Якості й цінності сучасного керівника

(пріоритети англійської і американської концепцій):

 

Думка англійців Думка американців

 

1. Здатність делегувати владу

2. Комунікабельність

3. Доступність

4. Уміння слухати інших

5. Авторитетність

1. Розвиненість розуму

2. Чесність

3. Логічність

4. Технікоозброєність

5. Широта світогляду

6. Компетентність

7. Володіння технікою

8. Чесність

9. Твердість

10. Зацікавленість у людях

11. Позитивність

12. Рішучість

13. Почуття гумору

14. Широта здібностей

15. Продуктивність

16. Доброзичливість

17. Старанність

18. Вміння спілкуватись

19. Знання спеціальності

20. Небагатослівність

 

6. Перспективність

7. Комунікабельність

8. Цілісність характеру

9. Лідерство

10. Здатність делегувати владу

11. Ораторські здібності

12. Уміння приймати рішення

13. Твердість

14. Уміння зосереджуватися

15. Уміння виховувати інших

16. Почуття гумору

17. Уміння слухати інших

18. Бажання слухати

19. Об'єктивність

20. Організаторські здібності

 

РИСИ, ЯКИМИ МАЄ ВОЛОДІТИ КЕРІВНИК:

 

• Компетентність — кожен менеджер має знати, як на висо­кому професійному рівні виконувати свою роботу.

• Висока міра відповідальности в усіх справах та збережен­ня при цьому власної гідности.

• Відчуття нового та вміння йти на розумний ризик.

•. Гнучкість, розуміння ситуації, гостре сприйняття потреб, що виникають, відчуття часу, подій.

• Висока працездатність, постійне прагнення бути кращим і робити все найдосконалішим чином.

 

Як максимально проявити свою діловитість:

| Не лякайтеся складних завдань.

| Серед багатьох завдань і проблем виберіть головні, пріори­тетні на даний момент, і сконцент-руйте на них увагу.

|Своєрідно розкладіть велику проблему на ряд менших і послідовно розв'язуйте їх.

| Умійте за необхідності сказати твердо: "Ні".

| Починайте робочий день з вирішення найбільш важких і неприємних справ.

| Хто чітко планує, той виграє.

| Приділяйте постійну увагу оздоровчим процедурам (не менше півгодини на фізичні вправи, загартування організ­му).

| Не менш ніж годину на день присвячуйте вивченню спеці­альної літератури, підвищенню ділової кваліфікації.

| Постійно аналізуйте власне життя і діяльність, вчіться на власних помилках.

|. Уважно слухайте інших, та покладайтеся тільки на себе.

|. Не встрявайте в торги, розбирайтеся спочатку з пробле­мами, а потім з людьми.

|. Визначайте суть інтересів у процесі ділового спілкування та підприємництва.

|. Якщо наближається якесь лихо чи неприємність, сміливо йдіть назустріч, щоб або заблокувати їх, або послабити не­приємні наслідки.

|. Завжди і достатньо приділяйте увагу людям, навчіться обмежувати себе.

 

ЩО ЗНАЄ КЕРІВНИК ПРО ПІДЛЕГЛОГО?

Кут зору на підлеглого

 

1. Підлеглий як штатна одиниця

2. Підлеглий як працівник

3. Підлеглий як член колективу

4. Підлеглий як член сім'ї

5. Індивідуальність підлеглого

6. Громадська позиція підлеглого

7. Індивідуальні інтереси

 

Рівень знань про підлеглого

 

100% відповідей: знають добре 75% знають в основному доб­ре, 25% — ознайомлені;

65% знають непогано, 35% обізнані в загальному плані;

25% більш-менш обізнані, 75% майже нічого не знають

10% знають за рідкісним ви­падком, 90% майже нічого не знають

100% знають дуже погано, за

поодинокими винятками

100% знають дуже поверхово,

а переважно просто нічого

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Герет Т., Клоноскі Р. Етика бізнесу. – К., 1997.

 

Гриценко Т. Б., Гриценко С. П. Етика ділового спілкування: Навч. посібник. – К., 2007.

 

Деловой этикет. – К., 1998.

