ТОП 10:

Умовиводи за логічним квадратом.



Будувати безпосередні умовиводи можна не лише із урахуванням інформації між S і Р, але й виходячи із змісту логічних відношень між категоричними судженнями.

Нагадаємо, що таких відношень існує чотири види: підпорядкування, суперечності, противності і підпротивності.

Умовиводи, які будуються із урахуванням цих 4-х типів відношень між категоричними судженнями, називають умовиводами за «логічним квадратом».

Побудова умовиводів за «логічним квадратом» підпорядкована певним правилам, які :

по-перше, забезпечують правильність умовиводу в кожному конкретному випадку;

по-друге, дають систематичний огляд всіх можливих міркувань такого типу.

Правила висновку умовиводів за «логічним квадратом» поділяються на:

· основні та

· похідні.

Обгрунтування умовиводів за логічним квадратом.

Зазначимо, що при побудові умовиводів за «логічним квадратом» використовуються, окрім суджень ASP, ESP,ISP, OSP, ще й одиничні судження: а є Р та ає Р.

Якщо засновком буде будь-яке із 6 категоричних висловлювань: ASP, ESP, ISP, OSP а є Р, а є Р,то можна побудувати правильні умовиводи на основі вказаних правил.

 

 

Структура простого категоричного силогізму.

К а т е г о р и ч н и м с и л о г і з м о м називають дедуктивний умовивід, який складається із двох засновків і висновку, представлених судженнями виду: ASP, ESP, ISP, OSP.

Іншими словами, простий категоричний силогізм – це такий дедуктивний умовивід, в якому висновок здійснюється із двох категоричних суджень на основі співвідношення дескриптивних термінів.

Наприклад:

1. Будь-який умовивід (М)породжує нове знання (Р).

2. Оскільки категоричний силогізм (S)належить до класу умовиводів (М), то

Отже, він (S)породжує нове знання (Р).

Аналізуючи наведений приклад категоричного силогізму, стає очевидним, що він за структурою складається із трьох термінів: S, M, P.

Термін, що входить до висновку як його суб’єкт, називається м е н ш и м і позначається буквою S.

Термін, який виконує роль предиката висновку, називається б і л ь ш и м і позначається буквою Р.

Більший і менший терміни називаються к р а й н і м и.

Термін, що входить в обидва засновки, але відсутній у висновку, називається с е р е д н і м і позначається буквою М.

Відповідно до назви термінів засновок, до якого входить більший термін, називається більшим.

Засновок, до якого входить менший термін, називається меншим.

Поняття фігури та модусу простого категоричного силогізму.

Простий категоричний силогізм(дедуктивний умовивід, який складається із двох засновків і висновку, представлених судженнями виду: АSР,ЕSР, ІSР, OSР.)

Будь-який умовивід (М) породжує нове знання (Р). 2. Оскільки категоричний силогізм (S) належить до

класу умовиводів (М), то Отже, він (S) породжує нове знання (Р). за структурою складається із трьох термінів: S, М, Р.

Термін, що входить до висновку як його суб'єкт називається меншим і позначається буквою S.Термін, який виконує роль предиката висновку називається більшим і позначається буквою Р.Термін, що входить в обидва засновки, але відсутній у висновку, називається середнімі позначається буквою М.

Якщо розглядати структуру силогізму в залежності від розташування трьох термінів, то можливі чотири

схеми:

Ці схеми називають фігурами категоричного силогізму, тобто різновидами категоричного силогізму, які визначаються розташуванням середнього терміна.

Різновиди категоричного силогізму розрізняють за формами засновків і висновку. їх прийнято називати модусами категоричного силогізму.

Загальні правила простого категоричного силогізму.

При побудові категоричного силогізму дотримуються певних правил, які поділяються на:

а) загальні правила категоричного силогізму і

б) спеціальні правила фігур.

До загальних правил категоричного силогізму відносяться такі:

1.У простому категоричному силогізмі повинно бути лише три терміни.

2.Середній термін повинен бути розподіленим хоча б в одному з засновків.

3.Якщо крайній термін розподілений (або не розподілений) у засновку, то він повинен бути розподіленим (або не розподіленим) у висновку.

4.Якщо один із засновків заперечувальне судження, то і висновок буде заперечувальним судженням.

5.Якщо один із засновків часткове судження, то і висновок буде частковим судженням.

6.Із двох заперечувальних суджень висновок отримати не можливо.

7.Із двох часткових суджень висновок отримати неможливо.

 

Спеціальні правила фігур простого категоричного силогізму та їх обгрунтування.

Перша фігура:

1.Більший засновок – судження загальне.

2.Менший засновок – судження стверджувальне.

Друга фігура:

1.Більший засновок повинен бути загальним судженням.

2.Один із засновків – заперечувальне судження.

Третя фігура:

1.Менший засновок – стверджувальне судження.

2.Висновок – часткове судження.

Четверта фігура:

1.Якщо більший засновок – стверджувальне судження, то менший повинен бути загальним судженням.

2.Якщо один із засновків – заперечувальне судження, то більший засновок повинен бути загальним судженням.

Спеціальні правила фігур виводяться із загальних, а також із знання про розташування середнього терміна в засновках.

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.93.75.242 (0.005 с.)