You             are          were           will be

He, she, it     is            was            will be

They            are         were           will be

 

Отже, у теперішньому часі дієслово be має три форми: am, is, are – залежно від особи і числа, в минулому 2 форми – was, were – залежно від числа (ну і логічно, від особи), і в майбутньому воно взагалі не змінюється і буде в інфінітивній формі be, оскільки перед ним стоїть допоміжне дієслово will, яке утворює майбутній час і після якого дієслово стоїть в інфінітиві без частки to. Звичайно, що підмет може бути виражений не тільки займенником, а й іменником у аналогічному числі та особі, чи герундієм, але функціонування дієслова be при цьому ніяк не змінюється. Для нього не важливо, чи підметом виступає «студент», чи «він», «читання», чи «воно», «корови», чи «вони». Приклади:

 

   розповідне                           питальне                              заперечне

The papers are in my bag.      Are the papers in my bag?    The papers are not in my bag.

He was at home.                        Was he at home?                      He was not at home.

We will be there.                        Will we be there?                     We will not be there.

 

Скорочення

Дієслово be любить скорочуватися, і робить це дуже часто, особливо в усному мовленні шляхом «прилипання» до передуючого йому підмета (незалежно від того, якою частиною мови цей підмет виражений) через апостроф, але тільки в теперішній формі: he is = he ’ s, I am = I ’ m, you are = you ’ re, the teacher is in the class = the teacher ’ s in the class.

Минулі форми was, were не скорочуються таким чином.

У випадку з майбутньою формою will be «прилипає» will: I will be = I’ll be, he will be = he’ll be.

І нарешті дієслово be може в заперечній формі «склеюватися» з not: he is not = he isn’t, you are not = you aren’t (однак форма am з not не «склеюється»). За цим способом можуть також скорочуватися was i were – wasn’ t, weren’ t.

Якщо це майбутнє, то “склеюється» will: I will not be = I’ ll not be= I won’t be.

Таким чином, маючи речення He is not at home, це is можна скоротити двома способами: he isn’t at home, або he’s not at home. Обидва варіанти правильні, можна вибирати будь-який з них.

Крім звичайних, дієслова бувають модальні (modal) і допоміжні (auxiliary).

Допоміжними дієсловами можуть бути do, does, did, will, shall, have, has, had, would, be (у відповідних формах). Вони використовуються для утворення питальної та заперечної форм речення, деякі з них також для розповідної форми, кожне з них відноситься до певної часової форми і бере участь у формуванні часових конструкцій (формул). Які саме з них як вживаються – розберемо в процесі пояснення часів.

Модальні дієслова – це дієслова, які мають специфічні функції в реченні. В українській мові ми також маємо ці дієслова, але у нас вони або звичайні дієслова без додаткових функцій, або інші частини мови. Чим вони виділяються в англійській мові? Тим, що вони, як правило, утворюють складений присудок з іншим дієсловом без частки to (лише деякі з нею), самостійно утворюють питальну (модальне дієслово перед підметом) та заперечну (модальне дієслово + not після підмета) форми, а також у більшості з них нема закінчення s, якщо підмет виражений третьою особою однини. Їх треба запам’ятати.

 

 

Найчастіше вживаних модальних дієслів:

Can     – могти, вміти

may          –   могти, мати дозвіл; також виражає можливість, імовірність чогось

must    – мусіти, бути повинним

should   – слід, варто

have (to) – бути повинним, мати щось зробити (синонім must)

Вони змінюються в різних часах:

Тепер   минуле  майбутнє

Can              could             will be able

May             might          will be allowed

Must           had (to)          will have (to)

 Should  should have + P2       -------

Have (to)      had (to)          will have (to)

 

рідше вживаються в якості модальних:

be (to) (у відпов. формі) – коли щось має відбутися згідно з розкладом чи домовленістю

ought (to) –слід (повний синонім should, дієслово після нього вживається з часткою to)

dare – насмілитись, посміти

need – треба (частіше вживається в заперечній формі). Буває модальним і звичайним.

make – в якості модального має значення змусити

shall – в якості модального має значення повинно, має бути згідно з правилами, законом.

would – мати звичку, схильність, бажання (точний опис див. нижче).

 

а також у якості модальних would n’ t – не (в сенсі, що щось, якийсь пристрій не працює, не виконує свої функції), shall – повинен (в основному, коли це поняття фігурує в правилах, законах, інструкціях).