Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Гра - джерело радості, мудрості і добраСодержание книги
Поиск на нашем сайте
Усі ігри, які використовуються в роботі з дітьми дошкільного віку, умовно можна поділити на дві великі групи ~ творчі та ігри з правилами. Зміст творчих ігор придумують самі діти. В них вони відтворюють свої враження про навколишнє життя, своє ставлення до подій, явищ, які відбуваються в реальному житті, свої знання, уміння й досвід. Ігри з правилами створюються для дітей дорослими. В них закладені навчальні та виховні завдання. Творчі ігри поділяються на сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні (їх головний зміст — доступна для дитини творча діяльність — конструювання споруд з різних іграшкових будівельних матеріалів і конструкторів), ігри-драматизації та інсценівки, ігри з елементами праці та художньотворчої діяльності, в яких діти доступні для них трудові дії та художню творчість здійснюють в уявній ситуації, що відповідає умовам праці дорослих. Ігри з правилами включають дидактичні, що тісно пов'язані з навчанням; інтелектуальні, які сприяють розвитку мислительної діяльності; рухливі, що мають на меті рухову активність учасників; хороводні, для яких характерним є виконання рухів під спів та музику. Інтелектуальні ігри — це ті, що містять в собі проблемні та логічні завдання, розв'язання яких вирішується в ігровій формі. До них належать загадки, кросворди, ребуси, метаграми, анаграми, шаради, чайнворди. Характерною рисою таких ігор є задоволення і підвищення емоційного тонусу, прояв яскравих інтелектуальних емоцій: здивування, сумніву, впевненості, здогадки, радості відкриття, успіху. Ці ігри збагачують емоційну сферу дитини, викликають прагнення до спільної діяльності і бажання допомогти товаришам. Доцільно підтримувати дітей в таких іграх, це закріплює дитячу самостійність, заповнює її позитивним моральним змістом. Методика роботи з інтелектуальними іграми будується на компонентах пізнавальної діяльності: змістовому, мотиваційному, процесуальному, контрольно-цінювальному. Змістовний компонент забезпечує міст матеріалу, на якому створюється завдання, спішне рішення пізнавальних завдань можливе, якщо діти володіють міцними знаннями, які можуть комбінувати в процесі розгадування ігор-загадок. Мотиваційний компонент має на меті пробудити і закріпити у дітей позитивні емоції у процесі навчання, викликати інтерес, допитливість, бажання до самостійного розмірковування і, як наслідок — сформувати прагнення до розумової діяльності. Формування мотиваційного компоненту повинно створювати особливий емоційний мікроклімат, який стимулює інтелектуальні почуття дітей: здивування, зацікавленість, захопленість, інтерес, задоволення від усвідомлення переборення труднощів. Процесуальним компонентом забезпечується готовність дітей до пізнавальної діяльності. В ній передбачається здатність дітей до швидкого вибору потрібної інформації, уміння виділити головне, пов'язати відоме з невідомим. Для формування процесуального компоненту потрібно виробити навички дошкільнят швидко включатися в роботу, працювати в певному темпі, вміння планувати, що потрібно здійснити для виконання завдання, визначати послідовність дій. Контрольно-оцінювальний компонент у пізнавальній діяльності відіграє спонукальну роль. Швидка і об'єктивна оцінка успіхів дитини у розгадуванні інтелектуальних ігор багато в чому визначає пізнавальну активність, прагнення досягти результату. Ознайомлюючи дітей з ребусом, наголошуємо на тому, що це своєрідна загадка, в якій слово або фраза зображені комбінацією фігур, літер або знаків. Своєрідність ребусного письма в тому, що слова в ньому позначаються зображеннями різних предметів. Малюнки можуть поєднуватися з літерами і різними комбінаціями із літер, чисел, фігур, умовних позначень. Дітям дуже до вподоби ігри на відгадування зашифрованих слів. Коли навчаємо відгадуванню ребусів, пам'ятаємо такі правила: — якщо малюнок зображено догори ногами, то слово читається справа наліво; — якщо ліворуч від малюнка стоять коми, не читається відповідна кількість перших букв слова; — якщо коми стоять праворуч від малюнка, не читаються останні букви; — якщо в ребусі присутня геометрична фігура, вона називається повністю, далі додається буква і читається все разом; — якщо частина слова вимовляється як числівник, то в ребусі вона