Гра - джерело радості, мудрості і добра

Усі ігри, які використовуються в роботі з дітьми дошкільного віку, умовно можна поділити на дві великі групи ~ творчі та ігри з правилами. Зміст творчих ігор придумують самі діти. В них вони відтворюють свої враження про навколишнє життя, своє ставлення до подій, явищ, які відбуваються в ре­альному житті, свої знання, уміння й досвід. Ігри з правилами створюються для дітей дорослими. В них закладені навчальні та виховні завдання.

Творчі ігри поділяються на сюжетно-рольові, бу­дівельно-конструктивні (їх головний зміст — доступ­на для дитини творча діяльність — конструювання споруд з різних іграшкових будівельних матеріалів і конструкторів), ігри-драматизації та інсценівки, ігри з елементами праці та художньотворчої діяльності, в яких діти доступні для них трудові дії та художню творчість здійснюють в уявній ситуації, що відповідає умовам праці дорослих.

Ігри з правилами включають дидактичні, що тісно пов'язані з навчанням; інтелектуальні, які сприяють розвитку мислительної діяльності; рухливі, що мають на меті рухову активність учасників; хороводні, для яких характерним є виконання рухів під спів та музику.

Інтелектуальні ігри — це ті, що містять в собі проблемні та логічні завдання, розв'язання яких вирішується в ігровій формі. До них належать загад­ки, кросворди, ребуси, метаграми, анаграми, шаради, чайнворди.

Характерною рисою таких ігор є задоволення і підвищення емоційного тонусу, прояв яскравих інте­лектуальних емоцій: здивування, сумніву, впевненості, здогадки, радості відкриття, успіху. Ці ігри збагачу­ють емоційну сферу дитини, викликають прагнення до спільної діяльності і бажання допомогти товаришам. Доцільно підтримувати дітей в таких іграх, це за­кріплює дитячу самостійність, заповнює її позитивним моральним змістом.

Методика роботи з інтелектуальними іграми бу­дується на компонентах пізнавальної діяльності: змістовому, мотиваційному, процесуальному, контрольно-цінювальному. Змістовний компонент забезпечує міст матеріалу, на якому створюється завдання, спішне рішення пізнавальних завдань можливе, як­що діти володіють міцними знаннями, які можуть комбінувати в процесі розгадування ігор-загадок. Мо­тиваційний компонент має на меті пробудити і за­кріпити у дітей позитивні емоції у процесі навчання, викликати інтерес, допитливість, бажання до самос­тійного розмірковування і, як наслідок — сформува­ти прагнення до розумової діяльності. Формування мотиваційного компоненту повинно створювати особ­ливий емоційний мікроклімат, який стимулює інтелек­туальні почуття дітей: здивування, зацікавленість, захопленість, інтерес, задоволення від усвідомлення переборення труднощів. Процесуальним компонентом забезпечується готовність дітей до пізнавальної діяль­ності. В ній передбачається здатність дітей до швид­кого вибору потрібної інформації, уміння виділити го­ловне, пов'язати відоме з невідомим. Для формуван­ня процесуального компоненту потрібно виробити на­вички дошкільнят швидко включатися в роботу, працю­вати в певному темпі, вміння планувати, що потрібно здійснити для виконання завдання, визначати послі­довність дій. Контрольно-оцінювальний компонент у пізнавальній діяльності відіграє спонукальну роль. Швидка і об'єктивна оцінка успіхів дитини у розга­дуванні інтелектуальних ігор багато в чому визначає пізнавальну активність, прагнення досягти результату. Ознайомлюючи дітей з ребусом, наголошуємо на тому, що це своєрідна загадка, в якій слово або фра­за зображені комбінацією фігур, літер або знаків. Своєрідність ребусного письма в тому, що слова в ньо­му позначаються зображеннями різних предметів. Ма­люнки можуть поєднуватися з літерами і різними комбінаціями із літер, чисел, фігур, умовних позначень. Дітям дуже до вподоби ігри на відгадування за­шифрованих слів. Коли навчаємо відгадуванню ре­бусів, пам'ятаємо такі правила:

— якщо малюнок зображено догори ногами, то слово читається справа наліво;

— якщо ліворуч від малюнка стоять коми, не чи­тається відповідна кількість перших букв слова;

— якщо коми стоять праворуч від малюнка, не читаються останні букви;

— якщо в ребусі присутня геометрична фігура, во­на називається повністю, далі додається буква і чи­тається все разом;

— якщо частина слова вимовляється як числівник, то в ребусі вона зображена цифрами;

— розташування літер або складів над рискою і під нею говорить про те, що у слові-відповіді є один із складів на, під;

— якщо малюнок або літера зображені в середині іншої літери, то це означає, що у слові є літера в або у;

Метаграми — загадки, в яких зашифровані слова слід вгадувати за ознаками, сформульованими у стис­лому римованому тексті. Наприклад:

З «М» у полі я росту,

З «Р» у річці я живу. (Мак, рак)

З «І» я сплю в коморі,

З «И» я плаваю у морі. (Кіт, кит.)

