ТОП 10:

Система уроків у природознавчому курсі



Тема є тим цілісним відрізком навчального матеріалу, що дозволяє реалізувати усі аспекти процесу навчання у різних організаційних формах, зокрема, на різних типах уроків.

Систематизація знань теми та їх включення до загальної системи природничонаукових знань інтегрованого курсу має здійснюватися під час проведення комплексу уроків теми. Зазначений комплекс має включати: 1. Урок вивчення нових знань. 2. Комбінований урок (розвитку знань). 3. Застосування знань і формування вмінь: а) урок з лабораторними і практичними роботами; б) Урок серед природи. 4. Урок узагальнення і систематизації знань.

Кожен урок теми виконує певні функції у формуванні загальної системи знань про природу відповідно до структури інтелектуальної діяльності людини. Зазначена структура включає: 1) сприйняття і усвідомлення інформації; 2) її закріплення та осмислення в системі певного понятійного апарату; 3) накопичення та систематизацію інформації; 4) створення ідеальних моделей; 5) вихід на практичний рівень (апробація, експеримент тощо). Послідовний перехід від одного компонента структури до іншого при здійсненні учнями інтелектуальної діяльності в процесі вивчення природничонаукових знань забезпечує їх організацію в цілісну систему. На уроках вивчення нових знань та комбінованих учні вивчають елементи природничонаукових знань, тобто сприймають і усвідомлюють інформацію про природні об’єкти і явища.

Згідно дедуктивної схеми побудови інтегрованих курсів на перших уроках вивчаються найбільш загальні знання (фундаментальні закономірності природи, загальноприродничі поняття.) Як правило, ці уроки відносяться до типу вивчення нових знань. При репродуктивному способі використання дидактичних тезаурусів на перших уроках теми, розділу, курсу вчитель знайомить учнів із готовими схемами, які в узагальненому систематизованому вигляді відображають зміст відповідного відрізка навчального матеріалу, містять попередньо виділені педагогом основні знання (поняття, закони) цього відрізку.

На наступних уроках відбувається розвиток одержаних знань, тобто їх розширення і деталізація в процесі вивчення менш загальних понять, підпорядкованих найбільш загальним поняттям теми. Для досягнення цієї мети після уроків вивчення нових знань проводяться уроки комбінованого типу.

Зазначена послідовність вивчення навчального матеріалу на уроках інтегрованих курсів створює умови для того, щоб процес засвоєння кожного нового елемента природничонаукових знань був процесом розуміння. Розуміння розглядається як включення новозасвоюваних знань у цілісність - попередньо усвідомлену учнями систему загальних знань про об’єкт вивчення.

Розуміння новозасвоюваних елементів природничонаукових знань інтегрованого курсу забезпечується шляхом їх конкретизації, тобто пояснення на основі загальних закономірностей природи, які об’єднують знання про природу в цілісну систему. Дидакти (В.Р. Ільченко) вказують, що етап конкретизації нових знань є обов’язковим для відповідних уроків інтегрованого курсу (уроків вивчення нових знань та комбінованих).

У молодшому підлітковому віці (11-12 років) відбуваються найбільш явні зміни у розвитку процесу розуміння. Вони пов’язані з виникненням тенденцій виділяти основні моменти в змісті засвоюваних знань, передавати основний зміст вивченого у стислій, узагальненій формі, орієнтуватися на цілісне сприйняття інформації.

Зазначені особливості процесу розуміння в учнів 5-6 класів дають можливість широко застосовувати пошуковий спосіб використання дидактичних тезаурусів для систематизації знань. Цей спосіб, зокрема, передбачає цілеспрямовану самостійну діяльність учні по виділенню основних знань із нового матеріалу, вивченого на уроках відповідних типів (уроках вивчення нових знань та комбінованих).

Під основними знаннями навчальних дисциплін у педагогіці розуміють теорії, закони, поняття, які в узагальненому вигляді відображають зміст курсу або його частин. Дослідження педагогів (О.О. Бударний) показують, що без цілеспрямованого відбору основного з матеріалу уроку, теми тощо учні не можуть здійснити одну із найважливіших мислительних операцій - синтез вивчених знань, організацію їх в єдину систему.

