ТОП 10:

Передбачено такий зміст знань про світлові явища: природні та штучні джерела світла, спектр, пристосування живих організмів до умов освітлення, сприйняття світла людиною.



Крім розглянутої різноманітності фізичних явищ, дається загальне уявлення про хімічні явища. Учнів підводять до висновку, що хімічні явища відрізняються відбудь-яких фізичних зміною складу речовин. В означенні вказується, що явища, у результаті яких із одних речовин утворюються інші, називають хімічними явищами або хімічними реакціями. Останні відбуваються з виділенням або поглинанням теплоти. У природі існують хімічні реакції сполучення і розкладу.

1.5. Зміст знань про Всесвіт, Сонячну систему, планету Земля.

Розділ ІІ. Всесвіт як середовище життя людини.

Тема 1. Небесні тіла.

У цій темі дається загальне уявлення про Всесвіт та різноманітність небесних тіл у його складі (зірки, планети, метеори, комети), газ пил. Підкреслюється, що у розташуванні небесних тіл є чітка впорядкованість (на прикладі галактик та Сонячної системи). Планети Сонячної системи характеризуються у контексті їх приналежності до двох груп: планет земної групи та планет-гігантів.

Особлива увага приділена викладу знань про Сонце та його визначальний вплив на природу нашої планети через надходження до неї певної кількості сонячної енергії та нерівномірного розподілу останньої.

Зміна кількості сонячної енергії упродовж доби пояснюється процесами обертання Землі навколо своєї осі, а неоднакове освітлення та нагрівання одних і тих же ділянок поверхні упродовж року обертанням Землі навколо Сонця.

Формування уявлень про природні та штучні системи

В середовищі життя людини.

Розділ ІІІ. Природні та штучні системи в середовищі людини.

Вивчення у 5 класі різноманітності тіл, речовин та явищ у неживій природі забезпечує достатнє підґрунтя як до з’ясування сутності та різноманітності тіл, речовин та явищ у живій природі, так і до задіяння системного підходу у пізнанні природи учнями в 6 класі.

У вступі даються загальні відомості про системи. Система – сукупність визначених елементів, між якими існують закономірний зв’язок чи взаємодія. Ці зв’язки називаються внутрішніми. Крім того, кожна система має зв’язки з навколишнім середовищем. Вони називаються зовнішніми. Наводиться класифікація систем. Вони поділяються на два великих типи: природні та штучні. Природні, в свою чергу, представлені системами неживої та живої природи. Системи неживої природи впорядковані від найменших та найпростіших їх видів у такій послідовності: атом, молекула, кристал, тіло, планета Земля, Сонячна система, зоряні скупчення, Галактики, Всесвіт. За таким же принципом ранжовані й системи живої природи: клітина, тканина, орган, популяція, вид, біоценоз, біогеоценоз, біосфера.

Як приклади штучних систем називають годинник, машини, механізми, електромережі.

Тема 1. Організм як жива система.

Знання про природні системи розширюються та конкретизуються під час вивчення систем живої природи. Ознаки живих систем: 1. Це відкриті системи, які існують за рахунок надходження речовини та енергії з навколишнього середовища. 2. Мають високовпорядковану структуру. Хімічні речовини, з яких складаються живі організми, мають складнішу бідову, ніж ті, з яких складаються системи неживої природи. 3. Живі організми активно реагують на зміни в навколишньому середовищі. 4. Живі організми розвиваються. Під розвитком розуміють зміни в системі , які призводять до появи нових її якостей. 5. Усе живе розмножується. 6. Інформація, необхідна для виживання, розвитку і розмноження більшості живих організмів міститься у хромосомах (так званому генетичному спадковому матеріалі організму) і передається його нащадкам.

Указані ознаки живих систем розглядаються на прикладі рослин і тварин.

Тема 2. Природні та штучні екосистеми

Екосистеми розглядаються як угруповання організмів (рослин, тварин, грибів, мікроорганізмів), які живуть на певній ділянці земної поверхні і взаємодіють між собою. Як приклади природних екосистем подаються ліс, степ, луки, болото, прісна водойма. Штучні екосистеми подаються на прикладі поля та саду.

Ґрунт подається як складна природна система, що складається із компонентів неживої природи (води, повітря, глини, піску), живих організмів (бактерій, грибів, тварин), біокосної речовини (перегною). Головна властивість ґрунту – родючість. Різноманітність ґрунтів розглядається на теренах України (чорноземи, сірі лісові, дерново-підзолисті). Усі ґрунти мають різну родючість, яка втрачається під впливом людської діяльності. Тому розглядається різні способи підвищення родючості, в т.ч. внесення добрив.

Тема 3. Рукотворні системи

Людина у своїй життєдіяльності не може обійтися без спеціально створених штучних систем (машин, механізмів тощо). Їх конструювання здійснюється на основі знань про сили, роботу, та енергію. Відповідно у цій темі спочатку формуються уявлення про види сил, роботу, види енергії. Розглядається різноманітність сил у природі (тяжіння, пружності, тертя, виштовхувальна сила), їх прояви у живій природі. Дається уявлення про механічну роботу, на підґрунті якого пояснюється дія простих механізмів, що збільшує силу людини. Це важіль, ніж, колесо, клин тощо.