Анаграми — це слова з різним значенням, що містять одні й ті самі звуки, розташовані в різному порядку. За допомогою перестановки звуків або складів (порядок перестановки вихователь пропонує) утворюються зовсім різні слова {пила — липа, на­сос — сосна, осел — село). Завдання такого типу ак­тивізують мислення дітей і процес читання слів.

Шарада — загадка, в якій слово зашифроване ок­ремими частинами:

Дві ноти ми, а далі те,

що кажуть, коли сідають на коня.

Разом — чудова гра. (Доміно.)

Криптограми — загадки, де слова зашифровано в певний спосіб: за допомогою малюнків, цифр, геоме­тричних фігур або кольору.

Шахи — давня інтелектуальна гра. -З історії відо­мо, що це не тільки спосіб цікаво провести вільний час, а й нагода для розвитку інтелекту, мислення.

Врахування певних педагогічних умов дає змогу досягти успішного оволодіння дошкільниками правил шахової гри та викликати стійкий інтерес до неї. Ша­хи стають привабливою для дитини грою тільки за умови створення в ній ігрової фабули та подальших ігрових ситуацій.

В ознайомленні старших дошкільників з суттю гри доречно спиратись на розповідь, побудовану у формі казки, або використати такий прийом, як гра-драма­тизація (наприклад, «У шаховій країні»).

Після виникнення первинного інтересу до шахів дітей ознайомлюють з назвами фігур і правилами гри. Наведені далі дидактичні ігри допоможуть закріпити ці знання.

Відгадай шахову фігуру за описом

Мета: навчати дітей порівнювати своє уявлення про шахову фігуру з її словесним описом; закріпити знання про зовнішні ознаки та назви шахових фігур.

Обладнання: предметні малюнки із зображен­ням шахових фігур, шахова дошка та її фігури.

Хід гри. На столі зворотним боком догори роз­кладено малюнки із зображенням шахових фігур. Пе­дагог пропонує дітям пригадати назви та характерні зовнішні ознаки шахових фігур.

Дитина, яку викликає ведучий, підходить до сто­лу, бере одну картку і, нікому її не показуючи, опи­сує зображену шахову фігуру. Решта дітей уважно слухають, і той, хто відгадав, піднімає догори відпо­відний малюнок і називає фігуру. Той, хто першим підняв картинку-відповідь, у винагороду ставить від­повідну фігуру на шахову дошку і стає наступним учасником гри.

Розрізні картинки

Мета: закріпити знання про шахові фігури та їх розташування на шаховій дошці.

Обладнання: шахові дошки для кожної дитини, малюнки із зображенням частин (половинок) ша­хових фігур.

Хід гри. Вихователь ставить перед дітьми за­вдання: скласти з частин (половинок) шахові фігури та розкласти зображення на шаховій дошці у вихідній позиції.

Ознайомившись з ігровим завданням, діти скла­дають з половинок шахові фігури та розміщують їх кожен на своїй дошці. Переможе той, хто першим виконає завдання. Переможець отримує нагороду — емблему із зображенням шахового короля.

Коли діти оволодіють первинними знаннями про фігури та правила гри, можна перейти до розв'язан­ня елементарних шахових.задач та пов'язаного з ни­ми аналізу шахових партій.

Гра в шахи виконує позитивну роль в загально­му розвитку старших дошкільників. Вона розширює кругозір, активізує мислительну діяльність, тренує ло­гічне мислення, спостережливість, увагу, виховує в дитини витримку, цілеспрямованість, впевненість у своїх силах, самоповагу, толерантне ставлення до су­противника, збагачує дитячу уяву, підтримує фан­тазію, приносить естетичне задоволення, сприяє роз­витку здібностей і таланту.

Помітним явищем сучасного науково-технічного забезпечення суспільства, ери високих технологій, є комп'ютерні ігри. Комп'ютерні ігри за змістовим компонентом, складністю ігрових дій, виховним впли­вом можна розподілити на ігри для дорослих та ігри для дітей.

Комп'ютерні ігри, які цілеспрямовано створюють­ся для дитячого кола, є корисними щодо формуван­ня інтелекту й можуть успішно застосовуватися для розумового розвитку старших дошкільників, творчого тренінгу, вироблення оптимальних стратегій розв'язан­ня інтелектуальних завдань.

Необхідною умовою застосування комп'ютерних ігор у роботі з дітьми дошкільного віку є елементар­на комп'ютерна освіченість педагога, ознайомлення дітей з будовою комп'ютера та формування в них навичок користування персональною електронно-обчис­лювальною машиною.