Виділення основних знань з вивченого на уроці має здійснюватися не шляхом механічного відкидання частини інформації, а шляхом згортання обширного матеріалу, ущільнення його змісту до кількох основних понять. Такі дії розглядаються як кодування чи моделювання навчального матеріалу. Скорочений запис у вигляді кількох понять, як своєрідний код, служить опорою при відтворенні засвоєних знань, початком цілого ланцюга зв’язків.

Виділення основного на уроці слід проводити згідно розробленого в педагогіці алгоритму: поділ інформації на окремі причиннонаслідкові блоки (логічні частини) та їх порівняння, сортування матеріалу в них (поділ на основний та другорядний), що дозволяє виділити ключові поняття та провести їх групування.

Самостійне виділення основних знань - понять - відповідає такому компоненту структури інтелектуальної діяльності людини, як закріплення та осмислення інформації в системі певного понятійно-категоріального апарату.

Завдання виділити основні знання уроку (поняття) слід давати на етапі закріплення знань або як домашнє завдання. Після узгодження з учителем та відповідної корекції виділені основні знання у вигляді понять, загальних закономірностей природи фіксуються учнями письмово на окремих листках. Такі листки з кожного уроку, на якому вивчалися нові знання, учні мають збирати у окремий конверт або папку.

На уроках вивчення нових знань та комбінованих слід передбачити виконання завдань 1-5 для формування вмінь проводити логічні операції з поняттями та встановлювати змістовні зв’язки між останніми. Отже, сукупність уроків, на яких вивчаються нові знання, забезпечує передумови для здійснення учнями такого компонента інтелектуальної діяльності як накопичення та первинна систематизація інформації.

Специфіка природничонаукового пізнання визначає особливості уроків застосування знань та формування вмінь під час вивчення інтегрованих курсів. Онтологічна специфічність природничонаукового знання (пряма і жорстка співвіднесеність з певними класами об’єктів) обумовлює необхідність засвоєння емпіричного базису, що є результатом чуттєвого пізнання. спостереження, вимірювання, візуальної реєстрації тощо. Тому уроки застосування знань та формування вмінь в інтегрованому курсі з природознавства, як правило, представлені лабораторними та практичними роботами.

Однак для забезпечення емпіричного базису цього недостатньо. Згідно концепції екологічного реалізму (Е. Рід, М. Грін) необхідна діяльність по дослідженню інформації, яка є в довкіллі. Така інформація специфічна стосовно джерела в довкіллі, а її віднаходження еквівалентне контакту з цим джерелом. Вищезазначене обумовлює необхідність систематичних спостережень безпосередньо в природі. Цю функцію мають виконувати уроки серед природи.

На практичних та лабораторних заняттях, уроках серед природи відбувається вихід інтелектуальної діяльності учнів на практичний рівень, що відповідає черговому компоненту в структурі інтелектуальної діяльності людини.

На узагальнених уроках в кінці кожної теми проводиться систематизація її матеріалу. Між основними знаннями, виділеними на комбінованих уроках та уроках вивчення нових знань, об’єктивованих на уроках серед природи, лабораторних і практичних заняттях, встановлюються зв’язки різних типів. Систематизація знань теми може здійснюватися учнями самостійно, як те передбачає пошуковий спосіб дидактичних тезаурусів.

Перед узагальнюючим уроком або безпосередньо на ньому учням слід давати завдання систематизувати попередньо виділені основні знання шляхом складання схем класифікаційної частини дидактичного тезауруса. В залежності від змісту теми це можуть бути: ідеографічні описання поняття, якщо в темі чітко виділяється одне ключове поняття; денотантні графи, якщо в темі є кілька рівнозначних ключових понять; множинна репрезентація, якщо матеріал теми впорядковується встановленням ієрархічних зв’язків між поняттями різного рівня узагальнення.

Самостійне складання учнями схем дидактичних тезаурусів на узагальнюючих уроках відповідає такому компоненту в структурі інтелектуальної діяльності, як систематизація інформації та створення ідеальних моделей.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.237.76.91 (0.005 с.)