ТОП 10:

У «зеленому» класі вчитель ефективно може проводити заняття на свіжому повітрі.



Кабінет довкілля

В кабінеті, обладнаному для вивчення курсу “Природознавство”, має бути представлена матеріальна база для наукового засвоєння знань з основ цих наук, формування у учнів таких методів пізнання, як спостереження і дослідження. Кабінет курсу "Довкілля" суттєво відрізняється від інших кабінетів - фізики, хімії, біології, фізичної географії, історії. Цей кабінет є моделлю природного довкілля, в якому все є. Але в кабінеті учні можуть наочно сприйняти, як людина для полегшення вивчення складного світу довкілля умовно розділяє його на частини, що вивчаються окремими науками за допомогою властивих цим наукам методів і відповідних їм приладів.

У школі, де немає паралелей і мала наповнюваність класів; під кабінет-музей "Довкілля" відводиться велика класна кімната з підсобним приміщенням, яке найдоцільніше з'єднати з кімнатою (але воно може бути і окремим, поруч з кабінетом).

В кабінеті виділяються куточки — астрономічний разом з метеорологічним - зліва від дошки, біля вікон. В ньому розміщена карта зоряного неба, модель сонячної системи, телескоп. За вікном - термометр, на вікні гномон (або кілька гномонів); проти вікна - флюгер. На стіні (можна поруч з картою зоряного неба) розташовують "народний прогностик". Справа від дошки розміщуються (найкраще в ніші) дві шафи - для збереження найуживанішого демонстраційного та лабораторного експерименту. При можливості використовуються окремі шафи для 1-4 і 5-6 кл. На стіні розміщені фізична карта півкуль та періодична система елементів Д.І. Менделєєва.

Біля демонстраційного стола, який розташований на підвищенні, як і в інших кабінетах, установлюють відеомагнітофон; комп'ютер ставлять на столі так, щоб він не закривав дошку.

Біля стіни, протилежної до дошки, обладнується "мінімайстерня". Вона складається з тумбочки з набором столярного та слюсар­ного інструменту і верстака, що відповідає ростові учнів.

У мінімайстерні є також шафа з "матеріалом довкілля". Його складають учні під керівництвом учителя (тут є картон, дерево, жерсть, фольга, дріт; шматочки пластмаси, оргскла, металу, шкіри, тканин; глина, пісок, камінці; гілочки дерев, сучки, шишки; дерев'яні дощечки різних розмірів, пластилін, цвяхи та ін. Набір посуду - вчителі використовують пластмасові "одноразові" стакани, миски, ложки, поліетиленові пляшки та ін.). Під час виконання завдань з моделювання учні беруть з шафи потрібний їм матеріал, інструмент. Така "мінімайстерня" втілює ідею А.С. Макаренка про "вільну майстерню" для малюків, майстерню, яку радив мати при кожній школі М.В. Остроградський.

У курсі "Природознавство" учні ведуть спостереження, дослідження за своїм здоров'ям, тому в кабінеті доцільно по можливості організувати "медпункт". Це куточок, де є аптечка, медичні ваги, лінійка для вимірювання зросту, силомір, фонендоскоп, прилад для визна­чення пульсу.

Світлу стіну (з вінками) займає куточок живої природи: акваріум, кімнатні рослини, розсада городніх рослин, "трава" для тварин та ін. Живий куточок для тварин краще розмістити у коридорі чи рекреації. Особливу радість у дітей викликають птахи, їх голоси роблять модель довкілля живою.

Окрему шафу можна відвести під "речі природодослідника". В ній прилади природодослідника, Сумка, різноманітні сачки, посуд для спостереження за життям комах, червів, земноводних, плазунів; блокноти; туристичні килимки, що використовуються на уроках серед природи, одяг.

V. Форми організації навчання природознавству

Форми занять, специфічних для природознавчого курсу.

Практичні роботи.