Проведення з дошкільниками комп'ютерних ігор є безпечним для дитячого здоров'я, якщо їх організа­тори дотримуються певних санітарно-гігієнічних ви­мог, користування персональними комп'ютерами. Се­ред загальних вимог щодо розташування та обладнан­ня відповідного приміщення виділяються такі:

— кабінет комп'ютерної техніки не може розташо­вуватися в підвальних та цокольних приміщеннях;

— кімната повинна бути звукоізольованою від при­міщень, які мають підвищений рівень шуму (майстер­ня, фізкультурний зал тощо);

— підлога має бути неслизькою, з антистатичним покриттям;

— в інтер'єрі приміщень не можна застосовувати матеріали, що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.

Проведення будь-яких занять, комп'ютерних ігор у тому числі, в кабінетах, обладнаних персональними електронно-обчислювальними машинами, супроводжу­ється змінами основних параметрів мікроклімату приміщення (зменшення аерації повітря, підвищення його температури і вологості). За санітарно - гігієнічними нормами оптимальними параметрами темпера­тури є 19... 21 °С, допустимими — 18... 22 °С. Нор­мальною є відносна вологість повітря 62—55 %, а до­пустимою — 39—31 %.

Для покращення якісного складу повітря рекомен­дується після кожної академічної години занять здій­снювати наскрізне провітрювання приміщення. Якщо дозволяють погодні умови, під час роботи на комп'ютерах вікна, фрамуги, кватирки бажано трима­ти відчиненими.

У приміщенні з комп'ютерним обладнанням щод­ня повинно проводитись вологе прибирання (це сто­сується також прибирання пилу з екрана та поверхні монітора).

Зміни основних параметрів мікроклімату примі­щення прискорюють стомлення дітей. Пам'ятаючи про це, педагоги повинні дбати про забезпечення нормального мікроклімату робочого приміщення, попере­джаючи стомлення дітей, а не чекати, коли його тре­ба буде усувати.

У процесі роботи на комп'ютері особливо велике навантаження припадає на зорові аналізатори. Відпо­відно до санітарно - гігієнічних вимог кабінети елек­тронно-обчислювальної техніки мусять мати природне освітлення з орієнтацією вікон на північ, північний схід. Основний потік природного світла повинен спря­мовуватись зліва. Не допускається правосторонній на­прямок основного світлового потоку, напрямок ззаду та спереду дитини під час її роботи на комп'ютері. Проміння сонця і відблиски не повинні потрапляти в поле зору дошкільника та на екран монітора. Бажано, щоб поверхня робочих столів була кольо­ру натуральної деревини, блакитного, світло-сірого чи світло - зеленого кольору.

Оптимальна віддаль очей дитини від екрана ком­п'ютера становить 0,6 — 0,7 м, але не менше 0,5 м.

Дбаючи про захист зору дітей, педагог своєчасно привертає увагу дошкільників до неправильної поста­ви під час ігрового процесу та організує ігрову діяль­ність у часі, запобігаючи довготривалим іграм та по­переджаючи втому зору.

Довготривалість комп'ютерних ігор визначається характеристиками відеотерміналів, віком дітей, часом гри в режимі дня, характером попередніх занять ді­тей. Для попередження перевтоми зорових аналіза­торів необхідно регулярно проводити вправи для очей.

У дітей старшого дошкільного віку легко розви­вається процес гальмування нервових клітин, що вик­ликає закономірне явище — стомлення, а отже, й по­в'язане з ним зниження рівня розумової працездат­ності, тому ігровий процес з появою ознак стомлен­ня педагог повинен своєчасно припинити.

Комп'ютерні ігри в своїй основі містять приваб­ливі для дошкільників компоненти, такі, як яскраве візуальне оформлення та висока динамічність. Ці скла­дові комп'ютерної гри об'єднані її метою та струк­турно підпорядковані. Бони організовані в просторі та часі. Всі ігрові складові координуються програмою, яка визначає, що і коли слід робити для досягнення мети гри. Програма комп'ютерної гри фіксується в інструкції, яка допомагає педагогові орієнтуватися в змісті ігор, їх виховному та розвивальному впливі та спрямовувати ігрову діяльність дітей.

Отже, залучення до інтелектуальних ігор розвива­тиме мислення, пам'ять, увагу, уяву дітей; даватиме їм змогу відчути радість життя, щасливого існування в оточуючому середовищі; у спілкуванні з однолітка­ми, природою, в усвідомленні своєї значущості. Інте­лектуальний розвиток дасть змогу дитині здійснювати все нові й нові відкриття у віддалених галузях, які недоступні для її безпосереднього впливу.

Особливе місце в системі дитячих ігор посідають народні ігри, які створені багатьма поколіннями лю­дей. Це універсальна скарбниця" духовних надбань ук­раїнського народу. Традиційно в практиці суспільного дошкільного виховання широко використовувались твор­чі ігри, ігри з правилами, а переважна більшість видів народних ігор залишалась поза програмою.

