ТОП 10:

Логічні зв’язки, що мають місце в структурі програми між її розділами та темами, спрямовані на формування у школярів поняття про цілісність природи.



Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства.

У процесі вивчення курсу вчитель має контролювати рівень засвоєння учнями знань, сформованість компетенцій та оцінювати їх навчальні досягнення.

Таблиця 1.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства

Рівні навчальних досягнень Бали Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий 1 Учень з допомогою вчителя може розпізнати і назвати окремі тіла природи, має уявлення про предмет, який вивчає
2 Учень з допомогою вчителя і користуючись підручником або робочим зошитом може знайти необхідні визначення наукових понять
3 Учень з допомогою вчителя або підручника наводить приклади окремих явищ природи, фрагментарно описує їх; спостерігає за дослідами, що їх виконують інші учні
II. Середній 4 Учень з допомогою вчителя, підручника або робочого зошита відтворює незначну частину навчального матеріалу, не дотримується логіки його викладу; дає визначення окремих понять, фрагментарно характеризує явища природи; робить спробу здійснювати фенологічні спостереження, виконувати прості досліди без опису їх результату
5 Учень з допомогою вчителя відтворює значну частину навчального матеріалу на рівні відтворення тексту підручника; самостійно дає визначення окремих понять, не пояснюючи їх; здійснює фенологічні спостереження, результати окремих з них заносить до щоденника спостережень, з допомогою вчителя проводить прості досліди, намагається їх пояснити.
6 Учень самостійно відтворює частину навчального матеріалу на рівні тексту підручника; з допомогою вчителя відповідає на окремі запитання; характеризує явища природи, у відповідях допускає помилки; здійснює фенологічні спостереження, частково робить записи результатів спостереження в щоденнику спостережень, з допомогою інших учнів виконує досліди, але дати їх пояснення не може
III. Достатній 7 Учень самостійно відтворює більшу частину навчального матеріалу; відповідає на окремі запитання; наводить власні приклади, розкриває властивості тіл природи, допускаючи у відповідях неточності; здійснює фенологічні спостереження, робить неповні записи в щоденнику спостережень, з допомогою вчителя проводить досліди, пояснює з окремими неточностями їх суть
  8 Учень самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені у підручнику чи вчителем на уроці запитання, порівнює явища та тіла живої та неживої природи, встановлює відмінності між ними; здійснює фенологічні спостереження, робить записи в щоденнику спостережень, виконує досліди, пояснює їх суть
9 Учень демонструє достатнє засвоєння навчального матеріалу, відповідає на запитання , встановлює причинно – наслідкові зв’язки; розв’язує стандартні пізнавальні завдання; здійснює фенологічні спостереження і робить повні записи в щоденнику спостережень, проводить досліди в школі і вдома, пояснює їх результати
IV. Високий 10 Учень вільно, усвідомлено відтворює матеріал, встановлюючи зв’язки з раніше вивченим; вільно відповідає на ускладнені запитання; аналізує і розкриває суть явищ природи, узагальнює, систематизує знання на основі вивчених закономірностей та понять; регулярно здійснює фенологічні спостереження і робить записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, обґрунтовано пояснює їх результати
11 Учень логічно і повно розкриває вивчений програмовий матеріал; аналізує і розкриває взаємозв’язки між живою і неживою природою на основі загальних закономірностей та зображає їх схематично; усвідомлює значення охорони навколишнього середовища; ретельно виконує фенологічні спостереження і робить записи з малюнками, графіками в щоденнику спостережень, проводить досліди, зіставляє їх результати
12 Учень виявляє міцні й системні знання програмового матеріалу; виконує фенологічні спостереження, робить обґрунтовані записи в щоденнику спостережень, проводить досліди, оформляє їх результати

1.4 Зміст знань про тіла, речовини, явища природи у курсі природознавства (5 клас).

У розділі І “Людина та середовище її життя” увесь навколишній світ розглядається у найбільш загальних універсальних проявах, тобто як тіла, речовини та явища. Серед указаних понять найбільш доступним і зрозумілим є поняття про тіла, тому з них і починається вивчення теми 1 “Тіла і речовини, що оточують людину”. Після обґрунтування поділу на тіла неживої та живої природи вивчаються їх універсальні характеристики: довжина (ширина, висота), маса, об’єм, густина. При цьому основна увага зосереджується не на складній фізичній сутності цих величин, а на одиницях їх вимірювання та способах (алгоритмах) цих вимірювань, їх застосуванню у повсякденному житті. Навіть такий невеликий обсяг знань про масу дає можливість для створення у свідомості учнів попередніх загальних уявлень про збереження маси речовин після подальшого вивчення речовини та її будови.

