Виховний захід «Україно, ти моя молитва»

Ведучий: Україна … В одному цьому слові й для нас і навіть для чужинців бринить музика смутку і жалю …Україна – країна трагедій і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменше її знали , країна гарячої любові до народу й чорної йому зради, довгої вікової героїчної боротьби за волю. Шлях України позначений високими могилами, руїнами та прекрасними піснями …

Ведуча: Але 24 серпня 1991 року Верховна Рада України проголосила Акт незалежності України та створення самостійної держави – України . А 28 червня 1996 року о 9 годині 19 хвилин було прийнято Конституцію України .

Ведучий: Наш народ ішов до цього свята через утиски , в’язниці і Сибір , ішов довго , з часів Київської Русі до наших днів . На цьому шляху загинула незліченна кількість кращих синів і дочок України , які відстоювали її незалежність . Найтяжчим гріхом українців вважалося любити свою землю .

                                    

Читець : Народе мій , коли тобі присниться

          Крик передсмертний і тяжка сльоза

          Розстріляних , замучених , забитих

          По Соловках , Сибірах , Магаданах ,

          Державо напівсон ця , напівтьми ?

Пісня «Це моя земля»

Ведуча: Україна – одна з найбільших Європейських держав . ЇЇ площа 604 тис. км. Квадратних . На її території проживає понад 110 національностей . Чисельність населення України становить близько 48 млн. чоловік.  Вистраждавши , виборовши собі волю , Україна має тепер свою державну мову , свої державні символи : герб , прапор , гімн , які уособлюють її історію, її сутність .

Ведучий: Прекрасно сказано про державні символи у легенді .

Ведуча: Давним давно колись жила собі жінка . І було у неї три сини . Росли вони чесними , сміливими , дуже любили свою матусю , готові були віддати за неї своє життя . Попідростали і вирішили піти у світ .

1-й син: Мамо , піду-но я межи люди , подивлюся світ .

Мати : Ну що ж , сину ,іди , та пам’ятай рідну домівку , а на згадку візьми з собою золоту корону з трьома промінцями , хай в далекім краю зігріває вона тебе .

Ведучий: Минув час , і завдяки своєму розуму став старший син великим князем , бо трьохпроменева корона , яка зігрівала людей і вела вперед , показувала шлях до кращого життя . Дали першому сину ім’я тризуб . Настала черга середнього сина .

Син : Пустіть мене , мамо , світ подивитися .

Ведуча: Дала йому мати в дорогу жовто-блакитний одяг. Своїми звитяжними ділами прославляв свою матір, одержав середній син імення прапор . Національний прапор України – це синьо-жовтий прапор. Синій – це колір неба, води, миру, а жовтий – колір хліба, життя. А там, де був наймолодший син завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мама своєму наймолодшому синові подарувала соловейків голос, величний спів на ім’я гімн . Ось і підійшла до кінця наша казка . З того часу ідуть поруч три брати – Тризуб , прапор , Гімн і прославляють рідну неньку . І там де вони проходять , лунає урочиста пісня.

                                     Пісня : «Музика рідного дому»

Ведуча: Майже в усіх народів , крім державних символів є свої , народні символи , не затверджені законом , але які любовно передаються з покоління в покоління віками . Це улюблені рослини, предмети: у американців – клен, у росіян – берізка, а у нас – верба та калина .

Ведучий: Калина – це символ кохання, дівочої краси , щастя . Навесні калина вкривається білим цвітом і стоїть, як наречена у білому вбранні, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною прикрашають весільний коровай, оселю . Народ склав про калину багато легенд, пісень. А поети присвятили цьому прекрасному дереву багато віршів .

Читець: Говорила мати : «Не забудься , сину ,

         Як будуєш хату , посади калину .

         Бо вогненні грона – наша кров червона ,

         Зоряна калина – і краса , і врода

         Нашої країни , нашого народу».

         Пам’ятаєш , сину , що казала мати :

         «Посади калину в себе біля хати».

Ведуча: Верба – це символ краси , неперервності життя , вона дуже живуча . З давніх-давен в Україні вербу вважали святим деревом . Дуже часто у народних піснях верба є символом смутку , туги .                                          

Ведучий: У народі кажуть , що у кожної людини є три матері: рідна ненька, яка нас народила, виховала, віддає своїм дітям усю свою любов та ніжність; ненька Україна у якій ми живемо і Мати небесна, яка захищає нас своїм святим омофором, яка збирає наші сльози і несе до свого сина Ісуса, і він їх осушує.

Читець : Як добре нам жити і знати ,

          І вірити друзі , весь час ,

          Що кращого слова , як мати ,

           Немає у світі для нас .

          Воно – ніби сонця усмішка ,

          Наче дитинства привіт .

          Як перші санчата і книжка ,

          З якої побачили світ .

          Те слово – утіха єдина ,

          Мов сонця ясний промінець ,

          Його промовляє дитина

          І в дальнім поході боєць .

          Від мами все :

          І хліб , і весен перший цвіт ,

          І срібний обрій , і криниця чиста ,

          І серця жар , і мрій стрімкий потік ,

          І за селом стежина серед жита .