Концепція українського національного дитячого садка може бути повною мірою реалізована за умо­ви повернення до витоків народної педагогіки, обізна­ності вихователів з її засобами, зокрема українським дитячим ігровим фольклором. До нього слід віднести приспівки, утішки, скоромовки, лічилки, мовчанки, за-клички, небилиці, примовки, мирилки, жартівливі мовні ігри, докучливі казки, дражнилки, хороводні ігри, народні рухливі ігри. Варто підкреслити, що за­гадки також є одним із видів ігор, які відображають мудрість народу і використовуються для перевірки знань та кмітливості дитини. В цьому і полягають очевидна педагогічна спрямованість і популярність за­гадок як розумової розваги.

З дитячим ігровим фольклором тісно пов'язані колискові пісні та приспівки, які з успіхом можуть бути використані в сюжетно-рольових іграх дітей, особливо іграх дівчаток з ляльками.

У навчально - виховній роботі важливо педагогічно грамотно використовувати всі види ігор, які є компо­нентами цілісної системи ігрової діяльності. В комплексі з іншими видами діяльності це забезпечує всебічний і гармонійний розвиток підростаючої особистості.

 

Віконечко у природу

Молодша група

Спостереження. Дме вітер — гойдаються дере­ва; нема вітру — дерева знаходяться у спокої. На що схожі хмари?

У дощову погоду з вікна або веранди спостеріга­ти, як стікають струмки води по шибках, як утворю­ються на доріжках калюжі; прислухатись до стуку до­щу по шибках, по даху.

Разом з дітьми порадіти першому снігу.

Як одягнені люди, коли йде дощ?

Спостереження за квітучими трав'янистими рос­линами (дикорослими і культурними: кульбаба, грици­ки, нагідки, жоржини, хризантеми та ін.); за хитан­ням дерев, паданням листя у тиху і вітряну погоду; за кольором, величиною і формою осіннього листя; за листопадом на початку і в кінці осені; за дозріван­ням плодів у саду; за горобиною.

Спостереження за зовнішнім виглядом горобця, голуба (голова, очі, дзьоб, крила, хвіст, ноги; горо­бець скаче, а голуб — ходить; тіло покрите пір'ям).

Спостереження за поведінкою птахів (пір'я на­стовбурчене, мовчазні, галасливі; перелітають з одно­го місця на інше, сидять на гілках принишклі тощо); за птахами, що живуть у куточку природи (який ма­ють зовнішній вигляд, чим живляться, як літають, співають тощо).

Спостереження за собаками, яких вигулюють гос­подарі. Звернути увагу на зовнішній вигляд тварин (які голова, вуха, ноги, хвіст), на поведінку тварин (гавкає, грається, виконує команди тощо).

Спостереження та догляд за пересадженими (ра­зом з вихователем) рослинами, що квітували на клумбі. Спостереження за працею дітей старших груп на городі (збір овочів), в парку, саду (згрібання листя), за працею дорослих у парку, саду, сквері.

В якому місці сонце вранці піднімається і де воно ховається ввечері?

Звернути увагу дітей на те, як люди закривають обличчя коміром, швидко ходять по вулиці, щоб не вмерзнути. Як вітер піднімає з землі сніг (заметіль)? Пропонувати прислухатися, як виє вітер.

Спостереження за формою сніжинок. Як вони кружляють? На що схожа кожна з них? Як падає сніг, куди він падає?

Чиї сліди можна побачити на снігу (дітей, дорос­лих, сліди птахів, кішок, собак та інших тварин).

Спостереження за бурульками, коли надворі мо­роз і відлига. У що перетвориться бурулька, якщо її внести у кімнату?

Як одягнені люди, коли надворі мороз, вітер? Як з'являються листочки на зрізаній гілці тополі, каштана, що вміщена в банку з водою? Як дорослі підгортають снігом дерева? Спостереження наприкінці зими за зміною за­барвлення кори верби, липи (вона набуває червону­ватого відтінку); за бруньками верби, тополі, черем­хи (вони збільшуються).

Спостереження за зимуючими птахами та тими, що живуть у куточку живої природи (зовнішній ви­гляд, повадки, поведінка), за іншими мешканцями куточка та тваринами найближчого оточення (дики­ми і свійськими).

Звернути увагу на те, як у теплі сонячні дні лю­ди намагаються затриматись на вулиці, не поспішають. Спостереження за змінами, що сталися навесні у неживій природі, наприклад, як дзвенить капіж, дзюрчить струмок тощо.

Як одягнені люди навесні у різну погоду? Спостереження за трав'янистими рослинами (ди­корослими, культурними, кімнатними); за ранньоквітучими деревами. Дати дітям можливість поми­луватися квітучим абрикосом, черешнею, вишнею, яблунею, відчути запах.