Наголошується, що лише тіла , які мають енергію, можуть виконувати роботу. Існує велика кількість видів енергії: механічна, внутрішня (теплова), електрична, атомна. Як підсумок, обґрунтовується один із основних законів природи – закону збереження і перетворення енергії. Жодне тіло не може створити енергію з нічого.

Дуже важливим є висновок про те, що перетворення енергії супроводиться нагріванням навколишнього середовища. Енергія при цьому не зникає: вона перетворюється на внутрішню енергію середовища. Її неможливо використати на виконання роботи, корисної для людини. Ця енергія розсіюється, знецінюється. Звідси стає зрозумілою необхідність енергозбереження.

Тема 4. Біосфера – найбільша жива система

Вчення про біосферу розробив видатний учений, українець за походженням В.І. Вернадський. Біосфера (оболонка життя) – це живі організми із середовищем існування. Обґрунтовуються верхня та нижня межа біосфери. Дуже важливим є висновок про те, що різноманітність живих організмів є умовою збереження життя на Землі та запорука стійкості біосфери. У природі кожен вид організмів необхідний. Цим обґрунтовується необхідність охорони усіх живих організмів. Далі розглядається Червона книга рослин і тварин.

Інтеграція фізичних, хімічних, біологічних, астрономічних та географічних знань для створення системи знань про оточуючий світ у свідомості учнів

Курс природознавства у 5-6 класі включає відомості різних природничих наук. Інтеграція їх у цілісну систему знань про природу у змісті підручників забезпечується такими способами:

А. Включення до змісту курсу загальноприродних знань про методи про методи дослідження природи, загальні закономірності природи, загальноприродничі поняття (тіла, речовини, явища). (рис.1)

Б. Розгляд змісту знань однієї природничої науки у поєднанні з відомостями з інших природничих наук у складі параграфа, теми, розділу.

В. інтерпретація відомостей різних природничих наук як елементів середовища життя людини і відповідне структурування змісту природознавчого курсу від загального до часткового та від далекого до близького.

Розглянемо зазначені способи інтеграції знань природознавчого курсу детальніше.

А. У вступі формуються уявлення про загальні закони природи. Це закони збереження: ніщо у світі не виникає з нічого і ніщо не зникає безслідно. У підручнику наводяться приклади прояву на доступному для учнів 5-6 класів рівні. „Уявімо себе дощового дня на березі річки. Де взялися краплі дощу, що падають у річку й навколо нас? Із земної поверхні випаровувалася вода, пара піднімалася вгору, утворилися хмари, вітер переніс хмари, і з них пішов дощ. Можливо, річка понесе воду туди, де вона випарувалася. Тобто під час усіх перетворень в природі вода не зникає і не виникає з нічого. Вона переходить із одного стану в інший, переміщується з одного місця на інше, але ніколи не зникає.

Проте закони збереження не можуть пояснити усіх змін у природі. Наприклад, чому краплі падають на землю, чому річка тече до моря і не вертає назад, чому гарячий чай охолоджується тощо. Закони, що пояснюють перелічені явища називають законами спрямованості (необоротності) процесів у природі.

У неживій і живій природі спостерігається багато явищ, які повторюються через певні проміжки часу. Наприклад, за днем настає ніч, а за весною – літо. Щороку навесні птахи відкладають яйця, висиджують пташенят, влітку вигодовують їх. Такі явища чи процеси називають періодичними. Вони пояснюються законами, що відображають повторюваність процесів у природі”.

Для різних природничих наук існують загальні методи пізнання природи, відомості про які подаються на початку курсу. Спочатку ми спостерігаємо за тілами та явищами природи. Наприклад, спостерігаємо за рослинами і тваринами, за тим, як іде дощ, як сходить і заходить сонце, як росте дерево і як з нього опадає листя. Потім свої спостереження ми аналізуємо. Порівнюючи результати аналізу, виокремлюємо ознаки, характерні для тіл і явищ, робимо певні висновки.

Важливим методом пізнання природи є також вимірювання. Проводячи їх, ви використовуватимете різноманітні прилади природодослідника. За допомогою них вимірюють температуру, масу і розміри тіл, швидкість їх руху, час, за який відбувається певне явище природи.

Не кожне явище можна спостерігати упродовж тривалого часу. Тому природне явище відтворюють у лабораторії, тобто проводять експеримент. Адже за потреби дослід можна повторити багато разів і при цьому до найменших деталей роздивитися, як відбувається те чи інше явище.

Часто, щоб дослідити якесь явище чи тіло природи, вдаються до моделювання, тобто створюють його модель. Наприклад, вивчати блискавку безпосередньо у природі небезпечно. Але за допомогою електрофорної машини можна спостерігати модель блискавки.

