Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Розділ VI. Конституция як основний закон суспільства та державиСодержание книги
Поиск на нашем сайте
мати певну форму, в якій вона регулює суспільний лад, але система державного ладу «була інша в грецькій «в' 84Н» та римській сіуііаз ста-ровинних віків, інша в монархічній германській державі середніх та початку нових віків, і знову інша в конституціоналізмі найновіших віків»1. Етимологія поняття «конституція» досліджувалася й тогочасними зарубіжними мислителями. Зокрема, видатний американський політичний і громадський діяч, учений і просвітник Т. Джефферсон пояснював рецепцію латинського терміна «конституція» в сучасне право тим, що термін цивільного римського права сопзїіШііо («те, що створено правителем»), який застосовувався як синонім термінів соп-зііШШт («те, що повторено або приписане імператором»), зіаІиШт (те, що й закон), Іех (закон) і мав фактично однакове значення, в Се-редньовіччя був введений церковними авторами в англійське право. Він має багато інших значень у фізиці та політиці, але, як підкреслю-вав Т. Джефферсон, «в юриспруденції кожний раз, коли він застосо-вується до будь-якого акта легіслатури, він незмінно означав статут, закон або постанову...»2. Категорія «конституція» наповнювалася сучасним змістом протя-гом тривалого часу, чому сприяли теоретико-правові погляди таких мислителів XVI—XVIII ст.ст., як Г. Гроцій, С. фон Пуфендорф, В. Лейбніц, X. Вольф, Дж. Локк, В. Блекстоун, Ж.-Ж. Руссо, Т. Пейн та ін. Здобутки цих мислителів були відображені в перших консти-туціях — Конституції США 1787 р., Конституції Франції 1791 р., Конституції Польщі 1791 р. та інших конституційних актах. Хоча ряд уче-них схильні вважати, що першим сучасним конституційним актом був Договір, укладений переселеннями до північноамериканських колоній на човні «Травнева квітка» біля мису Код у 1620 р. Розвиток конституційного права наповнював категорію «конституція» новим, більш прийнятним для її сучасного розуміння значенням. Наприкінці XIX — на початку XX ст.ст. у європейському консти-туційному праві набуло поширення визначення конституції Г. Єллі-нека, який вважав, що конституція є сукупністю правоположень, що 1 Дністрянський С. Теорія конституції // Стецюк П. Б. Станіслав Дністрянський як 2 Джефферсон Т. Автобиография. Заметки о штате Виргиння. — Л., 1990. — 6.1 Поняття конституції визначають вищі органи держави, порядок заклику їх до відправлення їхніх функцій, їх взаємні відносини і компетенцію, а також принципов! положення індивіду щодо державної влади1. Представники різних правових шкіл по-різному тлумачили поняття конституції. Так, представники природної школи права розуміли під конституцією суспільний договір, який виражає волю народу; представники нормативістської школи — вираження абсолютно! ос-новоположної норми права (Г. Кельзен); інституціоналісти — статут держави і нації; марксистської — вищий закон, що закріплює повно-владдя правлячого класу тощо. Так, свого часу К. Г. Маркс називав конституцію «законом за-конів»2. Розвиваючи положення марксистської доктрини, В. I. Ленін писав, що сутність конституції полягає в тому, що основні закони держави взагалі та закони, що стосуються виборчого права до пред-ставницьких установ, їх компетенції та ін., виражають реальне співвідношення сил у класовій боротьбі. Фіктивна конституція існує, коли закон і дійсність розбігаються; не фіктивна — коли вони збіга-ються3. Тобто марксистсько-ленінська теорія конституції виходила з того, що конституція виражає волю не всього суспільства, а еко-номічно пануючого класу, створюючи конституційні механізмі захис-ту повновладдя пануючого класу. Праці зарубіжних вчених, присвячені проблемам конституції, свідчать про те, що після Другої світової війни у юридичній науці в цілому сформувалося розуміння конституції як акта найвищої юри-дичної сили, що визначає загальні засади організації та діяльності державної влади. Так, англійські правознавці Уейд і Філліпс писали: «Під конституцією, як правило, розуміють наділений особливим пра-вовим значенням документ, в якому визначаються основи організації, а також функції органів управління держави і формулюються принципи, що визначають діяльність цих органів»4. Парадоксально, але найбільш Грунтовні у тогочасній юридичній науці дослідження правової природи конституції були здійснені в 70—80 -х рр. XX ст. у колишньому СРСР. У цілому високий рівень те-орії конституції дав змогу нормативно визначити сутність, зміст і за- 1 Еллинек Г. Общее учение о государстве. — СПб., 1907. — С. 371. 2 Маркс К. и днгельс Ф. Соч. — 2-е изд. — Т. 7. — С. 40. 3 Ленин В. И. Поли. собр. соч. — Т. 17. — С. 345. 