Прислухатись до того, як шумлять дерева, коли вітер слабкий (сильний).

Спостереження за весняними роботами дорослих у саду, парку, сквері, за роботою старших дітей на го­роді.

 

Спостереження за тваринами найближчого ото­чення і тими, що живуть у куточку живої природи.

Спостереження за дощовими хмарами (якого вони кольору, якої форми), як віддалені від землі, коли з'являються. Як у вітряну погоду рухаються хмари?

Як освітлює темне небо блискавка? Що утвори­лось на асфальті після дощу? Яким стало повітря після дощу?

Розширювати уявлення про властивості води (те­че, змочує, у ній тонуть важкі предмети тощо).

Спостереження за черв'яками, що з'являються на поверхні ґрунту після дощу. З'ясувати, чому їх не можна знищувати.

Якою стає земля після дощу?

Як косять на газонах траву?

Спостереження за роботою старших дітей і дорос­лих на ділянці.

Спостереження за розпушуванням ґрунту старши­ми дітьми і дорослими.

Якими бувають рослини у жарку погоду?

Як одягнені люди під час спеки?

Що нового з'явилося на грядках?

Які комахи «обстежують» квітки липи та інших рослин?

Як літають метелики, як вони складають криль­ця, на яких квітках їх найбільше? Спостереження за сонечком.

Як літають стрижі, чим вони відрізняються від горобців?

Спостереження за працею дорослих у парку, са­ду, сквері.

Спостереження за поведінкою шпака біля шпаківні і на землі; за метеликом (як літає, як сідає на квіт­ку, чи легко тоді його помітити); за кішкою (як грі­ється на сонці).

Дидактичні ігри

Ігри з сонячним промінчиком.

Ігри з вітром (з вітрячками, стрічками, прапор­цями, кульками, літачками). Пускання на воду ко­рабликів, човників (з паперу, кори, сірникових коро­бочок): «Потоне — не потоне».

«Одягни ляльку» (для прогулянок у різну погоду). «Знайди найкращий листочок», «Знайди най­більший листочок», «Знайди такий самий листочок» (за величиною, кольором); «Ми — осінні листочки»; ігри з «носиками» клена.

«Хто літає?», «Чий будиночок?», «Хто як кри­чить?», «Кому що на обід?», «Складання меню для горобчика, синички, папужки», «Впізнай, хто це».

Ігри з піском (будівництво фортеці, ігри з фор­мочками).

Ігри зі снігом: «Куди сховався Андрійко?» (за слідами на снігу відшукати схованку Андрійка), «Хто далі кине сніжку?», «Хто закине сніжку в кошичок?». Виготовлення снігових фігурок за допомогою фор­мочок, різноманітних «будівель» із снігу (будиночок для ляльок, звіряток тощо).

Влаштування гірок для дітей з участю батьків, старших братиків, сестричок.

Створення малюнків на снігу, їх розглядання. «Горобці й голуби», «Ворони», «Птахи». «На що схожі хмари?»

Гра-драматизація «Як живеться квітам, коли їх не поливають?». «Відгадай квітку за описом».

«Підбіжи до квітки, яку назвали», «Дізнайся за смаком», «Де що росте?».

Сюжетно-рольова гра «Садівник» (діти розпо­відають лялькам, що дозріло на подвір'ї садочка).

«Чий це голос?», «Чиї це діти?», «Чия це пі­сенька?», «Хто літає, хто повзає, хто плаває?», «Чиї це малята?», «Хто що їсть?», «Приготуй обід гороб­чику».

Дидактичні ігри на розпізнавання та виявлення суттєвих ознак кімнатних рослин.

Досліди, обстеження, практична діяльність

дітей

Обстеження дерева (висота, розмір, форма, стов­бур, гілки, листя); плодів, коренеплодів (на що схожі, який у них колір, яка поверхня, який запах).

Дати дітям можливість помилуватися квітучими рослинами на клумбі, пошурхотіти опалим листям.

Обстеження води яка утворилась із снігу й льоду.

Скопати разом з дітьми землю, розглянути її вла­стивості.

Практична діяльність дітей у куточку живої при­роди.

Догляд за кімнатними рослинами (поливання, ви­тирання листків, миття піддонів).

Розгляд кімнатних рослин, виділення їх істотних ознак.

Виконання дітьми індивідуальних завдань: підго­довування акваріумних рибок, промивання камінчиків, що лежать на дні акваріума, наповнення акваріума водою.

Приготування корму (разом з вихователем) для папуг чи інших пташок, догляд за ними (стежити, щоб у напувалці була вода, у годівниці — корм тощо).

Висаджування (разом з вихователем) цибулин тюльпанів, нарцисів.

Збирання насіння квітів.

Підгодовування зимуючих птахів.

Перетворення сніжинки на краплинку води.

