Типи речень. Порядок слів у реченні.

Сталі структури.

 

Як ми вже знаємо з розділу про філософію, порядок слів в англійській мові в нормі прямий, тобто підмет – присудок – додаток – обставина (місця, часу).

Відомо також, що не всі ці ланки є обов’язковими. Обов’язкова наявність у реченні підмета і присудка. Інші частини мови, т.з. другорядні члени речення, можуть бути, а можуть і не бути, чи бути частково, залежно від змісту речення. Може бути, наприклад, підмет – присудок – обставина (часу).

Слід пам’ятати про конструкцію питальних речень, які за певних умов (речення містить модальне дієслово, дієслово be), утворюються шляхом зміни порядку слів.

Іноді вживається «неправильний», т.з. реверсивний порядок слів, тобто, зворотній. Мета такого явища – емоційне підсилення сказаного, а також цього вимагають деякі сталі ситуації і фрази.

Варто детальніше описати головні члени речення:

підмет може бути виражений найчастіше іменником, також герундієм, зрідка іншими частинами мови, якщо за їх допомогою виражений предмет, людина чи явище, або якщо це слово є діючим суб’єктом.

присудок виражається дієсловом. Буває простий і складений присудок. Простий присудок складається з одного дієслова, складений присудок з двох, і друге дієслово у цьому випадку буде вживатися в інфінітиві з часткою to. Наприклад, у реченні Я хочу прийти спостерігається складений з двох дієслів присудок – хочу прийти. Слово прийти вжите в інфінітиві, інфінітив в англійській мові вживається з часткою to, тому в перекладі воно буде виглядати так: I want to come. Не забувайте про це to між двома дієсловами у складеному присудку. Його не буде, тільки якщо першим дієсловом є модальне (див. розділ про дієслово), або дієслова help, let, а також допоміжні. Наприклад: I h elp ed him move this – Я допоміг йому пересунути це. We let him go – ми дозволили йому піти.

Наказові речення: в наказових реченнях підмет відсутній, бо його в таких реченнях не може бути в принципі. Також не буває наказових речень в питальній формі. Може бути тільки розповідне, або заперечне наказове речення. Наказові речення бувають двох типів:

 

1. Наказ спрямований на другу особу: йди!, пиши!, читай!, слухайте!, дивіться!, і т.п. Такі речення перекладаються на англійську мову надзвичайно просто: go!, write!, read!, listen!, look!, тобто інфінітив дієслова без частки to. Не має жодного значення, чи мова йде про другу особу однини, чи множини. Заперечна форма утворюється шляхом постановки допоміжного дієслова don’ t = do not перед цим дієсловом: don ’ t go! – не йди (не йдіть)!, don ’ t write! – не пиши(іть)!, і т.д.

 

2. Наказ спрямований на першу, або третю особу: нехай відвідувачі заходять!, нехай він йде!, нехай би я глянув (дайте мені глянути)!, ходімо!. В англійській мові цей випадок по суті зводиться до того самого – до наказу другій особі, і робиться це за допомогою дієслова let – дозволити (дозвольте! (ви)). Далі буде стояти слово, яке означає, кому треба дозволити, (якщо це займенник, то він буде в об’єктному (родовому, давальному) відмінку), а тоді дієслово в інфінітиві без частки to, яке означає, що треба дозволити.

L et the visitors come in!

Дозвольте відвідувачам зайти!

let him go! – дозвольте йому йти = нехай він йде!

let me see! – дозвольте (дайте) мені глянути!

let us go! = let ’ s go! – ходімо, пішли! (дозвольте нам йти).

Let’ s go – типове скорочення, (let us = let’ s).

 

Уловлюєте структуру? Буквально ці речення можна перекласти “дозвольте відвідувачам зайти!, дозвольте йому йти!, і т.д., тобто ніби-то наказ по смислу спрямований на третю особу, а фактично let закликає гіпотетичну другу особу, тобто «дозвольте» (ви), а далі вже розкриття змісту, що саме «дозвольте». Щоб утворити у цьому випадку заперечну форму, так само, як і в першому випадку, перед словом let ставиться don ’ t:

d on’ t let him go! – не дозволяйте йому йти = нехай він не йде!

