Множинна репрезентація поняття являє собою схему, що конкретизує родове поняття через перелік видових понять, які входять до його обсягу.

Мал. 3. Множинна репрезентація поняття «природна система» у курсі “Природознавство”(6 клас).

Досліди і практичні роботи у природознавчому курсі

Осмислення світу, як наукове, так і побутове, неможливе без вміння спостерігати за навколишнім середовищем. Як вказував ще видатний педагог М.В. Остроградський, “навчіть дітей спостерігати і не будете мати клопоту у вихованні їх.” Розкриваючи важливість спостереження, він говорить: “Діти мало привчені спостерігати. Взагалі, вони дивляться, не бачачи; слухають, не чуючи; говорять, не знаючи. На жаль, майже усі чоловіки й жінки як діти.” Це саме ми можемо сказати і про наших дітей і сучасних дорослих.

Тому одним із найбільш актуальних завдань сучасної шкільної освіти є формування вміння спостерігати, правильно описувати результати спостережень, робити висновки та узагальнення із спостережуваного. Провідну роль у формуванні зазначених умінь відіграють дисципліни природничого циклу. Саме у них передбачено спільні форми навчального процесу: спостереження, демонстрування, практичні роботи. Ці форми представлені і в інтегрованому природознавчому курсі (5-6 клас), у всіх темах не залежно від того, який зміст у них переважає: фізичний, хімічний, астрономічний, географічний чи біологічний.

У навчальній програмі з природознавства для 5-6 класів передбачено такий перелік спостережень: за плавленням льоду, випаровуванням води; за явищами, що відбуваються у повсякденному житті, впливу діяльності людини на середовище життя, за повертанням листків та квіток рослин до Сонця, за змінами температури повітря та атмосферного тиску, за поведінкою рослин, тварин у куточку живої природи, акваріумі, ростом і розвитком рослин, пристосуванням рослин до умов недостатнього зволоження, залежністю росту та розвитку рослин від освітлення, диханням, проростанням насіння, пристосуванням рослин до різних умов існування, пристосування комах до середовища існування, за зв’язками в екосистемах, змінами в них, за роботою машин та механізмів, за природоохоронною діяльністю людини у своїй місцевості.

Дуже важливим у курсі “Природознавство” є демонстрування різних об’єктів навколишнього світу, їх моделей, зображень, дослідів тощо. Зміст про грами включає демонстрування у всіх темах: у вступі – прилади, що використовують у дослідженнях явищ та об’єктів природи; у темі 1 – зразків речовин, сумішей, природних тіл, моделей молекул, способів розділення сумішей; у темі 2 – механічних, теплових, електричних, хімічних, звукових та теплових явищ, у розділі 2 – карт та атласів зоряного неба, таблиць, малюнків із зображенням небесних тіл, приладів для вивчення Всесвіту, моделі Сонячної системи, поширення світла,

Залежності освітленості поверхні від кута падіння сонячних променів, дослідів, що ілюструють зміну освітленості півкуль Землі упродовж року, фотографії місяця, Землі з орбітальних станцій і космічних апаратів.

При висвітленні умов життя на планеті Земля слід проводити демонстрування роботи з нівеліром, колекцій порід і мінералів, корисних копалин, пароутворення, кипіння, конденсації, тверднення, теплового розширення води, розчинності речовин у воді, моделі флюгера (визначення напрямку вітру на моделі флюгера), теплопровідності повітря, наявності кисню, води у повітрі.

У 6 класі продовжується демонстрування у всіх темах. З’ясування особливостей організму як живої системи ґрунтується на демонструванні дослідів, що доводять процес дихання рослин і тварин, колекцій та вологих препаратів розвитку тварин, доказів процесу фотосинтезу у рослин. Вивчення природних та штучних екосистем супроводжується демонстрування таблиць, слайдів, відеоматеріалів із зображенням різних екосистем, вегетативного розмноження культурних рослин, зразків ґрунту, колекцій мінеральних добрив, колекцій шкідників сільського господарства.

Для ознайомлення із різноманітністю рукотворних систем демонструють принципи роботи найпростіших машин та механізмів, складання електричного кола ліхтарика. При вивченні біосфери демонстрування гербарних зразків рослин, представників рослин та тварин планети, рідкісних рослин і тварин своєї місцевості, що занесені до Червоної книги.

