Прилади промислової електроніки

12.2.4 Електровимірювальні прилади

Електровимірювальні прилади показують значення не тільки електричних і магнітних величин, але і неелектричних (температура, тиск тощо) після перетворення їх в електричні.

Найчастіше використовують такі електричні величини та їх одиниці:
сила електричного струму - ампер (А), напруга - вольт (В), опір - ом (Ом),
потужність - ват (вт), частота - герц (Гц), кількість електрики - кулон (Кл),
ємкість - фарада (Ф). При вимірюванні електричних величин використовують такі технічні засоби: міри, електровимірювальні прилади, перетворювачі, установки і системи.

Міра- речове відтворення певного значення електричної величини (опір, ємкість, індуктивність тощо).

Електровимірювальний прилад -видає значення вимірюємої величини у вигляді безпосередньо сприймаємому спостерігачем. Їх класифікують за такими ознаками:

ü за родом вимірюємої величини :амперметри, вольтметри, омметри тощо.
Для вимірювання малої сили струму або напруги використовують
гальванометри. При необхідності виключити вплив коливань напруги
на показання приладу та при електричних вимірюваннях
неелектричних величин використовують логометри;

ü за способом представлення вимірюваної величини :  аналогові (мають шкалу), цифрові (видають значення у цифровій формі);

ü за способом запису зміни електричної величини у часі :самописці
(запис на діаграмі), осцилографи (запис світловим променем на
світлочутливому матеріалі), магнітографи (запис на магнітній стрічці).

Такі прилади називають реєструючими;

ü за методом вимірювання: безпосередньої оцінки (прилади такого

методу вимірювання найчастіше використовують у техніці),

порівняння (встановлюють рівність або певне співвідношення між

значеннями вимірюємо величини і міри. До них відносять мости і

потенціометри).

Установки і системискладаються з ряду засобів вимірювання (міри, прилади, допоміжні пристрої тощо), пов'язаних між собою.

Збереження технічних характеристик і якості вимірювальних приладів в значній мірі визначається умовами поставки, транспортування та зберігання. Порушення цих умов понижує точність приладів або вони виходять з ладу.

Поставка вимірювальних приладів здійснюється в упаковці виробника і супроводжується технічною документацією: інструкція з монтажу та експлуатації, паспорт з основними характеристиками і гарантіями виробника, комплектуючий лист тощо. Паспорт вимірювального приладу - юридичний документ, що вимагає його збереження на весь термін гарантійного обслуговування.

Упакування, транспортування та зберігання здійснюються за вимогами стандартів. Поставка здійснюється у тарі поставщика (споживча тара) на якій вказують найменування та заводське позначення виробу, кількість виробів, дату упакування та товарний знак виробника. Упаковані прилади вкладають у різноманітну транспортну тару на якій вказують попереджувальні знаки, температуру зберігання.

Транспортують всіма видами критого транспорту або відкритим транспортом у контейнерах (ящиках) захищаючи від атмосферного впливу.

На складах вимірювальні прилади зберігають в упаковці виробника на

стелажах. Складські приміщення вентилюємі та опалювані (температура +5...+40°С, відносна вологість до 80%). У приміщеннях не повинно бути пилу та газів і випаровувань, що викликають корозію.

 

Питання для самоконтролю

1. Які класи ізоляції встановлено для електротехнічних товарів?

2. Яка різниця між дротом і шнуром?

3. Яких типів випускають патрони для ламп розжарення?

4. Як визначають міцність електроустановочних виробів?

5. Умови пакування джерел світла?

6. Як маркують ступінь захисту електронагрівальних приладів від
електричного струму?

7. Як залежить тривалість зберігання продуктів харчування від
температури холодильника?

8. Яка ефективність пиловловлювання сучасних пилососів?

9. Чим визначається тривалість роботи гальванічного елементу?
10.Що маркують на табличці трансформатора?

11.Що таке абсолютна погрішність контрольно-вимірювального приладу?

12.Які вимірювальні прилади називають аналоговими?

13.Для яких умов експлуатації встановлені номінальні технічні параметри

асинхронних електродвигунів?

14.Який термін зберігання електродвигунів та електрогенераторів?

 

 

Розвиток електронної та електротехнічної промисловості визначає науково – технічний і культурний прогрес будь – якої країни. Сьогодні неможливо знайти галузь промисловості, що не використовує електронні прилади або електронні пристрої вимірювальної техніки, автоматики та обчислювальної техніки. Вони бувають активними ( вакуумними, іонними і напівпровідниковими) та пасивними (резистори, конденсатори, котушки індуктивності тощо).

Електровакуумні – прилади, електричний струм в яких викликаний рухом заряджених часток у високому вакуумі. Електричний струм створюється переміщенням вільних електронів практично без зіткнень з атомами газів.

Іонні – прилади, електричний струм в яких викликаний рухом заряджених частинок у низькому вакуумі (приблизно 133, 132x10^-2 Па). Електричний струм створюється переміщенням через розріджений інертний газ або пари ртуті електронів та іонів, що виникають при газовому розряді.

Напівпровідникові – прилади, дія яких основана на явищах електропровідності у твердому тілі напівпровідника.

 

                                          13.1 Електровакуумні прилади

    До них відносять електронні лампи, електронно – променеві трубки і кінескопи.

    Електронні лампи – електровакуумний прилад, що складається з системи електродів, вмонтованих у бальні, де створено високий вакуум. Їх класифікують за такими ознаками:

- за кількістю електродів: діоди (два електроди – анод і катод), тріоди 9 три електроди – анод, катод і сітка), тетроди (чотири електроди – анод, катод і дві сітки), пентоди (п’ять електродів – анод, катод і три сітки), гексоди (шість електродів – анод, катод і чотири сітки), гептоди (сім електродів – анод, катод і п’ять сіток), октоди (вісім електродів – анод, катод і шість сіток);

- за видом перетворення електричної енергії: випрямлячі (перетворюють змінний струм у постійний), генераторні (перетворюють постійний струм у змінний синусоїдальної форми високої або надвисокої частоти), підсилювачі (перетворюють постійний струм у змінний заданої частоти), частотно – перетворюючі (перетворюють змінний струм однієї частоти у змінний струм іншої частоти);

- за допустимою потужністю: малопотужні (до 25 Вт), середньої потужності (25...1000Вт), потужні (більше 1000 Вт);

- за робочим діапазоном частот: низькочастотні (до 20 кГц), високочастотні (20 кГц...30 кГц), надвисокочастотні (більше 30 кГц).

Маркування електронних ламп літерно – цифрове з чотирьох елементів (табл. 13.1)

Таблиця 13.1

Елементи маркування електронний ламп