Поняття про мононуклеарну фагоцитарну систему (МФС).

МФС вміщує в собі:

• остеобласти;

• моноцити;

• макрофаги сполучної тканини;

• макрофаги печінки і селезінки;

• макрофаги ЧКМ;

• макрофаги легенів;

• мікрогліоцити;

Характерними ознаками клітин цієї системи є:

1) здатність до фагоцитозу;

2) наявність рецепторів до антитіл і комплементу;

3) спільне походження і морфологія.

 

ЛІМФОЦИТИ

На відміну від інших лейкоцитів лімфоцити живуть не декілька днів, а десятки років, а деякі і протягом всього життя людини.

 

Рисунок 17

 

 

Роль лімфоцитів в організмі полягає в такому:

1 Вони є центральною ланкою імунної системи, а саме: відповідають за формування специфічного імунітету.

2 Виконують роль "цензури" в організмі: забезпечують захист від усього чужорідного, забезпечують генетичну сталість внутрішнього середовища.

3 Здійснюють реакцію відторгнення трансплантата.

4 Знешкоджують власні мутовані клітини.

 

Існують 3 популяції лімфоцитів:

1 Тимусзалежні - Т-лімфоцити (40-70%);

2 Бурсазалежні - В-лімфоцити (20-30%);

3 Нульові - О-лімфоцити (10-20%).

Лімфоцити утворюються в ЧКМ, диференціювання проходять у первинних лімфатичних органах: Т-лімфоцити - у тимусі, В-лімфоцити - у кістковому мозку. Потім лімфоцити виходять у кров і розселяються у вторинних лімфатичних органах: лімфатичних вузлах, селезінці, лімфатичній тканині ШКТ; дихальних шляхів, де відбувається проліферація лімфоцитів у відповідь на надходження в організм чужорідного антигену.

 

Основною функцією Т-лімфоцитів є клітинні імунні реакції. Розрізняють декілька форм Т-лімфоцитів:

1 Т-кілери (вбивці). Ці лімфоцити знешкоджують клітини, які несуть антиген. Один кілер може вбити одну чужорідну клітину. Т-кілери здатні руйнувати пухлинні клітини, клітини чужорідних трансплантатів, клітини-мутанти. Вони здатні утворювати медіатори імунітету - лімфокіни.

2 Т-хелпери (помічники). Ці клітини розпізнають антиген, взаємодіють з В-лімфоцитами і сприяють їх перетворенню на плазматичні клітини. Хелпери продукують інтерлейкін-2, який сприяє диференціюванню додаткових Т-клітин, а також фактор росту В-клітин, який сприяє диференціюванню В-лімфоцитів у плазматичні клітини.

3 Т-супресори (блокатори). Ці клітини пригнічують надлишкову активність Т- і В-лімфоцитів, утворення антитіл, чим запобігають надлишковій імунній відповіді. Т-супресори забезпечують формування імунологічної толерантності (ареактивності до власних антигенів і до тих, з якими вже був контакт).

4 Т-ампліфайєри (посилювачі). Ці клітини активують Т-кілерів. Регулюють співвідношення між кілерами і супресорами.

5 Т-пам'яті. Ці клітини циркулюють у крові роки, і при повторному контакті вони розпізнають антиген і забезпечують вторинну імунну відповідь, яка є швидшою і інтенсивнішою.

 

Основною функцією В-лімфоцитів є здійснення гуморальної імунної відповіді шляхом синтезу антитіл. Після контакту з антигеном В-лімфоцити певного клону мігрують у вторинні лімфатичні органи, там розмножуються і трансформуються в плазматичні клітини, які здатні продукувати імуноглобуліни 5 класів: IgM, IgG, IgE, IgA, IgD.

Розрізнюють декілька форм В-лімфоцитів.

1 В₁- лімфоцити - є попередниками антитілоутворюючих клітин.

2 В₂- лімфоцити. Це В-супресори. Пригнічують розвиток і перетворення Т- і В-лімфоцитів на ефекторні клітини.

