір людиною певної відстані від свого співрозмовника?

 

1.1.5.

Завдання 1. Назвіть і усно опишіть типи особистостей (залежно від їх ставлення до моральних цінностей і до спілкування).

Завдання 2. Розкажіть про типізацію особистей, розроблену В. Сатирем. Опишіть кожен тип.

Завдання 3. Дайте відповіді на запитання.

1. Що називається стилем спілкування?

2. Де він проявляється?

3. Які є стилі лідерства?

Завдання 4. Підготуйте усний виступ на тему: «Три стилі лідерства».

Завдання 5. Допишіть речення:

Піддатливий стиль — це... Агресивним називається стиль... Відчужений стиль — це...

Завдання 6. Поясніть поняття альтруїстичний стиль, маніпулятивний стиль, місіонерський стиль.

1.1.7.

Завдання 1. Підготуйте усний виступ на тему «Зв'язок спілкування і діяльності».

Завдання 2. Дайте відповіді на запитання.

1. Як ви розумієте вислів етична сторона спілкування?

2. Які ви знаєте рівні моральної культури?

3. Що відносять до моральних цінностей?

4. Чому у своїй поведінці люди дотримуються різних мораль­них норм і правил?

5. Що визначається моральними цінностями? Чому?

6. Які ви знаєте основні принципи етики?

Завдання 3. Підготуйте невелике повідомлення на те­му «Професійні мораль і етика».

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Аболіна Т.Г. Етика. — К., 1992.

Грехнев В.С. Культура педагогического общения. — М., 1990.

Гусейнов А.А., Апресян Р Г. Этика. — М., 1999.

Дороніна М.С. Культура спілкування ділових людей: Навч. посібник. — К., 1998.

Зеленкова И.Л., Беляева Е.В. Этика: Учеб. пособие и практикум. — М., 1997.

Зубенко Л.Г., Немцов В.Д. Культура ділового спілкування. — К., 2000.

Кан-Калик В. Культура делового общения. — Грозний, 1988.

Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей: Пер. с англ. — К., 1989.

Кашницкий С. Е. Среди людей. Соционика — наука общения. — М., 2001.

Кониський Г. Історія Русів / Укр. пер. І. Драча. — К., 1991.

Корніяка О. Мистецтво ґречности. Чи вміємо ми себе поводити? — К., 1995.

Кузин Ф.А. Культура делового общения: Практическое пособие для бизнесменов. — М., 1996.

Лавриненко В.Н. Соціальная психология и этика делового общения. — М., 1995.

Лунева О.В., Хорошилова Е.А. Психология делового общения. — М., 1987.

Нравственная культура: сущность, содержание, специфика. — Вільнюс, 1981.

Основы психологии и педагогики пропагандисткой работы. — К., 1988.

Палеха Ю.І., Водерацький Ю.В. Етика ділових стосунків. — К., 1999.

Петровская Л.А. Компетентность в общении. — М., 1989.

Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. — М., 1999.

Психология и этика делового общения: Учеб. / Под ред. Н. В. Лавриненко. — М, 1997.

Роджер С, Агарвала-Роджер К. Коммуникации в организациях. — М., 1980.

Социология: наука об обществе. — Харьков, 1997.

Трофімов Ю.Л. Психологія. — К., 2000.

Урбанович А.А. Психология управлення: Учеб. пособие. — Минск, 2003.

Чмут Т.К., Чайка Г.Л. Етика ділового спілкування: Навч. посібник. — К., 2003.

Шейнов П.В. Психология и этика делового контакта. — Минск, 1996.

Шеломенцев В.Н. Этика и культура общения: Учеб. пособие. — К., 1995.

Шостром 3. Анти-Карнеги, или Человек-манипулятор: Пер. с англ. — Минск, 1992.

Якокка Ли. Карьера менеджера. —М., 1991.

 

 

ЛЮДСЬКОЇ КОМУНІКАЦІЇ

2.1. КОМУНІКАЦІЯ І СПІЛКУВАННЯ.

2.1.1. Механістимчний і діяльнісний підходи до визначення комунікації.

2.1.2. Комунікація у соціокультурному просторі

2.2. МОДЕЛІ КОМУНІКАЦІЇ.

