Класифікація побутових пральних машин (ДСТУ 2721-94)

12.1.3 Джерела світла

        

    За фізичним принципом роботи використовують лампи розжарення та люмінесцентні. Вони характеризуються такими показниками :

ü електричними: потужність (Вт), силою струму (А), напругою (В);

ü світловими: світловим потоком (потужність променевої енергії, ЛМ), світловою віддачею (співвідношенням світлового потоку до потужності лампи, ЛМ/Вт), силою світла (кд), розмірами, середньою тривалістю роботи (год.), тощо.

    Лампи розжарення мають суцільний спектр випромінювання і відзначаються компактністю, дешевизною, зручністю включення та низькою енергією випромінювання. Для підвищення світловіддачі їх заповнюють інертним газом з додаванням галогенів. Вони класифікуються за такими ознаками:

ü за призначенням : освітлювальні загального призначення, для місцевого освітлювання, автомобільні, ліхтарні, для оптичних приладів, для кіноустановок тощо;

ü за формою скляної колби : грушовидні, грибовидні, циліндричні,
свічкоподібні;

ü за кольором скла колби : безколірні, кольорові, заглушені (молочні),
матові з покриттям;

ü за умовами роботи : вакуумні (В), газонаповнені (Г);

ü за формою тіла розжарення : спіральні, біспіральні заповнені
сумішшю аргону та азоту (Б), біспіраральні заповнені криптоном (БК);

ü за потужністю : тип В - 15,25 Вт, тип Г - 150, 200 Вт, тип Б - 40, 60, 75, 100, 150, 200 Вт, тип БК - 40, 60, 100 Вт ;

ü за напругою : 127, 220 В та інтервалом напруг -127...135, 220...235 В.
Випускають таких основних серій: СЦ, ОП, СМ, СН, БМЛ, К тощо.
Лампи розжарення спеціального призначення використовують у

побутових холодильниках, електричних швейних машинах, у кишенькових і портативних ліхтарях тощо.

    Як джерело світла у прожекторах використовують лампи розжарення загального призначення, газорозрядні та спеціальні прожекторні лампи розжарення типів ПЖ 24-250, ПЖ 24-250-1, ПЖ 24-250-3 тощо.

    Люмінесцентні лампи мають як суцільний спектр випромінювання, так і лінійчатий (у певному діапазоні). Спектр випромінювання визначається складом люмінофорів, що покривають внутрішню поверхню трубки. Їх класифікують за такими ознаками:

ü за формою трубки : прямі, циліндричні, кільцеві, квадратні, зігнуті (О-подібні, U - подібні);

ü за потужністю : 4, 6, 8, 13, 15, 20, ЗО, 40, 65, 80, 125 Вт;

ü за спектром випромінювання : ЛД - денного світла, ЛЛД – денного світла з поліпшеною передачею кольорів (блакитний відтінок), ЛБ - білого світла, ЛТБ - тепло-білого світла з рожевим відтінком, ЛХБ - холодно-білого світла з блакитним відтінком, ЛР - рожевого світла, ЛГ - блакитного світла, ЛЖ - жовтого світла, ЛЗ – зеленого світла, ЛК- червоного світла. Вони бувають низького, високого і надвисокого тиску і відзначаються більш високим ККД (до 6%), високою економічністю (світловіддача у 4...6 разів вища за лампи розжарення), тривалістю роботи (до 10 000 годин), дають потрібний спектр випромінювання, але вимагають для свого включення спеціальних пускорегулюючих пристроїв.

        За принципом випромінювання бувають:

ü лампи тліючого розряду  (неонові) :для світлової індексації
електричних сигналів (ТН-0,5; ТН-1; ТН-30);

ü ртутно-кварцові : високого (ИГАР, РКС, ПРК, ДРЛ, ДРИ) та надвисокого тиску (ДРШ);

ü імпульсні фотоосвітлювальні: ИФБ, ИСП, ИСШ тощо.

    На лампах розжарення загального призначення маркують товарний знак виробника, номінальну напругу або діапазон напруг (В), номінальну потужність (Вт), дату виготовлення. Кожну лампу вкладають у трубку з гофрованого картону та упаковують в ящик з гофрованого картону. Лампи потужністю 300 Вт і більше спочатку загортають у гофрований папір, потім у пакувальний і вкладають у ящики з решітками з картону. На ящик з лампами наклеюють етикетку в якій позначають товарний знак виробника, найменування і тип ламп, номінальну напругу або діапазон напруг, номінальну потужність, тип цоколя, кількість ламп і стандарт. При транспортуванні ящики захищають від атмосферного впливу і механічних пошкоджень

    Лампи розжарення зберігають у складській або транспортній тарі на стелажах в закритих приміщеннях з вентиляцією при температурі 25±100 і відносній вологості 65±15%.

    На кожній люмінесцентній лампі та ртутній лампі низького тиску маркують товарний знак виробника, тип лампи і дату виготовлення. Кожну лампу вкладають у трубку з гофрованого картону і упаковують у коробки з гофрованого картону. На коробку з лампами наклеюють етикетку, а у коробку вкладають інструкцію з експлуатації ламп. На коробці маркують знаки застереження.

