Навчально-методичні матеріали для поточного, проміжного контролю та перелік питань підсумкового контролю

Система поточного та підсумкового контролю

 

В організації навчального процесу ННІПП НАВС застосовується:

– поточний;

– рубіжний;

– підсумковий контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та семінарських занять і має на меті перевірку системності, ефективності самостійної роботи та рівня підготовленості студентів з певних розділів навчальної програми.

Рубіжний контроль здійснюється для активізації систематичної роботи студентів та підвищення якості навчального процесу протягом семестру.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або на окремих його завершених етапах. Підсумковий контроль включає семестровий контроль і державну атестацію.

У процесі контролю поєднується традиційна чотирибальна (2-5) система оцінки успішності студентів з системою комплексною діагностики знань.

Метою комплексної діагностики знань студентів є підвищення зацікавленості студентів у вивченні навчального матеріалу, викладання якого винесено як на аудиторні заняття, так і на опрацювання в позааудиторний час, стимулювання систематичної самостійної роботи студентів, підвищення об'єктивності оцінки їх знань, виявлення і розвиток творчих здібностей, запровадження здорової конкуренції у навчанні.

Суттєвою особливістю комплексної діагностики є виставлення загальної оцінки з дисципліни «Цивільне право. Загальна частина» з урахуванням оцінки, що отримана при здачі іспиту, та результату поточної навчальної діяльності кожного студента протягом семестру, який визначається на підставі оцінки усіх видів завдань, визначених викладачем для опанування змісту програми кожної дисципліни навчального плану.

Комплексна діагностика знань студентів ґрунтується на контролі успішності студента протягом семестру, проміжними етапами якого є поточні атестації.

Методика здійснення комплексної діагностики знань студентів

При комплексній оцінці знань викладач визначає види робіт та критерії оцінювання їх з урахуванням особливостей навчальної дисципліни, обсягу годин, що відведений навчальним планом, контингенту студентів.

Критеріями оцінки можуть бути:

при усних відповідях:

- повнота розкриття питання

- логіка викладання, культура мови

- емоційність та переконаність

- використання основної та додаткової літератури (підручників, навчальних - посібників, журналів, періодичного друку тощо)

- аналітичні міркування, вміння робити порівняння, висновки

при виконанні письмових завдань:

- повнота розкриття питання

- цілісність, системність, логічна послідовність, вміння формулювати висновки

- акуратність оформлення письмової роботи

- підготовка матеріалу за допомогою комп'ютерної техніки, різних технічних засобів (плівок, слайдів, приладів, схем тощо).

Критерії комплексного оцінювання повинні доводитись до студентів на початку викладання навчальної дисципліни.

Для визначення ступеню засвоєння навчального матеріалу та подальшого його оцінювання, рекомендується врахувати певні рівні знань студентів:

I рівень. Студент володіє навчальним матеріалом на репродуктивному рівні або володіє частиною навчального матеріалу.

II рівень. Студент володіє повним обсягом навчального матеріалу, здатний його аналізувати, але не має достатніх знань для формулювання висновків, порівняння теоретичних знань із практичними прикладами.

III рівень. Студент вільно володіє навчальним матеріалом на підставі вивченої основної та додаткової літератури, аргументовано висловлює свої думки, проявляє творчий підхід до виконання індивідуальних та колективних завдань при самостійній роботі.

Кожну оцінку рівня досягнень студента викладач повинен аргументовано умотивувати.

Система поточного контролю

Поточний контроль полягає у виконанні індивідуальних завдань на семінарських та практичних заняттях, прояву у студентів здатності до колективної роботи та активності студентів на практичних заняттях.

Викладач семінару веде облік відвідувань студентами семінарів, заносить у журнал, оцінює доповіді. Оцінки виступам виставляються в тих випадках, коли вони носять цільний характер і виявляють знання студентів. Інакше відзначається тільки – «виступив».

Відмова від доповідей і відповідей на питання при обговорення внаслідок непідготовленості, оцінюються як незадовільні знання.

Проведення колоквіумів по групах у спеціально відведене для кожної групи час з метою перевірки засвоєння навчального матеріалу (чи окремих питань і тем курсу), ведення конспектів, вивчення практики. При цьому студенти повинні бути завчасно сповіщені про тему і час колоквіумів. У випадку виявлення несумлінного відношення до справи чи поганого засвоєння матеріалу таких студентів необхідно викликати на повторний колоквіум (чи консультації), а також використовувати стосовно них заходи впливу, виклик на засідання кафедри, до завідувача кафедрою і т.п.