2.2.1. Лінійна, інтеракційна та трансакцівйна моделі комунікації.

2.2.2. Комунікація як коловий процес (моделі Т., М. Гемблів та Ф. Денса).

2.3. ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ПРОЦЕСУ КОМУНІКАЦІЇ.

2.3.1. Адресант і адресат як елементи комунікації.

2.3.2. Засоби повідомлення різних семіотичних систем.

2.3.3. Основні канали мовної комунікації та їх медіуми.

2.3.4. Комунікативний шум та його різновиди.

2.3.5. Лінійні виміри ситуативного контексту.

 

 

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

1. Охарактеризуйте основні підходи до визначення комунікації. Чим вони відрізняються?

2. Поясніть, як співвідносяться поняття «комунікація», «вербальна комунікація» і «спілкування».

3. З якою метою теоретики комунікації застосовують метод моде­лювання? Опишіть основні типи моделей комунікації.

4. Охарактеризуйте структурну організацію будь-якого акту кому­нікації.

5. Що є першопричиною людської комунікації? Як залежить кому­нікація від мотивів і цілей її учасників?

6. Які існують рівні реалізації інформаційно-комунікативної функції?

7. Як розглядається комунікація в інтерактивній моделі?

8. Які канали передачі інформації мають медіуми?

9. Що таке комунікативний шум?

10. Які виміри має ситуативний контекст?

11. Охарактеризуйте основні функції людської комунікації.

12. Чим зумовлене різноманіття типології комунікації?

13. Опишіть типи комунікації з огляду на кодову систему та форми її реалізації.

14. Назвіть медіуми комунікації, які забезпечують безпосередню та опосередковану комунікацію? Чи впливає культурний чинник на вибір медіума комунікації? Відповідь обгрунтуйте.

15. Укажіть комунікативні відмінності між монологом, діалогом і полілогом. Що є первинною формою людської комунікації?

16. Охарактеризуйте комунікацію з огляду на кількість її учасників. Як впливає ця кількісна характеристика на якість комунікативного процесу?

17. Які типи комунікації зумовлені соціальними чинниками? У чому полягає їхня специфіка, в яких сферах комунікації вона виявляється?

18. Опишіть типи комунікації за її функціональним призначенням.

19. У чому проявляється перцептивна сторона спілкування?

20. Розкажіть про типи перешкод (бар’єрів) у діловому спілкуванні.

 

СПРОБУЙТЕ ЗАПАМ”ЯТАТИ

Управляти — значить приводити до успіху іншого.

 

Поганий керівник знає, що треба зробити, а хороший — показує, як це потрібно зробити.

 

Керувати — це мистецтво змушувати інших робити свою роботу. Вміння вибирати правильні орієнтири — це і є лідерство.

Поль А. Страссман

 

Йти вперед — значить втратити душевний спокій, залишитися на місці — значить загубити себе.

С. Керкегор

 

Хто бореться, той може програти, хто не бореться, той уже програв. Успіх — це 10 % везіння і 90 % потіння.

Елісон

 

Цезарю багато не дозволяється саме тому, що йому дозволяється все.

Сенека

Страх уникнути помилки втягує в іншу.

Горацій

 

Знання рецепта ще не означає, що ліки подіють.

 

Якщо ви не є частиною рішення — значить ви є частиною проблеми.

 

Людина подібна дробу: в знаменнику — те, що вона сама про себе ду­має, в чисельнику — те, що є насправді. Чим більший знаменник, тим менший дріб.

 

Культура спілкування — це все-таки спілкування культур. Люди вчаться, як говорити, а головна наука — як і коли мовчати.

Л. Толстой

 

«Закон оберненої залежности»: що менше людина збирається зробити, то більше вона повинна про це говорити.

 

Якщо зробив випадкову помилку, то фірма тобі вибачить. Якщо ж ти відступив від морального кодексу фірми, тобі немає прощення.

Із цінностей фірми «Мацусіта»

Візитна карточка керівника — вміння викликати прихильність до себе.

 

На всяку правду можна сказати: про одну мовчи заради себе, про другу — заради іншого.

Балтазар Грасіан

Заговори, щоб я тебе побачив.

