Питання для самоконтролю. Швейно – трикотажні товари. Білизна. Головні убори.. Панчішно - шкарпеткові вироби

Питання для самоконтролю

1. Що таке розмір взуття?

2. Яка різниця між видом і моделлю взуття?

3. Які види взуття відносять до шкіряного?

4. Поділ взуття за способом виробництва.

5. Які функції виконує взуття?

6. Яке взуття відносить до легкого?

7. Які системи позначення розміру взуття існують?

8. Як розшифрувати артикул взуття?

9. Види і розміри шнурків.

10. Чим характеризується якість шкіряного взуття?

11. Чим визначається сортність шкіряного взуття?

12. Які фізико – механічні властивості гумового взуття нормують?

13. Що лежить в основі нумерації валяного взуття?

14. Скільки і яких дефектів допускається для валяного взуття першого сорту?

15. Правила пакування дитячого шкіряного взуття?

16. Умови зберігання взуття.

 

 

 

4. Швейно – трикотажні товари

Асортимент швейно – трикотажних товарів включає одяг, постільну і столову білизну, спортивне спорядження тощо. Їх класифікація враховує призначення, вихідну сировину і матеріали, конструкцію, характер оздоблення, спосіб виробництва тощо. Крім галузевих класифікацій існують торгові, які враховують особливості галузевих.

4.1 Одяг

Одяг –виріб або поєднання виробів (за винятком взуття), призначений для захисту тіла людини від зовнішніх впливів, а також виконує утилітарні та естетичні функції.

Асортимент одягу дуже різноманітний, широкий і характеризується об’ємно – просторовими формами на які впливають розвиток національного і народного костюмів, культури, мистецтва, мода та інші чинники. Одяг та його асортимент постійно змінюється під впливом потреб і смаків споживачів, прагнень до оновлення ,досягнень науково – технічного прогресу тощо.

Сучасний одяг багатофункціональний і відіграє велику роль у житті людини. Мірою функціональної досконалості одягу є його відповідність потребам споживача. Швейні вироби класифікують на класи, підкласи, групи, підгрупи, види тощо. Класи швейних товарів: побутові, спортивні, спеціальні, відомчі, національні.

В 1975р. розроблена зручна при використанні сучасної обчислювальної техніки десяткова система класифікації одягу (рис.4.1), за якою швейним виробом відведений 85 клас.

Рис. 4.1 Структура класифікації швейних виробів.

   

В залежності від загального призначення та умов експлуатації встановлені підкласи:

85.1 – одяг верхній;

85.2 – вироби костюмно – сукняні;

85.3 – білизна;

85.4 – головні убори;

85.5 – одяг виробничий та спеціального призначення;

85.6 – вироби швейно – технічні;

85.7 – вироби швейні інші;

85.8 – вироби швейні спецспоживання;

85.9 – резерв.

Кожний підклас поділяється на групи виробів подібних за призначенням. Наприклад, підклас 85.1 охоплює вироби основне призначення яких збільшити теплоізоляцію тіла та прикрасити людину. До нього входять:

85.1.1 – пальта;

85.1.2 – напівпальта;

85.1.3- плащі;

………………………………   

85.1.9 – одяг верхній і нижній.

До підкласу 85.2 входять такі групи виробів:

85.2.1 – костюми;

85.2.2 – піджаки, жакети, куртки;

85.2.3 – кітелі, тужурки;

……………………………...

85.2.6 – спідниці.

Групи поділяються на підгрупи за видами сировини:

1 – бавовняні тканини;

2 – тканини з льняних та змішаних волокон;

3 – тканини та трикотажні полотна з шовкових, змішаних та синтетичних волокон;

…………………………………………….

9 – інші матеріали.

Підгрупи поділяються на види виробів за статевою ознакою:

1 – вироби для чоловіків;

2 – вироби для жінок;

3 – вироби для хлопчиків шкільного віку;

………………………………………….

9 – вироби для дітей.

Класифікація в середині видів уточнює різновидність виробів, конкретизує їх призначення тощо.

Розмірна характеристика тіла людини (типових фігур) визначається вимірами, які називають розмірними ознаками. Для виробництва одягу за головні ознаки прийняті розмір, зріст і повнота.

