Система англійських часів. Формули.

Система англійських часів – це дуже цікаве явище. Спершу треба зрозуміти, що мається на увазі під поняттям «час». Ускладнення для наших студентів полягає в тому, що англійські часи відрізняються від наших. В нас їх є всього три: минулий, теперішній і майбутній. Все просто і однозначно. А в англійській мові те, що ми називаємо часами, логічніше назвати дією – теперішня, минула і майбутня дія, тобто дія, яка відбулась в минулому, відбувається тепер, або відбудеться в майбутньому. А от часи – це граматичні конструкції речення, за допомогою яких виражається тип самої дії, її характер, тобто яка вона. Наші часи виражають терміни дії (коли), а англійські часи виражають тип дії (яка це дія). А тепер підходимо до найцікавішого: дія в англійській мові може бути чотирьох типів, і відповідно є 4 часи.

 

тип дії	час
1. Регулярна дія, одноразова дія, констатація факту.	Неозначений  (I ndefinite)
2. Тривала дія, процес.	Тривалий        (Continuous)
3. Доконана дія, яка вже відбулася, але не вказаний точний            час тої дії.                Або дія, яка відбулася до іншої дії в минулому, чи відбудеться до іншої дії в майбутньому.	Доконаний (Perfect)
4. Доконано-тривала дія, тобто дія, яка почалася                             раніше, і триває досі, або закінчилася у вказаний момент.	Доконано-тривалий  (Perfect Continuous)

 

Отже, як видно з таблиці, є

4 типи дії  –  регулярна/одноразова/факт,  тривала,   доконана,   доконано-тривала,

і цим типам дії відповідають

4 часи     –     Indefinite, Continuous, Perfect, Perfect Continuous.                                                                                                           

 

З цього випливає, що з граматичної точки зору час в англійській мові виражає не теперішнє, минуле і майбутнє, а тип дії, тобто яка вона, якого характеру: чи тривала, чи одноразова, чи вже здійснена. Отже, перше, що нам треба з’ясовувати при необхідності перекласти речення на англійську чи щось сказати англійською мовою, це який тут тип, характер дії, що за дія. Коли вибір зроблений, то залишається тільки виразити дану дію, використавши одну з формул вибраного часу залежно від того, чи ця дія минула, теперішня, чи майбутня.

Досить часто можна визначити тип дії без сумніву. Іноді це буває складніше, коли треба або знати типові ситуації, сталі фрази і формулювання, у яких стандартно вживається певний час, або подумати логічно, беручи до уваги попередній контекст чи навколишні умови, за яких виконується ця дія. Ми це навчимося робити, коли будемо розбирати всі часи детально.

Слід також розуміти, що часом буває так, що можна сказати речення чи виразити одну і ту ж думку кількома способами, в різних часах, і зміст від того суттєво не постраждає. Також типовими є випадки, коли речення дозволяє вжити два, чи навіть три різні часи на вибір, і воно при цьому залишиться граматично коректним, але у цьому випадку змінюється зміст, і наш слухач, якому ми адресуємо це речення, по різному зрозуміє, що ми хочемо сказати. Тобто, заміна часу не завжди зробить речення граматично некоректним, однак змінить смисл чи відтінок смислу сказаного. Іноді це несуттєво, але часом може круто змінити реакцію слухача на сказане.

В об’єктивно спірних моментах, коли неясно, який потрібно вжити час, помилка з вибором часу, як правило, некритична, допустима, сказане чи написане речення зрозуміють правильно і без сумнівів, відповідно, це можна пережити, тому з такого приводу зовсім не варто переживати і перейматися тим. До речі, часто англійці і американці в британському і американському варіантах мови мають різні підходи до здійснення такого неоднозначного вибору, і при тому чудово розуміють одні одних.

Тому якщо не впевнені – говоріть, як відчуваєте, робіть той вибір, який вам підказує чуття, і нічого страшного не станеться. Головне не впадати в ступор і не говорити граматично некоректний набір слів, бо це вже точно не сприйметься.

Тепер, коли ми вже розуміємо, що таке час по-англійськи, розберемо ті 4 часи детальніше.