Він є сказаний знати 10 мов.

Концерт є відомий бути скасованим.

 

Українською мовою це звучить погано, і є граматично некоректним, але англійською

мовою так буде правильно.

Кажуть, що він знає 10 мов – He is said to know 10 languages.

Відомо, що концерт скасований – The concert is known to be cancelled.

 

Якщо треба виразити доконаність дії підрядного речення, то як і у випадку Complex

Object, тут вживається перфектний інфінітив. Наприклад:

Кажуть, що він вже приїхав – He is said to have come already.

 

Треба розуміти, що головне безособове речення може виражати теперішню, або минулу дію, відповідно при перетворенні дієслово to be буде в минулій формі (was, were): He was said to know 10 languages – казали, що він знає 10 мов.

Слід також знати, що вживання Complex Subject не є обов’язковим, можна просто вживати складнопідрядне речення, у якому головне речення буде безособовим. Правила вживання безособових речень викладені в одному з попередніх розділів. Вибір між цими варіантами залежить від бажання того, хто говорить, а також від стилістичних особливостей речення чи тексту.

 

Розділ 8

Умовність (conditionals)

Є різні класифікації умовних речень та варіантів вираження умовності в англійській мові, але наше завдання не в тому, щоб описати теорію, а в тому, щоб зрозуміти практично-прикладну сторону цього явища, навчитися правильно формувати та вживати такі речення. Тому ми не будемо строго дотримуватися філологічної термінології, бо не в ній суть. Пояснимо по простому, як воно працює.

Отже, умовність виражається за допомогою двох слів: would, яке має значення, аналогічне нашій умовній частці би, а також if, яке в умовних реченнях буде мати значення якби (не плутати з іншими значеннями слова if – якщо, чи).

Would – би    If – якби

Коли вживати одне, а коли інше? Аналогічно як і в українській мові. Якого з них вимагає зміст – таке і вживати. При перекладі би завжди буде would, а якби – if.

Взагалі умовні речення можуть бути як простими, так і складнопідрядними. Почнемо з простих, оскільки складнопідрядне умовне речення складається з двох простих умовних речень.

 

Умовне речення з би (would):

Утворюється за такою формулою: ___________ would =========

 

Тобто фактично калька з української мови. Наприклад:

Я би пішов туди                      –   I would go there.

Він би подивився цей фільм  –   He would watch this film.

Вона би розказала про це      –   She would tell about it.

 

Для утворення питальної форми would ставиться перед підметом, тобто просто перескакує, міняється з підметом місцями: Would I go there? Would he watch this film?

Для утворення заперечної форми would not (wouldn’ t) ставиться після підмета.

 

Також необхідно знати, що речення такого типу можуть виражати як теперішню умову, так і минулу (доконану). Наприклад, якщо взяти речення Він би подивився цей фільм, то самого цього речення недостатньо, щоб з’ясувати, чи доконана умова, чи не доконана, оскільки нема обставини часу, незрозуміло, коли би могла відбутися ця дія. Відповідно, якщо ви є автором речення і самі говорите його, то ви знаєте, яку умову (доконану чи недоконану) ви маєте на увазі, і в залежності від вибраної конструкції передасте той чи інший зміст, хоча і той і інший варіант можуть бути граматично коректними. Якщо ж вам треба перекласти задане речення такого типу у тексті, контрольній роботі, то як правило, визначитись допомагає контекст, виражений або обставиною часу (типу зараз, тоді і т.п.), або попередніми реченнями, або підрядною частиною цього самого речення, якщо воно складне.

Речення з теперішньою і доконаною (минулою) умовою відрізняються між собою формою присудка. Якщо умова теперішня, то присудок буде у формі простого інфінітива, а якщо умова минула, то присудок буде у формі перфектного інфінітива. На прикладі це виглядає так: додаємо в наше речення слово зараз, і стає очевидним, що має місце теперішня умова (умова, яка стосується теперішнього моменту).

Він би подивився цей фільм зараз – He would watch this film now.

 

А якщо трошки змінити це речення – Він би подивився цей фільм тоді – з’явилося слово тоді, що надає реченню значення минулості, доконаності, і стає очевидним, що треба вживати доконану конструкцію. Знаємо, що доконана конструкція виражається за допомогою присудка у формі Perfect infinitive, замість звичайного присудка в інфінітиві, відповідно, переклад цього речення буде He would have watched this film then. Перфектний інфінітив – have watched.

Отже:

теперішня умова – ___________ would =========;

минула умова   – ___________ would have ======== ed (3ф)

 

Умовне речення з якби ( if):

 

Даний тип умовного речення самостійно вживається рідко, переважно його можна побачити як підрядну частину складнопідрядного речення. Як і попередній тип речень, воно може виражати теперішню або минулу умову, і, відповідно, будуть два види присудка:

у формі Past Indefinite (Рідше Past Continuous),

і у формі Past Perfect. Наприклад:

Якби я хотів                –   If I want ed         (мається на увазі зараз, тепер, тому Past Indefinite);

Якби він тоді прийшов  –   If he had come then (слово тоді говорить про те, що ця умова

                                                                              стосується минулого, тому Past Perfect).