зображена цифрами; — розташування літер або складів над рискою і під нею говорить про те, що у слові-відповіді є один із складів на, під; — якщо малюнок або літера зображені в середині іншої літери, то це означає, що у слові є літера в або у; Метаграми — загадки, в яких зашифровані слова слід вгадувати за ознаками, сформульованими у стислому римованому тексті. Наприклад: З «М» у полі я росту, З «Р» у річці я живу. (Мак, рак) З «І» я сплю в коморі, З «И» я плаваю у морі. (Кіт, кит.) Анаграми — це слова з різним значенням, що містять одні й ті самі звуки, розташовані в різному порядку. За допомогою перестановки звуків або складів (порядок перестановки вихователь пропонує) утворюються зовсім різні слова {пила — липа, насос — сосна, осел — село). Завдання такого типу активізують мислення дітей і процес читання слів. Шарада — загадка, в якій слово зашифроване окремими частинами: Дві ноти ми, а далі те, що кажуть, коли сідають на коня. Разом — чудова гра. (Доміно.) Криптограми — загадки, де слова зашифровано в певний спосіб: за допомогою малюнків, цифр, геометричних фігур або кольору. Шахи — давня інтелектуальна гра. -З історії відомо, що це не тільки спосіб цікаво провести вільний час, а й нагода для розвитку інтелекту, мислення. Врахування певних педагогічних умов дає змогу досягти успішного оволодіння дошкільниками правил шахової гри та викликати стійкий інтерес до неї. Шахи стають привабливою для дитини грою тільки за умови створення в ній ігрової фабули та подальших ігрових ситуацій. В ознайомленні старших дошкільників з суттю гри доречно спиратись на розповідь, побудовану у формі казки, або використати такий прийом, як гра-драматизація (наприклад, «У шаховій країні»). Після виникнення первинного інтересу до шахів дітей ознайомлюють з назвами фігур і правилами гри. Наведені далі дидактичні ігри допоможуть закріпити ці знання. Відгадай шахову фігуру за описом Мета: навчати дітей порівнювати своє уявлення про шахову фігуру з її словесним описом; закріпити знання про зовнішні ознаки та назви шахових фігур. Обладнання: предметні малюнки із зображенням шахових фігур, шахова дошка та її фігури. Хід гри. На столі зворотним боком догори розкладено малюнки із зображенням шахових фігур. Педагог пропонує дітям пригадати назви та характерні зовнішні ознаки шахових фігур. Дитина, яку викликає ведучий, підходить до столу, бере одну картку і, нікому її не показуючи, описує зображену шахову фігуру. Решта дітей уважно слухають, і той, хто відгадав, піднімає догори відповідний малюнок і називає фігуру. Той, хто першим підняв картинку-відповідь, у винагороду ставить відповідну фігуру на шахову дошку і стає наступним учасником гри. Розрізні картинки Мета: закріпити знання про шахові фігури та їх розташування на шаховій дошці. Обладнання: шахові дошки для кожної дитини, малюнки із зображенням частин (половинок) шахових фігур. Хід гри. Вихователь ставить перед дітьми завдання: скласти з частин (половинок) шахові фігури та розкласти зображення на шаховій дошці у вихідній позиції. Ознайомившись з ігровим завданням, діти складають з половинок шахові фігури та розміщують їх кожен на своїй дошці. Переможе той, хто першим виконає завдання. Переможець отримує нагороду — емблему із зображенням шахового короля. Коли діти оволодіють первинними знаннями про фігури та правила гри, можна перейти до розв'язання елементарних шахових.задач та пов'язаного з ними аналізу шахових партій. Гра в шахи виконує позитивну роль в загальному розвитку старших дошкільників. Вона розширює кругозір, активізує мислительну діяльність, тренує логічне мислення, спостережливість, увагу, виховує в дитини витримку, цілеспрямованість, впевненість у своїх силах, самоповагу, толерантне ставлення до супротивника, збагачує дитячу уяву, підтримує фантазію, приносить естетичне задоволення, сприяє розвитку здібностей і таланту. Помітним явищем сучасного науково-технічного забезпечення суспільства, ери високих технологій, є комп'ютерні ігри. Комп'ютерні ігри за змістовим компонентом, складністю ігрових дій, виховним впливом можна розподілити на ігри для дорослих та ігри для дітей. Комп'ютерні ігри, які цілеспрямовано створюються для дитячого кола, є корисними щодо формування інтелекту й можуть успішно застосовуватися для розумового розвитку старших дошкільників, творчого тренінгу, вироблення оптимальних стратегій