Сократ

Оптимісти винаходять літак, песимісти — парашут.

ЛЮДСЬКОЇ КОМУНІКАЦІЇ

3.4. МОТИВИ, ЦІЛІ ТА ФУНКЦІЇ КОМУНІКАЦІЇ.

 

3.4.1. Мета комунікації.

3.4.2. П’ять рівнів людських потреб.

3.4.3. Мотиви й цілі задоволення людських потреб.

3.4.4. Модальне та диктальне спілкування.

3.4.5. Функції комунікації.

3.5. КРИТЕРІЇ ТИПОЛОГІЇ КОМУНІКАЦІЇ.

 

3.5.1. Типи кодової системи комунікації.

3.5.2. Форми реалізації засобів мовного коду.

3.5.3. Адресованість і типи медіума комунікації.

3.5.4. Способи інтерактивности комунікації.

3.5.5. Кількісні та соціальні чинники комунікації.

3.5.6. Напрями потоку та рівні офіційности комунікації.

3.5.7. Сфери та культурні чинники комунікації.

ЗАПИТАННЯ Й ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

 

1. Охарактеризуйте основні підходи до визначення комунікації. Чим вони відрізняються?

2. Поясніть, як співвідносяться поняття «комунікація», «вербальна комунікація» і «спілкування».

3. З якою метою теоретики комунікації застосовують метод моде­лювання? Опишіть основні типи моделей комунікації.

4. Охарактеризуйте структурну організацію будь-якого акту кому­нікації.

5. Що є першопричиною людської комунікації? Як залежить кому­нікація від мотивів і цілей її учасників?

6. Які існують рівні реалізації інформаційно-комунікативної функції?

7. Як розглядається комунікація в інтерактивній моделі?

8. Які канали передачі інформації мають медіуми?

9. Що таке комунікативний шум?

10. Які виміри має ситуативний контекст?

11. Охарактеризуйте основні функції людської комунікації.

12. Чим зумовлене різноманіття типології комунікації?

13. Опишіть типи комунікації з огляду на кодову систему та форми її реалізації.

14. Назвіть медіуми комунікації, які забезпечують безпосередню та опосередковану комунікацію? Чи впливає культурний чинник на вибір медіума комунікації? Відповідь обгрунтуйте.

15. Укажіть комунікативні відмінності між монологом, діалогом і полілогом. Що є первинною формою людської комунікації?

16. Охарактеризуйте комунікацію з огляду на кількість її учасників. Як впливає ця кількісна характеристика на якість комунікативного процесу?

17. Які типи комунікації зумовлені соціальними чинниками? У чому полягає їхня специфіка, в яких сферах комунікації вона виявляється?

18. Опишіть типи комунікації за її функціональним призначенням.

19. У чому проявляється перцептивна сторона спілкування?

20. Розкажіть про типи перешкод (бар’єрів) у діловому спілкуванні.

 

 

Тема 5. ДІЛОВЕ СПІЛКУВАННЯ

5.1. ФОРМИ І ВИДИ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ

ТА РУШІЙНІ СИЛИ ВПЛИВУ.

 

5.2. РІВНІ ДІЛОВОГО СПІЛКУВАННЯ.

 

5.3. ВИМОГИ ДО УЧАСНИКІВ ДІЛОВОГО СПІЛКУ­ВАННЯ.

 

5.4. ДІЛОВА БЕСІДА.

 

5.4.1. Як проводити ділові бесіди.

5.4.2. Різновиди бесід.

5.4.3. Етапи бесіди.

 

5.5. ДІЛОВА РОЗМОВА ПО ТЕЛЕФОНУ.

 

5.5.1. Телефонна розмова — один із видів комунікації.

5.5.2. Чи знімати слухавку?

5.5.3. Необхідно вирішити ділове пи­тання.

5.5.4. Правила етикету ділової теле­фонної розмови.

5.5.5. Мобільний телефон і ділові сто­сунки.

 

Запитання і завдання для самоконтролю

 

Завдання 1. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ.

1. Які ви знаєте форми ділового спілкування? Чим вони відріз­няються?

2. Яким має бути мовлення ділової людини?