Отже:

Теперішня умова: if ___________ ========== ed (2ф)

Минула умова:   if ___________ had ========== ed (3ф)

 

 

Складнопідрядне умовне речення:

 

Складається з двох вищеописаних типів речень, причому речення з would буде головним, а речення з if – підрядним. Головне і підрядне речення не зобов’язані виражати умову, яка би стосувалася одного і того ж часу. Тобто, умова в головному реченні може бути минулою, а в підрядному теперішньою, або навпаки, а також час умови може співпадати в обох реченнях. Звідси випливає, що під час перекладу чи складання такого речення при виборі граматичної формули для кожного з речень – головного та підрядного слід окремо визначати, яка в кожному з них умова (теперішня чи минула) і вживати відповідну конструкцію.

 

Наприклад: Якби він здав тоді екзамен, він би зараз вчився в університеті.

Головне речення – він би зараз вчився в університеті – тут явно видно, що умова теперішня, тому що зрозуміло, що зараз би вчився. Тому будемо вживати формулу для теперішньої умови – He would study at the University now.

Підрядне речення – якби він здав тоді екзамен – тут явно видно, що умова минула, очевидно, що вона стосується конкретного моменту тоді в минулому, тому будемо вживати формулу для минулої умови – if he had passed the exam then.

Ціле складнопідрядне речення може починатися як з головного, так і з підрядного, тобто:

 

 He would study at the University now if he had passed the exam then

є таким же коректним, як і

Іf he had passed the exam then he would study at the University now.

 

З якого речення починати складнопідрядне – має значення тільки у випадках, коли в одному з них у ролі підмета виступає іменник, а в іншому цей іменник заміняється займенником, і при нелогічній послідовності таке речення буде незрозумілим.

Наприклад: Якби Джон здав екзамен тоді, він би вчився зараз в університеті.

Спробуйте поміняти місцями головне і підрядне. Не виходить? Тому що стає неясно, хто такий він, і чим пов’язані він, і Джон. Щоб поміняти місцями головне і підрядне в такому реченні, доведеться міняти місцями також і підмети, тобто там, де було він, вжити Джон, а там, де було Джон, вжити він (Джон би вчився зараз в Університеті, якби він здав тоді екзамен), що є не завжди бажано, хоча часто можливо.

 

Для того, щоб наочно показати, як працюють ці формули у складнопідрядних умовних реченнях, приведемо візуальну схему з застосуванням рейок.

 

                                                                                                      Past Perfect

    Past Indefinite                    Підрядне речення                          _____ had =====ed(3ф)

     (Continuous)                                                                                     

 

                                                                                 

 

                                

теперішня                                        if                                        минула

умова                                                                                                             умова

 

                                                                                            

      ______ would =====                Головне речення        ______ would have ===== ed (3ф)

 

                                           

 

В залежності від того, з якого речення (головного чи підрядного) починати, їдемо знизу, або зверху. В залежності від того, яку умову (теперішню, чи минулу) виражає речення, їдемо зліва (наліво), чи справа (направо).

 

Для повноти картини з умовністю необхідно знати ще декілька сталих речей:

а) як сказати «якби не…»?

Для цієї фрази існує стала фраза-відповідник в англійській мові – but for.

Наприклад: Якби не дощ, ми б зараз посиділи на лавці – But for the rain we would sit on a bench now.

 

б) фраза I wish (дослівно я бажаю) у значенні «шкода».

Наприклад: Шкода, що вона тобі про це розповіла – I wish she hadn’t told you about this (дослівно Я бажаю, щоб вона не розповіла тобі про це).

Така конструкція речення не є обов’язковою для вираження такого змісту, і слово шкода можна виразити простим it’ s a pity, але це вже не має ознак умовності, відповідно не є умовним реченням, а звичайним складнопідрядним.

 

в) дієслово be в підрядному реченні з теперішньою умовою

Згідно з класичними нормами граматики, у цьому випадку дієслово be має форму were для всіх осіб (в тому числі і для 3 особи однини). Наприклад: Якби він був вдома, я б йому подзвонив – If he were at home, I would call him.

Однак в сучасній англійській мові, особливо в розмовному варіанті це правило часто не дотримується, і для однини вживається форма was, хоча формально правило ніхто не скасовував. Тому у випадках ділового мовлення, екзаменів та офіційних тестів рекомендується вживати were.

 

г) як сказати «на твоєму (його, її, їх) місці…»?

Для цього використовується формулювання «якби я (ми, він вона, вони) був тобою (ним, нею, ними)…». if I (we, he, she they) were you (him, her, them). У цьому випадку дієслово be має форму were і в розмовній мові також.

Наприклад: На твоєму місці він би все розказав – if he were you he would tell everything.

 

 

                                                 Розділ 9

Мікс (Mix)

 

Думаю, що такого терміну ви не знайдете у підручниках з граматики, але тим не менше таке явище не тільки існує, а і, незважаючи на свою простоту, створює більшості студентів чимало проблем, оскільки практично ніхто і ніде не висвітлює і не роз’яснює доступно дану тему. Отже, що ж це таке?

Мікс – (mix – змішувати) – це явище, коли на вибір та формування граматичної структури речення впливає декілька правил одночасно. Іншими словами, коли речення містить в собі декілька граматичних явищ, які взаємопов’язані.

Найчастіше і найбільш системно трапляється мікс узгодження часів і пасивного стану, крім того, в мікс може входити умовний спосіб. Іноді зустрічається мікс всіх трьох явищ. Іноді ситуація ще ускладнюється наявністю не одного, а двох чи трьох підрядних речень. Щоб правильно сформувати таке речення, необхідно послідовно (чи паралельно, як кому легше) «накласти» на нього потрібні граматичні структури. Розберемо на прикладах.