розв'язання інтелектуальних завдань. Необхідною умовою застосування комп'ютерних ігор у роботі з дітьми дошкільного віку є елементарна комп'ютерна освіченість педагога, ознайомлення дітей з будовою комп'ютера та формування в них навичок користування персональною електронно-обчислювальною машиною. Проведення з дошкільниками комп'ютерних ігор є безпечним для дитячого здоров'я, якщо їх організатори дотримуються певних санітарно-гігієнічних вимог, користування персональними комп'ютерами. Серед загальних вимог щодо розташування та обладнання відповідного приміщення виділяються такі: — кабінет комп'ютерної техніки не може розташовуватися в підвальних та цокольних приміщеннях; — кімната повинна бути звукоізольованою від приміщень, які мають підвищений рівень шуму (майстерня, фізкультурний зал тощо); — підлога має бути неслизькою, з антистатичним покриттям; — в інтер'єрі приміщень не можна застосовувати матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини. Проведення будь-яких занять, комп'ютерних ігор у тому числі, в кабінетах, обладнаних персональними електронно-обчислювальними машинами, супроводжується змінами основних параметрів мікроклімату приміщення (зменшення аерації повітря, підвищення його температури і вологості). За санітарно - гігієнічними нормами оптимальними параметрами температури є 19... 21 °С, допустимими — 18... 22 °С. Нормальною є відносна вологість повітря 62—55 %, а допустимою — 39—31 %. Для покращення якісного складу повітря рекомендується після кожної академічної години занять здійснювати наскрізне провітрювання приміщення. Якщо дозволяють погодні умови, під час роботи на комп'ютерах вікна, фрамуги, кватирки бажано тримати відчиненими. У приміщенні з комп'ютерним обладнанням щодня повинно проводитись вологе прибирання (це стосується також прибирання пилу з екрана та поверхні монітора). Зміни основних параметрів мікроклімату приміщення прискорюють стомлення дітей. Пам'ятаючи про це, педагоги повинні дбати про забезпечення нормального мікроклімату робочого приміщення, попереджаючи стомлення дітей, а не чекати, коли його треба буде усувати. У процесі роботи на комп'ютері особливо велике навантаження припадає на зорові аналізатори. Відповідно до санітарно - гігієнічних вимог кабінети електронно-обчислювальної техніки мусять мати природне освітлення з орієнтацією вікон на північ, північний схід. Основний потік природного світла повинен спрямовуватись зліва. Не допускається правосторонній напрямок основного світлового потоку, напрямок ззаду та спереду дитини під час її роботи на комп'ютері. Проміння сонця і відблиски не повинні потрапляти в поле зору дошкільника та на екран монітора. Бажано, щоб поверхня робочих столів була кольору натуральної деревини, блакитного, світло-сірого чи світло - зеленого кольору. Оптимальна віддаль очей дитини від екрана комп'ютера становить 0,6 — 0,7 м, але не менше 0,5 м. Дбаючи про захист зору дітей, педагог своєчасно привертає увагу дошкільників до неправильної постави під час ігрового процесу та організує ігрову діяльність у часі, запобігаючи довготривалим іграм та попереджаючи втому зору. Довготривалість комп'ютерних ігор визначається характеристиками відеотерміналів, віком дітей, часом гри в режимі дня, характером попередніх занять дітей. Для попередження перевтоми зорових аналізаторів необхідно регулярно проводити вправи для очей. У дітей старшого дошкільного віку легко розвивається процес гальмування нервових клітин, що викликає закономірне явище — стомлення, а отже, й пов'язане з ним зниження рівня розумової працездатності, тому ігровий процес з появою ознак стомлення педагог повинен своєчасно припинити. Комп'ютерні ігри в своїй основі містять привабливі для дошкільників компоненти, такі, як яскраве візуальне оформлення та висока динамічність. Ці складові комп'ютерної гри об'єднані її метою та структурно підпорядковані. Бони організовані в просторі та часі. Всі ігрові складові координуються програмою, яка визначає, що і коли слід робити для досягнення мети гри. Програма комп'ютерної гри фіксується в інструкції, яка допомагає педагогові орієнтуватися в змісті ігор, їх виховному та розвивальному впливі та спрямовувати ігрову діяльність дітей. Отже, залучення до інтелектуальних ігор розвиватиме мислення, пам'ять, увагу, уяву дітей; даватиме їм змогу відчути радість життя, щасливого існування в