Розділ ГУ. Система конституційного права України

жування інститутів права залишається відкритою. Ця проблема пев-ною мірою залишається малодослідженою і на сьогодні.

Зрозуміло, що предмет і метод правового регулювання, властиві системі конституційного права України, не можуть бути критеріями розмежування інститутів цієї галузі, оскільки предмет і метод консти-туційно-правового регулювання єдині для всіх інститутів консти­туційного права. С. С. Алексеев відносить до критеріїв елементу сис­теми права: 1) юридичну цілісність групи норм, тобто таку ступінь внутрішньої організації внутрішньої спільноти, за якої зазначена тру­па норм виступає «нерозривним» цілим; 2) здатність взаємодії певної групи норм з іншими елементами системи¹. Але ці критерії, будучи визначеними щодо галузі права як елементу системи права, можуть поширюватися і на інститути конституційного права. 3 огляду на це, виникає закономірне питання щодо доцільності застосування кри­теріїв, запропонованих С. С. Алексєєвим для розмежування інсти­тутів конституційного права. Можна погодитися з позицією А. Ф. Ап-та та А. А. Кененова, що ці критерії, які застосовуються як до галузі, так і до інституту права, не дають підстав до чіткого розмежування структурних елементів системи права².

Видається, що критеріями розмежування інститутів конституцій­ного права є сфера впливу на суспільні відносини, що є предметом конституційного права, цілеспрямованість правового регулювання суспільних правовідносин, специфіка правового впливу на суспільні відносини, спосіб реалізації конституційно-правових норм та ме-ханізм їх дії у межах конкретного правового інституту, ступінь взаємодії інституту з іншими елементами системи конституційного права, функції, принципи, склад суб'єктів, видовий характер норм, об'єднаних в інститутах тощо. Зазначені критерії дають змогу розме-жовувати інститути конституційного права за різними параметрами та визначати їх роль і місце в системі конституційного права.

Інститути конституційного права не існують відособлено один від одного. їх сукупність становить систему інститутів конституційного права, яка, власне, становить основу системи конституційного права України.

¹ Алексеев С. С. Общетеоретические принципьі исследовання структурн // Советское
государство и право. — 1971. — № 3. — С. 11-13.

² Апт А. Ф., Кененов А. А. К вопросу об злементах и структуре советского права //
Вестник Моск. унта. Серия «Право». — 1973. — № 3. — С. 50.

4. 2 Інститути конституційного права України

Для системи інститутів конституційного права властиві як інтег-раційні, так і диференційні процеси. Інтеграційні процеси властиві системі інститутів конституційного права через те, що ці інститути пов'язані між собою тісними генетичними та функціональними зв'язками. По-перше, система інститутів конституційного права існує з огляду на те, що існують фундаментальні інститути консти­туційного права — інститут конституційного ладу, інститут прав, сво­бод і обов'язків людини й громадянина, інститут форм безпосеред-ньої демократ», інститут органів державної влади, інститут консти-туційної юрисдикції, інститут місцевого самоврядування. Саме ці інститути як основні інститути конституційного права є фундамен­том для інших, похідних інститутів конституційного права.

Функціональні зв'язки проявляються у загальній системній спря-мованості інститутів конституційного права. Як уже зазначалося, інститути існують не відособлено, а становлять певну систему, під якою розуміється система інститутів конституційного права. У межах цієї системи всі інститути мають свій напрям (сферу) діяльності.

Інститути конституційного права як і інші правові спільноти різняться за своєю правовою природою, що сприяє диференціації си­стеми інститутів конституційного права. На цю особливість звертали увагу і радянські вчені. Зокрема, Л. I. Дембо вважав, що інститути права можуть бути загальними і конкретними¹. Наводилися й інші думки щодо розмежування інститутів права, але проблема кла-сифікації інститутів права не знайшла остаточного вираження.

Важливим є дослідження критеріїв, які можна покласти в основу класифікації інститутів конституційного права України. Свого часу С. С. Алексеев пропонував покласти в основу внутрішньогалузевої систематики принципи, властиві систематиці галузей права у системі права². Ця точка зору є справедливою в тій частині, що внутрішньога-лузева диференціація на рівні інститутів права потребує системного критерію і не може визначатися лише за одним чинником, але кри-терії диференціації інститутів галузі права не є ідентичними до кри­теріїв розмежування галузей в системі права. Так інститути консти­туційного права не можна розмежувати, а тим паче класифікувати за

¹ Дембо Л. И. О принципах построення системьі права // Советское государство и
право. — 1956. — №8. - С. 93-94.

