ТОП 10:

Наслідки від вербального виховання «жорсткої мови».



Щодо наслідків від вербального покарання, які відображаються на поведінці дитини, то батьки підтверджували, що такі наслідки існують і деякі з них проявлялися у їхніх дітей. Проте відповіді різняться між собою. Щодо замкненості дитини, то четверо батьків твердили, що спостерігали її після застосування покарання. Двоє батьків твердять, що не помічали у дитині скутості і замкненості. Розходились думки батьків, щодо таких наслідків як агресивність, негативізм, страх контакту з дорослими. Наприклад, чотири респонденти твердять що таких наслідків не існує, і на поведінці дітей не спостерігали: (сім’я 2 ж): «страх контакту з дорослими, мені здається, шо це нє. Агресивність дитини – це, мені здається, шо то зовсім від іншого виника»є. Сім’я 1 наголошує, що вони спостерігали такі наслідки на своїх дітях: (сім’я 1 ч.) «…негативізм, агресивність, згідний з тим. Самотність, відсутність друзів нє».

Потрібно наголосити, що хоча батьки не застосовують якихось жорстоких практик покарання, наприклад фізичних «важкої форми», але все одно діти зазнають психічних наслідків, які простежуються на їхній поведінці.

Фізичні практики покарання

Для з’ясування завдання про особливості фізичних практик покарань «легкої» форми» в інтерпретації батьків та дітей, думки респондентів сходяться. Вони твердять, що саме ці практики потрібно час від часу застосовувати, і мотивують це тим, що бувають різні випадки, де без допомоги цих методів не обійтись, але все повинно бути в міру: (сім’я 2 ч.): «…якщо не доходить словесне, треба тако і фізично зробити. Ну я не в тому справа груба фізична сила, а так… (и) доньку там ремінчиком (сміх)». Стосовно певної фізичної практики покарання «легкої» форми, то також до кожної з них була якась певна інтерпретація. Всі батьки притримуються думки, що фізичні практики «легкої» форми ляпаси і штовхання не є ефективним способом, але не зважаючи на це, вони використовують їх, щоб дитина краще усвідомила свої помилки: (сім’я 3 ж) «до цієї міри покарання я ставлюся негативно.… ну ше ляпас (.) по задньому місці (.) інколи (.) рідко. А штовхання – ні. Негативно.Ще в даному переліку «легких» фізичних практик покарання присутній такий метод як стояння в кутку.Всі батьки висловлюються проти такого методу покарання в сім’ях, але все ж таки така форма використовується: (сім’я 7 ж.) «тут час є коли подумати дитині, то як вичитав, щосдуже втворить, то можу в куток поставити, як то кажуть і витримку виховати, але та застосовую, але це не дуже щось такого файного». Чітко зрозуміло що фізичні практики «легкої» форми невід’ємна частина виховного процесу для батьків.

Натомість думки опитаних дітей різняться між собою троє з чотирьох дітей сказали, що взагалі не варто застосовувати таких практик покарання як ляпаси або штовхання,а от до стояння в кутку ставлення більш прийнятне: (сім’я 3 д.) «…стояння в кутку… можливо це ефективній коли дитина ще є наприклад коли ходить до школи , до п’ятого класу .

Що стосується фізичних практик покарання «важкої» форми, то батьки ставляться до цього з негативом і більше того з великою відразою. Стверджують що, ніколи таких практик покарання не застосовували і не будуть застосовувати. На їхню думку, батьки які застосовують важкі фізичні покарання до виховного процесу, це люди які потребують медично – психологічної допомоги або повинні притягуватись до кримінальної відповідальності і позбавляти батьківських прав. Варто проаналізувати думки респондентів щодо кожної із практик «важкої» форми, наприклад опіки: (сім’я 1.ж) «опіки та одушення, о це вже взагалі. Це вже просто садизм може бути якийсь з сторони батьків до дитини. Це нормальні батьки такого зробити напевно не можуть». Також негативні відгуки про такі методи покарання як наприклад удари кулаками, кидання в дитину предметів:(сім’я 3 ж.) «удари кулаками, негативно ставлюся. Це є це є батьки хворі. Їх треба лікувати і позбавляти (.) батьківства; (сім’я 5 ч.) «та ні бо так можна кинути що можна вбити та й відповідати перед законом. Ні, ні (ии) то страшне». Спостерігається, що все ж таки переважають «легкі» форми фізичних практик покарання. Респонденти фізичні практики «важкої» характеризують як негативне явище, це виступає насильницьким методом, застосовувати такі покарання до дітей, бо з свого роду певний вид насильства. Стосовно такого виду фізичних практик покарання як викручування рук: (сім’я 7 ч.) «…викручування рук…нє то якісь тортури получаються , а не виховання»; (сім’я 1. ж.) «…погрози зброєю, нє, нє. Це також негативне; (сім’я 3 ч.) «позбавлення їжі, нє, нє, нє. Дитина повинна харчуватися. Заборонити можна на велосипеді кататися, а їсти то нє».

