Кодоскоп і до нього серії транспарантів, які можна придбати в магазинах наочних посібників чи виготовити самим.

Відеофільми, відеофрагменти.

Діапроектор. Набір діафільмів за темами програми і для позакласної роботи.

Епідіаскоп. За темами підбираються кольорові ілюстрації, листівки, марки, гербарій рослин, колекції комах Та ін.

За допомогою екранних засобів у вчителя є можливість показати схематичний малюнок, в якому передаються суттєві ознаки предмета чи явища. В діафільмах та на діапозитивах предмети, явища природи, праця людей дається в певній послідовності, системі. Вчитель має можливість зосередити увагу дітей лише на окремих кадрах. Перевага над картинами, таблицями цих екранних засобів полягає в тому, що можна показати різні явища, об'єкти в збільшеному і кращому естетичному вигляді. До того ж, на збереження діапозитивів і діафільмів не потрібно багато місця.

За допомогою відеофільмів є можливість швидко використати надзвичайно цікавий матеріал. Учні сприймають предмети і явища в динаміці, в розвитку. Однак слід пам'ятати, що екранними засобами не слід захоплюватися, перевантажувати емоційну сферу молодших школярів. Поруч з кінофільмом чи іншим екранним засобом необхідно використовувати й іншу наочність, на якій учні зможуть розглянути предмети більш детально.

II. Допоміжне обладнання

A. Лабораторне обладнання

Для демонстрування і проведення дослідів самими учня­ми залежно від кількості їх (в розрахунку на кожну парту) необхідно мати: склянки, пробірки, кристалізатор, лійки скляні, колби, пробірки, скляні трубочки різного діаметру, гумові корки, штативи, лупи, папір фільтрувальний, сухе пальне, сірники для демонстрування дослідів вчителем, термометри (медичний, для вимірювання температури води і повітря), терези аптекарські з важками.

Б. Екскурсійне обладнання

Для проведення практичних робіт під час екскурсій і оформлення зібраного природничого матеріалу необхідно мати: гербарну папку, гербарний прес, совки для викопування рослин, лупи, рулетку, морилки для комах, сачки, кошики, екскурсійне відерце, скляну банку, компаси, розправилку для комах, садок для комах.

B. Куток живої природи, організація роботи. Необхідними умовами створення куточка живої природи є добре освітлення класу, підтримання сталої температури, заняття учнів в одну зміну, а головне — зацікавленість учнів і систематичний контроль за їхньою діяльністю. Куточок природи краще організувати в одному з інтер'єрів, де немає прямого сонячного світла та гарячих батарей.

Обладнання: горщики з кімнатними квітами, ящики з розсадою (навесні) і вигонкою рослин (взимку), акваріум з рослинами і рибками, тераріум для тимчасового утримання дрібних тварин, інсектарій для утримання комах. В шафі зберігаються: скляний посуд різних розмірів, пульверизатор для обприскування рослин, лійки з довгим носиком, відро, набір мінеральних добрив, пінцети, скальпелі, ножиці, гумовий шланг, промитий річковий пісок, щоденник для спостережень, аптечка, рушник, мило.

Велике значення, особливо для міських шкіл, де безпосереднє спілкування молодших школярів з природою дуже обмежене, має куточок живої природи. Правильна організація в ньому позакласної роботи дає можливість дітям не тільки закріпити набуті на уроці знання, а й розвивати пізнавальні інтереси, спостережливість, довільну увагу, дослідницький підхід у навчанні.

Роботу слід розпочати з кімнатних рослин. Домовитись з батьками, щоб першого вересня замість великих букетів квітів діти принесли до школи кімнатну рослину.

Цікавою і корисною роботою є колекціонування кімнатних рослин і догляд за ними. Учні таким чином залучаються до виконання посильної для них праці, знайомляться з назвами та умовами життя рослин. Ця робота, безумовно, корисна і сприяє розвитку дітей, підготовці їх до трудової діяльності.

Вирощування кімнатних рослин сприяє закріпленню на практиці знань, набутих при вивченні тем, дізнаються, що кімнатні рослини потребують різних за структурою і складом ґрунтів. Наприклад, кактуси потребують більше піску; фінікові пальми люблять суглинкові ґрунти, а традесканції і пеларгонії — пухкі чорноземи.