Розчищення доріжок від снігу, підмітання їх.

Прикрашання «снігового містечка» різнокольоро­вими крижинками (підфарбовану воду розливають у різні формочки, виносять на мороз).

Висаджування цибулі. Догляд за сходами.

Виготовлення поробок з шишок сосни, ялини, на­сіння клена, липи.

Запасання корму для підгодівлі птахів.

Разом з дорослими та старшими дітьми розвішу­вання на території дитячого садочка нескладних за конструкцією годівничок. Приготування корму для птахів.

Разом з дорослими висівання, висаджування квітів на клумбах; пересаджування кімнатних рослин, догляд за ними.

Догляд за тваринами у куточку живої природи.

Підготовка до свята «День птахів».

Обстеження рослин (на що схожі листочки каш­тана, винограду тощо).

Оформлення календаря природи.

Проведення дослідів з вивчення властивостей піску сухий, вологий).

Прогулянка до лісу, парку, водойми. Спостереження за тваринами, яких тут можна зустріти (за зовнішнім виглядом, поведінкою).

Залучення дітей до роботи на клумбі, ділянці згрібання торішнього листя, сухих гілок).

Поливання (разом з вихователем) квітів на клумбі (навчати дітей правильно поливати квіти з поливальниці).

Збирання (разом з вихователем) врожаю.

Бесіди про поведінку дітей на природі.

Середня група

Спостереження. Як освітлена ділянка сонцем ранці, а як — увечері?

Чому на кінець осені прогулянки здійснюються при електричному освітленні?

Спостереження за напрямком вітру за допомогою прапорців, повітряних кульок, вітрячків, флюгера.

У вітряну погоду запропонувати дітям пробігти роти вітру. З'ясувати, чому важко було бігти. Повернутися обличчям до вітру. З'ясувати, який вітер — теплий чи холодний.

Якою стала вода у водоймі (холодною, сірою)? Як рухаються хмари і в який бік? З'ясувати, чо-у вони рухаються. З яких хмар іде дощ? Якого кольору небо?

У якому місці сонце «встає», а у якому — «сідає»?

Як вітер здіймає сніг, куди його несе, де більше

снігу? Що утворюється після хуртовини? З'ясувати,

як і де утворилися кучугури снігу. Прислухатися, як

гуде, виє вітер.

Чому в калюжах замерзає вода? Спостереження за вітром (теплий — холодний, сильний — слабкий, звідки віє; як гойдаються лис­точки, великі й маленькі гілки).

Спостереження за хмарами (якого вони кольору, рухаються чи ні, близько чи далеко від землі). Що приносять хмари?

Спостереження за кольором неба сонячного і по­хмурого дня. Прогулянки до парку (лісу, саду). З'я­сування тих змін, що сталися з рослинами взимку (кругом сніг, тихо, одягнені у біле мереживо дерева, кущі; дерева простягли вгору до. сизого неба оголені віти; пожовкло, потемніло листя на дубах; у зелено­му вбранні стоять зажурені сосни, ялинки тощо).

Розпізнавання дерев (сосни, берези, липи) за їх зовнішніми ознаками (за кольором кори, гілками).

Розгляд бруньок тополі, бузку, каштанів на­прикінці зими: вони збільшилися, блищать. Повідоми­ти дітям, що весною на місці одних бруньок з'яв­ляться листочки, а на місці інших — квітки.

Спостереження за першим снігом, за сніжинками (як вони падають, скільки мають промінців, на що схожі).

У морозну погоду прислухатись до того, як ри­пить сніг під ногами (наголосити, що сніг рипить тільки у морозну погоду).

Як блищить сніг у сонячну погоду? Що станеть­ся зі сніжинкою, якщо її потримати на долоні?

Спостереження за:

горобиною (чим вона приваблива, чому не слід обривати ягоди, чим горобина відрізняється від берези);

айстрами, жоржинами (порівняти квітки і листя цих рослин, повідомити, що айстри мають прості ли­стки, жоржини — складні);

трав'янистими рослинами, які найдовше квітнуть на клумбі, грядці;

трав'янистими рослинами після заморозків;

листопадом, зміною забарвлення листя на дере­вах, кущах;

парком, садом, лісом після листопаду. З'ясувати, чому відбувається листопад. Прислухатися, як шару­дить листя під ногами.

Відвідування квіткового магазину. Запропонувати дітям впізнати знайомі квіти. Чому в магазині бага­то квітів?

Спостереження за горобцями, синицями, ворона­ми, снігурами. Де ці птахи найчастіше зустрічаються, як вони рухаються, хто який голос подає?

Спостереження за:

перелітними птахами (з'ясувати, чому птахи від­літають);

зимуючими птахами, які прилітають на територію дитячого садка (синицею, галкою, сірою вороною, граком, горобцем); який корм їм найбільше до впо­доби;

поведінкою свійських тварин.