Спочатку розглядаються особливості молекулярної будови речовини. На прикладі води виводиться положення, що за будь-яких агрегатних перетворень речовини її молекули не змінюються, а змінюється лише взаємодія між ними.

Дуже важливо довести до свідомості учнів, що кожна речовина складається з певних, властивих лише їй, молекул. Зате атоми в молекулах різних речовин повторюються. Атомно-молекулярну будову речовини пояснюють на прикладі моделей атомів та молекул. Дуже виразним є порівняння утворення величезної кількості молекул із невеликої кількості атомів із тим, як із 33 літер абетки утворюють безліч слів.

Складне поняття дифузії розглядається на прикладі добре відомих явищ: приготування чаю, поширення різних запахів. Після цього дається означення, що дифузія – це проникнення молекул однієї речовини у проміжки між молекулами іншої речовини внаслідок їхнього хаотичного руху.

Для формування уявлення про агрегатні стани речовини використовуються моделі, а потім висвітлюються властивості твердих тіл, рідин і газів: пружність, пластичність, крихкість, текучість, стисливість.

Потім речовини класифікуються за різними критеріями. За атомарною будовою виділяються прості речовини, молекули яких складаються із атомів одного виду, а також складні речовини. Молекули останніх складаються із атомів різних видів. Учнів знайомлять із чистими речовинами (складаються із однакових молекул) та сумішами (складаються із різних молекул), можна привести безліч прикладів сумішей, оскільки більшість речовин довкілля є сумішами.

Зміст підручників передбачає кілька способів розділення сумішей, що ґрунтується на знанні властивостей речовини. Це, зокрема, відстоювання, фільтрування, дистиляція (або перегонка), випарювання. Далі як приклад природної суміші розглядається атмосферне повітря.

Окремо подається матеріал про розчини. Детально розглядається здатність води розчиняти інші речовини. Природна вода (океанічна та води суходолу) завжди є розчином. У природі існують й інші розчини (кров, слина у живих організмах). Увага учнів акцентується на тому, що людина використовує не лише природні розчини, але й штучні, спеціально зроблені нею.

У кінці теми повідомляється про поділ речовин на неорганічні та органічні. У молекулах неорганічних речовин міститься невелика кількість атомів. Наводяться приклади найпоширеніших на Землі неорганічних речовин (вода, вуглекислий газ, кремнезем, що входить до складу піску та ін.). Серед відомих людям речовин найбільше органічних (їх близько 6 мільйонів). До складу молекул органічних речовин входять атоми різних елементів, але усі вони містять атоми Карбону.

Тема 2. Світ явищ, у якому живе людина

Тема присвячена різноманітності фізичних і хімічних явищ та їх впливу на життя рослин, тварин та людей. Фізичні явища поділяються на механічні (в т.ч. звукові), теплові, електричні, магнітні. Серед механічних явищ розглядається механічний рух з поділом його на прямолінійний та криволінійний. Вводиться поняття про швидкість, рівномірний та нерівномірний рух. До механічних явищ належать звуки, які відрізняються за частотою, висотою та гучністю.

Теплові явища супроводжуються зміною температури тіла та речовин, що нагріваються або охолоджуються. Агрегатні перетворення речовин (випаровування, конденсація, плавлення, тверднення) завжди супроводжуються надходженням або віддачею теплоти. З’ясовуються також способи теплопередачі: випромінювання, конвекція, теплопровідність. Різні речовини мають неоднакову теплопровідність: метали – велику, вода, повітря, сніг – малу. Указано, що всі живі організми пристосовуються до теплових явищ у довкіллі.

Далі подаються відомості про електричні явища: електризація, електричний струм, а також вводяться поняття про ізолятори та провідники. Насамкінець характеризуються електричні явища в живій природі (електричні скати та ще 500 видів риб).

Серед магнітних явищ розглядається дія природних магнітів (планета Земля, магнітний залізняк), штучних магнітів. Указується, що у будь-якого магніту є два полюси: північний і південний. Різнойменні полюси притягуються, а однойменні – відштовхуються. Навколо магніту існує магнітне поле. Цікавою є інформація про живі компаси (рослин і тварин, що орієнтуються за магнітним полем).







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.173.47.43 (0.006 с.)