          Від мами все :

          Любов , і радість визнання ,

          І пристрасть ласк , терпіння болі .

          Мама потрібна нам щодня –

          Малим і дорослим на все життя

          Для кращої долі .

                   Пісня : «Посіяла людям…»

Читець: Велична і свята ти, Мати –Україно,

        Лише тобі карать нас, чи судить,

        І берегти тебе, Соборну і єдину,

        Історії твоєї славу возродить.

        В тобі надія, віра й сила,

        Як зір незгасні янтарі ,

        Як птиць своїх сталеві крила

        В промінні ранньої зорі .

                 Пісня : «Моя Україно»

Читець:Наша славна Україна ,

         Наше щастя і наш рай !

         Чи на світі є країна

         Ще миліша , ніж наш край ?

 

Читець:Де степ широкий , наче море ,

         Де дише пахощами гай ,

         Де небо зоряне , прозоре –

         То мій святий , чудовий край .

 Читець:Де житом ниви зеленіють ,

          Де пісня жалібно луна ,

          Де хати в вишивках біліють –

          То мила , рідна сторона .

 

Читець:Мить сокровенна , як вишня в цвіту ,

         Сяють слова золоті й нетлінні ,

         Рідні до болю , рівні життю , :

         Ми народились на Україні !

 

                       Пісня : « Україна»(Н.Валевської)

         

Читець:Україно моя барвінкова ,

         Переконаний твердо у тім ,

         Що мені усміхнулася доля …

           Народитись під небом твоїм .

         Вірний цьому святому куточку ,

         Де сади – не сади – вишняки ,

         Мережкову вкраїнську сорочку

         Одягну у далекі шляхи !

                                                                

Читець: Пройду по твоїх росянистих

         Незабутих козацьких степах .

         Де чумацький возами повиснув ,

         Де сам день чебрецями пропах

     

Читець:Україно моя , мій щасливий барвінковий краю ,

         В солов’їних гаях , в жайворонковій пісні , в полях ,

         Рідна земле моя , я ріднішої в світі не знаю ,

         Україно , ти – пісне моя !

Читець:Ми щасливий народ і щасливими будем довіку ,

         Україна , як мати , на цілому світі одна ,

         Україно моя , ти перлина віків споконвіку ,

         Україно , ти пісне моя .

 

Читець:Україно , ти колиска козацького роду ,

        Ти заново у крові зродилась , немов немовля .

        Рідна земле моя , ти здобула жадану свободу .

        Україно , ти пісне моя !

 

Читець:Доки мова для внуків звучить солов’їно

        І дзвенить , мов кришталь , мов трава степова ,

        Ти не вмреш , ти не вмреш , ти не вмреш , Україно ,

        Не загине народ , що в негоду співа .

Ведуча: Та не завжди ми могли вільно говорити українською мовою , не завжди лунав солов]їний спів . Наша Ненька –Україна пройшла через страшні лихоліття , які поставили клеймо на її історії : дві світові війни , Сталінські репресії , голодомори 32-33 років , чорнобильська катастрофа , і це ще далеко не весь список . Та Україна перенесла всі лихоліття і зараз знаходиться на шляху становлення сильної , незалежної , демократичної держави .

Читець: Бориславо гримить . І загасла зірниця .

         Україна велика повстала зі сну !

         І летять у просторах стривожені птиці ,

         Кобзарі заспівали про дивну весну .

На сцену виходять три дівчини . У руках тримають вінець з тернини.

Дівчина 1: Невпинний час страждань людського болю ,

          Нам відраховує і днини , і години ,

          Вінець терновий , оповивши волю ,

          Лежав і на чолі , й на серці України .

Дівчина 2: Він коле серце і стискає груди ,

          І голками впивається у тіло ,

         Чи не пора нам схаменутись , люди ?

          Інакше б сонце нам тоді світило !

        

Дівчина 3: Цей вінець клятий стільки зла накоїв ,

         Історію спотворив нанівець ,

         Він нашу пам’ять у могилі заспокоїв –

         Безславний пророкуючий кінець .

 

Дівчина 1:  Культуру , прадідами пещену , віками ,

         Ламав , калічив і кидав у багно ,

         Розплющив він колючими руками

         Ту віру , що народжує добро .

 

Дівчина 2: Намірився і дух до рук прибрати ,

         Страх сіяти і душу засмітить ,

         Хотів би брата натравить на брата

         І мову батьківську занапастить .

 

Дівчина 3: Він міг довго душі нам косити ,

         Принижувати і вбивать людину ,

         Ні , досить цей вінець носити ,

         Ти долі іншої достойна , Україно !

                        

Пісня: «Це край, де я родилась і живу»(С.Весни)

Ведучий: Батьківщина , як і мати , в кожного одна . Вона , як і життя , дається людині лише раз . Прекрасно сказав про це поет Василь Симоненко:

            Можна вибрать друга і по духу брата ,

            Та не можна рідну матір вибирати .

           Можна все на світі вибирати , сину ,

            Вибрати неможна тільки Батьківщину .

