ТОП 10:

Методика систематизації знань про природу.



У 5-6 класах, у період найбільш активного формування фундаментальних структур мислення слід використовувати ефективні способи впорядкування знань учнів. Для формування складної багаторівневої системи природничонаукових знань в учнів 5-6 класів ми вибрали універсальний метод дидактичних тезаурусів, який об'єднує різні способи організації знань.

У психології поняття "тезаурус" розглядають як словник термінів певної галузі знань, що відображає обсяг і якість інформації, якою володіє наука про предмет свого дослідження. З іншого боку, психологи розглядають пам’ять конкретної людини як її індивідуальний тезаурус, що являє собою тією чи іншою мірою вербалізовану сукупність уявлень людини про світ.

Метод дидактичних тезаурусів, суть якого полягає в організації адекватного засвоєння індивідом інформації певної галузі знань, має своїм підґрунтям зазначене вище двоєдине визначення поняття тезауруса. Дидактичний тезаурус являє собою систему понять певної галузі знань, зв'язаних закономірними відношеннями. Він складається із систематичної та класифікаційної частин. Систематична частина представлена власне словником-тезаурусом, у якому поняття розміщені в алфавітному порядку для зручності знаходження учнями потрібних визначень.

Зв’язки між поняттями, вказаними у словнику, встановлюються у класифікаційній частині, представленій сукупністю взаємно підпорядкованих схем різного виду. Ці схеми послідовно і повно фіксують формально-логічні зв’язки субординації або ієрархічні (між поняттями різного рівня узагальнення) та зв’язки координації або лінійні (між поняттями одного рівня узагальнення). Крім того, у схемах встановлюються різні види змістовно-логічних зв’язків, які виникають внаслідок сумісного вживання понять у мінімальних контекстах. Це такі зв’язки: альтернативні, причинно-наслідкові, часові, просторові тощо.

Зазначені особливості методу дидактичних тезаурусів дозволяють використовувати його для організації в систему природничонаукових знань учнів 5-6 класів шляхом впорядкування дидактичних одиниць змісту інтегрованих курсів - понять на основі загальних закономірностей природи.

Для повноти відображення природничонаукових знань та їх адекватної ієрархізації дидактичні тезауруси інтегрованих курсів з природознавства мають включати поняття щонайменше чотирьох рівнів загальності: фундаментальні і часткові поняття окремих природничих дисциплін (фізики, хімії тощо), загальноприродничі поняття (тіло, речовина, енергія тощо), загальнонаукові поняття (система, структура, простір, час, закон тощо). Для того, щоб учні відразу усвідомлювали рівень загальності (фундаментальності) засвоюваного поняття, у словнику дидактичного тезауруса поняття доцільно виділяти різними шрифтами згідно їх приналежності до відповідного ієрархічного рівня.

Для систематизації природничонаукових знань учнів на основі загальних закономірностей природи методом дидактичних тезаурусів потрібно встановлювати різнотипні зв'язки (на основі загальних закономірностей природи, формально-логічні (ієрархічні), змістовно-логічні). Зазначені зв’язки забезпечують цілісність як усієї системи знань про природу, так і кожного її елемента. Для формування цілісної системи знань учнів про природу нами розроблена методика систематизації природничонаукових знань учнів на основі загальних закономірностей природи методом дидактичних тезаурусів.

Зазначений метод не заміняє, а доповнює комплекс перцептивних, логічних та гностичних методів навчання у процесі формування системи природничонаукових знань учнів 5-6 класів. Метод дидактичних тезаурусів забезпечує організацію у цілісність - систему - усього обсягу природничонаукових знань учнів під час вивчення інтегрованого курсу. Суть цього методу полягає у моделюванні цілісності системи природничонаукових знань учнів та її елементів шляхом складання різних видів схем.

Моделювання передбачає виділення найбільш суттєвих властивостей та сторін об’єкту пізнання, виявлення та відображення внутрішніх об’єктивних зв’язків і відношень у предметах та явищах. При цьому несуттєва, другорядна, надмірно детальна інформація відкладається для того, щоб вона не заважала чіткому сприйняттю головного, суттєвого. Моделювання складних, глобальних об’єктів пізнання передбачає виділення структурних рівнів систем їх елементів тв встановлення певної ієрархії між цими рівнями.

