Орієнтовна структура залікового кредиту – модуля 1

«Анатомія опорно-рухового апарату»

Тема	Лекцій	Практичні заняття	Самостійна робота	Індивіду-альна робота
Змістовий модуль 1. Вступ до анатомії
1. Предмет і задачі анатомії. Методи дослідження в анатомії. Основні сучасні напрями розвитку анатомії		0,5
2. Українська анатомічна школа Івано – Франківська анатомічна школа	0,5	0,5
Змістовий модуль 2. Анатомія кісток скелета
4. Кістка як орган. Класифікація кісток. Розвиток кісток в ембріогенезі.	0,5			Підготовка огляду літератури за окремими темами
5. Анатомічна номенклатура. Осі і площини тіла.	-	0,5
6. Анатомія кісток тулуба.	-
7. Анатомія кісток верхніх та нижніх кінцівок.		5,5
8. Анатомія кісток черепа.	-
Змістовий модуль 3. З’єднання кісток скелета
9. Анатомія неперервних та перервних з’єднань між кістками. Розвиток з’єднань між кістками в онтогенезі.	0,5			Підготовка огляду літератури за окремими темами
10. З’єднання між кістками черепа і між кістками тулуба.	0,5
11. З’єднання між кістками верхніх та нижніх кінцівок.	-
Змістовий модуль №4. Міологія
12. М’яз як орган. Класифікація м’язів. Розвиток скелетних м’язів.				Підготовка огляду літератури за окремими темами
13. Анатомія м’язів та фасцій тулуба.
14. Анатомія м’язів та фасцій голови та шиї. Топографія шиї.
15. Анатомія м’язів та фасцій верхніх і нижніх кінцівок. Топографія верхніх та нижніх кінцівок	-
16. Практичні навички з навчального матеріалу модуля 1 «Анатомія опорно-рухового апарата».	-
Підсумковий модульний контроль	-
Усього годин - 105				-
Кредитів ECTS –3,5

Аудиторна робота – 66,67% СРС – 33,33 %

Види самостійної роботи студентів (СРС) та її контроль

№	ТЕМА	Кількість годин	Вид контролю
1.	Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок		Поточний контроль на практичних заняттях
2.	Самостійне опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять: Описати основні етапи розвитку анатомії - Основні етапи розвитку анатомічних знань. - історія розвитку українських анатомічних шкіл у ХХ – ХХІ століттях. - Сучасна українська анатомічна школа Оволодіти основами антропометричного опису черепа - описати статеві та індивідуальні особливості будови черепа; - описати вікові особливості будови черепа. Основи загальної остеології Кістка як орган. Класифікація кісток. Розвиток кісток в ембріогенезі. Основи загальної міології		Підсумковий модульний контроль
3.	Підготовка до підсумкового модульного контролю		Підсумковий модульний контроль
	РАЗОМ

Тематичний план лекцій

№	Тема лекції	Кількість годин
1.	Предмет і зміст анатомії, її значення для під­готовки лікаря. Методологічні основи анатомії. Учення про руховий апарат. Загальна остеологія. Анатомічні особливості організму новонародженого. Скелет людини, його розвиток, функція. Класи­фікація, форма і будова кісток, їх хімічний склад, фізичні властивості. Череп. Загальний огляд і будова черепа. Анатомо-фізіологічні особливості та процес скостеніння окремих кісток черепа. Вікові та статеві особливості його будови. Ос­новні відомості про краніометрію. Форми мінливості черепа.
2.	Учення про сполучення кісток. Види сполучення кісток. Розвиток і бу­до­ва суглобів. Класифікація суглобів за осями обертання та формами суглобових поверхонь. Види рухів у суглобах та їх аналіз. Фактори ут­ри­мання сугло­бових по­верхонь у зіткненні. Прості, складні і комбі­новані суглоби. Характеристика скронево-нижньощелепного суглоба. Учення про м’язи. Будова гладких і скелетних м’язів. М’яз як орган. Класифікація м’язів за походженням, розта­шуванням і функцією, їх початок і прикріплення. Сухо­жилки і апо­неврози. Допоміжні апарати м’язів: фасції, синовіальні сумки і піхви. Робота м’я­зів. Загальна біомеханіка опорно-рухового апарату. Взаємо­відношення між працею та будовою кісток і м’язів. Аналіз рухів у скронево-нижньощелепному суглобі.
3.	М’язи, фасції, фасціальні простори голови і шиї, прикладне значення.
	Разом