4 Уейд и Филлипс. Конституционное право. — М., 1950. — С. 3. Розділ VI. Конституция як основний закон суспільства та держави вдання радянської Конституції. Зокрема, у Преамбулі Конституції (Основного Закону) УРСР 1978 р., визначалося, що в Конституції закріплюються основи суспільного ладу і політики СРСР, встановлю-ються права, свободи і обов'язки громадян, принципи організації та цілі соціалістичної загальнонародної держави. Сама ж радянська Конституція розглядалася як закон, що має вищу юридичну силу, політико-ідеологічну сутність і приймається та змінюється шляхом особливої юридичної процедури, що є більш складною порівняно з прийняттям звичайного закону. Під конституцією у радянській юридичній науці було прийнято розуміти основний закон держави, що виражає, як і будь-який закон, соціально-політичну природу держави і волю пануючого класу. При цьому радянські правознавці виділяли особливу юридичну кате-горію — «радянська Конституція», як принципово нову для консти-туційного права. Зокрема, відмінним є визначення «радянська Конституція — це Основний Закон Радянської соціалістичної держави, що виражає волю трудового народу, керованого робітничим класом, що закріплює головні засади радянського суспільного і державного ладу»1. Це визначення, зрештою трансформувалося в давно відому спрощену формулу «Конституція — це Основний Закон». Основні положення радянської теорії конституції в цілому були сприйняті в пострадянських республіках. Зокрема, російський право-знавець С. А. Авакьян визначає конституцію як основний закон держави, що виражає волю й інтереси народу в цілому або окремих про-шарків (груп) суспільства, і закріплює в їх інтересах найважливіші засади суспільного ладу й державної організації відповідної країни2. Інший російський учений-конституціоналіст М. В. Баглай відзна-чає, що конституція є елементом певної філософії держави, і ця філо-софія Грунтується на розумінні загрози нічим не обмеженої влади держави для свободи і добробуту людини3. Тобто М. В. Баглай апелює до ідей монархомахів, що передували появі перших конституцій і Грунтувалися на необхідності обмеження будь-якої абсолютно'/ влади у державі. 1 Советское государственное право: Учеб. / Под ред. С. С. Кравчука. — М., 1980. — 2 Конституционное право // Знциклопедический словарь / Отв. ред. 3 Баглай М. В. Конституционное право Российской Федерації: Учеб. — М., 1998. — 6.1 Поняття конституції В. Є. Чиркін, вслід за радянськими вченими, наголошує на не-обхідності розрізняти фактичну і юридичну конституцію. Під фактичного конституцією вчений розуміє реально існуючі основи суспільно-політичного ладу, реальний стан особи в тій чи іншій країні, а під юридичною — документ, основний закон, що має вищу юридичну силу, який приймається й змінюється в особливому порядку, що регулює основи соціально-економічного ладу, політичної сис-теми, правового статусу особи, духовного життя суспільства тощо1. У більш новій праці, у співавторстві з Т. Я. Хабрієвою, В. Є. Чиркін визначає конституцію як установчий правовий акт, основний закон держави, що приймається й змінюється в ускладненому порядку, наділений у сучасних умовах особливим об'єктом регулювання, ви-щою юридичною силою, і таким, що є юридичною базою для право-творчості, правозастосування і правосвідомості2. Схожих поглядів дотримуються й учені-правознавці інших постра-дянських країн. Наприклад, узбецькі вчені О. А. Карімова та 3. М. Га-фаров писали, що під конституцією слід розуміти основний закон держави, що виражає її соціально-політичну природу. Конституція, на думку правознавців, є мікромоделлю держави, її юридичним каркасом, у межах якого функціонує влада, весь державний механізм, за-безпечуються і захищаються права і свободи громадян, зумовлюють-ся більшість сфер суспільного розвитку, особливо економічні, соціальні, культурні3. Наведені погляди сучасних зарубіжних вчених свідчать про збере-ження державницьких підходів в оцінці сутності та змісту консти-туцій як конституційно-правового явища. Конституції сприймаються ними, як правило, як найважливіший правовий акт, що визначає оп-тимальну модель держави, що сприяє гармонійному розвитку суспільства. Інші тенденції щодо правової оцінки конституції сформувалися в Україні. Погляди вітчизняних учених-конституціоналістів тяжіють до розвитку історично сформованої національної конституційно-право-вої думки і основних положень західноєвропейських і американських теорій конституції. 1 Чиркин В. Е. Конституционное право зарубежннх стран. — М., 1999. — С. 27. 2 Хабриева Т. Я., Чиркин В. Е. Теория современной конституції. — М., 2005. — С. 39. 3 Каримова О. А., Гафаров 3. М. Основи государства и права. — Ташкент, 1995. —
|
||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; просмотров: 206; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.142.198.108 (0.007 с.) |