оточуючому середовищі; у спілкуванні з однолітками, природою, в усвідомленні своєї значущості. Інтелектуальний розвиток дасть змогу дитині здійснювати все нові й нові відкриття у віддалених галузях, які недоступні для її безпосереднього впливу. Особливе місце в системі дитячих ігор посідають народні ігри, які створені багатьма поколіннями людей. Це універсальна скарбниця" духовних надбань українського народу. Традиційно в практиці суспільного дошкільного виховання широко використовувались творчі ігри, ігри з правилами, а переважна більшість видів народних ігор залишалась поза програмою. Концепція українського національного дитячого садка може бути повною мірою реалізована за умови повернення до витоків народної педагогіки, обізнаності вихователів з її засобами, зокрема українським дитячим ігровим фольклором. До нього слід віднести приспівки, утішки, скоромовки, лічилки, мовчанки, за-клички, небилиці, примовки, мирилки, жартівливі мовні ігри, докучливі казки, дражнилки, хороводні ігри, народні рухливі ігри. Варто підкреслити, що загадки також є одним із видів ігор, які відображають мудрість народу і використовуються для перевірки знань та кмітливості дитини. В цьому і полягають очевидна педагогічна спрямованість і популярність загадок як розумової розваги. З дитячим ігровим фольклором тісно пов'язані колискові пісні та приспівки, які з успіхом можуть бути використані в сюжетно-рольових іграх дітей, особливо іграх дівчаток з ляльками. У навчально - виховній роботі важливо педагогічно грамотно використовувати всі види ігор, які є компонентами цілісної системи ігрової діяльності. В комплексі з іншими видами діяльності це забезпечує всебічний і гармонійний розвиток підростаючої особистості.
Віконечко у природу Молодша група Спостереження. Дме вітер — гойдаються дерева; нема вітру — дерева знаходяться у спокої. На що схожі хмари? У дощову погоду з вікна або веранди спостерігати, як стікають струмки води по шибках, як утворюються на доріжках калюжі; прислухатись до стуку дощу по шибках, по даху. Разом з дітьми порадіти першому снігу. Як одягнені люди, коли йде дощ? Спостереження за квітучими трав'янистими рослинами (дикорослими і культурними: кульбаба, грицики, нагідки, жоржини, хризантеми та ін.); за хитанням дерев, паданням листя у тиху і вітряну погоду; за кольором, величиною і формою осіннього листя; за листопадом на початку і в кінці осені; за дозріванням плодів у саду; за горобиною. Спостереження за зовнішнім виглядом горобця, голуба (голова, очі, дзьоб, крила, хвіст, ноги; горобець скаче, а голуб — ходить; тіло покрите пір'ям). Спостереження за поведінкою птахів (пір'я настовбурчене, мовчазні, галасливі; перелітають з одного місця на інше, сидять на гілках принишклі тощо); за птахами, що живуть у куточку природи (який мають зовнішній вигляд, чим живляться, як літають, співають тощо). Спостереження за собаками, яких вигулюють господарі. Звернути увагу на зовнішній вигляд тварин (які голова, вуха, ноги, хвіст), на поведінку тварин (гавкає, грається, виконує команди тощо). Спостереження та догляд за пересадженими (разом з вихователем) рослинами, що квітували на клумбі. Спостереження за працею дітей старших груп на городі (збір овочів), в парку, саду (згрібання листя), за працею дорослих у парку, саду, сквері. В якому місці сонце вранці піднімається і де воно ховається ввечері? Звернути увагу дітей на те, як люди закривають обличчя коміром, швидко ходять по вулиці, щоб не вмерзнути. Як вітер піднімає з землі сніг (заметіль)? Пропонувати прислухатися, як виє вітер. Спостереження за формою сніжинок. Як вони кружляють? На що схожа кожна з них? Як падає сніг, куди він падає? Чиї сліди можна побачити на снігу (дітей, дорослих, сліди птахів, кішок, собак та інших тварин). Спостереження за бурульками, коли надворі мороз і відлига. У що перетвориться бурулька, якщо її внести у кімнату? Як одягнені люди, коли надворі мороз, вітер? Як з'являються листочки на зрізаній гілці тополі, каштана, що вміщена в банку з водою? Як дорослі підгортають снігом дерева? Спостереження наприкінці зими за зміною забарвлення кори верби, липи (вона набуває червонуватого відтінку); за бруньками верби, тополі, черемхи (вони збільшуються). Спостереження за зимуючими птахами та тими, що живуть у куточку живої природи (зовнішній вигляд, повадки, поведінка), за іншими мешканцями куточка та