Невід’ємною складовою природознавства є практичні роботи, які учні виконують самостійно або під керівництвом учителя. Програмою передбачені такі теми практичних робіт у 5 класі: 1. Визначення маси та розмірів різних тім. 2. Вивчення розчинності речовин. 3. Розділення сумішей (відстоювання, випаровування, фільтрування). Очищення забрудненої кухонної солі. 4. Вивчення впливу світла на рослини. 5. Визначення сторін горизонту за допомогою Сонця. 6. Позначення на контурних картах основних форм рельєфу У країни. 7. Властивості води. 8. Позначення на контурній карті водних об’єктів України.

У 6 класі курс природознавства включає такі практичні роботи: 1. Ознайомлення з будовою рослин. 2. Способи розмноження рослин. 3. Складення харчового ланцюга в екосистемі акваріума. 4. Дослідження складу та властивостей ґрунту. 5. Вимірювання сили.

Серед названих практичних робіт є теми переважно із змістом однієї природничої науки. Наприклад, фізичні (“Визначення маси та розмірів різних тіл”, “Розділення сумішей”); хімічні (“Вивчення розчинності речовин”); біологічні (“Ознайомлення з будовою рослин”); географічні (“Визначення сторін горизонту за допомогою Сонця”).

Низка практичних робіт об’єднує у своєму змісті різні природничі знання , тобто інтеграція реально здійснюється у межах одного уроку. Наприклад, “ Вивчення впливу світла на рослини”, “ Властивості води”, “ Дослідження складу та властивостей ґрунту” та ін.

Далі наводяться приклади практичних робіт різних типів.

Властивості води

Практична робота

Мета: спостереження за властивостями води, які зумовлюють її кругообіг у природі.

Прилади та матеріали: скляний посуд різної форми, мірний циліндр, предметне скло, пробірка, дзеркало, блюдце, піпетка або скляна трубочка, випарна чашка, вологий пісок або ґрунт, сніг, вода або лід, ложка, бинт, барвник.

Хід роботи

Дослідіть, чи змінює вода форму та об’єм. Налийте у мірний циліндр 100 мл води. Вилийте її у колби різної форми. Як змінилася форма води? Перелийте її знову у мірний циліндр. Який її об’єм? Зробіть висновок відносно форми і об’єму води при переливанні її з посудини в посудину.

За допомогою скляної трубочки або піпетки наберіть 1-2 мл води, вилийте її на предметне скло. Яку форму має вода? Нахиліть скло. Що сталося з водою? Зробіть висновок про текучість води.

Спостерігайте на моделі, як розчин речовин піднімається по капілярних трубках. Для цього візьміть бинт завдовжки 10-15 см, скрутіть його. У склянку з водою за допомогою піпетки чи скляної трубочки додайте 2-3 краплі барвника, розмішайте розчин ложечкою. Опустіть у розчин скручений бинт, як показано на малюнку. Спостерігайте, як через 2-3 хвилини зміниться забарвлення бинта.

Переконайтесь, що вода є не тільки в річках або озерах. Наберіть ложкою у пробірку трохи піску чи ґрунту, накрийте пробірку предметним склом і нагрійте її на спиртівці. Чому на предметному склі з’являються краплини води?

Дмухніть на предметне скло або дзеркало. Що спостерігаєте? Поясніть, чому скло вкривається «туманом». Чому «туман» через деякий час зник?

Покладіть на блюдце трохи снігу або льоду. Почекайте, доки він розтане. Чому це відбувається? Коли таке явище спостерігається в природі?

Капніть піпеткою кілька краплин води в чашку для випарювання і нагрійте її на пальнику. Куди поділась вода з чашки? Чи залишилось щось у чашці на місці краплин води? Як пояснити явище випаровування? Яка його роль у кругообігу води?

Зробіть висновок про властивості води та їх роль у природі. Завдяки яким властивостям відбувається кругообіг води в природі? Визначення відносної висоти горба

Робота з нівеліром

Практична робота

Мета: навчитися проводити нівелювання місцевості.