Тематичний план практичних занять

№	Тема практичного заняття	К-сть годин	Максимальна к-сть балів
1.	Анатомія і медицина. Кафедра анатомії ІФДМУ, її до­сягнення. Екскурсія по кафедрі. Анатомічна термінологія. Осі та площини людського тіла. Будова хреб­­ця.
2.	Загальні дані про хребет. Особливості будови шийних та грудних хребців.
3.	Особливості будови поперекових, крижових і куприкових хреб­ців. Хребет­ний стовп у цілому.
4.	Будова ребер і грудини. Грудна клітка у цілому. Будова клю­чиці і лопатки.
5.	Кістки плеча, передпліччя і кисті.
6.	Тазова і стегнова кістки. Наколінок.
7.	Кістки гомілки і стопи.
8.	Загальні дані про будову черепа. Потилична, тім'яна і лобова кістки.
9.	Клиновидна і решітчаста кістки.
10.	Скронева кістка, частини. Канали скроневої кістки
11.	Верхня і нижня щелепи. Піднебінна кістка.
12.	Дрібні кістки лицевого черепа. Під'язикова кістка.
13.	Череп у цілому. Склепіння і основа черепа. Черепні ямки, межі, сполу­чення. Кісткове підебіння. Скронева, під­скронева та крилопіднебінна ямки, стінки, сполучення.
14.	Очна ямка. Носова порожнина. Вікові та статеві особливості че­ре­па. Контр­форси. Краніометрія. Рентгеноанатомія черепа.
15.	Звіт по препаратах кісток черепа, тулуба та кінцівок.
16.	Загальні дані про сполучення кісток. Сполучення хребта. Спо­­лу­­чення I та II хребців між собою та з черепом.
17.	Сполучення кісток черепа: шви, зв'язки, синхондрози, виско­во-нижньо­щелепний суглоб.
18.	Сполучення ребер з хребцями та з грудиною. Сполучення кіс­ток пояса верхньої кінцівки. Плечовий суглоб.
19.	Ліктьовий суглоб. Сполучення кісток передпліччя. Променево-зап'ястковий суглоб. Сполучення кісток кисті.
20.	Сполучення кісток таза. Таз у цілому, розміри жіно­­чого таза. Кульшовий суглоб.
21.	Колінний суглоб. Сполучення кісток гомілки. Гомілково-стоп­ний суглоб. Спо­лучення кісток стопи, склепіння. Рентге­ноана­томія та її значення у вивченні будови тіла людини. Обладнання рентгенокабінету. Рентгено­анато­мія кісток і сугло­бів.
22.	Звіт по препаратах сполучень кісток черепа, тулуба та кінці­вок.
23.	Загальні анатомо-фізіологічні дані про м’язи. Поверхневі м'язи спини. Глибокі м'язи спини та потилиці. Фасції спини.
24.	Ділянка грудей. М'язи і фасції грудної клітки. Діафрагма.
25.	Ділянка живота. М'язи живота. Піхва прямого м'яза живота. Бі­ла лінія. Черев­ний прес. Місця відносно малої опірності че­рев­­ному тискові.
26.	М'язи і фасції шиї. Топографія шиї.
27.	М'язи голови. Мімічні м'язи. Жувальні м'язи.
28.	Фасції голови. Кістково-фасціальні та міжм'язові простори голо­ви.
29.	М'язи та фасції пояса верхньої кінцівки та плеча. Пахвова ямка. Аналіз рухів у плечовому суглобі (на живому).
30.	М'язи, фасції та топографія передпліччя. М'язи і фасції кисті. Синовіальні піхви кисті. Аналіз рухів у променево-за­п'ястковому суглобі (на живому). Проекція м’язів верхньої кінцівки на зовніш­­ню поверхню тіла.
31.	М'язи, фасції і топографія таза та стегна. Стегновий та привідний канали. Ана­­ліз рухів у кульшовому суглобі.
32.	М'язи, фасції та топографія гомілки. Підколінна ямка, гомілково-підколінний та м’язово-малогомілкові канали. Аналіз рухів у колінному та гомілково­стопному суглобах (на живому).
33.	М'язи і фасції стопи. Синовіальні піхви стопи. Проекція м'язів нижньої кінцівки на зовнішню поверхню тіла.
34.	Практичні навички і узагальнення матеріалу з модуля 1» Анатомія опорно-рухового апарату»
35.	Підсумковий модульний контроль
	Разом

 

 

Оцінка з дисципліни “Анатомія людини” виставляється як середня з оцінок за 3 модулі, на які вона структурована.

