Побутова радіоелектронна апаратура

6.4. Риболовні товари.

Вони поділяються на гачкові, сіткові та допоміжні.

Гачкові риболовні снасті бувають з вудлищами та безвудлищними. До вудлищових відносіть: вудки поплавочні, вудки нахлистові, вудки донні, спінінги тощо. Вудлища бувають бамбуковими, склопластиковими або металевими цільними та складними довжиною від 60 см (зимові) до 5,5м (літні).

Їх оснащують жилкою (капронове моноволокно діаметром до 1,4 мм), крученими або плетеними нитками, гачками різних розмірів (номерів), поплавками (зимовими і літніми), грузилами, спінінговими котушками (інерційними і безінерційними).

Сітки поділяються на неводи, волоки (рос. бредень), рачниці тощо. Допоміжні риболовні товари створюють зручності на рибалці (підсака, садок, пешня, мотильниця тощо) та забезпечують умови зберігання і транспортування (сумки, чохли для вудок і спінінгів, коробки тощо).

6.5. Музичні товари.

За характером коливань звуки поділяются на прості (шуми) та музичні.

Музичні звуки – суворо періодичні (гармонічні) коливання у діапазоні від 16 до 4500 Гц. Музичні звуки характеризуються висотою (тоном) і тембром. Висота (тон) звука визначається частотою коливань. Тембр – відтінок звука, що характеризується певними термінами: м‘який, різкий, співучий тощо.

Одна з найважливіших характеристик музичних інструментів – тембр звучання (звук певної висоти різних музичних інструментів відрізняється своїм відтінком, бо він має крім основного тона обертони (певну кількість гармонік).

Звукоряд музичного інструменту – звуки розташовані по висоті у певному порядку. Діапазон музичного інструменту – кількість звуків від найнижчого тону до найвищого. Повний діапазон включає 88 ступенів звуків, з яких періодично повторювані сім ступеней мають назви: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Кожний восьмий звук утворений подвоєнням частоти коливань називають октавним. Октава складається з семи основних і п‘яти додаткових звуків. Весь звукоряд (повний діапазон) поділяють на сім повних і дві неповних октави. У порядку підвищення висоти звука октави називають: субконтроктава (неповна), контроктава, велика октава, мала, перша, друга, третя, четверта, п‘ята (неповна).

Музичні інструменти за видом джерела звуку поділяють на:

- струнні: щипкові (гітара, балалайка, мандоліна, домра, арфа, гуслі, дудари тощо); смичкові (скрипка повномірна та маломірна, віолончель повномірна та маломірна, контрабас повномірний і маломірний); клавішні (піаніно кабінетні та малогабаритні, рояль кабінетний і концертний);

- язичкові: гармонь, баян, акордеон, губна гармошка;

- духові. За способом збудження коливань повітряного стовпа поділяються на амбушорні (всі мідні інструменти), лабіальні та лінгвальні (язичкові): амбушорні поділяються на оркестрові (альт, тенор, баритон, бас, валторна тощо) та сигнальні (горн сигнальний, фанфара, мисливський рожок тощо); лабіальні поділяються на флейту та Бема флейту велику; лінгвальні – кларнет, гобой, фагот, саксофон;

- ударні: перепончасті (барабан, бубен, тамбурін тощо), самозвучащі (тарілки оркестрові, кастаньєти тощо), пластинчаті (ксілофон, металофон, цимбали тощо);

- ударно-клавішні: звук утворюється клавішно-молоточковим механізмом. Піаніно призначені для музикантів-аматорів і бувають на 7 та 7¹/₄ октави.

Рояль призначений для концертного виконання музикантами-професіоналами. Класифікуються за довжиною корпусу (великі концертні 2700 ... 3000 мм, малі концертні 2400 ... 2600 мм, салонні 2000 ... 2300 мм, великі кабінетні 1700 ... 1900 мм, малі концертні 1500 ... 1650 мм, мініатюрні менше 1500 мм) та діапазону звучання 7 октав (85 клавіш) та 7¹/₄ октав (88 клавіш);

- адаптизовані: електрогітари (акустичні, напівакустичні та неакустичні);

- електронні (мають широкі можливості, здатні синтезувати нові звуки та автоматично відтворювати складні музичні твори): одноголосні імітують звуки духових і смичкових інструментів (терменвокс, сонар, віолена тощо), багатоголосні одно- і багатоклавіатурні.