Ведуча: Так , вона у кожного своя , вона у кожного одна . ЇЇ не замінить людині ні багатство , ні слава . Сьогодні мені хочеться зачитати лист українки з Канади, яку доля назавжди розлучила з Батьківщиною . Це лист – біль , лист – крик душі , зболеного серця .

 

Читець: Ти дуже далекий , не знаєш

         Про тугу безмежну мою ,

         Не чуєш , як серце ридає , -

         За чим , я тобі розкажу :

         Ридає воно за літами ,

         Прожитими тут , в чужині ,

         Ридає , що рідні , не з вами

         Злетіли так швидко в журбі …

         Живу , а душа вся німіє,                                               

         Бо тут – навіть сонце не те !

         І небо не те , хоч синіє ,

         Холодне якесь , не моє …

         Як десь я побачу калину ,

         Що квітне в канадськім саду ,

         Згадаю мою Україну

          І непрошену витру сльозу …

         У нас не літають лелеки ,

         В піснях не дзвенять солов’ї ,

         Не чути , як тужить трембіта

         Десь в горах , в ранковій імлі …

         Так хочеться слово почути

            Вкраїнське , своє – не чуже ,

         І в пісні всю тугу забути ,

         Що душу на клаптики рве !

         Тобі , мабуть , важко збагнути ,

         Що значить чужа сторона ?

         На вулицях мови не чути ,

         Що рідною змалку була …

         Як страшно в чужині вмирати ,

         Здається , й земля тут тяжка …

         Вкраїно моя , рідна мати ,

         Чого ти далека така ?

         Мій друже , шануй батьківщину ,

         Вона , як життя , є одна !

         Люби свою рідну Вкраїну –

         Багата , чи бідна вона …

         Притулок , багатство , родину –

         Де-небудь здобудеш собі ,

         Ніде не знайдеш України –

         Я знаю , повірте мені !

 

Ведучий: І хочеться вірити й сподіватись , що ми виростимо справжніми синами й дочками рідної Матері –України , не залишимо її в біді , а допоможемо піднятись , розквітнути, щоб із гордістю могли сказати : «Ми – Українці»

                              

 Пісня : «Повертайся в Україну»(І.Зінковської)

 

Ведуча: Україна виколихала таких велетнів духу і слави, як Василь-Костянтин Острозький, Іван Мазепа, Петро Сагайдачний, Богдан Хмельницький, Іван Сірко, Устим Кармелюк, Григорій Сковорода, Юрій Дрогобич, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Грушевський , Володимир Сосюра , Роман Шухевич , Василь Симоненко, Павло Чубинський, Михайло Вербицький, Василь Стус, В’ячеслав Чорновіл, Богдан Кравців, Назарій Яремчик , та багато інших людей .

Ведучий: Всі вони понад усе любили Україну . І все своє життя присвятили Україні . Їхні імена золотими буквами вписані на скрижалях історії нашої Вітчизни – України .

 

                            Пісня : «Пісня з Райського саду»(С.Гіги)

Ведуча: 1 грудня 1991 року. Важлива, довгоочікувана подія в історії  України. Понад 90% громадян, які взяли участь у Всеукраїнському референдумі, висловились за незалежність України. Відомий автор і виконавець пісень Тарас Петриненко, Аби взяти участь у референдумі, відмінив свої гастролі за кордоном. «А раптом одного голосу не вистачить, щоб Україна стала вільною», - так він прокоментував свій вчинок.

Ведучий: Тому ми , українці , маємо чим пишатись , адже наша держава пережила не тільки лихоліття , вона не раз переживала дні сили і слави , мала справді легендарних героїв , мужньо переносила найважчі випробовування , а потім знову відроджувалась , виховувала нові покоління закоханих у рідну землю лицарів правди і волі . Ми можемо гордитись тим , що Україна ніколи не поневолювала інші народи .

Читець 1: Плюндруються твої сади ,

            Твоє чужинець поле крає .

            Вже лицарів твої сліди

            У полі вітер замітає .

            Та все ж люблю тебе , ясна ,

            Як гарний син нещасну матір .

            Тобі по каплі , всю , до дна

            Готовий кров свою віддати ,

            І не страшить мене Сибір ,

            І не страшать кайданів дзвони .

            Велика Україно , вір:

            За тебе встануть ще мільйони .

            І лицемір’я упаде ,

            І славослів’я погине .

            Розправлять крила молоде

            Безсмертне плем’я України .

     

Пісня : «Ти шляхом праведним…»(Н.Бучинської)

Ведуча: Закінчуючи нашу зустріч , ми хочемо подякувати всім гостям за увагу . Бажаємо всім бути гідними синами і дочками своєї Батьківщини . Нехай Господь дарує вам ласку і щедроти , а Матір Божа охороняє своїм святим омофором .

Читець: Боже , Отче всемогутній ,

          Захисти коханий край ,

          Дай нам вийти у майбутнє ,

          Мужність і сміливість дай .

          Захисти нас від свавільних ,

          Хижаків жорстоких , злих ,

          Захисти від божевільних ,

          Від Чорнобилів нових !

          Хай собори на руїни

          Стануть там , де ти прорік .

          Суверенній Україні –

          Слава нині і вовік !

Пісня : «Молитва» (О.Білозір)