Проведення в навчальний час, використовуючи частину лекції або семінарського заняття, невеликих письмових робіт із пройденого матеріалу з метою перевірки якісті засвоєння матеріалу й уміння студентів викладати свої думки, робити самостійні висновки й узагальнення.

У випадку незадовільного виконання письмової роботи викладач може зобов'язати студента до повторного виконання такого академічного завдання.

Перегляд конспектів, складених студентами по рекомендованій на дану дисципліну обов'язкової літератури.

Перевірка словників-визначень необхідних по даній дисципліні юридичних термінів і понять.

Контрольні завдання як форма поточного модульного контролю:

Для підготовки та виконання контрольних завдань з курсу «Цивільне право. Загальна частина» необхідно спочатку до кожного питання завдання опанувати теоретичні положення, викладені у рекомендованій спеціальній фаховій літературі. Потрібно також проаналізувати окремі рекомендовані нормативні положення застосування цивільного законодавства, а потім почати самостійно розв‘язувати завдання.

Оцінювання тестових завдань:

Особливість роботи при підготовці до тестового контролю полягає у тому, що позитивне виконання тестових завдань потребує від студентів точних знань, доброї пам’яті, а у певних випадках - розвитку інтуїтивного мислення (адже заборонено користуватися будь-якими джерелами).

Рубіжний контроль

Рубіжний контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізнавальних, методичних, психологічних і організаційних якостей студентів. Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання. Якщо поточний контроль проводиться лише з метою діагностики першого рівня засвоєння, тобто рівня загального орієнтування у предметі, то рубіжний контроль дає можливість перевірити засвоєння отриманих знань через більш довгочасний період і охоплює більш значні за обсягом розділи курсу. Відповідно змінюється методика контролю, від студентів можна вимагати самостійної конструктивної діяльності, а також виявити взаємозв'язки з іншими розділами курсу.

Основною формою проведення рубіжного контролю є атестація. Вона має за мету мобілізацію студентів на поглиблене вивчення дисципліни, активізацію їх самостійної роботи та підвищення якості навчального процесу в цілому.

Рубіжна атестація проводиться у вигляді письмової контрольної роботи двічі на семестр за розкладом, затвердженим у встановленому порядку. Результати рубіжної атестації заносяться у відомість встановленого зразка та журнал академічної групи. Атестаційна відомість зберігається у деканаті протягом календарного року.

Поділ навчального матеріалу на модулі встановлюється кафедрою та фіксується в робочій програмі з даної дисципліни. Цю інформацію викладач доводить до відома деканату та студентів протягом перших двох тижнів поточного семестру.

Письмова компонента рубіжного контролю є обов’язковою та проводиться шляхом виконання контрольних завдань. Варіанти контрольних завдань у вигляді тестів, теоретичних питань та окремих завдань, а також критерії оцінювання результатів їх виконання розробляються викладачами кафедри, розглядаються на засіданні кафедри та затверджуються завідувачем кафедри на початку кожного навчального року. Критерії оцінювання результатів виконання контрольних завдань доводяться до відома студентів перед проведенням рубіжної атестації.

До рубіжної атестації допускаються усі студенти академічної групи.

Рубіжна атестація проводиться протягом двох академічних годин.

Студент вважається таким, що складав рубіжну атестацію, якщо він з’явився на контрольний захід та отримав контрольне завдання. Контрольні завдання виконуються кожним студентом індивідуально та самостійно. При виявлені порушень студентом встановленого порядку проведення атестації викладач усуває цього студента від проведення контролю, а його робота не зараховується. У цьому випадку, а також у випадку неявки на атестацію, студент вважається не атестованим.

Результати перевірки письмових контрольних робіт оголошуються студентам не пізніше, ніж через два дні після проведення рубіжної атестації.

Студент, який не погоджується із отриманою оцінкою, може звернутися із письмовою апеляцією до завідувача кафедри не пізніше наступного робочого дня після оголошення результатів. Комісія у складі завідувача кафедри та лектора даної дисципліни повинні розглянути апеляцію у присутності студента протягом двох робочих днів і прийняти остаточне рішення щодо оцінки, яке не підлягає подальшому оскарженню. У результаті апеляції оцінка контрольного завдання студента не може бути зменшена, а тільки залишена без змін або збільшена. Результат розгляду апеляції фіксується на тексті виконаного завдання та у відомості, і підтверджується підписами відповідних викладачів.

Якщо студент не звернувся з апеляцією у встановлений термін, то оцінка викладача є остаточною.

Студент не може повторно складати рубіжну атестацію з метою підвищення оцінки.