6.6. Побутові годинники

Асортимент побутових годинників включає годинники індвідуального (наручні, кішенькові) та загального користування (настінні, настольні, напольні). За принципом дії годинники бувають механічні та електронно-механічні. За призначенням розрізняють годинники для показу поточного часу, для вимірювання малих проміжків часу та спеціальні. Споживні властивості побутових годинників поділяють на соціальні (відповідність потребам споживача), функціональні (здатність задовольняти матеріальні та культурні потреби), ергономічні (зручність, комфорт, гігієнічність), естетичні (стиль, форма, колір, зовнішнє оформлення), надійність (безвідмовність, довговічність, ремонтопридатність).

Механічні годинники можуть мати додаткові пристрої: протиударні, автоматичний підзавод, сигнальний пристрій тощо.

Електронно-механічні годинники живляться від батареї і в залежності від особливостей конструкції бувають балансовими, камертонними та електронними.

Наручні годинники за призначенням бувають жіночими і чоловічими, а за калібром (розміром) малими, нормальними і великими (малий калібр: 1 група – 13 ... 16 мм, 2 група – 16 ... 20 мм), нормальний калібр: 3 група – 20 ... 26 мм, 4 група – 26 ... 30 мм). Можуть мати пристрої, пов‘язані з умовами експлуатації. Годинники малого калібру випускають у вигляді кулонів, брошей або перстнів.

Кишенькові годинники за призначенням бувають жіночими і чоловічими, а за калібром: 1 група – 28 ... 32 мм, 2 група – 32 ... 40 мм.

Годинники-будильники бувають мініатюрними, малогабаритними, великогабаритними, настольними, дорожніми, з безперервним дзвоником, з мелодією тощо.

Настольні та настінні годинники з механічним приводом можут бути одно- або двохтижневої заводки, з боєм або без бою.

Годинники з боєм бувають з боєм по годинах, по годинах і півгодинах, по годинах і чвертьгодинах.

Для вимірювання малих проміжків часу використовують секундоміри калібрів 42 та 54 мм, восьми типів, різних класів точності (більше 10 секунд) та хроноскопи – для вимірювання проміжків часу до 10 секунд.

До спеціальних годинників відносять автомобільні, сигнальні та шахматні мало- та крупногабаритні.

Маркування годинників складається з найменування (марки) та цифрового позначення характеристики механізму та оформлення корпуса.

Всі види годинників одного виробника випускають під одним найменуванням «Заря», «Чайка», «Слава», «Ракета» тощо.

Характеристику механізму та оформлення корпуса позначають цифрами у вигляді дробу де:

- чисельник – особливості конструкції механізму, а саме: перші дві-три цифри – калібр механізму у міліметрах, наступні цифри – конструктивні особливості;

- знаменник – оформлення корпуса, а саме: перші дві-три цифри – конструкція корпуса за специфікацією виробника, третя цифра – матеріал корпуса, вид покриття або оздоблення (табл. 6.1), три останні цифри – варіант оформлення циферблата і стрілок за специфікацією виробника.

 

 

Таблиця 6.1.

Позначення оформлення елементів корпуса

Позначення

Матеріали, види покриття та оздоблення корпуса годинника

для наручних, кишенькових годинників і секундомірів

для будильників, настольних, настінних і напольних годинників

неіржавіюча сталь та інші види металів (крім золота) без покриття

-

хромування

хромування

золото

кришталь

позолота 5 мкм

-

анодування

-

пластмаса (у тому числі оргскло)

пластмаса (у тому числі оргскло)

-

фарбування

-

дерево

-

художнє лиття

інші

камінь

 

Наприклад: «Полет» 2609/1123290 – годинник з механізмом калібру 26, центральною секундною стрілкою та протиударним механізмом (09), варіант конструкції корпуса (112), корпус позолочений (3), варіант групи циферблата і стрілок (290).

«Ракета» 2201/314102 – годинник з механізмом калібру 22, без секундної стрілки та з протиударним механізмом (01), варіант конструкції корпуса (31), корпус з анодним покриттям (4), варіант групи циферблата і стрілок (102).