3. Які ви знаєте правила проведення ділового спілкування?

4. Які є форми ділового спілкування?

5. Які суб'єктивні фактори впливають на процес спілку­вання?

 

Завдання 2. ДОПИШІТЬ РЕЧЕННЯ.

У структурі спілкування П. Міцич виділяє п'ять стадій:.... У процесі комунікацій відносно співрозмовника ми маємо такі цілі:....

Виділяють такі різновиди комунікативних актів:.... Публічний виступ поділяється на такі жанри:....

Завдання 3. ПІДГОТУЙТЕ УСНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ НА ТЕМУ «Характеристика різновидів доповідей».

Завдання 4. ОХАРАКТЕРИЗУЙТЕ РІЗНОВИДИ ПРОМОВ.

 

Завдання 5. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ

1. Що називається лекцією?

2. Які різновиди лекцій? Охарактеризуйте кожен із різновидів.

3. Яку структуру має лекція?

4. Що називається виступом?

5. Що передбачає виступ?

 

 

Запитання для самоконтролю

 

Завдання 1. ДОПИШІТЬ РЕЧЕННЯ.

1. Бесідою називається....

2. Бесіди виконують функції....

3. Існує п'ять універсальних принципів ділового спілкування....

4. Успіх ділової бесіди залежить від....

5. За професійною спрямованістю розрізняють бесіди....

 

Завдання 2. ПІДГОТУЙТЕ КОРОТКЕ ПОВІДОМЛЕННЯ «Реко­мендації щодо ведення ділових бесід».

Завдання 3. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ.

1. Які ви знаєте різновиди бесід за метою спілкування та змістом?

2. Які є бесіди за кількістю учасників?

3. Хто бере участь в індивідуальній бесіді і яку роль виконує

4. Які є різновиди індивідуальних бесід?

5. Яку структуру мають індивідуальні бесіди?

6. Які є етапи бесід? Охарактеризуйте кожен із них.

7. Що потрібно враховувати, готуючись до бесід?

8. Які типи співбесід вам відомі? Охара­ктеризуйте кожен тип.

9. Що допоможе досягти успіху у бесіді?

10. Які є різновиди запитань?

11. Чого не можна робити під час бесіди?

12. Як потрібно аргументувати висунуті положення?

13. Які практичні рекомендації ви могли б дати тим, хто готу­ється до бесіди?

 

Завдання 4. ПОЯСНІТЬ, ЯК ВИ РОЗУМІЄТЕ ВИРАЗ «Техніка ве­дення бесіди — це мистецтво спілкування з людьми».

 

Завдання 5. РОЗКАЖІТЬ ПРО ІНДИВІДУАЛЬНІ БЕСІДИ.

 

Завдання 6. ОХАРАКТЕРИЗУЙТЕ КОЖЕН ІЗ ЕТАПІВ БЕСІД.

 

Завдання 7. ПОЯСНІТЬ, ЧОМУ ОРІЄНТУВАННЯ В СИТУАЦІЇ Й ЛЮДЯХ МАЄ ВАЖЛИВЕ ЗНАЧЕННЯ В БЕСІДІ?

 

Завдання 8. РОЗКАЖІТЬ, ЯК МАЄ ПРОХОДИТИ ОБГОВОРЕННЯ ПИТАННЯ.

 

Завдання 9. ПІДГОТУЙТЕ КОРОТКЕ ПОВІДОМЛЕННЯ «Заве­ршення — основний етап бесіди».

 

Запитання й завдання для самоконтролю

 

Завдання 1. ПІДГОТУЙТЕ І ЗАПИШІТЬ ПОРАДИ «Як розмов­ляти по телефону».

 

Завдання 2. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ.

1. Чому телефон посідає важливе місце в житті людини?

2. Коли і чи потрібно знімати слухавку?

3. Які ви знаєте правила етикету ділової телефонної розмови?

4. У яких ситуаціях потрібно користуватися службовим теле­фоном?

5. Що б ви порекомендували запам'ятати колезі, який ще не все знає про правила ведення ділової телефонної розмови?

6. Які ви знаєте правила ведення ділової розмови по мобіль­ному телефону?