 

Иссерс О. С. Речевое воздействие: Уч. пособие. – М.: Наука, 2009. – 224 с.

 

Курс практической психологии, или Как научиться работать и доби­ваться успеха. — Ижевск, 2001.

 

Мельникова С. В. Деловая риторика: Уч. Пособие. – Ульяновск, 1999.

 

Урбанович А. А. Психология управлення: Учеб. пособие — Минск 2003.

 

Холопова Т. Протокол и етикет деловых людей. – М., 1995.

 

Хороший тон. Сборник. – М., 1991

 

Хрящева Н. Ю. Деловое общение руководителя. – Л., 1990.

 

Чмут Т. К. Культура спілкування. – Хмельницький, 1996.

 

Швабл Ю. М., Данчева О. В. Практична психологія в економіці та біз­несі. — К., 1998.

 

Щёкин Г.В. Практическая психология менеджмента. – К., 1994

 

 

Етика ділового спілкування В. В. МАЛИНА

ФОРМАЛЬНІ Й НЕФОРМАЛЬНІ

ВЗАЄМИНИ З КОЛЕГАМИ,

ПІДЛЕГЛИМИ, КЕРІВНИКАМИ

 

11.1. ОСОБЛИВОСТІ УПРАВЛІННЯ ТА ПІДПРИЄМ­НИЦТВА.

 

11.1.1. Основні критерії професіоналізму.

11.1.2. Етичні норми службових стосунків.

 

11.2. СОЦІАЛЬНІ ТИПИ В ДІЛОВОМУ СПІЛКУВАННІ.

 

11.3. ПРИНЦИПИ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІ­ШЕНЬ.

 

11.3.1. Етична сторона управлінських рішень.

11.3.2. Послідовність у прийнятті рішень.

 

11.4. ДІЛОВИЙ ПРОТОКОЛ ТА ДІЛО­ВІ ПРИЙОМИ.

 

11.4.1. Протокол і етикет. Форми ділового протоколу.

11.4.2. Дипломатичний протокол і «мова погляду».

11.4.3. Правила зустрічі делегації.

11.4.4. Квадранти переговорів і стилів комунікації.

 

11.5. ЯК БУТИ ХОРОШИМ КЕРІВНИКОМ.

 

11.5.1. Секрети ефективности керівника.

 

11.6. КРИТИКА ПІДЛЕГЛИХ.

 

Запитання й завдання для самоконтролю

Завдання 1. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ.

 

1. У чому полягають особливості управління та підприємництва?

2. Які соціальні типи людей формуються в організації (на під­приємстві)?

3. Які позитивні риси людей мають значення в управлінні (підприємництві)?

 

Завдання 2. ОПИШІТЬ, як діє на підприємстві тип люди­ни — виконавець.

Завдання 3. ДОПИШІТЬ РЕЧЕННЯ:

 

1. Соціально активна особистість — це....

2. Винахідливою особистістю є людина, яка....

3. Людина творча і людина створююча — це....

 

Завдання 4. ПІДГОТУЙТЕ РЕФЕРАТ на тему «Соціальні типи підлеглих, керівників».

 

Завдання 5. ДОПИШІТЬ РЕЧЕННЯ.

 

1. Етичні стандарти відображаються....

2. Етична сторона управлінських рішень викликає....

3. Прийняти правильні рішення — означає....

4. Існують такі принципи щодо прийняття рішень:....

 

Завдання 6. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ.

 

1. Що передбачають морально-правові принципи?

2. Як ви розумієте принцип соціальної справедливості?

3. На чому акцентує увагу утилітарний принцип?

 

Завдання 7. ПІДГОТУЙТЕ РОЗПОВІДЬ про принци­пи прийняття управлінських рішень.

 

Завдання 8. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ.

 

1. Що означає слово «протокол»?

2. Що визначає у ділових стосунках протокол?

3. Які ви знаєте правила протоколу?

4. Що передбачає організація ділових прийомів?

 

Завдання 9. ОПИШІТЬ процес організації ділового прийому.

 

Завдання 10. ДАЙТЕ загальну характеристику видів при­йомів.

 

Завдання 11. ДОПИШІТЬ РЕЧЕННЯ.

 

1. Завчасна підготовка до прийому включає....

2. Відомі такі види прийомів, як:....

3. Прийом із розміщенням передбачає....

4. Шведський стіл — це...

5. Фуршет — це такий вид прийому....

 

Завдання 12. ПІДГОТУЙТЕ ВИСТУП «Візитка в сучасному діловому світі»

 

Завдання 13. ПРОЧИТАЙТЕ РЕКОМЕНДАЦІЇ секретарям що­до прийому.

 

Щоб заварити чай, потрібні фаянсовий або порцеляновий чай­ник і окріп. Воду закип'ятити лише один раз. Не можна довго кип'ятити воду або підігрівати вже остиглу. Заварювальний чай­ник необхідно розігріти або сполоснути його окропом. У гарячий сухий чайник насипати заварку з розрахунку 1 чайна ложка на склянку води, залити окропом не більше ніж на 3/4 чайника й да­ти настоятися близько 5 хв. Чай варто наливати в чашки, не роз­бавляючи окропом. Якщо заварка зроблена на велику кількість людей, то окріп поступово доливати в заварювальний чайник.

Чай у пакетиках готують так само (один пакетик на одну або дві чашки).

Чай можна подати з холодним молоком, варенням, медом, шматочком лимона.

Холодний чай з лимоном. Для того щоб приготувати холод­ний чай з лимоном, необхідно 50 мг чаю заварити в 1 л окропу, додати 3/4 склянки цукру, цедру з 1/2 лимона, накрити кришкою й дати постояти 10 хв., після чого відразу злити. Злегка остудити, розлити у високі фужери, покласти в кожний по кружечку лимона без цедри й зерен, поставити в холодильник. Подавати дуже хо­лодним.

Кава с тонізуючим напоєм, для виготовлення якого викорис­товують кавові зерна, що містять кофеїн. Існує безліч сортів кави, що відрізняються міцністю настою й ароматом. У продаж надхо­дить кава в сирих або обсмажених зернах, мелена натуральна або із цикорієм, а також розчинна. Сирі зерна для приготування на­пою не годяться, їх попередньо треба обсмажити.

 

У процесі приготуванні кави слід дотримуватися таких правил:

• використовувати попередньо розігрітий кавник і окріп;

• води треба брати в півтора рази більше, ніж готової кави, тому що вода випаровується й, крім того, багато її залишається в кавовій гущі.

Користуватися електричною кавоваркою потрібно строго за інструкцією й кави брати тільки в зазначених пропорціях. Готува­ти каву потрібно з такого розрахунку, щоб до моменту готовности вона могла бути відразу розлита по чашках. Від тривалого насто­ювання кава стає гіркою. Холодну каву не підігрівають.

Щоб заварити чорну каву одинарної міцности, потрібно взяти 1 чайну ложку мелених кавових зерен на склянку води; щоб завари­ти каву подвійної міцности, беруть 2-3 чайні ложки кави на 1 склянку. Для приготування кави одинарної міцности в нагрітий кавник засинають каву, заливають окропом, доводять до кипіння, але не кип'ятять, дають 5 хв. відстоятися.

Каву подвійної міцности доводять до кипіння двічі. Спочатку готують каву одинарної міцности, а коли вона відстоїться, наси­пають другу порцію кави, доводять до кипіння, знімають, дають відстоятися й тільки після цього подають.

Каву по-турецьки готують у спеціальному мідному посуді з довгою ручкою, широким дном, що звужується доверху. Такий посуд називають «турка». Спочатку в турку наливають воду, до­дають цукор, потім у киплячу воду засипають каву. Коли кава по­чинає підніматися, турку знімають із вогню, після осаджування знову нагрівають до підйому піни й відразу знімають. Коли гуща відстоїться, каву розливають у чашки.

Щоб прискорити процес готування, можна влити 1 ложку хо­лодної кип'яченої води.

Для приготування однієї кавової чашки (50 г) кави потрібні 1 чайна ложка меленої кави й 2-3 шматочки цукру.

 

Завдання 14. ПРОЧИТАЙТЕ УВАЖНО. Розкажіть про спосо­би приготування сандвічів.

 

Сандвічі (бутерброди). Різноманітними й смачними закусками для зу­стрічі гостей або для швидкого приготування їжі є бутерброди. Їх не потрібно піддавати тепловому обробленню, і вони задоволь­нять витончений смак.

Бутерброди можуть бути відкритими й закритими. Відкритими називають ті бутерброди, які готують із однієї скибочки хліба, а закритими — ті, де продукт, з яким робиться бутерброд, уклада­ється між двома скибочками хліба. Художньо оформлені бутер­броди, або бутерброди із продуктом, що може під вагою другої скибочки хліба розмазатися з боків, готують тільки відкритими.

Для приготування бутербродів хліб нарізають на скибочки не­обхідної форми. Найчастіше бутерброди роблять прямокутної фор­ми довжиною 8 см, шириною 5 см, товщиною 1—2 см. Подають бутерброди на пласкому блюді або підносі, вкритому серветкою. Їх готують не пізніше, ніж за годину до подачі на стіл, і зберіга­ють у холодному місці.

 

Бутерброд зі шпротами. На скибочку білого хліба, намазану вершковим маслом, покласти шматочки риби й прикрасити ски­бочками лимона.

Бутерброд із шинкою. На скибочку хліба, намазану маслом із гірчицею (100 г розм'якшеного вершкового масла розтирають із 10 г гірчиці), покласти скибочку шинки й посипати подрібненою зеленню петрушки.

Бутерброд із чорною або червоною ікрою. Це найвишуканіші бутерброди. Скибочку хліба намазують маслом, потім покривають тонким шаром чорної або червоної ікри й гарно її вирівнюють. Пе­ред подачею бажано вичавити на ікру небагато лимонного соку.

Бутерброд із овочами. На круглу скибочку підсмаженого хліба покласти напівкруглий шматочок помідора й такий самий шматочок свіжого огірка. Помідор і огірок повинні скласти повне коло. Сере­дину кола прикрасити майонезом і кружечком червоної редиски.

Закриті бутерброди. Скибочки хліба товщиною 0,5 см нама­зують вершковим маслом, іноді попередньо змішаним із різними приправами. Гірчицю беруть для шинки, хрін — для риби, гост­рий томатний соус або кетчуп — для м'яса.

 

Завдання 15. ПРОЧИТАЙТЕ РЕКОМЕНДАЦІЇ «Як розсаджу­вати гостей?» і «Правила поведінки гостей на прийо­мі».

 

Завдання 16. ПРИГОТУЙТЕ УСНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ «На прийомі».

 

• Почесними є місця — навпроти вхідних дверей. Якщо гості — од­ні чоловіки, то першим вважається місце праворуч від господаря, дру­гим — ліворуч від нього. Гостю високого рангу — місце навпроти себе.

• Якщо є господиня дому, запрошуються дружини присутніх чоловіків. Першим тоді буде місце праворуч від господині; дру­гим — праворуч від господаря.

• Членів однієї делегації рекомендують розсаджувати навпро­ти іншої.

• Жінку не можна садити поруч з іншою жінкою.

• Чоловіка не можна садити поруч своєї дружини чи на­впроти (краще за однією стороною стола).

 

Правила поведінки гостей на прийомі:

1. Перевірте, чи не забули візитної картки.

2. Запам'ятайте ім'я людини, що влаштовує прийом.

3. На прийом із розсаджуванням не приходьте завчасно. Па­м'ятайте правило: «Точність — ввічливість королів і обов'язок добрих людей» (Людовик XVIII). Ваша точність — ознака поваги до господарів прийому.

4. Упродовж 15—20 хв. (коли всіх будуть знайомити), можете поспілкуватися з тими партнерами по бізнесу, з якими не зможете поспілкуватися за столом.

5. Не можна мовчати за столом. Розмови мають точитися спо­чатку навколо «легких» тем, а потім можна поступово перейти до обговорення більш серйозних питань.

6. Не можна вести переговори (раніше неузгоджені) після вжи­вання спиртних напоїв, адже це протокольний захід.