3 В₃- лімфоцити. Це В-кілери, які мають цитотоксичну активність.

О-лімфоцити не проходять диференціювання і за необхідності здатні трансформуватися як в Т-, так і В-лімфоцити. До О-лімфоцитів відносять також К-клітини (клітини-кілери) і природні клітини кілери (ПКК), вони відповідають за неспецифічну резистентність і особливо ефективно діють на пухлинні клітини.

 

 

Регуляція утворення і діяльності лейкоцитів

Регуляція утворення лейкоцитів здійснюється за допомогою лейкопоетинів та інгібіторів лейкопоезу. Стимулятори лейкопоезу - лейкопоетини. Джерелом лейкопоетинів є, головним чином, активовані макрофаги. До лейкопоетинів відносять інтерлейкін-1, фактор некрозу пухлин, колонієстимулювальний фактор. Найбільш вивченим сьогодні є колонієстимулювальний фактор, який стимулює утворення гранулоцитів у ЧКМ. Інтерлейкін-1 посилює перехід резервних лейкоцитів із ЧКМ у кров.

Інгібіторами лейкопоезу є високомолекулярний інгібітор сироватки крові - ліпопротеїн, лактоферин, кейлони.

Міграція лейкоцитів у тканинах регулюється місцевими факторами-хемотаксинами. Взаємодія між лейкоцитами регулюється цитокінами.

Розрізняють 2 види цитокінів:

1 Лімфокіни. Утворюються в лімфоцитах. Це цитотоксини, хемотаксини, мітогени.

2 Монокіни. Утворюються в моноцитах, макрофагах. Це інтерлейкін-1, фактор некроза пухлин, колонієстиму-лювальний фактор.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Нормальна фізіологія / За ред. В.І.Філімонова. – К.: Здоров’я, 1994. – С. 258-267.

2. Физиология человека / Под ред. Г.И. Косицкого. – М.: Медицина, 1984. - С. 232 – 237.

3. Физиология человека: В 3 томах./ Пер. с англ.; Под ред.

Р. Шмидта и Г. Тевса. – М.: Мир, 1996. – Т.2. - С. 426 – 449

4. Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ.. – Львів: Бак, 2002.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1 Структура захисної системи організму.

2 Розподіл лейкоцитів в організмі.

3 Функціональні властивості лейкоцитів.

4 Поняття про лейкопенію і лейкоцитоз. Види лейкоцитозу.

5 Лейкоцитарна формула. Поняття про зсув лейкоцитарної формули вправо і вліво. Поняття про перехрест лейкоцитарної формули.

6 Основні функції окремих форм лейкоцитів.

7 Механізм фагоцитозу.

8 Поняття про мононуклеарну фагоцитарну систему.

9 Регуляція утворення і діяльності лейкоцитів.

 

ЗАДАЧІ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Задача 1 Оцініть такий аналіз крові людини:

Лейкоцити- 7·10⁹/л, лейкоцитарна формула: еозинофіли – 17%, нейтрофіли паличкоядерні – 4 %, сегментоядерні – 53%, лімфоцити– 20%, моноцити – 6%.

Задача 2 Визначте, абсолютний чи відносний лейкоцитоз спостерігається у крові, якщо відомо, що вміст лейкоцитів дорівнює 10·10⁹/л, з них сегментоядерних нейтрофілів – 60%, лімфоцитів -40%.

 

Задача 3 Дитині 1 рік. У лейкоцитарній формулі 60% лімфоцитів. Чи свідчить така кількість про наявність захворювання? Поясніть.

 

Задача 4 У спортсмена після фізичного навантаження кількість лейкоцитів зросла з 4·10⁹/л до 7·10⁹/л. Чи нормальними є такі зміни і про що вони свідчать?

 

Задача 5. Напишіть лейкоцитарну формулу хворого:

А) гострим інфекційним захворюванням;

Б) хронічним інфекційним захворюванням.

