Полтавський державний педагогічний

Університет ім. В.Г. Короленка

 

 

Кафедра географії та краєзнавства

 

Мащенко О.М.

 

ШКІЛЬНИЙ КУРС ПРИРОДОЗНАВСТВА ТА МЕТОДИКА ЙОГО ВИКЛАДАННЯ

 

РОЗШИРЕНІ ТЕКСТИ ЛЕКЦІЙ

 

 

Полтава – 2005

 

 

ШКІЛЬНИЙ КУРС ПРИРОДОЗНАВСТВА ТА МЕТОДИКА ЙОГО ВИКЛАДАННЯ:РОЗШИРЕНІ ТЕКСТИ ЛЕКЦІЙ.- Полтава, –2005

Укладач О.М. Мащенко. – Полтава: Полтавський державний

педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, 2005. – 62с.

 

 

Відповідальний за випуск:

 

Харченко Тетяна Олексіївна – кандидат педагогічних наук, заступник декана історичного факультету з навчальної роботи Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка

 

Редактор:

Булава Леонід Миколайович - кандидат географічних наук, доцент, зав. кафедри географії та краєзнавства Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка

 

Наукові рецензенти:

Гуз Костянтин Жоржович – кандидат педагогічних наук, професор кафедри методики змісту освіти ПОІППО, старший науковий співробітник лабораторії інтеграції змісту освіти Інституту педагогіки АПН України.

 

Смоляр Наталя Олексіївна – кандидат біологічних наук, доцент кафедри екології й охорони довкілля Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка

 

 

Публікується за рішенням ученої ради Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка

 

Протокол № 10 від 24.02.2005р.

Зміст

Вступ 4

І. Зміст і структура шкільного курсу природознавства у 5-6 класах 4

1.1. Завдання курсу 4

1.2. Структура курсу 4

1.3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з природознавства 7

1.4. Зміст знань про тіла, речовини, явища природи (5 клас) 9

1.5. Зміст знань про Всесвіт, Сонячну систему, планету Земля (5 клас) 11

1.6. Формування уявлень про природні та штучні системи в середовищі життя людини (6 клас) 11

1.7. Інтеграція фізичних, хімічних, біологічних, астрономічних та географічних знань про оточуючий світ у свідомості учнів 13

ІІ. Зміст і місце географічних знань у структурі природознавчого курсу 16

2.1 Зміст географічних знань у природознавчому курсі 16

2.2. Інтегративний потенціал географії та її роль у формуванні ПНКС 22

2.3. Інтегративні зв’язки географічного змісту в природознавчому курсі 26

2.4. Наступність формування географічних понять і уявлень у молодшій та середній школі 28

ІІІ. Теоретичні основи формування цілісних знань про природу 33

3.1. Гносеологічні засади формування цілісної системи знань про природу 33

3.2. Психологічні засади формування цілісності природничих знань 35

3.3. Педагогічні основи створення цілісної системи знань про природу 38

IV. Методи навчання природознавству 39

4.1. Поєднання різних методів навчання природознавству 39

4.2. Системне пояснення об’єктів і явищ довкілля 41

4.3. Методика систематизації знань про природу 44

4.4. Досліди і практичні роботи в природознавчому курсі 49

4.5. Матеріальна база навчання природознавству 51

4.6. Кабінет довкілля 56

V. Форми організації навчання природознавству 57

5.1. Форми занять, специфічних для природознавчого курсу 57

5.1.1. Практичні роботи 57

5.1.2. Уроки серед природи 59

5.1.3. Інтегративні дні 61

5.2. Система уроків у природознавчому курсі 62

Список літератури 66

Вступ

Базовим навчальним планом для загальноосвітніх навчальних закладів (12-річна школа) передбачено курс “Природознавство” у 5-6 класах.

Шкільний курс “Природознавство” є інтегрованим, пропедевтичним курсом, головну мету якого становить формування в учнів уявлень про цілісність природи та місце людини в ній, засвоєння знань, що складають основу для подальшого вивчення систематичних курсів астрономії, біології, географії, екології, фізики, хімії, відповідно викладання природознавства у 5-6 класах здійснюється учителями зазначених природничих дисциплін, зокрема, географії.

Отже, потребами практики шкільного навчання зумовлюється необхідність курсу “Шкільний курс природознавства і методика його викладання” у підготовці майбутніх учителів географії.

Об’єктом курсу є навчальна дисципліна “Природознавство” для 5-6 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Предметом курсу є зміст природознавства у 5-6 класах та методика його викладання.

І. Зміст і структура шкільного курсу природознавства у 5-6 класах

1.1. Завдання курсу “Природознавство”

розвиток у школярів пізнавального інтересу до вивчення предметів природничого циклу;

формування ключових компетенцій: соціальних, полікультурних, інформаційних, комунікативних, саморозвитку та самоосвіти;

розвиток загальнонавчальних і спеціальних умінь, способів діяльності щодо вивчення природи (загальнопредметні компетенції);

Формування емоційно–ціннісного ставлення учнів до навколишнього середовища на основі знань про природу.

1.2. Структура курсу “Природознавство”

У програмі реалізовано інтегрований підхід до формування змісту курсу, який розподіляється за роками навчання таким чином:

5 - й клас (35 годин, 1 год. на тиждень):

Розділ I. Людина та середовище її життя.