Матеріальна база навчання природознавству

Реформа школи поставила великі вимоги до забезпе­чення шкіл матеріальною базою. Без неї не можна уявити і викладання природознавства.

Що ж означають слова «матеріальна база»? Перш за все різноманітне обладнання уроків: роздатковий матеріал, таблиці, карти, глобус, колекції, макети, муляжі, гербарії, слайди, діафільми, кінофільми, а також обладнання для проведення дослідів, практичних робіт у куточку живої природи, на шкільній ділянці, географічному майданчику.

Успіх навчання природознавству залежить від уміння вчителя використовувати наочне обладнання. Студенту-практиканту і молодому вчителю ще заздалегідь конче потрібно ознайомлюватися з матеріальною базою школи, де доведеться працювати: оглянути, яке є обладнання, в якому воно стані, що потрібно виготовити з учнями чи скористатися допомогою їхніх батьків, шефів.

Школярам властива конкретність, наочно-образний характер розумової діяльності. Вони добре запам'ятовують факти, опис зовнішнього вигляду предметів, рослин, тварин, явищ природи, коли безпосередньо спостерігають їх у природі або на картині, в колекції, під час досліду, практичної роботи. У зв'язку з цим обладнання у навчально-виховному процесі має надзвичайно важливе значення.

Яскрава, різноманітна наочність викликає у школярів позитивні емоції, пізнавальний інтерес, зосереджує і довше утримує їхню увагу на об'єкті, який вивчається. Це сприяє розвитку спостережливості, мислення, вихованню довільної уваги, естетичних смаків, навичок до самостійного набуття знань, а також формуванню природничих уявлень, понять, елементів наукового світогляду.

Використання певного обладнання сприяє вихованню навичок роботи з нескладними приладами, сільськогосподарським реманентом, умінню вирощувати рослини, доглядати за дрібними тваринами. Жодне обладнання не повинно бути домінуючим у навчанні, але більше уваги все ж слід приділяти натуральним наочним посібникам.

Дуже важливо правильно керувати пізнавальною діяльністю учнів при роботі з різноманітною наочністю, щоб вона була для дітей не тільки джерелом знань, а й закріпленням їх на практиці, підготовкою до праці. Поєднання слова вчителя з використанням наочності є однією з умов підвищення ефективності навчання.

Класифікація обладнання

А. Натуральні наочні посібники

Рослини: живі об'єкти (кімнатні рослини, різна розсада, гілочки дерев, кущів, трав'янисті рослини), гербарій рослин. 2. Різні дрібні тварини, які учні утримують у куточку живої природи і приносять з екскурсії для спостережень за ними в тераріумі, акваріумі, інсектарії.

Колекції: корисних копалин, продуктів переробки корисних копалин, ґрунтів, шкідливих комах, плодів і насіння та ін.

Чучела і мумії дрібних тварин.

Вологі препарати: риба і її розвиток, розвиток жаби, комахи, плодів, овочів і фруктів, дрібні тварини прісноводних і морських водойм.

Б. Зображальні наочні посібники

Таблиці: «Жива природа», «Нежива природа», «Добування корисних копалин», «Тіло людини та охорона здоров'я», «Рослини України» та ін.

Картини серій: «По землі, воді та в повітрі», «Пори року», “Природа нашої Батьківщини

Карти: півкуль, природних зон, фізична карта світу, фізична карта України, карти своєї області, району, міста.

Моделі: глобус, телурій, вітряний двигун, термометр.

Макети: «Заростання озера», «Пори року», «Ліс», «Джерело», «Морське дно», «Шахта» та ін.

Муляжі: «Органи тіла людини», «Органи рослин», «Плоди» та ін.

Набір з кольорових ілюстрацій за темами програми до уроків. Вчитель збирає їх за допомогою учнів, і разом вони виготовляють альбоми, роздавальні картки, книжки-розкладушки; частина використовується для класного календаря природи, оформлення письмових творів учнів.

Зображувальні наочні посібники потрібні тоді, коли немає можливості показати дітям об'єкти в природі, простежити за розвитком того чи іншого явища, праці людей, закріпити і привести в систему знання дітей.

В. Екранні засоби