 

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1 Які клітини крові є лейкоцитами:

А моноцити;

В лімфоцити;

С тромбоцити;

D еозинофіли;

E базофіли;

F еритроцити;

G нейтрофіли?

2 Які клітини крові забезпечують специфічний (імунний) захист від

чужорідних агентів?

А моноцити;

В лімфоцити;

С тромбоцити;

D еозинофіли;

E. базофіли;

F еритроцити;

G нейтрофіли;

H правильної відповіді немає?

3 Які клітини крові є гранулоцитами:

А моноцити;

В лімфоцити;

С тромбоцити;

D еозинофіли;

E базофіли;

F еритроцити;

G нейтрофіли;

H правильної відповіді немає?

4 Які клітини крові здатні до фагоцитозу:

А моноцити;

В тромбоцити;

С В-лімфоцити;

D Т-лімфоцити;

E еритроцити;

F нейтрофіли;

G правильної відповіді немає?

5 Назвіть функції нейтрофілів:

А транспорт кисню;

В участь у припиненні кровотечі;

С забезпечення специфічного (імунного) захисту;

D фагоцитоз;

Е. синтез альбумінів плазми крові;

F правильної відповіді немає.

6 Назвіть функції Т-лімфоцитів:

А транспорт кисню;

В участь у припиненні кровотечі;

С забезпечення специфічного (імунного) захисту;

D фагоцитоз;

Е синтез альбумінів плазми крові;

F правильної відповіді немає.

7 Синтез імуноглобулінів забезпечують клітини, які відносяться до популяції:

А В-лімфоцитів;

В Т-лімфоцитів;

С 0-лімфоцитів;

D макрофагів;

Е нейтрофілів;

F еозинофілів;

G базофілів;

H правильної відповіді немає.

8 Лейкоцитарна формула – це:

А процент лейкоцитів відносно до всіх формених елементів крові;

В абсолютний вміст окремих форм лейкоцитів в одиниці об’єму крові;

С процент зрілих форм лейкоцитів відносно до їх попередників;

D процентне співвідношення між окремими формами лейкоцитів периферичної крові;

Е правильної відповіді немає.

9 До якої фракції білків плазми крові належать антитіла:

А до альбумінів;

В до альфа1-глобулінів;

С до альфа2-глобулінів;

D до бета-глобулінів;

Е до гамма-глобулінів;

F правильної відповіді немає?

10 Назвіть функції В-лімфоцитів

А транспорт кисню;

В участь у припиненні кровотечі;

С забезпечення специфічного (імунного) захисту;

D фагоцитоз;

Е синтез альбумінів плазми крові;

F правильної відповіді немає.

ТЕМА 5 ГЕМОСТАЗ

Система гемостазу - це система, яка забезпечує, з одного боку, підтримку рідкого стану крові, з іншого - припинення кровотечі при ушкодженні кровоносних судин.

 

Функції системи гемостазу

1 Забезпечення збереження рідкого стану крові.

2 Припинення кровотечі при ушкодженні судинної стінки.

Структура системи гемостазу

1 Стінка кровоносних судин.

2 Формені елементи крові.

3 Біохімічні системи плазми крові:

1) система згортання крові;

2) антикоагулянтна система;

3) система фібринолізу;

4) калікреїн-кінінова система.

Механізми гемостазу

1 Судинно-ромбоцитарний (первинний,мікроциркуляторний). Забезпечує припинення кровотечі в судинах мікроциркуляторного русла діаметром до 100 мкм. У цьому механізмі беруть участь судинна стінка і тромбоцити. Його результатом є білий тромб, який складається із тромбоцитів.

2 Коагуляційний (вторинний, макроциркуляторний). Є продовженням судинно-тромбоцитарного і розвивається на його основі. Забезпечує припинення кровотечі в судинах діаметром більше 100 мкм. Його результатом є червоний тромб, який складається із фібрину і формених елементів крові.