Годинники наручні, кишенькові та секундоміри упаковують у футляри, вкладають по 5...10 шт. у коробки, а потім у ящики. На ящиках виконують застережні написи та умовні позначення: «Не кидати», «Берегти від ударів», «Обережно» тощо.

Годинники – будильники та шахматні загортають у пакувальний папір і вкладають у індивідуальні коробки, а потім у ящики.

За призначенням радіоелектронну апаратуру поділяють на групи:

- радіодеталі: конденсатори, резистори, котушки індуктивності (контурні, дроселі), трансформатори (силові, вихідні, міжкаскадні тощо);

- елементи радіоапаратури: напівпровідникові прилади (діоди, транзистори, тиристори, фотоелементи, інтегральні мікросхеми тощо); електроакустичні прилади: мікрофони (електродинамічні МД-64, МД-66, МД-200; конденсаторні (електростатичні) та електретні МКЄ-2, МКЄ-3 тощо; побутові, студійні); головки (магнітні для запису, відтворення і стирання інформації з магнітних стрічок). Головки магнітофонів мають літерно-цифрове маркування з семи елементів:

- перший елемент: цифра ширини стрічки;

- другий елемент: літера призначення головки (А – записуюча, В – відтворююча, С – стираюча, Д – універсальна);

- третій елемент: кількості записуємих, відтворюваних або стираємих доріжок;

- четвертий елемент: цифра максимальної кількості доріжок по ширині стрічки;

- п‘ятий елемент: літера позначення особливостей використання головок (Н – з низьким, П та В – з високим імпедансом – повним опором);

- шостий елемент: цифра номера модифікації головки, що відділяється від попереднього елемента крапкою;

- сьомий елемент: літера категорії якості головки (О – звичайна, У – поліпшена).

- Гучномовці в залежності від діапазону відтворюваних частот поділяються на широкополосні (500...12500 Гц) 1ГД – 36, 1ГД – 40, 2ГД – 22, 3ГД – 38 тощо; низькочастотні (40...5000 Гц) 6ГД – 2 тощо; середньо-частотні (200...5000 Гц)

4ГД – 6 тощо; високочастотні (2000...20000 Гц) 2ГД – 36 тощо, та акустичні системи стаціонарні: (6АС – 2 тощо) та малогабаритні (МАС) 10МАС – 1М тощо.

- головні телефони: високоомні (більше 2000 Ом) та низькоомні (600 Ом) типів ТА-4, ТОН-2, ВТМ тощо; стереофонічні типів ТДС-15 «Амфитон», ТЕГ-1, ТДС-1 тощо.

- хімічні джерела струму поділяються на первинні (гальванічні елементи і батареї) та вторинні (акумулятори).

Асортимент первинних джерел струму складають марганцево-цинкові (316, 343, «Марс», РЦ-53 тощо) та ртутно-цинкові («Рубин-1», «Крона», «Планета-2» тощо) елементи. Асортимент малогабаритних акумуляторів складають нікелево-кадмієві елементи дискової, циліндричної та прямокутної форми які мають літерно-цифрове маркування: Д – дискові, ЦНК – циліндричні нікелево-кадмієві, цифри – ємність, ампер/годин. Випускають: Д-0.01, Д-0.06, Д-0.1, Д-0.25, ЦНК-0.2, ЦНК-0.85, ТЦНК-0.2 тощо (цифра на початку маркування означає кількість елементів у батареї).

У маркуванні хімічних джерел струму вказують товарний знак виробника, тип, напругу, ємність, дату виготовлення та гарантійні термін придатності.

- радіоапаратура класифікується за ознаками:

за умовами експлуатації (стаціонарні, переносні, автомобільні);

за способом живлення (від мережі, автономне, універсальне);

за особливостями звучання (моно- і стереофонічні),

за електроакустичними параметрами (О – вища, 1, 2, 3 класи складності). Асортимент радіоапаратури включає радіоприймачі, магнітоли, музичні центри, радіокомплекси, тюнери.

Асортимент магнітол включає моделі для використання у звичайних умовах та автомобільні. Музичні центри призначені для високоякісного прийому радіопередач та для відтворення записів. Радіокомплекси складаються з окремих блоків, об‘єднаних зовнішнім оформленням. Тюнери-пристрої, що забезпечують прийом радіопередач та їх прослуховування через головні телефони або через пристрої з стереофонічними підсилювачами.