Всі фізичні практики важкої форми батьками були покритиковані і відкинуті, крім одної « побиття ременем», ще вважалось більш – менш прийнятним методом, який дуже зрідка може стати «помічником» у виховному процесі дітей: (сім’я 7 ч.) «а куди без того те святе для батька, і кожна дитина повинна відчути як то кажуть запах ременя. Та я добре до того ставлюся хоть часто так вже не бив дітей ременем». Підсумовуючи, потрібно наголосити, що опитувані давали «важким» фізичним форма покарання дітей негативну оцінку. Фізичні практики покарання «важкої» форми можна трактувати як методи насильства. Хоча в цих респондентів, «важкі» форми стосовно своїх дітей не застосовуються (окрім побиття ременем), але не зважаючи на все вони таки існують в певних інших сучасних сім’ях.

Діти опитуваних батьків висували тільки негативні думки щодо фізичних практик «важкої» форми (аналогічні відповіді з батьками). Тільки та дитина, якої батько сказав що деколи застосовує ремінець у вихованні своїх дітей підтвердив слова батька: (сім’я 4.д.) «…побиття ременем… ну (сміх) деколи бувало. Також ще одна дитина призналась що стосовно неї застосовували таку форму покарання як побиття ременем: (сім’я 7 д.) «ну в принципі це погано і (сміх), і для дітей це погано, бо болить, ну я б не сказала, що це так дуже багато вчить, ну напевно якщо мала була, то теж і били ременем». Отож, підсумовуючи дану субтему про фізичні практики покарання можна сказати, що батьки все ж таки схиляються до деяких вибраних методів покарання такі як от (ляпаси, стояння в кутку, побиття ременем, різочкою), натомість діти практично проти будь – яких фізичних дій над ними.

Наступне завдання, яке стосується частоти застосування фізичних практики покарання ми будемо аналізувати за допомогою кількісних соціологічних даних. Можна прослідкувати, такий розподіл у відповідях, а саме: перевага надається фізичним практикам покарання «легкої» форми, аніж покаранням «важкої» форми, як загалом і припускалось. Якщо детальніше описати, то можна виявити наступне; практики покарання «легкої» форми, такі як ляпаси (5.9%), штовхання(0.7%) застосовувались батьками респондентів «часто» або «час від часу», порівняно з покараннями «важкої» форми (удушення 0,3%, погрози зброє (0.7% рідко), та ін.), яких розподіл відсотків порівняно з першими дуже низький. Але не варто твердити, що він таки не існує, просто там дуже низький відсоток позитивних відповідей, приблизно це одна, дві людини на кожну з «важкої» практики покарання.(Див.: Додаток 6, Таблиця №3)

Для більш детальних даних про частоту застосування батьками у виховному процесі фізичних практик покарань, ми використаємо порівняння більше ніж двох залежних числових вибірок: тест Фрідмана. Середні значення числових вибірок (18.9- 18.19), тобто фізичні практики покарань значимо відрізняються одне від одного. Чітким показником виступає тут асимптоматична значущість, яка дорівнює 0,000%, що твердить про значне розмежування числових вибірок. Як бачимо, середнє значення статистичного аналізу показує наступні результати, найвищий показник найбільш вживаних покарань батьками, займають такі практики в порядку спадання як; ляпаси, побиття ременем, штовхання, опіки, кидання в дитину предметів, удари кулаками, удушення, викручування рук, позбавлення їжі або пиття, останнє місце займає практика погрози зброєю. (Див.: Додаток 6, табл.5.).

Щоб чіткіше висвітлити дане завдання ми підтвердимо даними якісного соціологічного дослідження як вже було сказано, батьки до фізичних практик покарання ставляться негативно і у виховних практиках ці методи використовують тільки в рідкісних випадках. Як і за кількісними, так і за якісними даними найуживанішими фізичними практиками покарарання є ляпаси, стояння в кутку і рідше побиття ременем.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.241.176 (0.004 с.)