Отже, завдяки роботі у живому куточку в дітей виникає справжній інтерес до природи, який зберігається протягом усього життя. Такі учні, як правило, добре вчаться з усіх природничих дисциплін, вони кмітливі, спостережливі, добре розуміють взаємозв'язок між об'єктами і явищами природи, виростають справжніми її аматорами. тимчасово в живому куточку можна утримувати таких тварин: дощових черв'яків у скляній банці з ґрунтом, зав'язаній марлею; ящірок і черепах у тераріумі; білочку у спеціальній вольєрі з колесом. Після спостережень за їхніми звичками тварин знову випускають у природу.

Рослини і тварини, за якими учні доглядають у живому куточку, є чудовим демонстраційним матеріалом для уроків не тільки природознавства, а й інших.

Г. Географічний майданчик

Не можна уявити правильну організацію спостережень учнів за погодою, сезонними змінами в природі без географічного майданчика. На ньому проводяться заняття не тільки з природознавства, а й з математики, праця під час позаурочної і позакласної роботи. Місце для географічного майданчика вибирають від­крите, не затінене високими деревами. Бажано, щоб він був поблизу школи, дослідної ділянки і «зеленого» класу.

Під географічний майданчик відводять 100 м ², його огороджують штахетником заввишки 1м і фарбують у різні кольори (наприклад, білий, зелений) через кожний метр. Доріжки бажано прокласти в напрямку основних і проміжних сторін горизонту, щоб учням легше було орієнтуватися на місцевості. В центрі майданчика встанов­люють гномон (стержень заввишки 1,5м) і від нього стрілкою, викладеною з різнокольорових камінців, показують напрямок полуденної лінії (місцевий меридіан). За допомогою гномона учні спостерігають за видимим рухом Сонця і за тінню, яка падає від гномона опівдні, роблять висновок про зміни висоти Сонця протягом року. Це дуже важливо у формуванні поняття «причини змін пір року», а також для усвідомлення учнями закономірності сезонних явищ природи. Флюгер встановлюють на металевій щоглі заввишки до 10 м. За допомогою цього при­ладу учні спостерігають за напрямком і силою вітру.

До метеорологічної будки приставляють східці. Всередині будки закріплюють термометр і ставлять барометр (його можна тримати і в класі). Щоб метеорологічна будка відбивала сонячні промені, її фарбують у білий колір.

На географічному майданчику для вимірювання кількості опадів на висоті до двох метрів встановлюють, опадомір, а також снігомірну рейку до 180 см заввишки для вимірювання снігового покриву, її виготовляють з дерева і фарбують три боки в чорний колір, а четвертий — у білий. Весь білий бік ділять уздовж навпіл. Зліва на ньому про ставлять поділки сантиметрові, справа — дециметрові.

На географічному майданчику бажано мати вимірю­вальну ділянку площею 1м² з поділками на квадратні дециметри, які засівають насінням низькорослих бордюр-них квітів різного кольору. Коли вони зацвітуть, кожний квадратний дециметр матиме свій колір, а ділянка дуже приємний вигляд. Поряд із нею (для уявлення про об'ємні міри) встановлюють кубічний метр. Якщо до метеорологічної ділянки є можливість підвести воду, то споруджують водойму з «рікою» — витоком, руслом, притоками, гирлом, а також греблею й шлюзами. Це вносить у роботу на ділянці елементи гри, що підтримує інтерес до навчання. Обов'язково треба мати на ділянці і ящик з піском. У ньому можна добре імітувати різні форми рельєфу. По.змозі на ділянці створюють моделі гір та горба і засівають рослинами різної вибагливості щодо вологи в ґрунті. Щоб ознайомлювати учнів з утворенням і розташуванням горизонтів ґрунту, в одному з куточків майданчика роблять ґрунтовий розріз. Учні зможуть вимірювати товщину не тільки шару ґрунту, а й бачити гірські породи, з яких утворився ґрунт.

Систематична робота учнів на географічному майданчику збагачує їхні знання про явища природи, вміння її спостерігати і передбачати погоду, а також користуватися нескладними приладами. На підставі спостережень за по­годою учні вчаться розкривати причини швидкої її зміни, усвідомлювати взаємозв'язки між елементами погоди і вплив її на стан рослин і поведінку тварин, працю людей.

Наслідки спостережень учні повинні фіксувати в зошитах для самостійної роботи і в класному календарі природи і праці людей. Поблизу географічного майданчика доцільно мати «зелений» клас, в якому вчителеві зручно проводити вступні й узагальнюючі бесіди, а учням виконувати різноманітні практичні завдання, на дозвіллі читати, грати в настільні ігри. «Зелений» клас — це невелика ділянка, обсаджена кущами, деревами, посеред неї розміщені лави і столи для учнів, окремо стіл для вчителя.