тваринами найближчого оточення (дикими і свійськими). Звернути увагу на те, як у теплі сонячні дні люди намагаються затриматись на вулиці, не поспішають. Спостереження за змінами, що сталися навесні у неживій природі, наприклад, як дзвенить капіж, дзюрчить струмок тощо. Як одягнені люди навесні у різну погоду? Спостереження за трав'янистими рослинами (дикорослими, культурними, кімнатними); за ранньоквітучими деревами. Дати дітям можливість помилуватися квітучим абрикосом, черешнею, вишнею, яблунею, відчути запах. Прислухатись до того, як шумлять дерева, коли вітер слабкий (сильний). Спостереження за весняними роботами дорослих у саду, парку, сквері, за роботою старших дітей на городі.
Спостереження за тваринами найближчого оточення і тими, що живуть у куточку живої природи. Спостереження за дощовими хмарами (якого вони кольору, якої форми), як віддалені від землі, коли з'являються. Як у вітряну погоду рухаються хмари? Як освітлює темне небо блискавка? Що утворилось на асфальті після дощу? Яким стало повітря після дощу? Розширювати уявлення про властивості води (тече, змочує, у ній тонуть важкі предмети тощо). Спостереження за черв'яками, що з'являються на поверхні ґрунту після дощу. З'ясувати, чому їх не можна знищувати. Якою стає земля після дощу? Як косять на газонах траву? Спостереження за роботою старших дітей і дорослих на ділянці. Спостереження за розпушуванням ґрунту старшими дітьми і дорослими. Якими бувають рослини у жарку погоду? Як одягнені люди під час спеки? Що нового з'явилося на грядках? Які комахи «обстежують» квітки липи та інших рослин? Як літають метелики, як вони складають крильця, на яких квітках їх найбільше? Спостереження за сонечком. Як літають стрижі, чим вони відрізняються від горобців? Спостереження за працею дорослих у парку, саду, сквері. Спостереження за поведінкою шпака біля шпаківні і на землі; за метеликом (як літає, як сідає на квітку, чи легко тоді його помітити); за кішкою (як гріється на сонці). Дидактичні ігри Ігри з сонячним промінчиком. Ігри з вітром (з вітрячками, стрічками, прапорцями, кульками, літачками). Пускання на воду корабликів, човників (з паперу, кори, сірникових коробочок): «Потоне — не потоне». «Одягни ляльку» (для прогулянок у різну погоду). «Знайди найкращий листочок», «Знайди найбільший листочок», «Знайди такий самий листочок» (за величиною, кольором); «Ми — осінні листочки»; ігри з «носиками» клена. «Хто літає?», «Чий будиночок?», «Хто як кричить?», «Кому що на обід?», «Складання меню для горобчика, синички, папужки», «Впізнай, хто це». Ігри з піском (будівництво фортеці, ігри з формочками). Ігри зі снігом: «Куди сховався Андрійко?» (за слідами на снігу відшукати схованку Андрійка), «Хто далі кине сніжку?», «Хто закине сніжку в кошичок?». Виготовлення снігових фігурок за допомогою формочок, різноманітних «будівель» із снігу (будиночок для ляльок, звіряток тощо). Влаштування гірок для дітей з участю батьків, старших братиків, сестричок. Створення малюнків на снігу, їх розглядання. «Горобці й голуби», «Ворони», «Птахи». «На що схожі хмари?» Гра-драматизація «Як живеться квітам, коли їх не поливають?». «Відгадай квітку за описом». «Підбіжи до квітки, яку назвали», «Дізнайся за смаком», «Де що росте?». Сюжетно-рольова гра «Садівник» (діти розповідають лялькам, що дозріло на подвір'ї садочка). «Чий це голос?», «Чиї це діти?», «Чия це пісенька?», «Хто літає, хто повзає, хто плаває?», «Чиї це малята?», «Хто що їсть?», «Приготуй обід горобчику». Дидактичні ігри на розпізнавання та виявлення суттєвих ознак кімнатних рослин. Досліди, обстеження, практична діяльність дітей Обстеження дерева (висота, розмір, форма, стовбур, гілки, листя); плодів, коренеплодів (на що схожі, який у них колір, яка поверхня, який запах). Дати дітям можливість помилуватися квітучими рослинами на клумбі, пошурхотіти опалим листям. Обстеження води яка утворилась із снігу й льоду. Скопати разом з дітьми землю, розглянути її властивості. Практична діяльність дітей у куточку живої природи. Догляд за кімнатними рослинами (поливання, витирання листків, миття піддонів). Розгляд кімнатних рослин, виділення їх істотних ознак. Виконання дітьми індивідуальних завдань: підгодовування акваріумних рибок, промивання камінчиків, що лежать на дні акваріума, наповнення акваріума водою. Приготування корму (разом з вихователем) для папуг чи інших