Розмір визначається обхватом грудей у сантиметрах. Галузевими стандартами встановлені такі розміри:

Чоловіки – 84; 88; 92; 96; 100; 104; 108: 112; 116; 120;124; 128; для фігур особливо великого розміру – 132…144;

Жінки – 84; 88; 92; 96; 100; 104; 108; 112; 116; 120; 124; 128; 132; 136; для фігур особливо великого розміру – 140…148.

Одяг класифікують за різним ознаками (мал. 4.2)

Рис. 4.2 Класифікація одягу

 

Зріст – довжина тіла людини без взуття від верхньої точки голови до підлоги в сантиметрах. Передбачена така класифікація за зростом:

Чоловіки – 1 58; 164; 170; 176; 182; 188; для фігур особливо великого зросту…206;

Жінки – 146; 152; 158; 164; 170; 176; для фігур особливо великого зросту – 176…190.

Повнота характеризує тип тіла людини за віковими змінами фігури. Для чоловіків цей показник – обхват талії, а для жінок обхват стегон з урахуванням опуклості живота. Передбачена така класифікація:

Чоловіки – 70; 74; 78; 82; 86; 90; 94; 98; 102; 106; 110; 114; 118; 122; 126; 130; для фігур особливо великого розміру – до144;

Жінки – 88; 92; 96; 100; 104; 108; 112; 116; 120; 124; 128; 132; 136; 140; 144; для фігур особливо великого розміру – до 164.

                                                                                       Таблиця 4.1

Відповідність повноти вітчизняного та імпортного одягу

 

Повнота тіла, см

П о з н ач а є т ь с я

чоловіки

жінки

Україна, країни СНД

Велико Британія

Німеччина

США

Франція

Міжна-родне

63…65

89…92

XXS

66…69

93…96

XS

70…74

97…101

S

75…78

102…104

M

79…83

105…108

L

84…89

109…112

XL

90…94

113…117

XXL

95…97

118…122

XXXL

   

Розмірні ознаки дитячого одягу залежать від віку:

3…18 років – зріст, обхват грудей та обхват талії;

6 місяців…3 роки – зріст, обхват грудей.

     Дитячий одяг поділяється на одяг для новонароджених, дітей ясельного віку, дошкільного, молодших школярів та одяг для підлітків.

     Залежно від пори роки і кліматичних умов одяг буває:

В/О – весняно – осінній;

Л – літній;

З – зимовий;

В/С – всесезонний;

     При маркуванні готового одягу наводять позначення розмірів у сантиметрах у такому порядку:

- для чоловічого одягу: зріст – розмір – повнота(170 – 100 – 88)

- для жіночого одягу: зріст – розмір – повнота(156 – 96 – 104)

- для чоловічих сорочок - зріст – розмір – повнота – обхват шиї.(170-100-88-41).

     За конструкцією та характером опорної поверхні одяг поділяють на вироби: плечові, поясні, панчішно-шкарпеткові, рукавичні та головні убори.

     Асортимент верхнього одягу включає:

Пальто - виріб з наскрізним застібуванням спереду, з рукавами та коміром. Жіночі пальта бувають без коміра та з укороченими рукавами;

Напівпальто - відрізняються меншою довжиною;

Пелерина - плечовий виріб типа пальто без рукавів, з застібкою або без неї, з прорізями для рук;

Куртка - укорочений різновид пальто спортивного або повсякденного призначення;

Плащ - різновид пальто з водовідштовхуючої тканини;

Плащ- пальто – різновид пальто з водовідштовхуючої тканини до якої пристібається утеплююча підкладка;

Накидка - різновид пальто з водовідштовхуючої тканини без рукавів, з прорізами для рук і кишенями, інколи з капюшоном;

Піджак - плечовий виріб з застібкою спереду, з довгими рукавами, коміром і кишенями;

Блейзер(клубний піджак) - піджак підкреслено ділового стилю, з металічною фурнітурою, інколи з кантом по краю борта;

Фрак- піджак з укороченими до талії полочками і видовженою спинкою з фалдами;

Смокінг - піджак у якого верхній комір і лацкани виконані з шовкової тканини типу атлас;

Жакет - піджак вільної форми для жінок;

Брюки – поясний виріб з двох передніх і двох задніх половинок. Жіночі брюки відрізняються від чоловічих оформленням верхньої частини;

Спідниця – жіночій поясний виріб з одного або декількох полотнищ;

Костюм – комплектний виріб з двох (костюм – двійка) предметів (чоловічий – піджак, брюки, жіночий – жакет, спідниця).

Костюм – трійка включає жилет;

Жилет – плечовий укорочений виріб без рукавів;

Блуза– укорочений виріб типа піджака з легких матеріалів. Являється частиною костюма спортивного або для відпочинку;

Комбінезон – об’єднане в одне ціле виріб типу куртки з рукавами та брюки (шорти, рейтузи) який має наскрізний розріз із застібками;

Напівкомбінезон – верхня частина (ліф), на відміну від комбінезона, являє собою нагрудник з бретелями;

Сукня – відрізняється надзвичайним різноманіттям конструкцій, асортиментом оздоблень та використовуємих матеріалів;

Сарафан – подібний до сукні, але без рукавів і коміра. Інколи з бретелями;

Халат– розпашний виріб з застібкою або без неї, з поясом для зав’язування;

Блузка – виріб, що конструктивно повторює ліф сукні;

Безрукавка – блузка без рукавів і коміра, яку надівають на сукню або блузку для оздоблення або утеплення;

Фігаро – коротка блузка з довгим або короткими рукавами, з коміром або без нього;

Сорочка верхня – плечевий виріб з рукавами різної довжини, коміром, застібкою на ґудзики з верху до низу або до лінії грудей, з кишенями або без них;

Джемпер (пуловер) – виріб з розрізом не до кінця стану, з застібками або без них, з рукавами різної довжини, з коміром різної конструкції або без нього;

Светр – виріб без застібки, з рукавами і коміром;

Рейтузи – короткий або довгий виріб, що складається з двох кроєних або в’язаних частин, які утворюють торс, ножки, ластовиці та штрибки;

Асортимент літнього одягу включає сукню (ліф та спідницю), сарафан, безрукавку, спідницю, пляжний ансамбль, фартух, передник, нарукавники, пеньюар, перелину тощо.

Вироби виготовлені з пряжі або ниток машинним або ручним в’язанням називають трикотажними.

                                      

                                   

4.2 Білизна

За призначенням вона буває верхньою, натільною, постільною, столовою, для новонароджених, для дітей ясельного та дошкільного віку, та корсетні вироби. Більшість товарів цієї групи виготовляють з трикотажу.

Асортимент верхньої білизни включає піжами, сорочки, спортивний одяг тощо для чоловіків, жінок і дітей.

Асортимент натільної білизни включає:

 - для чоловіків: фуфайки (плечовий виріб з застібкою або без неї, з трикутньою або овальною горловиною, з довгими або короткими рукавом), кальсони та кальсони – труси (мають передній розріз);

- для жінок: сорочки денні, сорочки ночні, комбінації, спідниці нижні та панталони (складаються з торса, двох ніжок та ластовиці);

- для дітей: види відповідають виробом для чоловіків та жінок).

Асортимент постільної білизни включає простині (простирадла), підковдри, наволочки, накидки, покривала та ковдри.

Простині (простирадла) бувають цільними (з льняних тканин) та зточеними у півтора або два полотна (з бавовняних тканин) таких розмірів (см): дитячі – 144…164 х 90…115; підліткові – 184 х 120…126; для дорослих (одинарні 214 х 120…126 та 214 х 130…135, полуторні – 214 х 138…149, подвійні 214 х 150…165, 214 х 170…187, 214 х 200)

Підковдри випускають типу А, Б, В, Г таких розмірів (см):

Дитячі – 121 х 121, 143 х 113; підліткові – 113 х 123 ; для дорослих – 215 х 115 (полуторні), 215 х 115 (подвійні)

Підковдра типу А: прямокутна, одностороння, з бортиками однакової ширини.

Підковдра типу Б: прямокутна, закрита, двохстороння, з квадратним або прямокутним вирізом.

Підковдра типу В – прямокутна, закрита, подвійна (типу наволочки) без вирізу, з застібкою на одному кінці на відстані 12см від краю.

Підковдра типу Г: одностороння, у розкладеному вигляді має вид прямокутника зі зрізаними кутами.

Наволочки бувають для подушок, тюфячні, та матрацні.

Подушечні наволочки (верхні та нижні які шиють з різних тканин) виготовляють таких розмірів (см):

                       - верхні – 40х40, 60х54, 60х60, 70х70, 80х80;

                      - нижні – 38х38, 60х50, 58х58, 68х68, 78х78.

Накидки на подушки виготовляють таких розмірів (см): 70х70, 80х80, 85х85, 95х95, 105х105.

Покривала виготовляють з льняних, напівльняних та шовкових тканин таких розмірів (см): 210х150, 210х170х, 210х180, 210х190.

Ватні ковдри (стегані) шиють з гладко фарбованих бавовняних, шовкових та напівшовкових тканин. Використовують вату люкс, прима або швейну. Випускають таких розмірів (см): дитячі – 118х118, 110х110; підліткові – 120х170; для дорослих – 140х212 (полуторні) та 272х212 (подвійні).

Асортимент столової білизни включає скатертини, серветки, рушники. Скатертини виготовляють квадратними або прямокутними з різноманітними видами оздоблення. Серветки виготовляють квадратними з каймою або без неї. Виготовляють також комплекти, що складаються з скатертини та 6 або 12 салфеток.

Асортимент білизни для новонароджених включає розпашонки, сорочечки, повзунки, чепчики, памперси тощо.

Корсетні вироби призначені для формування окремих ділянок жіночого тіла. Вони поділяються на групи: бюстгальтерну та поясну. До бюстгальтерної групи входять бюстгальтер, напівграція, грація, бюстгальтер-комбінація, напівграція-спідниця, грація-труси, грація-панталони. До поясної групи входять пояс для панчох, напівкорсет, корсет,  пояс-труси, пояс-панталони (рис. 4.3).

 

Рис.4.3 Види корсетних виробів

 

а- бюстгальтер; б- напівграція; в- грація; г- бюстгальтер–комбінація;

д- напівграція–спідниця; е- грація–труси; ж- грація – панталони; з- пояс для жінок; и- напівкорсет; к- корсет; л- пояс–труси; м- пояс–панталони.

 

 

Розмірна технологія виробів бюстгалтерної групи базується на провідних розмірних ознаках:

- обхват грудей четвертий (підгрудний): позначається величиною обхвата з інтервалом 4 см (68,72,76,80,84,88,92,96,100,104,108);

- обхват грудей третій (по виступаючим точкам): позначається величиною обхвата з інтервалом 2см (82, 84, 86, 88, 90, 92, 94, 96, 98, 100, 10, 104, 108, 110, 112, 114, 116, 118, 120, 122);

- повнота грудей: визначається різницею між обхватами третім; четвертим та умовно позначається римськими цифрами: 0-12см, I-14 см, II-16см, III-18 см.

Розміри таких виробів позначаються величиною підгрудного (четвертого) обхвату і повнотою: 76-1, 80-11, 84-111 тощо.

Розмірна технологія корсетних виробів поясної групи базується на провідних розмірних ознаках:

обхват талії, см;

обхват стегон з врахуванням виступу живота, см;

Повнота виробу визначається як різниця обхвата стегон і талії. яка коливається в межах 15…35см. Встановлені такі повнотні групи:

-для виробів з нееластичних матеріалів: 15,19,23,27,31,35;

-для виробів з еластичних матеріалів : 15,21,27,33.

Розміри корсетних виробів поясної групи позначаються величинами обхватів талії та стегон: 77-104, 85-106 тощо.

 Контроль якості предметів одягу визначає різні властивості, що проявляються при споживанні. Класифікація показників якості виділяє певну групу показників основні з яких споживні та техніко-економічні.

При оцінювані якості вітчизняної продукції її поділяють на групи:

      - «Н» - нові товари поліпшеної якості;

      - «ОМ» - особливо модні вироби;

      - товари масового виробництва.

Якість одягу не піддається кількісному вимірюванню. Тому встановлюють не якість, а рівень якості, який оцінюють комплексним і змішаним методами. Якість одягу перевіряють візуально на макетах або манекенницях. Якість трикотажних виробів перевіряють на столах. Перелік ознак для контролю якості встановлений відповідними нормативними документами на кожний вид виробів. На підставі показників якості визначають сортність продукції. Швейні та трикотажні вироби можуть бути 1-го та 2-го сортів. Сортність комплексних виробів встановлюють по виробу нижчого сорту.

Для маркування швейних і трикотажних виробів використовують товарний ярлик, стрічку із зображенням товарного знака або клеймо, контрольну стрічку. Товарний ярлик повинен бути художньо оформлений і містити такі дані: товарний знак виробника та його найменування, місцезнаходження виробника, найменування виробу, номер моделі, нормативну документацію на вироби, артикул, розміри виробу, сорт, дату випуску, клеймо контролера. Крім того, вказують:

- для верхніх швейних і трикотажних виробів: артикул матеріалу верха та артикул тканини;

- для трикотажної білизни: групу оздоблення і міцність фарбування.

На стрічці вказують: товарний знак виробника, найменування сировини, вміст волокон, символи по догляду за виробом (табл.4.2) . Для трикотажних виробів розміри не вказують.

Для упакування виробів використовують споживну (індивідуальну або групову) і транспортну тару. При місцевому транспортуванні вироби підвішують (пальто, костюми, плащі тощо).

 

Таблиця 4.2.

                      4.3 Головні убори.

Асортимент головних уборів включає шляпи, шапки, берети, фуражки, шлеми, тюбетейки, капори, хустки тощо. Вони поділяються на повсякденні, нарядні, для відпочинку і туризму. За сезоном використання бувають зимовими, демісезонними, літніми і всесезонними. За статево-віковими ознаками поділяються на чоловічі, жіночі та дитячі.

Розмір головного убору визначають вимірюванням обхвату голови, см.

Їх випускають таких розмірів: для дорослих – 53 …62, для школярів 

50…56, для дошкільнят – 47 …54, дітей ясельного віку – 45 … 47.

Найбільш поширені такі виді :

шляпа – головний убір з головкою різної форми і крисами різної ширини або без них. Виготовляють з різних матеріалів ( найбільш поширений фетр) і різноманітним оздобленням. ( рис. 4.4) Літні шляпи з тканини називають панамами.  

                                    

 

    Рис. 4.4 Шляпи

а, б, в – чоловічі офіційні; г, д, е, ж – чоловічі повсякденно–ділові: з, и, л чоловіча «мисливська» спортивного характеру  к - чоловіча «мисливська» ; м – чоловіча «ковбійська» ; н – жіноча типу «клеш».

 

Берет- головний убір без крисів з головкою різної форми виготовлений з різних матеріалів.

Кепі– головний убір м якой форми з козирком якій виготовляють з різноманітних матеріалів (рис 4.5, 4.6, 4.7, 4.8, 4.9, 4.10)

Кашкет– Головний убір у формі кепі з козирком і жорстким околишем. До різновидів кашкета відносять вироби з твердою стойкою з переду (капітанки, безкозирки).                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

 

Рис.4.5, 4.6, 4.7.

 

 

 

Рис. 4.8. Чоловічі головні убори з вовняних тканин:

1- кепі; 2- кашкети; 3- спортивні шапки; 5- панами.

Рис. 4.9. Чоловічі головні убори з бавовняних тканин:

1- типа кепі; 2- типа кашкета; 3- типа спортивної шапочки; 4- типа панами.

 

Рис. 4.10. Жіночі головні убори з бавовняних тканин:

1- типа панами; 2- типа спортивної шапочки; 3- типа кепі; 4- берет.

 

Шапки – головний убір з головною різної форми, виготовляємий різноманітних форм (рис. 4.11, 4.12, 4.13, 4.14).

 

 

 

Рис. 4.13 Жіночі головні убори з штучного хутра

1- «Боярка»; 2,6- «кубанка» 3- вушанка; 4- «ток»; 5- шапочка по голові.

 

 

Рис.4.14 Жіночі головні убори з штучного хутра м’якої форми 1- шапочка з бортиком; 2- спортивна шапочка; 3- берет; 4- «кубанка»; 5- шапка – вушанка; 6- шолом; 7- «напівескімоска»; 8- «ескімоска»; 9- шляпа з крисами.

Капор– головний жіночий убір з крисами спереду ( або без них) та зав’язками під підборіддям;

Тюбетейка– національний головний убір у вигляді маленької шапочки різної форми з шовкової тканини або фетра оздоблений вишивкою;

Шолом– швейний або трикотажний головний убір , що щільно облягає голову, закриває вуха та застібується під підборіддям.

Хустки трикотажні бувають машинної або ручної в’язки з різних матеріалів. За сезоном носки поділяють на зимові та літні. Хустки виготовлені з пуха ручним або машинним способом називають пуховими оренбурськими або пензенськими.

Їх випускають таких розмірів (см) без врахування бахроми (до 55 см):

70х70; 85х85; 95х95; 100х100; 105х105; 108х108; 110х110; 112х112; 120х120; 125х125; 130х130. Розмір пухових хусток ручної в’язки позначають числом петель по краю: 300, 400, 500, 600.

Шарфи трикотажні виготовляють з різноманітних ниток або пряжі.

Їх випускають таких розмірів: ( см ) без врахування бахроми:

95х16; 100х25; 110х20; 120х20; 130х25; 150х50; 160х60; 180х50; 180х70.

Шарфи розміром 150х50; 160х60; 180х50; та 180х70 називають палантинами.

Контроль якості шитих головних уборів здійснюють шляхом візуальної оцінки зверху та з боку підкладки, та вимірювань у місцях передбачених технічною документацією на конкретній виріб. При візуальній оцінці перевіряють якість виконання окремих деталей та технологічних операцій.

Контроль якості формованих головних уборів здійснюють користуючись нормативним документом з організації контролю «Положение по определению качества полуфабриката фетрових пухових головних уборов по переходам технологического процесса». На підставі цього документу розробляють технічну документацію на даний виріб.

 

       Властивості панчішно – шкарпеткових виробів залежать від вихідної сировини ( текстильних волокон), особливості переробки сировини у пряжу та технології виробництва.

Для виробництва панчішно-шкарпеткових виробів використовують пряжу і нитки з натуральних і хімічних волокон. Найчастіше використовують пряжу бавовняну, вовняну, напіввовняну, комбіновану, з штучних і синтетичних ниток.

Трикотажні вироби виготовляють на кругло панчішних автоматах, та на плоско панчішних ( коттон ) трикотажних машинах .

Трикотажні машини характеризуються класом який визначається кількістю голок на одиницю довжини. За одиницю довжини приймають:

1,5 англійського дюйма ( 1 дюйм = 25,4 мм ) або 1,5 французького дюйма

( 1 дюйм = 27,78 мм) або саксонський дюйм ( 1 дюйм = 23,6 мм) . Клас панчішних автоматів встановлюють за англійською системою , а для коттоних панчішних машин за одиницю довжини приймають 1,5 англійських дюйма.

Асортимент панчішно-шкарпеткових товарів класифікують за такими

ознаками:

- за призначенням ( повсякденні, святкові ) ;

- статі та віку споживача ( чоловічі. Жіночі, підліткові, дитячі );

- за видом виробів ( панчохи жіночі, напівпанчохи, колготи ( рейтузи – панчохи), гольфи, голеностопи (підслідники), шкарпетки) ;

- за розміром ( дитячі, підліткові. жіночі);

- за видом сировини ( капронові, віскозні, вовняні, напіввовняні ) :

- за способом виробництва ( виготовляємі на коттонних машинах та на кругло панчішних автоматах ) ;

- за видом переплетіння ( гладь, ластик, пресові, плюшеві, з набивним малюнком, жакардові) ;

- за оздобленням ( гладко фарбовані, відбілені, строкато ткані, з набивним малюнком, меланжеві ).

Жіночі панчохи ( рис.4.15 ) складаються з таких елементів:

Борт – верхня частина панчохи що прикриває ногу вище коліна. Буває одинарним ( висота не менше 2 см.) та подвійним ( висота не менше 5 см).

Паголенок – частина панчохи, що прикриває ногу від колена до стопи.

П ятка – частина панчохи, що прикриває ногу вище п ятки. Форма і висота визначаються модою ( 4….10 см.).                                

Слід – нижня частина панчохи , що прикриває стопу.                               

Розрізняють верхній і нижній слід.

Мисок – частина панчохи, що прикриває пальці ніг.

Жіночі напівпанчохи відрізняються від панчох меншою довжиною (до 48 см). Мають короткий борт . Їх виробляють з вовняної , бавовняної або змішаної пряжі.

Жіночі шкарпетки складаються з ластика ( борта ) , короткого паголенка, п’ятки, сліда та миска. Виробляють з коротким бортом та з ластиком.

Чоловічі шкарпетки ( рис. 4.16 ) бувають трьох типів: з коротким ластиком, з бортом ( коротким і видовженим), з видовженим ластиком.

За характером оздоблення розрізняють чоловічі шкарпетки одноколірни, строкатов’язані з кольоровою стрічкою, двоколірні та з малюнком.

Чоловічі напівпанчохи виготовляють з коротким або довгим ластиком.

Дитячі панчохи складаються з сліда і миска.       

 

                                                        

Рис. 4.15. Будова жіночої панчохи:

1- борт, 2- паголенок, 3- п’ятка, 4- слід,                 

5- мисок.

 

рис.4.16. Будова чоловічої шкарпетки:

1-ластик, 2- паголенок, 3- п’ятка,

4-слід, 5- мисок.

 

Дитячі шкарпетки виготовляють з ластиком (7 ….11 см ) або з коротким

бортом.

Підслідники (напівшкарпетки) жіночі виробляють з капронової нитки еластик і складаються з п ятки, нижньої частини сліда і миска.

Панчохи – рейтузи (колготки) бувають жіночими і дитячими. Складаються з двох панчох і ластовиці верхній край якої має пружній елемент. Розмір колготок позначають дробом: чисельник – напіврозмір на рівні грудей, знаменник - довжина сліда панчохи (см), жіночі колготки виготовляють тих самих розмірів, що і панчохи. Дитячи колготки випускають розмірів: 26/12; 28/14; 30/16; 32/18; 34/20; 36/22.

Панчохи, напівпанчохи і шкарпетки жіночі випускають розмірів 19, 20, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30 31. Шкарпетки чоловічі та підліткові випускають розмірів 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33.

Панчохи, напівпанчохи і шкарпетки дитячі випускають розмірів 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22. Розмір панчішно - шкарпеткових виробів визначають за довжиною сліда у сантиметрах.

Сорт панчішно – шкарпеткових виробів визначають за зовнішніми ознаками і вимірюванням на столах у розправленому стані без натягування.

До зовнішнього вигляду вимоги залежать від способу виробництва і виду

пряжі або ниток.

В залежності від якості сировини і в’язання, відхиленнях у вимірюваннях поділяють на 1 і 2 сорт. Сорт пари встановлюють по виробу нижчої якості.

Панчішно – шкарпеткові товари маркують етикетками, які прикріплюють

на верхній частині борта або на лицьовій стороні миска. У підслідники її

вкладають. 

На етикетках вказують найменування і місцезнаходження виробника, номер

артикула, сорт, розмір, стандарт, та інколи дату виготовлення і товарний знак.

Панчішно – шкарпеткові товари упаковують у конверти з паперу або полімерного матеріала. Від 10 до 50 конвертів вкладають у коробки або пачки які маркують ярликами. В ярликах вказують товарний знак, найменування та місцезнаходження виробника, найменування вироба, артикул, розмір, сорт, кількість виробів, колір, дату випуску (місячи, рік ), стандарт. Ярлики виробів 2 сорту повинні мати синю смугу або рамку.

Для транспортування пачки (коробки) вкладають у картонні або дерев’яні

ящики. На кожному ящику незмиваємою фарбою позначають номер упакованого місця, вагу брутто (кг), дату упаковки. На кожне упаковане та опломбоване місце складають супроводжуючий документ, а в ящик вкладають упаковочний лист з даними ідентичними супроводжувальному документу.

Панчішно – шкарпеткові вироби зберігають у сухих складських приміщеннях з відносною вологою до 65 % захищаючи від прямих сонячних променів.