² Алексеев С. С. О теоретических основах классификації отраслей советского права //
Советское государство и право. — 1957. — № 7. — С. 106.

Розділ IV. Система конституційного права України

предметом і методом правового регулювання, оскільки предмет і ме­тод конституційного права буде родовим щодо конкретних інститутів конституційного права.

Одним з критеріїв класифікації інститутів конституційного права можна визнати їх функції в межах галузі. Зокрема, С. С. Алексеев розрізняв предметні і функціональні інститути права¹. До предметних інститутів конституційного права слід віднести ті інститути, що на-правлені на регулювання конкретного виду суспільних відносин, які в сукупності є предметом конституційного права (інститут громадянства, інститут референдуму). В свою чергу предметні інститути також підлягають класифікації залежно від видів суспільних відносин, вре-гульованих конституційним правом. В. Ф. Мелащенко пропонує виділяти інститут загальних засад конституційного ладу, інститут прав і свобод людини та громадянина, інститут прямого народовлад-дя, інститути законодавчої, виконавчої та судової влади, інститут те-риторіального устрою, інститут місцевого самоврядування, інститут, що визначає порядок змін і доповнень Конституції². Такої самої дум­ки дотримуються й російські вчені³, але, на нашу думку, класифікація предметних інститутів конституційного права потребує подальших наукових досліджень.

У межах галузі конституційного права можна виділити також функціональні інститути, які склалися внаслідок функціональноїди-ференціації права. Функціональні інститути конституційного права обслуговують всю систему предметних інститутів конституційного права. Вони не регулюють конкретні суспільні відносини. Натомість саме функціональні інститути регулюють порядок діяльності як всієї системи предметних інститутів, так і окремих інститутів консти­туційного права. Прикладом функціонального інституту в консти-туційному праві може бути інститут конституційно-правової відпо-відальності.

Іншим критерієм для класифікації інститутів конституційного права є критерій галузевої належності інституту. Зазначений критерій уперше помітив Ю. К. Толстой, який пропонував розрізняти два види

¹ Алексеев С. С. Структура советского права. — М.: Юрид. лит., 1975. — С.140.

² Конституційне право України: Підр. / За ред. В. Ф. Погорілка: Шдруч. — К.:
Наукова думка, 1999. — С. 27.

³ БаглайМ.В. Конституционное право Российской Федерації: Учеб. для вузов. — М.:
Изд. группа «НОРМА-ИНФРА-М», 1998. — С.30.

4. 2 Інститути конституційного права України

правових інститутів: правові інститути, що складаються з норм будь-якої однієї основної галузі права, і правові інститути, що складаються з різних основних галузей права¹. Пізніше в радянській правовій на-уці неодноразово виникали дискусії щодо об'єктивності змішаних чи комплексних інститутів.

Отже, інститути конституційного права можна поділяти на внутрішньогалузеві та міжгалузеві. Внутрішньогалузеві інститути конституційного права існують у межах конституційного права як га­лузі права і не містять в своєму складі норм інших галузей права (інститут внесення змін до Конституції України). У той же час дово­диться визнавати, що велика кількість інститутів конституційного права з огляду на системоутворюючу функцію галузі конституційного права продовжені в нормах інших галузей права. Таким чином, поряд із «чистими» інститутами конституційного права існують комплексні міжгалузеві інститути. Але не всі міжгалузеві інститути, що містять норми конституційного права, доцільно класифікувати в межах галузі конституційного права. До системи конституційного права належать лише ті інститути, щодо яких конституційне право можна вважати первинним, «материнським».

Для міжгалузевих інститутів, щодо яких конституційне право вис-тупає первинною галуззю, властивий домінуючий вміст норм консти­туційного права та їх провідна роль в юридичній конструкції інститу-ту, домінування конституційно-правового методу регулювання тощо. Зазначені інститути виникають на межі конституційного права та інших, споріднених галузей права в точках їх взаємовпливу. Як прави­ло, виникнення міжгалузевих інститутів зумовлене необхідністю здійснювати комплексне правове регулювання у тих випадках, коли конституційні нормативно-правові положення потребують розши-рення та посилення нормами інших галузей права.

Так, підгалузь конституційного права — виборче право, що об'єднує в своєму складі кілька інститутів, у тому числі комплексні міжгалузеві. Це стало можливим тому, що конституційно-правові норми, направлені на правове регулювання безпосередньої реалізації народного суверенітету шляхом проведення референдумів та виборів, не можуть повністю «обслуговувати» суспільні відносини безпосеред-

¹ Толстой Ю. К. О теоретических основах кодификації гражданского законо­дательства // Изв. вузов. Серія Правоведение. — 1957. — № 1. — С. 48.