Прилади та матеріали: саморобний нівелір, дерев’яні кілочки, дерев’яна рейка (2 м), молоток, мірна стрічка. Робота виконується в довкіллі, де є підвищення поверхні.

Роботи на місцевості з метою вимірюванню відносної висоти земної поверхні називають нівелюванням. Його здійснюють для різних видів господарської діяльності. Наприклад, коли потрібно встановити, який шар ґрунту треба зняти, щоб майданчик під новий будинок був рівним, або прокласти шосе без різких перепадів висот тощо.

Відносною висотою називають перевищення однієї точки земної поверхні відносно іншої, прийнятої за 1 метр. Для визначення відносної висоти використовують нівеліри. Назва приладу походить від французького слова й означає «вирівнювати». Нівеліри — досить складні оптичні прилади. Робота з нівеліром потребує спеціальної підготовки. Тому ви скористаєтеся спрощеним шкільним нівеліром. Це — дерев’яний стержень із невеликим загостренням унизу і Т-подібно прикріпленою планкою угорі. Висота нівеліра від верхньої площини до початку загострення внизу повинна становити точно 1 метр.

Вибираємо бруски для нівеліра товщиною 2 см, шириною 5 см. Довжина верхньої планки — 30 см. На обох її кінцях роблять невеликі візири ( дерев’яні кілочки або гвіздочки) однакової висоти і на однаковій відстані від країв. Від центру планки прикріплюють висок — міцну нитку, на кінці якої прив’язаний невеликий важкий предмет (свинцевий важок, гайка тощо). Довжина виска — приблизно 70-80 см.

Хід роботи

Поставте нівелір у нижній точці (А) біля підніжжя горба. Висоту цієї точки приймемо за 1 метр. Загострений кінець повинен входити у ґрунт до нульової позначки.

Один виконавець роботи встановлює нівелір вертикально (так, щоб нитка виска зайняла положення точно на одній лінії зі стержнем нівеліра). Потім він наближає око до поверхні планки так, щоб її ближній і дальній кінець сумістилися. Далі він проводить уявну лінію від цієї площини до поверхні горба.

Другий виконавець роботи забиває кілочок в указаній першим учасником бригади точці поверхні горба (Б). Відносна висота між точками А і Б становить 1 метр – така ж, як і висота нівеліра. У такому ж порядку вимірюється перевищення в 1 м між точками Б і В; В і Г тощо — до вершини горба.

Якщо останній відрізок до вершини менший за 1 метр, то залишок визначаємо за допомогою рейки, покладеної одним кінцем на вершину, а іншим — горизонтально до нівеліра. Потім вимірюємо сантиметровою стрічкою додаток до цілих метрів і записуємо висоту горба в метрах і сантиметрах.

 

Уроки в довкіллі

Для інтегрованих курсів педагоги (В.Р. Ільченко, К.Ж. Гуз) обгрунтували орієнтовну модель уроку серед природи. Вони підкреслюють, що модель кожного конкретного уроку залежить від змісту і завдань, що стоять перед ним, може змінюватися у залежності від умов проведення уроку, але обов’язковими його компонентами є : дослідницька робота учнів, в основі якої лежить фундаментальні закономірності природи; інтеграція знань на основі обрядового кола українського народу; формування етичних взаємовідносин з об’єктами природи.

Оскільки характер цих уроків дослідницький, то клас заздалегідь повинен бути розбитий на групи на чолі з командирами. Дослідження виконуються груповим методом по циклу, визначеному вчителем так, щоб одне і те ж завдання виконували різні групи в різний час, а в кінці уроку змогли прийти до спільних висновків.

Орієнтовна модель уроку серед природи.

1. Оргмомент. Групи складають іспит на доступ у довкілля. Іспит включає: знання фактичного матеріалу з теми уроку, знання правил поведінки у довкіллі, обладнання для роботи на уроці (олівці, ручки, польові блокноти, прилади тощо). Доповідь командира учителя.

2. Повідомлення учителем мети уроку, її пояснення і обговорення.