Розповісти дітям, що наприкінці зими пробує свій весняний голос невгамовна синиця, галасливішими стали горобці, відлетіли від будинків сірі ворони, гра­ки, птаство готується зустрічати весну.

Спостереження за набубнявінням бруньок, появою листя, квіток на деревах і кущах; цвітінням осики, черемхи, каштанів, бузку.

Як змінюються навесні трав'янисті рослини? (З'явилася зелена трава, квітнуть примули, іриси, ма­ти - й - мачуха, кульбаба).

Організувати екскурсію до ботанічного саду. Як змінилися кімнатні рослини, що нового на них з'явилося? (Листки, квітки).

Спостереження за комахами (які комахи літають над квітами, на які з них сідають, як їх «обстежу­ють»); павуком (як він тче павутиння). Літні спостереження за:

дощовими краплинами під час грози. Прислуха­тися, як шумить літній дощ; веселкою;

кольором неба: яким воно буває вранці, вдень, увечері; як рухаються хмари (швидко, повільно); звідки і куди вони рухаються; на що схожі хмари; з яких хмар іде дощ?

Перевірити народні прикмети: вранці чути безпе­рестанку грім — надвечір піде Дощ з градом; весел­ка віщує зміну погоди: вечірня — обіцяє погожу, а ранкова — дощову днину.

Спостереження за метеликами (як вони літають, сідають на квітки, як довго на них затримуються), за роботою мурашок біля мурашника. Де більше ко­мах: на сонці чи в затінку? Показати дітям клопиків-солдатиків, що гріються на сонці.

Спіймати білана капустяного, посадити в банку на час обстеження і поспостерігати за його зовнішніми ознаками: які голівка, груди, черевце, крила.

Спостереження за дощовим черв'яком (який він ззовні, які робить рухи, чим він корисний), за жа­бою, помістивши її на час обстеження в тераріум, за акваріумними рибками (як вони плавають, їдять).

Спостереження за шпаками біля шпаківень; за польотом стрижів, ластівок; на що схожі ці птахи, як поводяться перед грозою?

Спостереження за зовнішнім виглядом свійських тварин, за їхньою поведінкою.

Прогулянка на схили Дніпра. Спостерігати, які птахи плавають, які — літають над водою. Чому де­які птахи пірнають у воду? Відвідування зоопарку.

Прогулянка до лісу. Ознайомити дітей з мешкан­цями лісу (комахами, птахами, звірами). Вчити їх відрізняти кування зозулі від стуку дятла, прислуховуватись до співу пташок. Чому у лісі прохолодно? Як пахне квітуча липа? Які гриби отруйні, а які — їстівні?

Прогулянка до саду. Вчити розрізняти плоди за формою, кольором, смаком.

Прогулянка до парку. Звідки береться пух, що літає навкруги? Показати, що на пушинках перелітає насіння тополі. На кленах виросли крилатки, на ка­штанах — «їжачки». Що змінилося порівняно з вес­ною?

Вихід на ділянку. Які бур'яни ростуть на грядці, які з них квітують? Що дозріло?

Прогулянка до водойми. Ознайомити дітей з ти­ми тваринами, які живуть на поверхні води, у її товщі, біля неї (вертячка, водомірка, жук-плавунець, бабка, жаба, риба). Запропонувати помилуватися ла­таттям білим, жовтими глечиками.

За допомогою ілюстрацій, читання художніх творів ознайомити дітей із змінами, які сталися на полях улітку. Куди відправляють зерно? Що виготовляють з пшеничного та житнього борошна? Де печуть хліб та інші вироби з борошна? Чому треба берегти хліб?

Відвідування овочевих магазинів (що з'явилося на прилавках магазинів порівняно з весною? Звідки при­везли овочі, хто їх виростив, для чого використову­ють овочі?).

Спостереження за рослинами на ділянці, в саду, лісі, біля водойми. Коли дозріли плоди на абрикосах, вишнях, яблунях, кущах смородини, малини тощо?

Спостереження за працею дорослих у саду, пар­ку в різні пори року.

Оформлення календаря природи та робота з ним. Оформлення альбомів «Метелики», «Жуки».

Дидактичні ігри

Ігри з вітром, водою, піском.

Пускання човників. З'ясувати, чому влітку вода тепла. Гра «Потоне — не потоне». Виготовлення з піску нескладних будівель та фігурок (за допомогою формочок).

«Сонячний зайчик», «Знайди іграшку». Малювання картин на снігу (за допомогою різно­манітних фігурок).

«Одягни ляльку для купання та загоряння», «Одягни ляльку для катання на ковзанах». «Чий це слід?»