У першому розділі формуються загальноприродничі поняття тіла, речовини, явища. Вони є спільними для усіх природничих наук об’єктами вивчення, а кожна окрема наука досліджує певні (специфічні) ознаки, властивості тіл, речовин та явищ навколишнього світу. Так, досліджуються фізичні властивості тіл, хімічний склад їх речовин, специфічні ознаки тіл живої природи, особливості тіл, розташованих на планеті Земля як географічних об’єктів. Пізнання одних і тих же речовин відбувається стосовно їх хімічного складу, атомно-молекулярної будови, кристалічної структури, ролі живих організмів у перетвореннях речовини, поширення, перетворення та взаємодії на планеті Земля. А усі явища природи класифікуються за їх приналежністю до фізичних, хімічних, біологічних та фізико-географічних. Спільним для зазначених явищ є те, що всі вони є змінами у природі.

Розглянута вище загальна основа курсу природознавства спільна для всіх природничих наук, відображена на схемі (рис. 1)

Рис. 1. “Що і як вивчається у природознавстві 5-6 класів”

Б. У кожній темі та багатьох параграфах, присвячених формуванню понять чи закономірностей певної природничої науки, подаються знання інших природничих наук, які конкретизують, розширюють або пояснюють основний зміст певної структурної частини курсу.

Розглянемо низку прикладів, що підтверджують та розкривають зазначений спосіб (Б) інтеграції природничих знань у підручниках з природознавства. Параграф “Сила”, який формує фізичне поняття сила в учнів 6 класу, включає в себе інформацію про сили в живій природі, та дію сил у географічних явищах. Зокрема, у підручнику вміщена розповідь для допитливих про доцільне використання різних сил рослинами для пристосування до умов довкілля. “Насіння череди для переміщення на великі відстані використовує силу тертя. Плоди цієї рослини мають щетинки, якими чіпляються до одягу людей і хутра тварин і таким чином поширюються. Сила тертя між щетинками плоду і хутром тварин протидіє відриванню насіння.”

“Усе живе на Землі пристосувалося до дії сили тяжіння. Наприклад, тварини та люди мають спеціальні органи, які дають змогу дотримуватися правильного положення тіла відносно землі. Вкрай необхідні такі органи у стані невагомості. Розробляючи способи орієнтації космонавтів у стані невагомості спеціалісти вирішили повчитися у котів. Виявилося, що, падаючи, кіт керує тілом за допомогою хвоста, що обертається. Космонавтам були рекомендовані відповідні обертові ріши ногами.”

У параграфі “Явища в живій природі” (5 кл.) взаємопов’язано розглядаються прояви астрономічних, фізичних, хімічних та фізико-хімічних явищ в існуванні живих організмів. Наприклад, як рухаються тварини, як реагують рослини і тварини на зміну температури і освітленості, як вони пристосовуються до магнітного поля Землі – все це прояви фізичних та географічних явищ у живій природі. І людині, і рослинам, і тваринам, щоб жити і розвиватися, потрібні поживні речовини. Усі перетворення, що відбуваються у живих організмах із спожитою ними їжею, ґрунтуються на хімічних явищах.

Далі у параграфі з’ясовується, що ж являють собою явища, властиві лише живому, тобто біологічні явища. Усі живі організми живляться , дихають, розмножуються, ростуть, старіють. Вони реагують на зміни пір року та доби, зміни температури, вологості, освітлення, пристосовуються до умов навколишнього середовища.

В. Розглянемо інтегративні можливості ресурсно-екологічного підходи до вивчення природи у курсі природознавства.

Знання про тіла, речовини та явища природи інтерпретуються як корисні або несприятливі для життя та діяльності людини. Наприклад, розглядаються розчини як у природі, так і в побуті, їх приготування. Зміст знань про суміші доповнюється способами їх розділення.

На основі знань про силу тиску обґрунтовуються конструкції транспортних засобів (снігоходи, всюдиходи, нарти, сани тощо) та засобів пересування (лижі). Вивчення фізичних знань про роботу поєднується з інформацією про прості механізми (важіль, клин, колесо тощо).

У другому розділі втілено комплексний підхід до вивчення середовища життя людини у ланцюжку від далекого до близького довкілля: Всесвіт, Галактика, Сонячна система, планет Земля. При цьому раніше засвоєна інформація про природні тіла, речовини і явища трансформується і подається в інших зв’язках – хорологічних (просторових) з прив’язкою до певного місцерозташування досліджуваних об’єктів (астрономічних та географічних). Особлива увага приділяється умовам життя на планеті Земля – безпосередньому довкіллі людства. Вивчені у попередньому розділі фізичні, хімічні, біологічні явища набувають реального виразу у фізико-географічних процесах та явищах. У 6 класі відомості про окремі властивості, ознаки, закономірності різних природних явищ поєднуються та інтерпретуються для формування уявлень про системну організацію навколишнього світу. У вступі подається різноманітність систем у довкіллі як природних, так і штучних.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.243.10 (0.011 с.)