Деякі сталі структури.

 

Серед сталих структур, які часто вживаються і які слід запам’ятати, виділимо наступні:

There is / there are – є (для теперішнього часу; is – однина, are – множина)

There was / there were – було / були (для минулого часу; was – однина, were – множина)

There will be – буде, будуть (тут число ролі не грає)

 

Ця структура вживається у випадках, коли треба сказати, що «десь є щось». Після цієї структури стоїть той предмет, який «є», а в кінці речення обставина місця. Наприклад:   на столі є книжка – there is a book on the table.

в кімнаті є дві шафи – there are 2 bookcases in the room;

 

Bона також вживається у минулому часі та рідше у майбутньому:

на столі була книжка – there was a book on the table.

на столі буде книжка – there will be a book on the table.

 

Якщо уважно глянути на українські речення, то, як і в англійському варіанті, тут можна помітити сталий порядок слів, який повністю відрізняється від вищеописаного для англійського речення. Всі українські речення починаються з обставини місця, потім «є», а в кінці самий предмет, який «є».. Тобто, ця структура вживається для перекладу на англійську мову, тільки якщо українське речення починається з обставини місця і має структуру де – є – що. На столі (де) є книжка (що). Речення з іншим порядком слів (наприклад, книжка є на столі) вже не будуть перекладатись з допомогою даної структури.

Абсолютно аналогічно, якщо ми бачимо англійське речення з даною структурою, і його треба парекласти на українську мову, то перекладене речення повинно мати структуру де – є – що. Якщо мова не йде про переклад, а просто про те, щоб говорити англійською, то цю структуру слід вживати, коли треба виразити ту саму думку, яку ми виражаємо українською структурою «де – є – що».

 

Питальна і заперечна форми у цій структурі утворюються звичайним чином:

There is a book on the table – is there a book on the table – there is not a book on the table. Інший варіант заперечення (повністю аналогічний) - t here is no book on the table.

Аналогічно буде виглядати питальна і заперечна форма у минулому часі, а в майбутньому стандартно буде працювати допоміжне дієслово will:

There will be a book on the table – will there be a book on the table – there will not be a book on the table.

 

Наступна структура – be going (to). Вона означає – мати намір, збиратися (щось зробити).

Наприклад: He is going to buy this car – він збирається купити цю машину.

                They were going to visit us – вони збиралися відвідати нас.

 

Питальну та заперечну форму утворюємо за допомогою дієслова be (у тій самій формі, в якій воно є в розповідному реченні), яке у питальному реченні ставиться перед підметом, а у заперечному після підмета + частка not.

                 I s he going to buy this car? He is not going to buy this car.

                 Were they going to visit us? They were not going to visit us.

 

Крім того, дана структура також вживається в усному мовленні для вираження впевненості у якійсь дії, чи її запланованості. У цьому значенні (до речі, у попередньому також, але у цьому особливо), ця фраза скорочується (в усному мовленні практично завжди, в письмовому іноді теж вживається, залежно від стилю тексту): going to = gonna.

I’ m gonna come tomorrow – Я прийду (збираюсь прийти) завтра.

It ’s gonna be all right! – Все буде добре!

Питальна-заперечна форма утворюється за тим самим принципом, який описаний вище.

 

Ще одна структура – used (to). Вживається в розповідних реченнях для позначення дії, яка була регулярною, традиційною в минулому. Відповідно, вживається тільки у формі минулого неозначеного часу в розповідних реченнях для позначення минулої традиційної дії. He used to fall asleep at the lectures – Бувало, що він засинав на лекціях. Тобто, це ставалось з певною регулярністю в минулому. Питальна і заперечна форма не утворюється.

Розділ 5