    При зберіганні не допускаються різкі коливання температури і вологості, та присутність кислотних або лужних випаровувань.

12.1.4 Електроосвітлювальна арматура

        

    Вона призначена для кріплення джерел світла, перерозподілу світлового потоку, захисту очей від засліплення, зміни спектрального складу світла. Вона класифікується за такими ознаками:

ü джерело світла : лампа розжарення (Н), люмінесцентна (Л);

ü цільове призначення : загальне, місцеве, декоративне освітлювання;

ü спосіб установки : підвісна - С, на стелю - П, настінна бра – Б, настільна - Н, на підлогу - Т, вбудовані - В, ручні - Р;     

ü кількість ламп : одно-, двох-, трьох- та багатолампові;

ü конструкція : симетрична (прямого світла - П, переважно прямого -
Н, розсіяного - Р, переважно відбитого -- В, відбитого світла -- О), несиметрична, з постійним і змінним світловим центром;

ü тип кривих сили світла, що характеризують розподіл світлового
потоку у просторі : концентрована - К, глибока - Г, косінусна - Д,
напівширока - Л, широка - Ш, рівномірна - М, синусна - С;

ü ступінь захисту від зовнішнього середовища : незахищена, пило-
захищена, бризкозахищена, струмонезахищена, водонепроникна,
герметична.

    Основне призначення світильників позначають літерами: для промислових підприємств П, для побутових приміщень - Б, для зовнішнього освітлення - У.

 

12.1.5 Електронагрівальні прилади

 

    Вони перетворюють електричну енергію у теплову з допомогою дротів високого опору, інфрачервоного випромінювання, індукційного або високочастотного нагріву. Їх споживні властивості визначаються функціональністю (час нагріву, найвища температура робочої поверхні тощо) та економічністю ( зручність користування, надійність тощо). За призначенням вони поділяються на підгрупи : для приготування їжі, для підігріву води, для прасування, для опалення приміщень, для обігріву тіла людини, інструмент з електронагрівом.

    В кожній підгрупі вони класифікуються: за видом виробів; способом нагрівання; ступенем захисту від електричного струму (класи О, І, II, III);; ступенем захисту від вологи; умовами експлуатації (для помірного, холодного клімату); конструкцією електронагрівача (відкриті, закриті, захищені); видом регулювання нагріву; потужністю; типом і розміром; матеріалом корпуса та його оздобленням.

    Прилади для приготування і підігріву їжі : електроплити і переносні електроплитки (плитки мають одну або дві конфорки діаметром 145 та 180 мм, потужністю 800...1200 Вт з трьохступічастим регулюванням нагріву, а плити – трьох і п`ятиступінчасте регулювання), марніти (металічна або керамічна підставка з вмонтованим електронагрівачем, що нагрівається до 1000°С), підігрівач дитячого харчування, термостат (теплоізольована шафа в якій підтримують температуру близько 700°С).

Прилади для смаження, тушкування і випікання:шафа для смаження, вафельниці, тостери, грилі, фритюрниці тощо.

    Прилади для варіння і приготування напоїв:самовари, чайники, кавоварки гейзерні та компресійні (працюють під тиском), каструлі тощо.

    Прилади для нагрівання води:кипятильники (ВПМ потужністю 0,3 та 0,5 кВт, ВПН - 0,7...2,0 кВт, ВПНР з терморегулятором потужністю 1,6 та 2,0 кВт), ємкісні водонагрівачі (акумуляційні 6...160 л потужністю 1...3 кВт та проточні).

   Прилади для прасування: електропраски звичайного використання

(більше 0,8 кг) і малогабаритні (до 0,8 кг). Бувають з чавунною та

алюмінієвою підошвою, потужністю 750...1000 Вт та тривалістю розігріву 3...10 хвилин. Випускають типів : УТ з терморегулятором, УТП з терморегулятором і парозволожувачем, УТПР - додатково з розбризкувачем.   Прилади для опалення приміщень :призначені для додаткового обігріву приміщень, їх класифікують за такими ознаками :

ü за способом віддачі тепла: випромінювання, конвекція, комбіновані;

ü за місцем встановлення: на підлозі, настільні, настінні, підвісні, універсальні;

ü за потужністю : 0,5;0,8; 1,0; 1,25; 1,6; 2,0; кВт;

ü за способом регулювання потужності  : без регулювання, ручне регулювання, автоматичне регулювання.

Випромінюючі прилади - каміни різних конструкцій, що створюють направлений тепловий потік, конвекційні - електричні радіатори і тепло вентилятори.

Прилади для обігріву тіла людини :електричні бинти, грілки, ковдри, пледи, бабуші (для обігріву ніг). Це гнучкі вироби малої потужності з ступінчатим регулювання потужності.

 

12.1.6 Машини для обробки білизни

 

До них відносять пральні машини, машини для прання і віджиму, центрифуги тощо.

Пральні машини характеризуються функціональністю, ергономічними показниками (зручність користування, рівень шуму тощо), естетичними та надійністю. Їх класифікують за такими показниками (табл.. 12.2):

Таблиця 12.2