Створення графічних моделей - схем природничонаукових знань інтегрованого курсу дає можливість чітко виділити та наочно виразити суттєві зв’язки в системі природничонаукових знань, відобразити її ієрархічну будову і представити увесь обсяг знань курсу в компактизованому, осяжному вигляді для зберігання у довготривалій пам’яті учнів і зручності використання у повсякденному житті.

Графічні - моделі - схеми поєднують словесну форму подачі навчального матеріалу з наочною. Їх використання у навчальному процесі дозволяє задіяти можливості як лівопівкульного вербально-логічного мислення, так і правопівкульного наочно-образного сприйняття дійсності. При цьому учні з переважанням наочно-образної пам’яті вправляються у словесно-логічному запам’ятовуванні і навпаки.

Для систематизації природничонаукових знань інтегрованого курсу в цілому та його дидактичних відрізків ми пропонуємо використовувати різні види схем: денотантні графи, ідеографічні описи понять, множинні репрезентації понять.

Графами називають геометричні схеми, що складаються із ліній, які певним чином з’єднують сукупність точок. Поєднуючи риси знаків і образів, графи можуть буті ефективно використані для моделювання відрізків навчального матеріалу, змістовно-наочного відображення цілісності цих відрізків. При цьому кожній точці (вершина графа) відповідає певний елемент навчального матеріалу, а кожна лінія (ребро графа) показує наявність зв’язку між елементами знань. Як правило, безпосередньо на граф-схемі майже немає вербалізованої інформації. Якщо графи, крім графічного зображення, дають це й вербальний вираз елементів знань та зв’язків між ними, такі графи називають денотантними згідно інтерпретації змісту слова «денотувати як визначати, іменувати, називати.

Безпосередньо у нашому дослідженні денотантний граф у складі дидактичного тезауруса розглядається як різновид схеми, який фіксує наявність і напрямки зв’язків (ребра графа) між основними поняттями курсу (вершини графа) та відображає зміст цих зв’язків у вербальному виразі (у вигляді фраз і речень). Зразок цього виду дається на мал.1. Денотантний граф, що дає загальне початкове уявлення про систему природничонаукових знань у курсі “Природознавство”(6 клас)

Метод дидактичних тезаурусів передбачає узагальнення те згортання знань у формі понять різного рівня загальності (фундаментальності). Чий вищий рівень загальності поняття, тим більший обсяг знань ущільнено, компактизовано у ньому. При цьому зміст поняття не зводиться до дефініції (визначення), тобто короткого переліку найбільш суттєвих ознак об’єкта, відображеного в понятті.

Суть поняття набагато ширша від його дефініції. Під поняттям у логіці розуміють цілісну сукупність міркувань, тобто думок, в яких стверджується про відмінні ознаки досліджуваного об’єкту. Ядром цієї сукупності є міркування про найбільш загальні і в той же час найбільш суттєві ознаки.

Зазначене розуміння сутності поняття в логіці та психології дозволяє використовувати його як спосіб і засіб мисленого відтворення предмета пізнання як цілісної системи. При цьому цілісність певної сукупності знань про предмет пізнання встановлюється шляхом зведення цієї сукупності до загального, єдиного шляхом фіксування центрального ключового поняття, тобто шляхом ущільнення, згортання знань.

Відтворення цілісності відрізку навчального матеріалу з одним ключовим поняттям забезпечується процедурою “згортання” змісту зазначеного відрізку в це ключове поняття. Процедура “згортання” передбачає встановлення зв’язків ключового поняття з іншими поняттями відрізу навчального матеріалу.

Для графічного виразу зв’язків ключового поняття використовують ідеографічні описи понять, що являють собою різновид схем. У нашому дослідженні ідеографічні описи понять розглядаються як схеми, що наочно фіксують закономірні, змістовно-логічні та формально-логічні зв’язки між елементами знань встановлені шляхом групування понять навколо ключового поняття відрізку навчального матеріалу (параграфа, теми, розділу, курсу). Ідеографічні описи понять дозволяють моделювати цілісність структурних частин інтегрованого курсу з природознавства з одним “ключовим” поняттям. Зразок цього виду схем дається на мал. 2. Ідеографічний опис поняття «природна система», що дає загальне початкове уявлення про систему природничонаукових знань у курсі “Природознавство”(6 клас).

 

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.93.75.30 (0.007 с.)