Телевізори класифікують за такими ознаками:

- по виду зображення: чорнобілі, кольорові;

- за конструкцією: уніфіковані, неуніфіковані, лампово-напівпровідникові, напівпровідникові, інтегрально-напівпровідникові тощо;

- за особливістю використання: стаціонарні, переносні, вбудовані;

- за типом живлення: від мережі, автономні, комбіновані;

- за розміром екрана по діагоналі: вітчизняного виробництва (16, 23, 25, 31, 32, 40, 50, 51, 61, 67, 72 см), імпортні – у дюймах.

Для телевізійного мовлення використовують три системи кольорового телебачення: американська NTSC, німецька PAL і радянсько-французьська SECAM. За системою відтворення кольору телевізори поділяються на односистемні та мультисистемні. За співвідношенням ширини зображення до висоти випускають телевізори з форматом 4:3 та 16:9, або з можливістю його перемикання.

Телевізори характеризуються такими параметрами:

- роздільна здатність (чіткість зображення): можливість розрізнити на екрані дрібні деталі зображення;

- кількість каналів (програм): від 12 до 100. З них 12 у метровому діапазоні, а всі інші – у дециметровому;

- чутливість: здатність приймати сигнали мінімальної напруги на вході та відтворювати нормальні зображення та звук;

- яскравість світіння екрана (яскравість кінескопа);

- контрастність зображення: співвідношення яскравості найсвітлішої до яскравості найтемнішої частини зображення;

- вибірність (селективність): здатність виділяти корисний сигнал і відділяти (глушити) інші сигнали;

- чистота кольору: рівномірність забарвлення зображення відповідним кольором без плям інших кольорів;

- баланс білого: відсутність забарвлення чорно-білого зображення при різних рівнях яскравості;

- кольорова насиченість: ступінь чистоти певного кольору від домішок білого;

- способом обробки сигналу: аналогові – забезпечують прийом та обробку аналогових (безперервних) сигналів; цифроаналогові – приймають аналоговий сигнал телевізійного мовлення і перетворюють його на цифровий сигнал для реалізації сервісних можливостей, цифрові – мають вбудований декодер MPEG і приймають сигнали цифрового мовлення.

Апаратура для запису і відтворення звуку і зображення включає магнітофони, відеомагнітофони та відеокамери.

Магнітофони класифікують: за видом звучання (монофонічні та стереофонічні), за типом живлення (від мережі, автономні, комбіновані), за особливістю використання (стаціонарні, переносні), за носієм інформації (котушечні, касетні). До різновидів магнітофонів відносіть: плеєри – магнітофони малої маси оснащені головними телефонами, диктофони – магнітофони пристосовані для якісного запису і відтворення мови, СD – програвачі з використанням лазерних дисків.

Відеомагнітофони записують і відтворюють чорно-біле та кольорове зображення та звуковий супровід від будь-якого телевізора або відеокамери. Експлуатаційні властивості значно залежать від якості магнітної стрічки маркування якої складається з п‘яти елементів:

- перший (літера): призначення магнітної стрічки (А – звукозапис, Т – відеозапис);

- другий (цифра): матеріал основи магнітної стрічки (2 – диацетилцелюлоза, 3 – триацетилцелюлоза, 4 – поліетилентерефталат або лавсан тощо);

- третій (цифра): умовне позначення товщини магнітної стрічки (2 – 15...20 мкм, 3 – 20...40 мкм, 4 – 30...40 мкм, 6 – 50...60 мкм);

- четвертий (цифра): порядковий номер розробки;

- п‘ятий (цифра): ширина магнітної стрічки (мм).

За період розвитку магнітного відеозапису були використані різні формати. Під форматом відеозапису розуміють упорядковане розташування на поверхні стрічки рядків і доріжок утворених під дією різноманітних сигналів, що забезпечують виконання принципу взаємозамінності та вказують на спосіб здійснення запису і відтворення інформації. На сьогодні найбільш перспективним вважають похило-рядкові формати із записом на стрічку шириною 8мм або ½ дюйма. До основних форматів відеозапису належать HJ-8, VHS, VIDEO-8, BETACAM, DVC, DIGITAL-S тощо.