пташок, догляд за ними (стежити, щоб у напувалці була вода, у годівниці — корм тощо). Висаджування (разом з вихователем) цибулин тюльпанів, нарцисів. Збирання насіння квітів. Підгодовування зимуючих птахів. Перетворення сніжинки на краплинку води. Розчищення доріжок від снігу, підмітання їх. Прикрашання «снігового містечка» різнокольоровими крижинками (підфарбовану воду розливають у різні формочки, виносять на мороз). Висаджування цибулі. Догляд за сходами. Виготовлення поробок з шишок сосни, ялини, насіння клена, липи. Запасання корму для підгодівлі птахів. Разом з дорослими та старшими дітьми розвішування на території дитячого садочка нескладних за конструкцією годівничок. Приготування корму для птахів. Разом з дорослими висівання, висаджування квітів на клумбах; пересаджування кімнатних рослин, догляд за ними. Догляд за тваринами у куточку живої природи. Підготовка до свята «День птахів». Обстеження рослин (на що схожі листочки каштана, винограду тощо). Оформлення календаря природи. Проведення дослідів з вивчення властивостей піску сухий, вологий). Прогулянка до лісу, парку, водойми. Спостереження за тваринами, яких тут можна зустріти (за зовнішнім виглядом, поведінкою). Залучення дітей до роботи на клумбі, ділянці згрібання торішнього листя, сухих гілок). Поливання (разом з вихователем) квітів на клумбі (навчати дітей правильно поливати квіти з поливальниці). Збирання (разом з вихователем) врожаю. Бесіди про поведінку дітей на природі. Середня група Спостереження. Як освітлена ділянка сонцем ранці, а як — увечері? Чому на кінець осені прогулянки здійснюються при електричному освітленні? Спостереження за напрямком вітру за допомогою прапорців, повітряних кульок, вітрячків, флюгера. У вітряну погоду запропонувати дітям пробігти роти вітру. З'ясувати, чому важко було бігти. Повернутися обличчям до вітру. З'ясувати, який вітер — теплий чи холодний. Якою стала вода у водоймі (холодною, сірою)? Як рухаються хмари і в який бік? З'ясувати, чо-у вони рухаються. З яких хмар іде дощ? Якого кольору небо? У якому місці сонце «встає», а у якому — «сідає»? Як вітер здіймає сніг, куди його несе, де більше снігу? Що утворюється після хуртовини? З'ясувати, як і де утворилися кучугури снігу. Прислухатися, як гуде, виє вітер. Чому в калюжах замерзає вода? Спостереження за вітром (теплий — холодний, сильний — слабкий, звідки віє; як гойдаються листочки, великі й маленькі гілки). Спостереження за хмарами (якого вони кольору, рухаються чи ні, близько чи далеко від землі). Що приносять хмари? Спостереження за кольором неба сонячного і похмурого дня. Прогулянки до парку (лісу, саду). З'ясування тих змін, що сталися з рослинами взимку (кругом сніг, тихо, одягнені у біле мереживо дерева, кущі; дерева простягли вгору до. сизого неба оголені віти; пожовкло, потемніло листя на дубах; у зеленому вбранні стоять зажурені сосни, ялинки тощо). Розпізнавання дерев (сосни, берези, липи) за їх зовнішніми ознаками (за кольором кори, гілками). Розгляд бруньок тополі, бузку, каштанів наприкінці зими: вони збільшилися, блищать. Повідомити дітям, що весною на місці одних бруньок з'являться листочки, а на місці інших — квітки. Спостереження за першим снігом, за сніжинками (як вони падають, скільки мають промінців, на що схожі). У морозну погоду прислухатись до того, як рипить сніг під ногами (наголосити, що сніг рипить тільки у морозну погоду). Як блищить сніг у сонячну погоду? Що станеться зі сніжинкою, якщо її потримати на долоні? Спостереження за: горобиною (чим вона приваблива, чому не слід обривати ягоди, чим горобина відрізняється від берези); айстрами, жоржинами (порівняти квітки і листя цих рослин, повідомити, що айстри мають прості листки, жоржини — складні); трав'янистими рослинами, які найдовше квітнуть на клумбі, грядці; трав'янистими рослинами після заморозків; листопадом, зміною забарвлення листя на деревах, кущах; парком, садом, лісом після листопаду. З'ясувати, чому відбувається листопад. Прислухатися, як шарудить листя під ногами. Відвідування квіткового магазину. Запропонувати дітям впізнати знайомі квіти. Чому в магазині багато квітів? Спостереження за горобцями, синицями, воронами, снігурами. Де ці птахи найчастіше зустрічаються, як вони рухаються, хто який голос подає? Спостереження за: перелітними птахами (з'ясувати, чому птахи відлітають); зимуючими птахами, які