 

Завдання 3. ПІДГОТУЙТЕ КОРОТКЕ ПОВІДОМЛЕННЯ «Вирі­шення ділового питання телефонічно».

 

Завдання 4. РОЗКАЖІТЬ ПРО ПРАВИЛА ЕТИКЕТУ ДІЛОВОЇ ТЕ­ЛЕФОННОЇ РОЗМОВИ.

 

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

• Азбука хорошего тона. — Минск, 1994

.

• Бороздина Г.В. Психология делового общения. — М., 1988.

 

• Вік В.О., Басе О. Як набувати популярності, або Правдивий сучас­ний етикет. — Тернопіль, 1992.

 

• Гриценко Т.Б. Українська мова та культура мовлення. — К., 2005.

 

• Демосфен. Речи. — М., 1954.

 

• Кашапов Р.Р. Курс практической психологии, или Как научиться работать и добиваться успеха. — Ижевск, 2001.

 

• Леонтьев А.А. Лекция как общение. — М., 1997.

 

• Леонтьев А.А. Психология общения. — М., 1997.

 

• Липсиц И.В. Не повторить ошибок. Практические советы руководи-телю. — М., 1988.

 

• Ложкин Г.В., Повякель Н.И. Практическая психология конфликта. — К., 2000.

 

• Михневич А.Е. Ораторское искусство лектора. — М., 1984.

 

• Мицыч П. Как проводить деловые беседы. — М., 1983.

 

• Палеха Ю.І., Водерадський Ю.В. Етика ділових стосунків. — К., 1999.

 

• Палеха Ю.І. Ділова етика. — К., 2000.

 

• Поуст Є. Американський етикет: Мистецтво розмови: Кн. 1. / Пер. з англ. — К., 1991.

 

• Правила хорошего тона: 240 кратких рекомендаций. — К., 1993.

 

• Томан І. Мистецтво говорити. — К., 1989.

 

• Томан І. Як удосконалювати самого себе. — К., 1988.

 

• Фишер Ю., Юри У. Путь к согласию, или Переговори без поражения: Пер с англ. — М., 1992.

 

• Хавиников А.В. Деловой этикет и ведение переговоров: правила хо­рошего тона с комментариями психолога. — М., 2005.

 

• Ходаков М.С. Как не надо себя вести. — 2-е вид., доп. — М., 1975.

 

• Швабл Ю. М., Данчева О.В. Практична психологія в економіці та біз­несі. — К., 1998.

 

Етика ділового спілкування В. В. МАЛИНА

 

 

Тема 6. ФОРМИ КОМУНІКАЦІЇ:

ДІЛОВА ЗУСТРІЧ. ПЕРЕГОВОРИ.

 

 

6.1. ДІЛОВА ЗУСТРІЧ.

 

6.1.1. Планування зустрічі.

6.1.2. Тема та мета розмови.

6.1.3. Склад учасників зустрічі, місце її проведення.

6.1.4. Що треба і чого не треба робити під час ділової зустрічі.

6.2. ПЕРЕГОВОРИ.

 

6.2.1. Поняття про переговори.

6.2.2. Три основні стратегії переговорів.

6.2.3. Стратегічні підходи до прове­дення переговорів.

6.2.4. Тактика і принципи переговорів.

6.2.5. Сприймання партнера в процесі переговорів.

6.2.6. Як провести переговори.

 

Запитання й завдання для самоконтролю

Завдання 3. ДОПИШІТЬ РЕЧЕННЯ:

1. Готуючись до ділової зустрічі, потрібно передбачити такі елементи:...

2. Протоколи передбачають такі основні моменти:...

3. Предметом ділової зустрічі є...

4. Місцем проведення ділових зустрічей, переговорів є...

5. При великій кількості учасників ділової зустрічі необхідно врахувати:...

6. Учасникам ділової зустрічі мають бути властиві такі риси характеру:...

7. Чого не можна робити під час ділової зустрічі?

 

Завдання 4. НАПИШІТЬ НЕВЕЛИКУ РОЗПОВІДЬ-ПЛАН НА ТЕ­МУ «Як я буду готуватися до ділової зустрічі?»

 

Запитання й завдання для самоконтролю

Завдання 1. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ: