НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ТА МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ



«ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО. ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА»

(частина І)

 

Перелік навчального оснащення

З дисципліни «Цивільне право. Загальна частина»

(частина І)

 

Види оснащення Найменування Кількість
1. Засоби унаочнення Схема «Система цивільного права» 1 шт.
Види правочинів 10 шт.
2. Засоби навчання Підручники: 1. Заіка Ю.О. Українське цивільне право: Навч. посібник. – К.: Істина, 2005. – 311 с. 2. Цивільне право України. Загальна частина: Підручник / За ред..І.А. Бірюкова, Ю.О. Заіки. – К.: КНТ, 2006. – 408 с.    
Довідникова література: 1. Словник юридичних термінів  
3. Програмне забезпечення комп’ютерного навчання Сайти в мережі Інтернет http://www.rada.kiev.ua/ – Верховна Рада України. http://www.naiau.kiev.ua – Національна академія внутрішніх справ України. http://www.kmu.gov.ua – Кабінет Міністрів України. http://www.nau.kiev.ua – Нормативні акти України. http://www.ssmsc.gov.ua – Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку. http://www.nbuv.gov.ua – Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського.    
4. Технічні засоби навчання 1. Кодоскоп 1 шт.
2. Комп’ютер з доступом до мережі Інтернет 1 шт.

 

 

МЕТОДИЧНІ, НАОЧНІ, МУЛЬТИМЕДІЙНІ, СТИМУЛЬНІ, ТА ОПОРНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРІВ

Застосування інформаційних технологій дозволяє змінити способи передачі навчального матеріалу, які традиційно здійснюються під час лекцій, за допомогою спеціально розроблених мультимедіа засобів. При цьому якість засвоєння теоретичного матеріалу не поступаєтьсятій, яка досягається при звичному читанні лекцій і може бути досягнута за рахунок створення комп'ютерних навчальних програм і використання телекомунікацій в навчальному процесі.

Для організації вивчення теоретичного матеріалу дисципліни «Цивільне право. Загальна частина» (частина І) можуть бути використані такі види мультимедійних курсі:

- відеолекція. Лекція викладача записується на відеоплівку. Методом нелінійного монтажу вона може бути доповнена мультимедійними додатками, що ілюструють виклад лекції.

Такі доповнення не тільки збагачують зміст лекції, але і роблять її виклад живішим і привабливішим для студентів. Безперечною перевагою такого способу викладу матеріалу є можливість прослуховувати лекцію в будь-який слушний час, повторно звертаючись до найбільш складних місць;

- мультимедіа лекція. Для самостійної роботи над лекційним матеріалом можуть бути розроблені інтерактивні комп'ютерні навчальні програми. Це навчальні посібники, в яких теоретичний матеріал завдяки використанню мультимедійних засобів структурований так, що кожен студент може вибрати для себе оптимальну траєкторію вивчення матеріалу, зручний темп роботи над дисципліною і такий спосіб вивчення, який максимально відповідає психофізіологічним особливостям його сприйняття. Навчальний ефект в таких програмах досягається не лише за рахунок змістовної частини і дружнього інтерфейсу, але і за рахунок використання, наприклад, тестуючих програм, які дозволяють студенту оцінити ступінь засвоєння ним теоретичного навчального матеріалу;

- традиційні аналогові навчальні видання: електронні тексти лекцій, опорні конспекти, методична допомога для вивчення теоретичного матеріалу і т.д.

ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ І РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Законодавчі акти

1. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30 із змінами та доповненнями.

2. Господарський кодекс України: Закон України від 16.01.03 р. із змінами та доповненнями

3. Цивільний кодекс України: Закон України від 16 01.03 р. // Відо­мості Верховної Ради України. - 2003. - №№ 40-44 із змінами та доповненнями

4. Цивільний процесуальний кодекс України: Закон України від 16 01.03 р. із змінами та доповненнями

5. Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом: Закон України від 14.05.1992 року. В редакції Закону від 30.06.99 р. зі змінами

6. Про громадянство в Україні: Закон України від 18.01.01 р. із змінами

7. Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств і інших органів виконавчої влади: Указ Президента України від 03.10.1992 року.

8. Про інформацію: Закон України від 02.10.92 р. із змінами

9. Про міжнародні договори України: Закон України від 29.06.2004 року // Відомості Верховної Ради України. - –2004. - № 50. – Ст. 540.

10. Про холдингові компанії в Україні: Закон України від 15.03.06 // Урядовий кур'єр вiд 18.04.2006 - № 73, (№№ 73-74)

11. Постанова Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР» від 12 вересня 1991 р. // /Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. - № 46.

12. Закон України “Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду” від 1 грудня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. -1995. - №1. - Ст.1.

13. Закон України “Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини” від 23 грудня 1997 року // Урядовий - кур'єр. -1998. -№15-16. -С.12-13.

14. Закон України “Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини” від 16 липня 1999 року // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №41. - Ст.377.

15. Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану” від 16 березня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. - 2000. - №23. - Ст.176.

16. Декрет Кабінету міністрів України “Про державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальність за їх порушення” від 8 квітня 1993 року // Відомості Верховної Ради України. -1993. - №23. - Ст.247.

17. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року. - У кн. Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи. - К: Наук, думка, 1992

18. Європейська конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року // Вісник Верховного Суду України. - 1997.-№3.

19. Про ліцензування певних видів господарської діяльності. Закон України від 1 червня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України.- 2000.- № 36.- ст. 299.

20. Про фермерське господарство. Закон України від 19 червня 2003 р. // Відомості Верховної Ради України.- 2003. - № 45. – Ст.. 363.

21. Закон України “Про авторське право і суміжні права” в редакції Закону України від 11 липня 2001р. // Відомості Верховної Ради. – 2001. - №43. – Ст. 214.

22. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі. Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України, 2000, N 37, ст.307.

23. Про охорону прав на промислові зразки. Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - N 7. - ст.34.

24. Про охорону прав на знаки для товарів та послуг. Закон України від 15 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №7. - ст.36.

25. Про охорону прав на сорти рослин. Закон України від 21 квітня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002, N 23, ст.163.

26. Про інформацію. Закон України від 2 жовтня 1992р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - №26. - ст.650.

27. Про науково-технічну інформацію. Закон України від 25 червня 1993р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №33. -ст. 345.

28. Житловий кодекс Української РСР. Затверджений Законом Української РСР від 30 червня 1983 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. – 1983. – додаток до № 28. – Ст. 573.

29. Земельний кодекс України. Затверджений Законом України від 25 жовтня 2001р. // Урядовий кур’єр. – 2001. – 15 листопада.

30. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135.

31. Закон України “Про обіг векселів в Україні” від 05.04.2001 р. // Відомості Верховної Ради України, 2001. - № 24. - ст.128.

32. Закон України „Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду” вiд 01.12.1994 // Відомості Верховної Ради України, 1995. – № 1. – ст. 1.

 

Рекомендована література

33. Агарков М.М. Предмет и система советского гражданского права Алексеев С.С. Общая теория права.- М., 1982.

34. Алексеев С.С. Частное право. - М.: Статут, 1999.

35. Банчук О. Погляди українських представників теорії соціального права на проблему розмежування публічного і приватного права // Право України. – 2005 - № 2. С. 18.

36. Богатых Е.А. Гражданское и торговое право: от древнего римского к соврменному российскому. – М.: ИНФРА-М, 1996.

37. Братусь С.Н. Предмет и система советского гражданского права.- М., 1963.

38. Грошева О. Нотаріальна і судова форми захисту суб’єктивних прав // Право України. – 2006. - №1. –С. 95-98

39. Бірюков В.І. Аналіз деяких спірних питань корпоративних правовідносин/В.І. Бірюков // Право України. – 2011. – № 8. – С. 296-300.

40. Бірюков В.І. Деякі особливості відповідальності за шкоду завдану малолітніми та неповнолітніми особами/ В. І. Бірюков // Профілактика та протидія адміністративних правопорушень та кримінальних злочинів серед неповнолітніх: матеріали науково-практичю конф.: (Київ 9 квіт. 2012 р.) К:, НАВС. – 2012. – С. 40-43.

41. Бірюков І.А. Предмет і метод приватного права. // Право України. 2002. № 3

42. Бірюков І.А. Співвідношення природних прав з цивільною правоздатністю та суб’єктивними правами фізичних осіб. // Бюлетень Міністерства юстиції України № 8 (34). 2004. С. 16-20.

43. Бірюков І.А. Природне право вибору та його взаємозв’язок із цивільним законодавством // Право України. 2012. № 9. С. 325 - 334

44. Брагинский М.И., Витрянский В.В. Договорное право: Общие положення. - М.: Статут, 1997.

45. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права. - М., 1950.

46. Вершинин А. П. Выбор способа защиты гражданских прав. - СПб., 2000.

47. Вершинин А.П. Способы защиты гражданских прав. - СПб., 1997

48. Гражданское право ч.І Учебник / под ред. Ю.К.Толстого, А.п. Сергеева. – М.:издательство ТЕИС, 1996.- 552 с.

49. Грибанов В. П. Пределы осуществления и защиты гражданских прав. Принципы осуществления гражданских прав // Осуществление и защита гражданских прав. - М., 2000.

50. Грибанов В.П. Сроки в гражданском праве. - М., 1967.

51. Дзера І.О. Цивільно-правові засоби захисту права власності в Україні. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - С 5-29

52. Дудуш Т., Сивий Р. Терміно-поняття «цивільне право» та «приватне право»: первинні значення та сучасна інтерпретація // Підприємництво, господарство і право, - 2006, - № 4. -С. 54-58.

53. Давидова Н. О. Особисті немайнові права. Навч. посіб. – К.: Ін-юре, 2008. – 160 с.

54. Заіка Ю.О. Українське цивільне право. Навч. посіб. – К.: Істина, 2005. – 312 с.

55. Зуб И. К проблеме видов юридических лиц // Підприємництво, госпо­дарство і право. - 2000. - № 10. - С. 44-48.

56. Зенин И.А. Гражданское и торговое право капиталистических стран: Учеб. пособие. – М.: Изд-во МГУ, 1992.

57. Иоффе О.С. Правоотношение по советскому гражданскому праву // Иоффе О.С. Избранные труды по гражданскому праву. – М.: Статут, 2000. – С. 508-695.

58. Иоффе О. С. Спорные вопросы учения о правоотношении // Очерки по гражданскому праву. – Л.: Издательство Ленинградского университета, 1957. – С. 21-64.

59. Кикоть Г. Проблема класифікації юридичних фактів у сучасній теорії права // Право України. - № 7. - 2003. - С. 29-33.

60. Кохановська О.В. Правове регулювання у сфері інформаційних відносин: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. – 212 с.

61. Кучер В.О. Нікчемні правочини. Автореф.дис.канд.юрид.наук. Львів – 2005. Кучер В. Співвідносність понять «недійсний» та «неукладений» правочин у контексті нового цивільного законодавства // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 9.

62. Кравчук В. Право на створення (заснування) юридичної особи // Під­приємництво, господарство і право. - 2000. - № 7. - С. 22-24.

63. Крупко П. Суб'єкти добровільного представництва за цивільним правом // Право України. – 2002. - №5. – С. 105-109.

64. Кучеренко І.М. Організаційно-правові форми юридичних осіб при­ватного права. - К.: ДП ..Юридичне видавництво „Аста", 2004.

65. Луць В. В. Строки в цивільних правовідносинах. - Львів: Вид-во Львівського ун-ту, 1992.

66. Луць В. В. Строки захисту цивільних прав. - Львів: Вид-во Львівсько­го ун-ту, 1993. Мейер Д.И. Русское гражданское право. – М.: Статут, 2000.

67. Піддубна В. Релігійні організації як юридичні особи. // Право України, 2005,№ 4, с. 107-109.

68. Основные институты гражданского права зарубежных стран. Сравнительно-правовое исследование / В. В. Залесский, Г. Е. Авилов, М. М. Вильданова и др. – М.: Издательство НОРМА, 1999.

69. Онопенко В.В. Актуальні проблеми кодифікації цивільного законодавства суверенної України: Авторефер. дис. канд. юрид. наук. - К., 1994.

70. Первомайський О.О. Окремі питання участі територіальних громад у цивільних правовідносинах // Вісник Хмельницького інституту регіонального управління та права. – 2002. - № 2. – С. 69-71.

71. Покровский И.А Основные проблемы гражданского права. - М.: Статут, 1998.

72. Ромовська 3. Особисті немайнові права фізичних осіб // Укра­їнське право. - 1997. - Число 1. - С. 47-60.

73. Сібільов М. Загальна характеристика сфери приватного права // Вісник Академії правових наук України - 2001. - № 2 (25). - С. 123-134.

74. Сімейний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. -2002.-№№21-22.

75. Сидоренко М. Загальні і спеціальні наслідки недійсності угод // Право України. – 2002. - № 11.

76. Спасибо-Фатєєва І. Проблемні аспекти недійсних правочинів (на прикладі договору міни акцій) // Підприємництво, господарство і право. – 2002. - № 7.

77. Ткачук А.Л. Значення вини у відносинах відповідальності за порушення договірних зобов’язань. Автореф.дис.канд.юрид.наук. - К., 2002.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-23; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.206.76.226 (0.018 с.)