прилітають на територію дитячого садка (синицею, галкою, сірою вороною, граком, горобцем); який корм їм найбільше до вподоби; поведінкою свійських тварин. Розповісти дітям, що наприкінці зими пробує свій весняний голос невгамовна синиця, галасливішими стали горобці, відлетіли від будинків сірі ворони, граки, птаство готується зустрічати весну. Спостереження за набубнявінням бруньок, появою листя, квіток на деревах і кущах; цвітінням осики, черемхи, каштанів, бузку. Як змінюються навесні трав'янисті рослини? (З'явилася зелена трава, квітнуть примули, іриси, мати - й - мачуха, кульбаба). Організувати екскурсію до ботанічного саду. Як змінилися кімнатні рослини, що нового на них з'явилося? (Листки, квітки). Спостереження за комахами (які комахи літають над квітами, на які з них сідають, як їх «обстежують»); павуком (як він тче павутиння). Літні спостереження за: дощовими краплинами під час грози. Прислухатися, як шумить літній дощ; веселкою; кольором неба: яким воно буває вранці, вдень, увечері; як рухаються хмари (швидко, повільно); звідки і куди вони рухаються; на що схожі хмари; з яких хмар іде дощ? Перевірити народні прикмети: вранці чути безперестанку грім — надвечір піде Дощ з градом; веселка віщує зміну погоди: вечірня — обіцяє погожу, а ранкова — дощову днину. Спостереження за метеликами (як вони літають, сідають на квітки, як довго на них затримуються), за роботою мурашок біля мурашника. Де більше комах: на сонці чи в затінку? Показати дітям клопиків-солдатиків, що гріються на сонці. Спіймати білана капустяного, посадити в банку на час обстеження і поспостерігати за його зовнішніми ознаками: які голівка, груди, черевце, крила. Спостереження за дощовим черв'яком (який він ззовні, які робить рухи, чим він корисний), за жабою, помістивши її на час обстеження в тераріум, за акваріумними рибками (як вони плавають, їдять). Спостереження за шпаками біля шпаківень; за польотом стрижів, ластівок; на що схожі ці птахи, як поводяться перед грозою? Спостереження за зовнішнім виглядом свійських тварин, за їхньою поведінкою. Прогулянка на схили Дніпра. Спостерігати, які птахи плавають, які — літають над водою. Чому деякі птахи пірнають у воду? Відвідування зоопарку. Прогулянка до лісу. Ознайомити дітей з мешканцями лісу (комахами, птахами, звірами). Вчити їх відрізняти кування зозулі від стуку дятла, прислуховуватись до співу пташок. Чому у лісі прохолодно? Як пахне квітуча липа? Які гриби отруйні, а які — їстівні? Прогулянка до саду. Вчити розрізняти плоди за формою, кольором, смаком. Прогулянка до парку. Звідки береться пух, що літає навкруги? Показати, що на пушинках перелітає насіння тополі. На кленах виросли крилатки, на каштанах — «їжачки». Що змінилося порівняно з весною? Вихід на ділянку. Які бур'яни ростуть на грядці, які з них квітують? Що дозріло? Прогулянка до водойми. Ознайомити дітей з тими тваринами, які живуть на поверхні води, у її товщі, біля неї (вертячка, водомірка, жук-плавунець, бабка, жаба, риба). Запропонувати помилуватися лататтям білим, жовтими глечиками. За допомогою ілюстрацій, читання художніх творів ознайомити дітей із змінами, які сталися на полях улітку. Куди відправляють зерно? Що виготовляють з пшеничного та житнього борошна? Де печуть хліб та інші вироби з борошна? Чому треба берегти хліб? Відвідування овочевих магазинів (що з'явилося на прилавках магазинів порівняно з весною? Звідки привезли овочі, хто їх виростив, для чого використовують овочі?). Спостереження за рослинами на ділянці, в саду, лісі, біля водойми. Коли дозріли плоди на абрикосах, вишнях, яблунях, кущах смородини, малини тощо? Спостереження за працею дорослих у саду, парку в різні пори року. Оформлення календаря природи та робота з ним. Оформлення альбомів «Метелики», «Жуки». Дидактичні ігри Ігри з вітром, водою, піском. Пускання човників. З'ясувати, чому влітку вода тепла. Гра «Потоне — не потоне». Виготовлення з піску нескладних будівель та фігурок (за допомогою формочок). «Сонячний зайчик», «Знайди іграшку». Малювання картин на снігу (за допомогою різноманітних фігурок). «Одягни ляльку для купання та загоряння», «Одягни ляльку для катання на ковзанах». «Чий це слід?» «Живе — неживе», «Дерева», «Гірлянда», «Знайди листок того дерева, яке назву», «Впізнай дерево», «Складний чи простий листок?», «Шукай собі пару», «Дерево, кущ», «Знайди іншу — не таку», «Знайди таку саму», «Чарівний мішечок», «Знайди білі, червоні, жовті квітки», «Відгадай за смаком», «Які овочі можна їсти сирими, а які — вареними?», «Відгадай за голосом», «Відгадай за описом», «Знайди маляті маму», «Я загадаю — ви відгадайте», «Побіжи до рослини», «Впізнай рослину за листям, квітками». Досліди Пересадити айстру і перенести в куточок живої природи. Як впливають елементи неживої природи на життя рослин? Набрати в склянку снігу і помістити її у тепле приміщення. З'ясувати, чому розтанув сніг.