Апарати формату VHS мають версії: Super-VHS (S-VHS), VHS-Compact (VHS-C), Super-HS-Compact (S-VHS-C). Для підвищення якості звукового супроводження використовують запис головками, що обертаються. Апарати формату VHS з таким способом запису звукового супроводження позначають VHS Hi-Fi (High Fidetity).

До цифрових форматів належать Digital Video (DV), BETACAM, DIGITAL-S, DVS, BETACAM SX тощо.

Відеокамери – радіоелектронний пристрій призначений для зчитування і перетворення візуального зображення та звукового супроводу в електричний відео- та аудіосигнал, що записується на носій інформації і відтворюється. Вони класифікуються за такими ознаками:

- за призначенням: аматорські (побутові), напівпрофесійні, професійні;

- за форматом запису: VHS, Video-8, VHS-C, S-VHS-C тощо.

До групи персональних комп‘ютерів входять ЕОМ різних видів орієнтовані на індивідуального користувача. Найбільш поширені такі види:

Калькулятор. Являє собою пристрій призначений для виконання обчислень з обов‘язковим втручанням користувача для внесення змін у програму і для запуску на виконання кожної операції або послідовності операцій. Основа калькуляторів – мікропроцесор. За конструкцією і виконанням вони бувають портативними (кишеньковими), настільними, наручними (у корпусі годинника) та вбудованими. Живлення від мережі, автономне (акумулятор, батарейка) або комбіноване. Вони класифікуються за такими ознаками:

- за функціональною можливістю: найпростіші, інженерні, з можливостями програмування, спеціалізовані;

- за логікою роботи: з арифметичною логікою (операції додавання та віднімання виконуються після введення кожного операнда. Якщо ці операції комбінуються з множенням і діленням, то перехід до проміжних результатів є обов‘язковим), з алгебраїчною логікою (операції додавання та віднімання так само. Якщо ці операції комбінуються з множенням і діленням перехід до проміжних результатів виключається), з логікою оберненого бездужкового запису (calculator with postfix nataton logic) (після введення першого операнда за наступним операндом вводять знак операції. Якщо операція додавання і віднімання комбінується з множенням і діленням, перехід до проміжних результатів необхідний);

- за способом виведення даних: з дисплеєм, з друкувальним пристроєм, з дисплеєм і друкувальним пристроєм;

- за можливістю програмування: програмовані, непрограмовані.

Персональний комп‘ютер (ПК) – електронний пристрій для обробки інформації, її накопичення, рішення задач, навчання та розваг. Вони класифікуються за такими ознаками:

- сфера використання: клас А для офісів, клас В для домашніх умов;

- конструкція: портативні, переносні, настольні, стаціонарні.

Основа ринку – комп‘ютерна техніка фірм Panasonic Sony, Samsung, IBM, LG тощо.

До комплекту (конфігурації) персонального комп‘ютера входять:

- монітор: 15‘‘ Sony A100; 17‘‘; Samsung 750B; LG 17‘‘; L1717SBN TFT тощо;

- клавіатура: BTC 8120 PS/2; 4UKB-1806; LOGITECH 967446OEM тощо;

- принтер (матричний, струменевий, лазерний тощо): EPSON FX-1180A4, EPSON PICTUREMATE 100BT; HP Desk Jet 1120A3; HP Laser Jet 2100 A4; OKI PAGE 8w Lite тощо;

- факс-модем: 56К Motorola V90Vi, GVC K2D; ZYXEL DUO56k тощо;

- колонки звукові: MICROLAB M1112,1; 4UE 1100A; PRIMAX Accoustics 500 7 Watt;

- сканери: MICROTEC 3840; CANON Cano Scan S200F; Mustek 1200 CP тощо;

- системний блок до складу якого входять: процесор (пристрій, що виконує команди), материнська плата, вінчестер (для тривалого зберігання інформації), флопі-диск або дисковод (пристрій для зчитування та запису інформації з магнітних дисків), пристрій для зчитування інформації з компакт-дисків, оперативна пам‘ять, звукові та відеоадаптери, графічний адаптер, блок живлення, корпус тощо.