Н е г а т и в н и м називається поняття, у змісті якого є негативні ознаки, або в назві якого міститьсявказівка на відсутність якоїсь ознаки у предмета. На-

Приклад, «антиісторизм», «безвідповідальність», «іного-

Родній» тощо.

С п і в в і д н о с н и м називається поняття, зміст

Якого не має автономного смислу, тобто зміст якого є

Осмисленим тоді і тільки тоді, коли воно похідне відно-

Сно будь-якого іншого поняття. Наприклад, «кінець за-

Нять» – «початок занять», «батьки» – «діти», «при-

Чина» – «наслідок», «учитель» – «учень» тощо.

Б е з в і д н о с н и м и називаються поняття, зміст

Яких має самостійний автономний смисл. Наприклад,

«геометрична фігура», «університет», «злочин» тощо.

Логічні відношення між сумісними поняттями.

С у м і с н и м и називають поняття, видові ознаки яких забезпечують повне або часткове співпадання їх обсягів. Наприклад, «юрист – депутат», «книга – підручник» тощо.

Між сумісними поняттями існує три види відношень:

а) відношення тотожності (рівнозначності або повного співпадання) ;

б) відношення підпорядкування;

в) відношення часткового співпадання.

У відношенні тотожності знаходяться поняття, обсяги яких повністю співпадають. Тотожні поняття – церізні знакові вирази, які мають різний смисл, але однаковий денотат. Наприклад, «квадрат» і «ромб, у якого всікути прямі», «столиця України» і «місто, в якому розташований університет імені Тараса Шевченка» тощо.

Тотожні поняття не треба плутати з абсолютними синонімами (тобто, знаками, що мають однаковий смисл і однаковий денотат). Тобто, абсолютні синоніми – це різні слова, що виражають одне поняття (смисл). Наприклад, «бегемот» – «гіпопотам», «лінгвістика» – «мовознавство» тощо.

Відношення підпорядкування фіксує співставлення родового і видового поняття. Наприклад, «гуманітарнанаука» – «історія», «злочин» – «грабіж», «населенийпункт» – «місто» тощо.

Поняття, яке входить до обсягу іншого поняття, називається «підпорядкованим», а поняття, яке включає до свого обсягу інше поняття, називається «підпорядковуючим».

У відношенні часткового співпадання знаходяться поняття, обсяги яких частково співпадають. Наприклад, «письменник» – «лауреат», «камінь» – «коштовність» тощо.

 

Логічні відношення між несумісними поняттями.

Н е с у м і с н и м и називаються поняття, видові ознаки яких обумовлюють повне неспівпадання їх обсягів. Наприклад: «гуманітарні науки» – «природничі науки»,«обгрунтований вирок» – «необгрунтований вирок» тощо.

Несумісні поняття можуть знаходитися у трьох

відношеннях:

а) протиріччя;

б) протилежності;

в) супідрядності.

У відношенні протиріччя знаходяться поняття, зміст одного з яких повністю заперечує зміст іншого поняття, а сума обсягів цих понять вичерпує обсяг родового поняття. Наприклад, «житель Києва» – «іногородній», «електропровідник» – «діелектрик», «повнолітній» – «неповнолітній» тощо.

Протилежними називаються поняття, зміст яких відрізняється вищою мірою. Це означає не тільки неспівпадання їх обсягів, а й те, що у сумі вони не вичерпуютьобсягу родового поняття.

Наприклад, «початок занять» – «кінець занять»,«високий» – «низький» тощо.

Якщо видові поняття одного роду не знаходяться ні у відношенні протиріччя, ні у відношенні протилежності, то їм притаманне відношення супідрядності.

Наприклад, «метал» – «рідина», «університет» – «консерваторія», «крадіжка» – «грабіж», «місто» – «село» тощо.

39.Обмеження та узагальнення понять.
В основі операції обмеження і узагальнення понять лежить залежність, яку фіксує закон оберненого відношення між змістом і обсягом понять.

Обмеженням поняття називається логічна операція, яка полягає в переході від поняття з більшим обсягом, але меншим змістом до поняття з більшим змістом, але меншим обсягом.

Межею обмеження є одиничне поняття (у нашому випадку поняття а – «автор «Кобзаря»).

У з а г а л ь н е н н я м поняття називається логічна операція, за допомогою якої переходять від поняття з більшим змістом, але меншим обсягом до поняття з більшим обсягом, але меншим змістом.