Розділ II. Всесвіт і середовище життя людини.

6 - й клас (35 годин, 1 год. на тиждень):

Розділ III. Природні та штучні системи в середовищі життя людини.

Основу змісту шкільного курсу „Природознавство” становлять реальні об’єкти і процеси природи, теоретичні знання про них та методи дослідження природи, відбір яких здійснено за такими критеріями:

сучасність знань про природу;

відповідність відібраних знань Державному стандарту базової і повної загальної середньої;

універсальність значення навчального матеріалу для подальшого вивчення таких навчальних предметів, як астрономія, біологія, географія, фізика, хімія;

Посильність і доступність засвоєння відібраних знань віковим особливостям учнів 5-6 класів.

Враховуючи особистісну зорієнтованість навчання,інтеграція знань у змісті навчального курсу здійснюється навколо інтересів та потреб учнів, що стосуються дослідження їхнього найближчого оточення - світу природи, серед якої вони живуть, з якою щодня контактують.

Наскрізними поняттями у змісті курсу є:

людина як частина природи, житель планети Земля;

середовище життя людини;

явища природи;

взаємозв’язок компонентів природи, її цілісність і системна організація;

Значення знань про природу для людини.

Постійна увага у змісті шкільного курсу до людини, жителя планети Земля, передбачає розвиток в учнів почуття причетності та відповідальності за збереження природи, розуміння її учнем як ідеалу гармонії і досконалості буття.

Використання системного підходу забезпечує пізнання природи як цілісного реального оточення людини, середовища її життя, з яким вона пов’язана обміном речовин, енергією, інформацією.

Зміст і структура курсу відображають сукупність початкових понять астрономії, біології, географії, фізики, хімії, обсяг і глибина яких відповідає пізнавальним можливостям учнів.

Перелік обов’язкових для вивчення об’єктів і процесів природи, загальнонавчальних і спеціальних умінь, способів діяльності, формування яких відбувається при вивченні природознавства, у програмі розподілено на 8 тем.

У 5 класі вивчення курсу розпочинається із вступу, в якому увага акцентується на взаємозв'язку людини і природи, значенні для неї знань про природу. У першому розділі "Людина і середовище її життя" вивчаються тіла і речовини. П’ятикласники одержують початкові поняття про речовини та їх склад, чисті речовини та суміші. Після цього розкриваються явища природи, які людина спостерігає та широко використовує. Тобто, знайомство учнів з середовищем життя розпочинається з вивчення найближчого оточення людини: тіл та речовин. Навчальною програмою передбачено дослідження учнями маси і розмірів тіл, розчинів. Учні мають усвідомити, що за зовнішньою цілісністю предметів навколишнього світу криється складна будова речовини: тіла складаються з атомів, молекул, інших частинок, що перебувають у безперервному русі і взаємодіють між собою. З речовин побудовані клітини, тканини, організми. Учні вчаться спостерігати та пояснювати явища природи на емпіричному рівні та переконуються в їх повторюваності.

У другому розділі "Всесвіт і середовище життя людини" дається уявлення про Всесвіт, вивчаються небесні тіла, насамперед, Земля та Місяць, учні знайомляться з будовою Сонячної системи.

Упродовж вивчення матеріалу двох навчальних тем знайомство учнів із середовищем життя людини стосується (без розкриття глибинних питань розвитку Всесвіту) космічних об’єктів – зорь і сузір’їв, планет, Сонця як джерела світла і тепла, що впливають на життя.

Зміст програми передбачає засвоєння на репродуктивному рівні знань про форми земної поверхні, мінерали і гірські породи, корисні копалини, воду і повітря, їхні властивості та значення для живих організмів.

У 6 класі, в третьому розділі "Природні та штучні системи в середовищі життя людини", вивчення курсу продовжується розглядом природних та штучних систем (ліс, степ, водойма, машини та механізми), що мають першочергове значення для життя людини, дається уявлення про організм як живу систему. Формування поняття про системи неживої і живої природи у середовищі життя людини сприятиме формуванню в учнів основ природничо–наукової картини світу.

Учні мають познайомитись з таким загальнонауковим поняттям, як система, ознайомитись із закономірностями існування природних систем. На рівні уявлення вивчаються рукотворні системи, закладаються основи понять: енергія, сила, робота, енергозбереження. Учні мають засвоїти поняття про різноманітні машини, системи, з якими має справу людина у середовищі життя.

Вивчення живих систем розпочинається з організмів, їхніх взаємозв’язків з неживою природою. Дослідження взаємозв’язків у природі сприятиме формуванню поняття про екосистему. Учні знайомляться з природними і штучними екосистемами, вчаться спостерігати взаємозв’язки між природою і людиною, набувають умінь практичного застосування знань. Завершується вивчення середовища існування людини ознайомленням з найбільшою екосистемою – біосферою.

Оцінювання навчальних досягнень учнів 5 - 6-их класів з природознавства здійснюється за 12 – бальною системою. Рівні та критерії оцінювання наведено у таблиці (Таблиця 1).

Оскільки, загальнонавчальні і спеціальні уміння є складовими способів пізнавальної діяльності учнів, тому наведено перелік цих умінь щодо вивчення курсу "Природознавство" (учень називає, наводить приклади, розпізнає, визначає, спостерігає та описує, порівнює, пояснює, робить висновки тощо).