Максимальна кількість балів при вивченні кожного модуля - 200, у тому числі запоточну навчальну успішність - 120 балів, зарезультатами модульного підсумкового контролю - 80 балів.

При засвоєнні кожної теми модуля студенту виставляється бал. Останній вираховується шляхом оцінювання викладачем тестів на які студент відповідає на занятті, усної відповіді і практичного навику, що виноситься на конкретне заняття. Розподіл балів в залежності від модуля та навчальної діяльності студента представлений в таблиці 1.

Таблиця 1

Вид роботи студен.   Модуль	Тести початковий рівень	Усна відповідь	Практичні навики	Тести кінцевий рівень	Макс. бал
«1»	0 - 1	0 - 1,5	0 – 0,5	0 - 1
«2»	0 - 0,5	0 – 1,5	0 – 0,5	0 - 0,5
«3»	0 - 1	0 - 1,5	0 – 0,5	0 - 1

 

Розподіл балів, що присвоюються студентам при вивченні модуля 1

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля І, вираховується шляхом множення кількості балів (4), на кількість тем (30) і становить 120 балів.

Мінімальна кількість балів за поточну успішність, яку може набрати студент при вивченні модуля І, вираховується шляхом множення кількості балів (2), на кількість тем у модулі (30) і

становитиме 60 балів. Мінімальна позитивна кількість балів за практичне заняття становить 2 бали. Оцінка від 0 до 2 балів за практичне заняття модуля 1 є незадовільною, яку студент може перездати.

Як видно з таблиці 1, при вивченні модуля 1, тестовий контроль для визначення початкового рівня знань, який включає графічні зображення з ймовірними відповідями оцінюється від 0 до 1 бала:

 

- «0» балів - менше 40 % правильних відповідей (0 – 4 правильних відповідей з 10);

- «0,5» балів - від 50 до 80 %; правильних відповідей (5 – 8 правильних відповідей з 10);

- «1» бал - більше 90 %. (9 – 10 правильних відповідей з 10)

 

Усна відповідь студента на занятті оцінюється від 0 до 1,5 бала:

- «0» балів, якщо студент не знає теоретичного матеріалу по темі заняття;

- «0,5» балів, якщо студент при відповіді допускає помилки та частково знає теоретичний матеріал, слабо володіє латинською термінологією;

- «1» бали, якщо студент при відповіді допускає незначні неточності, вільно володіє латинською термінологією;

- «1,5» бала, якщо студент досконало знає теоретичний матеріал, використовуючи таблиці, дає правильні відповіді на поставлені запитання, вільно володіє латинською термінологією.

 

Практичні навики, якими повинен володіти студент оцінюються від 0 до 0,5 балів:

- «0» балів, якщо студент не знає та не володіє виконанням практичного навику та не вміє малювати схему;

- «0,5» бала студент може отримати при правильному виконанні практичного навику та замальовці схем.

 

Тестовий контроль для визначення кінцевого рівня знань, який включає ситуаційні задачі на комп’ютері або паперовому носії з ймовірними відповідями оцінюється від 0 до 1 бала:

- «0» балів - менше 40 % правильних відповідей (0 – 4 правильних відповідей з 10);

- «0,5» балів - від 50 до 80 %; правильних відповідей (5 – 8 правильних відповідей з 10);

- «1» бал - більше 90 %. (9 – 10 правильних відповідей з 10)

 

В к а з і в к А

для самостійної роботи студентів

 

Самостійна позаурочна робота студентів включає самостійну підготовку до практичних занять в домашніх умовах, читальних залах університетської, міських, гуртожитських бібліотек, а також в навчальних аудиторіях кафедри анатомії людини. Для цього рекомендується використання лекційного матеріалу, підручників з анатомії та анатомічних атласів, різного виду унаочнення.

Особливо ефективною є самостійна робота студентів у навчальних аудиторіях кафедри, яка здійснюється при консультативній допомозі чергових викладачів кафедри. З цією метою на кафедрі щодня (з понеділка до п’ятниці) з 17 до 22 години відкрита навчальна лабораторія, у якій у чергового лаборанта можна отримати необхідні для самопідготовки таблиці, муляжі, сухі та вологі анатомічні препарати. У цей час можна вивчати будову людського тіла на трупі, препарувати. Крім того, для самопідготовки можна використовувати демонстраційні препарати музею кафедри. У ці дні з 17 до 19 години кожен студент може отримати консультативну допомогу у чергового викладача. Позаурочна самопідготовка студентів у навчальних кімнатах передбачає набуття не тільки знань з тієї чи іншої теми, а й оволодіння відповідними практичними навичками та вміннями. Студент повинен навчитися малювати запропоновані до кожного заняття схеми.

