Рис. 11.18. Схема роботи абразивних зерен
11.6.6. Абразивний інструмент
Шліфування – процес різання матеріалів за допомогою абразивного інструменту, ріжучим елементом якого являються зерна абразивних матеріалів. Ці зерна відзначаються високою твердістю, теплостійкістю та гострими краями. Вони з’єднані спеціальними зв’язуючими речовинами у шліфувальні круги, сегменти, головки, бруски та шкурки.
Виступаючі зерна абразивного матеріалу міцно закріплені у абразивному інструменті зв’язуючим (Рис.11.18.).
При переміщенні абразивного інструмента по поверхні виробу зерна зрізують (дряпають) матеріал у вигляді дуже дрібної стружки.
Абразивні матеріали бувають натуральними і штучними. До натуральних відносять мінерали: алмаз, наждак, корунд. Мінерали наждак і корунд у сучасній промисловості майже не використовують через їх низьку якість. До штучних абразивних матеріалів відносять електрокорунд (на основі Al2O3), карбід кремнію (карборунд), карбід бору, синтетичний алмаз.
В залежності від вмісту Al2O3, домішок і присадок електрокорунд буває нормальний (91…96% Al2O3), білим (97…99% Al2O3), легованим (хромотитаністим) та моно корунд (97…98% Al2O3).
Карбід кремнію (Si C) випускають двох видів: чорний (98% Si C) та зелений (98,5% Si C).
Абразивні матеріали, що використовуються, мають умовне позначення:
нормальний електрокорунд – 13А, 14А, 15А;
білий електрокорунд – 23А, 24А, 25А;
хромистий електрокорунд – 33А, 34А;
титанистий електрокорунд – 37А;
цирконієвий електрокорунд – 38А;
сферокорунд – ЭС;
технічне скло – 71Г;
корунд – 92Е;
кремінь – 81Кр;
монокорунд – 43А, 44А, 45А;
чорний карбід кремнію – 53С, 54С, 55С;
зелений карбід кремнію – 63С, 64С.
Отримані абразивні матеріали подрібнюють і сортують за розмірами. В залежності від розміру зерен встановлюють їх номер (зернистість) (Таблиця11.6.)
|
