Прилади для вимірювання температури

12.2.1 Прилади для вимірювання температури

Значення температури залежить від умовно прийнятих точок відліку та одиниць нанесених на температурну шкалу. За прийнятою у 1968 р. Міжнародною практичною температурною шкалою, температуру визначають за шкалою Цельсія або Кельвіна ( термодинамічна):

t°К = t°С+273,15

    Шкалою Кельвіна користуються у кріогенній техніці, бо від'ємні градуси стають позитивними кельвінами. Наприклад, температура рідкого кисню становить -183⁰С, або 90⁰К; рідкого азоту -196⁰С або 77⁰К.

За методом вимірювання поділяють на контактні (термометри) та безконтактні (пірометри). Контактні термометри масового виробництва за принципом дії бувають рідинними, манометричними, термоелектричними і термометрами опору.

Рідинні термометри (рис. 12.2) вимірюють об'єм термометричної рідини. Вони бувають ртутними і не ртутними (таб.12.4).

Таблиця 12.4

Робочі параметри рідинних термометрів

Ртуть

Толуол

Етиловий спирт

Гас

Ефір петролейний

Пентан

Межа вимірювання, ⁰С

нижн.

верхн.

нижн.

верхн.

нижн.

верхн.

нижня

верхн.

нижня

верхня

нижня

верхня

-35

+650

-90

+200

-80

+70

-60

+300

-90

+20

-200

+20

       Для фіксування досягнутої за певний час значення температури (максимальної та мінімальної), сигналізації та регулювання температури використовують термоконтактори (рис. 12.2).

    Манометричні термометри (рис. 12.3) передають показання температури на відстань. Термометрична речовина визначає межу вимірюваних температур, довжину капіляра та клас точності (таб. 12.5).