Замерзлу грудочку ґрунту помістити у кімнаті. З'ясувати, чому грудочка розмерзлась. Що станеться з замерзлою грудочкою, якщо деякий час потримати її в кімнаті? Чому вона розмерзлася? На що перетвориться у кімнаті шматочок льоду? Чому? Поставити у банку з водою (у січні, лютому) гілки тополі, бузку, каштана і помістити на підвіконня. З'ясувати, чому бруньки на гілках, які знаходяться в кімнаті, розпустилися, а бруньки на деревах у природному середовищі тільки збільшились. Обстеження квіток квітучих рослин на клумбі, грядці (якого кольору, як пахнуть, що утворилося на місці квіток, яке насіння). Яке навколо повітря? Запропонувати дітям зробити глибокий вдих, щоб відчути, що повітря наповнене запахом опалого листя. Сонячного дня обстежити з дітьми окремі предмети. З'ясувати, чому взимку ці предмети були холодними. Чому діти одягаються весною легше, ніж узимку? Які зміни відбулися з рослинами на квітнику (як виросли лілії, іриси, півонії, троянди; які в них пуп'янки; які з цих квітів квітують, а які — вже відцвіли)? З'ясувати, які квіти дітям подобаються, для чого висівають та висаджують квіти. Перевірити народні прикмети: на горобині багато плодів — чекай суворої зими; якщо мокрий сніг випав на мокру землю — він залишиться, на суху — скоро зійде; якщо вдень падав сніг, а під вечір притих, — погода покращає; сонце перед заходом червоне — на вітер. Практична діяльність дітей. Виготовлення іграшок-саморобок для ігор з піском, водою. Догляд за кімнатними рослинами у куточку живої природи. Годування акваріумних рибок. На території дитячого садочка: — прибирання подвір'я, збирання опалого листя; — збирання насіння нагідок, космеї, настурції; — збирання опалого листя для складання букетів, виготовлення аплікацій; — збирання плодів каштанів для виготовлення іграшок - саморобок; — розвішування годівничок, виготовлених дітьми. Щоденне підгодовування птахів (зерном, крихтами білого хліба, промитим піском, несолоним салом тощо). Вирощування вівса для підгодовування птахів та інших тварин. Висаджування цибулі (посадити в ямку денцем донизу; ямку робимо таку, щоб цибулинка заховалася, пальцями міцно притиснути землю). На подвір'ї дитячого садочка: — розчищання доріжок від снігу; — будування снігової гірки; — розвішування годівничок. На ділянці: — підготовка ділянки та рабаток для висаджування та висівання рослин; — висівання квасолі, гороху, настурції; — висаджування цибулі. Догляд за рослинами, що зростають на ділянці (поливання їх, розпушування ґрунту, виривання бур'янів). Збирання врожаю цибулі, редиски. Збирання плодів і насіння для підгодівлі птахів узимку. Старша група Спостереження восени Спостереження за зміною висоти сонця на небосхилі (в кінці кожного місяця, в один і той самий час); за зміною температури повітря протягом дня. У який бік дме вітер? Якої він сили (сильний, помірний, слабкий)? Якого кольору небо, хмари? Чому хмари пливуть швидко (повільно)? Чи розтають замерзлі калюжі протягом дня? Чому рано темніє? Чому восени стає все холодніше? Спостереження за рослинами. Які дикорослі й культурні трав'янисті рослини квітують на початку осені, які — після заморозків? У які кольори пофарбувала осінь листя рослин, яких рослин вона не торкнеться? Помилуватися червоними ягодами горобини, схожими на намисто. Кому знадобляться взимку ягоди горобини, насіння лопуха та інших рослин? Як зашкодили перші морози рослинам? Які овочі та фрукти з'явилися на прилавках магазинів; які з них виросли у полі, які — у саду? Хто їх привіз до магазину? Спостереження за працею дорослих у парках, скверах, садах, за листопадом у тиху і вітряну погоду. Чому гойдаються дерева? Послухати, як шарудить під ногами опале листя. Прогулянка до ботаніч<
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 375; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.217.211.121 (0.017 с.) |