7. На прийомах прийнято виголошувати тости (не раніше, ніж після 15—20 хв. після початку прийому).

8. Немає потреби пити «до дна», можна лише пригубити і по­ставити келих на стіл.

9. Під час виголошення промов, тостів, побажань не можна їс­ти, пити.

10. На офіційних прийомах та обідах не прийнято цокатися.

11. У наступні дні після прийому потрібно відправити тим, хто влаштовував прийом, листа з подякою.

 

Завдання 17. ПРОЧИТАЙТЕ ТЕКСТ. Яку роль у спілкуванні відіграє рукостискання?

 

У спілкуванні слід звертати увагу на такий жест, як рукостис­кання. Кваліфікований політик користується типово американсь­ким рукостисканням: правою рукою береться права рука партнера і покривається зверху лівою. Інша форма — потискуючи прави­цю, лівою плескають по плечу. Але це можливо лише між добри­ми знайомими. Взагалі потиск рук повинен бути не швидким і не повільним, не сильним і не безвольним. Особливо важливий цей жест для жінок. їм необхідно опрацювати тверде рукостискання, щоб продемонструвати рівність у партнерстві і захиститися від чоловічого бажання підкреслити перевагу своєї статі. Жінка, яка хоче виявити щирі почуття до іншої жінки, не потискує їй руку, а тільки м'яко бере її руки в свої та відповідним виразом обличчя засвідчує симпатію (М. Дороніна).

 

Завдання 18. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ:

 

1. Що таке діловий протокол?

2. Чому потрібно враховувати національну культуру тієї сто­рони, з якою має відбутися зустріч?

3. Що таке етикет? Які правила етикету вам відомі?

4. Як потрібно готуватися до прийому гостей?

5. Які ви знаєте правила зустрічі делегацій?

6. У чому полягають особливості ведення переговорів із зако­рдонними партнерами?

7. Які існують види прийомів і які Тх правила проведення? Дай­те характеристику кожного виду прийому.

8. Які ви знаєте правила поведінки гостей на прийомі?

9. Як правильно розсадити гостей на прийомі?

 

Завдання 19. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ЗАПИТАННЯ.

 

1. Яку роль має підтримка підлеглих для керівника?

2. У чому полягає секрет ефективності керівника?

3. Які ви знаєте принципи керівництва?

4. Як повинен поводитися керівник зі своїми підлеглими?

5. Яку роль має підвищення підлеглих?

 

ТИПОВІ ПОМИЛКИ МЕНЕДЖЕРА

♦ Залишаючи двері кабінету відчиненими, сподіваючись поліпшити спілкування з працівниками, менеджери, як правило, досягають протилежного результату. Їх часто відволікають від вирішення важливих за­вдань.

♦ Часто менеджери не планують своєї діяльности, тому що їм не ви­стачає часу. Вони не розуміють, що саме ефективне планування еконо­мить час, дозволяючи отримати кращі результати.

♦ Менеджери схильні реагувати на невідкладні справи, а не на важ­ливі. Ігноруючи пріоритети, породжують аврали.

♦ Чекаючи тих, хто запізнюється, і не відкриваючи нараду, мене­джери карають тих, хто прийшов вчасно і заохочують тих, хто запізни­вся. Не виключено, що в наступний раз той, хто прийшов своєчасно, при­йде пізніше.

♦ Менеджери не схильні передовіряти свої повноваження й відпові­дальність недосвідченим підлеглим. Але підлеглі можуть заслужити довіру керівника лише набуваючи досвіду, а це можливо при самостій­ному виконанні відповідних завдань.

♦ Менеджери залишають папери на своїх столах, щоб про них не забути. Потім папери або губляться, або перестають привертати увагу, лише заважають роботі, яку необхідно виконати в даний мо­мент.

♦ Що довше менеджер затримується на роботі, то більше він сто­млюється і тим більше в нього з'являється справ, які ще необхідно ви­конати. У результаті доводиться затримуватися ще довше.

♦ Менеджери часто плутають поняття «ефективність» та «оператив­ність», їх більше хвилює правильне виконання робіт, ніж виконання правильної роботи.