Межею узагальнення є універсальне поняття, тобто поняття, у якого область визначення предиката, що виражає його (поняття) зміст, співпадає з областю істинності цього предиката.

 

Структура операцій поділу понять.

П о д і л о м понять називають логічну операцію, за допомогою якої розкривають обсяг поняття. Розкритиобсяг поняття можна шляхом перерахування його елементів, які є носіями тих ознак, що складають зміст даногопоняття. Це можна зробити стосовно понять: «планетаСонячної системи», «арифметична дія», «логічні операціїнад поняттями» тощо. Тобто, логічна операція поділу понять застосовується стосовно понять із скінченною кількістю елементів обсягу. Але у тих випадках, коли кількістьелементів обсягу досить велика або нескінченна, такийспосіб є мало ефективним.Тут треба йти шляхом розподілу обсягу поняття на види.Тобто, через групування індивідів за відповідними видами.

Структура операції поділу складається із:

· діленого поняття;

· членів поділу;

· підстави поділу.

Д і л е н и м називається поняття, обсяг якого потрібно розкрити.

Ч л е н а м и поділу називають видові поняття, на які розбивають обсяг діленого поняття.

П і д с т а в о ю поділу називають ознаку, за якою виділяються члени поділу.

Наприклад, візьмемо поняття «студент» і здійснимо над ним операцію поділу поняття: студенти буваютьденної форми навчання, заочної та вечірньої. Тут діленим є поняття «студент», членами поділу: студент заочноїформи навчання, студент вечірньої форми навчання, студент денної форми навчання; піставою поділу є видова ознака – «форма навчання».

 

Види поділу понять.

Розрізняють два види поділу понять:

а) поділ за видозмінюваною ознакою,

б) дихотомічний поділ.

Поділом за в и д о з м і н ю в а н о ю ознакою називають такий вид поділу, за допомогою якого розбивають ділене поняття на види на підставі специфічного прояву ознаки у різних видах діленого поняття. Наприклад, «науки бувають гуманітарні, природничі, технічні». Тут кожному із членів поділу специфікується ознака «предмет науки».

Назва дихотомічний поділ походить від грецького слова «дихотомія», що означає: «розсікати на дві частини». Д и х о т о м і ч н и м називається поділ, за допомогою якого ділене поняття розбивають на два суперечливі поняття. Наприклад, «студенти бувають здібні і нездібні», «вироки бувають обгрунтовані і необгрунтовані», «книжкибувають художні і нехудожні» тощо.

 

Правила поділу понять та можливі помилки при їх порушенні.

Операція поділу поняття підпорядковується спеціальним правилам.

1. Поділ поняття повинен бути співмірним. Тобто сума обсягів членів поділу повинна вичерпувати обсяг діленого поняття. Порушення цього правила призводить до помилок, які називаються «занадто вузький поділ» і «занадто широкий поділ».

Суть помилки «занадто вузький поділ» полягає у тому, що не всі члени поділу знайдені. Наприклад, «арифметичні дії» – це «додавання», «віднімання» і «ділення». Тут пропущений четвертий член поділу – «множення». Прикладом помилки «занадто широкий поділ» може бути: «рослини – це дерева, квіти, трави, кущі і газон». Тут поняття «газон» не є видовим поняттям діленого поняття.

2. Поділ слід здійснювати за однією підставою. Порушення цього правила веде до помилки «підміна підстави поділу». Наприклад, «міжнародні угоди бувають справедливими, несправедливими, усними і письмовими».

Тут використано одночасно дві підстави поділу:

1) рівноправність і нерівноправність;

2) форма складання договорів.

3. Члени поділу повинні виключати один одного. Це правило випливає із другого правила. Наприклад, «війни бувають справедливі, несправедливі і визвольні». Поняття

«визвольна війна» входить до обсягу поняття «справедлива

війна», тому даний поділ є помилковим.

4. Поділ повинен бути послідовним, тобто, члени поділу повинні бути однопорядковими видами. Порушення цього правила веде до помилки, яка називається «стрибок у поділі». Наприклад, «науки бувають природничі, гуманітарні, технічні і біологічні». Тут члени поділу «природничі науки» і «біологічні науки» не є однопорядковими.

Природна та штучна класифікація.

Логічну операцію поділ поняття треба відрізняти від процедур подібних до поділу понять.

Це такі процедури, як класифікація і поділ цілого на частини.

К л а с и ф і к а ц і є ю називається систематизація предметів на основі угоди чи певних практичних міркувань і на основі ознак, що випливають із природи систематизованих предметів.