3. Оголошення вчителем завдання групам і послідовності проведення досліджень (доцільно видавати командирам груп картки із завданням).

4. Робота груп на об’єктах досліджень; сигнал про закінчення роботи, перехід до наступного об’єкту.

5. Доповідь командирів груп про виконання завдань.

6. Запитання до вчителя, що виникли в результаті виконання завдань групами.

7. Що робили в цей день наші пращури, їх спілкування з природою і інтуїтивне відчуття прояву фундаментальних закономірностей природи.

8. Народний прогностик, його підтвердження або заперечення в ході спостережень.

9. Підведення підсумків уроку. Подяка довкіллю і всім присутнім за співпрацю.

Розглянемо зразки уроків серед природи у природознавчому курсі (5 клас).

Спостереження за природою

Урок серед природи

Мета: навчитися використовувати прилади, необхідні для спостережень за погодою; на основі проведених спостережень охарактеризувати погоду та передбачити її зміни.

Прилади та матеріали: термометр, барометр, флюгер; таблиця для визначення швидкості вітру.

Хід роботи

1.Розгляньте прилади, які є на шкільному метеомайданчику. Охарактеризуйте призначення приладів, правила їх використання.

2.Виміряйте температуру повітря (на сонці і в затінку) та атмосферний тиск.

3.Визначте напрямок вітру.

4.Використавши таблицю 7, визначте швидкість вітру.

5.За допомогою умовних знаків для запису метеорологічних спостережень опишіть погоду.

6.Зверніться до народних прикмет, складіть прогноз погоди.

Таблиця. 7. Визначення швидкості вітру

Бали Швидкість вітру Характеристика вітру Дія вітру
0-0,5 Штиль Відсутність вітру. Дим із труб підіймається вертикально вгору.
0,6-1,7 Тихий Дим із труб піднімається не зовсім вертикально.
1,8-3,3 Легкий Шелестить листя. Рух повітря відчувається на обличчі.
3,4-5,2 Слабкий Коливається листя і маленькі гілки.
5,3-7,4 Помірний Коливаються тонкі гілки дерев. Вітер підіймає пил і шматочки паперу.
7,5-9,8 Свіжий На воді з’являються хвилі. Коливаються гілки дерев.
9,9-12,4 Сильний Гудуть телефонні дроти. Коливається велике гілля дерев.
12,5-15,2 Міцний Коливаються стовбури невеликих дерев.
15,3-18,2 Дуже міцний Ламаються гілки дерев. Важко йти проти вітру.
18,3-21,5 Шторм Зриваються дахи.

Інтегративні дні

Інтегративні дні, розроблені та впровадженні у практику шкільного навчання В.Р. Ільченко, проводяться у 7-11 класах з метою об’єднання навчального матеріалу, який вивчається на уроках різних природничих дисциплін, у цілісну систему природничо-наукових знань - ПНКС.

Дослідниця вказує, що формування ПНКС у свідомості учнів має проводитися у кілька стадій. І - ввідний інтегративний день (загальний теоретичний огляд цілей і обсягу роботи по інтеграції та конкретизації знань: планування всіх видів діяльності учнів і учителів природничого циклу в процесі формування ПНКС. ІІ - виділення програмних питань з фізики, хімії, біології, при вивченні яких використовується дедуктивне та індуктивне їх пояснення на основі фундаментальних закономірностей природи. ІІ практичне застосування знань про єдність природи (виконання лабораторних і дослідницьких завдань міжпредметного характеру тощо). ІV - встановлення структурно-логічних схем. V - інтеграція і концентрація знань під час інтегративних днів. VI - систематизація знань під час підготовки та проведення заключного інтегративного дня "Мій образ природи".

Отже, узагальнення, концентрація і систематизація природничонаукових знань під час інтегративних днів є необхідною умовою для формування ПНКС у свідомості учнів у процесі вивчення різних дисциплін. природничого циклу в 7-11 класах.







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 35.173.47.43 (0.051 с.)