«Живе — неживе», «Дерева», «Гірлянда», «Знай­ди листок того дерева, яке назву», «Впізнай дерево», «Складний чи простий листок?», «Шукай собі пару», «Дерево, кущ», «Знайди іншу — не таку», «Знайди таку саму», «Чарівний мішечок», «Знайди білі, чер­воні, жовті квітки», «Відгадай за смаком», «Які овочі можна їсти сирими, а які — вареними?», «Відгадай за голосом», «Відгадай за описом», «Знайди маляті маму», «Я загадаю — ви відгадайте», «Побіжи до рослини», «Впізнай рослину за листям, квітками».

Досліди

Пересадити айстру і перенести в куточок живої природи. Як впливають елементи неживої природи на життя рослин?

Набрати в склянку снігу і помістити її у тепле приміщення. З'ясувати, чому розтанув сніг.

 

Замерзлу грудочку ґрунту помістити у кімнаті. З'ясувати, чому грудочка розмерзлась. Що станеться з замерзлою грудочкою, якщо деякий час потримати її в кімнаті? Чому вона розмерзлася?

На що перетвориться у кімнаті шматочок льоду? Чому?

Поставити у банку з водою (у січні, лютому) гілки тополі, бузку, каштана і помістити на підвікон­ня. З'ясувати, чому бруньки на гілках, які знаходять­ся в кімнаті, розпустилися, а бруньки на деревах у природному середовищі тільки збільшились.

Обстеження квіток квітучих рослин на клумбі, грядці (якого кольору, як пахнуть, що утворилося на місці квіток, яке насіння). Яке навколо повітря? За­пропонувати дітям зробити глибокий вдих, щоб відчу­ти, що повітря наповнене запахом опалого листя.

Сонячного дня обстежити з дітьми окремі предме­ти. З'ясувати, чому взимку ці предмети були холодни­ми. Чому діти одягаються весною легше, ніж узимку? Які зміни відбулися з рослинами на квітнику (як виросли лілії, іриси, півонії, троянди; які в них пу­п'янки; які з цих квітів квітують, а які — вже відцвіли)? З'ясувати, які квіти дітям подобаються, для чого висівають та висаджують квіти.

Перевірити народні прикмети: на горобині багато плодів — чекай суворої зими; якщо мокрий сніг ви­пав на мокру землю — він залишиться, на суху — скоро зійде; якщо вдень падав сніг, а під вечір при­тих, — погода покращає; сонце перед заходом черво­не — на вітер.

Практична діяльність дітей. Виготовлення ігра­шок-саморобок для ігор з піском, водою.

Догляд за кімнатними рослинами у куточку жи­вої природи. Годування акваріумних рибок.

На території дитячого садочка:

— прибирання подвір'я, збирання опалого листя;

— збирання насіння нагідок, космеї, настурції;

— збирання опалого листя для складання букетів, виготовлення аплікацій;

— збирання плодів каштанів для виготовлення іграшок - саморобок;

— розвішування годівничок, виготовлених дітьми.

Щоденне підгодовування птахів (зерном, крихтами білого хліба, промитим піском, несолоним салом тощо). Вирощування вівса для підгодовування птахів та інших тварин.

Висаджування цибулі (посадити в ямку денцем донизу; ямку робимо таку, щоб цибулинка заховалася, пальцями міцно притиснути землю).

На подвір'ї дитячого садочка:

— розчищання доріжок від снігу;

— будування снігової гірки;

— розвішування годівничок. На ділянці:

— підготовка ділянки та рабаток для висаджування та висівання рослин;

— висівання квасолі, гороху, настурції;

— висаджування цибулі.

Догляд за рослинами, що зростають на ділянці (по­ливання їх, розпушування ґрунту, виривання бур'янів).

Збирання врожаю цибулі, редиски.

Збирання плодів і насіння для підгодівлі птахів узимку.

Старша група

Спостереження восени

Спостереження за зміною висоти сонця на небо­схилі (в кінці кожного місяця, в один і той самий час); за зміною температури повітря протягом дня. У який бік дме вітер? Якої він сили (сильний, помірний, слабкий)? Якого кольору небо, хмари? Чо­му хмари пливуть швидко (повільно)? Чи розтають замерзлі калюжі протягом дня? Чому рано темніє? Чому восени стає все холодніше?

Спостереження за рослинами. Які дикорослі й культурні трав'янисті рослини квітують на початку осені, які — після заморозків? У які кольори пофар­бувала осінь листя рослин, яких рослин вона не торкнеться? Помилуватися червоними ягодами горобини, схожими на намисто. Кому знадобляться взимку яго­ди горобини, насіння лопуха та інших рослин?

Як зашкодили перші морози рослинам?

Які овочі та фрукти з'явилися на прилавках ма­газинів; які з них виросли у полі, які — у саду? Хто їх привіз до магазину?

Спостереження за працею дорослих у парках, скве­рах, садах, за листопадом у тиху і вітряну погоду. Чому гойдаються дерева? Послухати, як шарудить під ногами опале листя.