На самостійну позаурочну роботу студентів при вивченні матеріалу модуля-3 у навчальних аудиторіях кафедри з використанням консультативної допомоги чергових викладачів відводиться 72 години.

Для повноцінної самопідготовки до кожного практичного заняття рекомендується керуватися методичними вказівками (№№ 1-30), кожна із яких розкриває мету заняття, містить перелік вмінь, якими необхідно оволодіти та контрольні питання, на які слід дати відповідь.

Крім того, самопідготовка студентів у позаурочний час передбачає можливість розширення знань студентів за рахунок ознайомлення з результатами наукових досліджень, які проводились чи проводяться співробітниками кафедри у різних підрозділах анатомії.

Для більш поглибленого вивчення та кращого засвоєння матеріалу студентам пропонуються домашні реферативні завдання на різноманітні теми, серед яких:

- Історія розвитку українських анатомічних шкіл у ХХ – ХХІ століттях.

- Сучасна українська анатомічна школа

- Статеві та індивідуальні особливості будови черепа;

- Вікові особливості будови черепа.

За підготовлений реферат та виклад його змісту на практичному занятті студент отримує відповідний бал (від 1 до 3).

 

ЗАНЯТТЯ 1

ТЕМА: Анатомія і медицина. Кафедра анатомії ІФДМУ, її до­сягнення. Екскурсія по кафедрі. Анатомічна термінологія. Осі та площини людського тіла. Будова хреб­­ця.

Актуальність теми: Знання основ анатомічних знань, поняття про осі і площини має велике значення для лікарів – стоматологів для подальшого вивчення різних розділів антомії. Вивчення анатомічної будови хребців створює базу для встановлення особливостей будови хребців різних відділів, вад їх розвитку.

Навчальна мета.

1. ЗНАТИ:

а) основи знань про анатомію людини як фундаментальну науку в медицині;

б) методику вивчення предмету анатомії людини;

в) загальні відомості з історії анатомії;

г) історію кафедри анатомії людини ІФДМУ;

д) правила внутрішнього розпорядку на кафедрі, її приміщень;

е) наукові проблеми і основні наукові напрямки кафедри анатомії людини ІФДМУ;

є) основні анатомічні терміни;

ж) основні осі і площини людського тіла;

з) загальну будову хребця;

к) точки скостеніння хребця.

 

2. ВМІТИ:

а) орієнтуватися в осях і площинах людського тіла;

б) зробити аналіз різних рухів довкола вертикальної, сагітальної і фронтальної осей;

в) намалювати пункти скостеніння хребця та аномалії скостеніння;

г) на препаратах і муляжах показати основні складові частини хребця.

Завдання для самостійної позааудиторної роботи

Немає

 

Контрольні питання:

1. Предмет анатомії людини, походження терміну.

2. Основні розділи і підрозділи анатомії.

3. Методологічні основи анатомії.

4. Рівні структурно-системної організації живого.

5. Основні методи дослідження в анатомії.

6. Етапи розвитку анатомічної науки.

7. Історія розвитку, наукові проблеми та наукові напрямки кафедри анатомії людини ІФДМУ.

8. Назвати основні анатомічні терміни.

9. Перерахувати осі та площини людського тіла.

10.Які рухи можливі довкола вертикальної, сагітальної і фронтальної осей?

11.Класифікація хребців, справжні і несправжні хребці..

12.Загальна будова хребця.

13. Шляхи та етапи розвитку хребців, точки скостеніння, терміни їх закладки та злиття.

 

Обсяг самостійної роботи на занятті

Студенти самостійно визначають основні рухи людини в різних площинах навколо різних осей. Працюють з препаратами хребців і рентгенограмами хребта. Самостійно досліджують будову хребта в цілому, вигинів хребта, основних частин хребця. Викладач розказує і консультує студентів по темі заняття, показує незрозумілі деталі будови. В кінці заняття викладач шляхом тестування кінцевого рівня знань та вмінь оцінює роботу кожного студента в академічному журналі.

 

Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи