Сучасні уявлення про групи крові АВО



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сучасні уявлення про групи крові АВО



Група крові людини визначається антигенними властивостями еритроцитів. Антигени А і В є глікопротеїдами, які складаються на 75% з вуглеводів, на 15% - з амінокислот і на10% - з фосфоліпідів. Антигенні властивості залежать від природи кінцевого цукру у складі глікопротеїнів, тобто специфічність антигену визначається його вуглеводною частиною.

 

Рисунок 9 -Структура глікопротеїну мембран еритроцитів

 

Люди з групою О (І) мають антиген Н, специфічність якого обумовлена трьома кінцевими вуглеводними залишками (N-ацетилгалактозамін, галактоза, фукоза).

У еритроцитах ІІ групи до цих трьох залишків приєднаний четвертий - N-ацетилгалактозамін.

У еритроцитах ІІІ групи до цих трьох залишків приєднаний четвертий - галактоза.

У еритроцитах IV групи частина глікопротеїнів закінчується галактозою, частина N-ацетилгалактозаміном.

 

У геномі кровотворної клітини людини є 2 локуси - Н і АВО, які відповідають за синтез певного гена.

 

В Н-локусі формується Н-ген, який кодує фермент фукозил-

трансферазу, що переносить фукозу до

галактози, зумовлюючи утворення антигену Н.

 

В АВО локусі формується 3 гени.

· Ген-О, який кодує білок, що не має ферментативної активності.

· А-ген, який кодує фермент А, специфічну трансферазу, яка переносить N-ацетил-галактозамін до фукози, внаслідок чого на мембрані еритроцитів формується антиген А.

· В-ген, який кодує фермент В, специфічну трансферазу, що переносить галактозу до фукози, в результаті чого на еритроцитах формується антиген В.

 

Гру- па кро- ві Генотип   Фенотип
Н АВО
I НН Нh ОО --Gal+Fuc
  hh АА АО ВВ ВО АВ ОО --Gal
II HH Hh АА АО --Gal+Fuc+Nацетилгалактозамін
III HH Hh ВВ ВО --Gal+Fuc+Gal
IV HH Hh АВ --Gal+Fuc+Nацетилгалактозамін --Gal+Fuc+Gal

Визначення групи крові у системі АВО

Для визначення групи крові в будь-якій системі використовують один і той самий принцип: забезпечують умови для здійснення реакції аглютинації еритроцитів у середовищі стандартних ізогемоаглютинувальних сироваток або цоліклонів, що мають високий титр антитіл до досліджуваних антигенів еритроцитів.

Стандартна сироватка – це очищена у фабричних умовах плазма крові донорів різних груп, що не містить фібриногену та має високу концентрацію антитіл до одного або кількох антигенів однієї групи.

У системі АВО 4 групи сироваток. Сироватка І групи містить аглютиніни α і β (безкольорова); ІІ групи – аглютиніни β (блакитного кольору); ІІІ групи - аглютиніни α (рожевого кольору); IV групи - не містить аглютинінів (жовтого кольору).

Цоліклони являють собою порошок, що містить специфічні імуноглобуліни (антитіла), які діють проти групових антигенів. Ці антитіла утворюються одноклональними В–лімфоцитами у мишей при введенні в їх організм антигенів у вигляді злоякісних специфічних клітин.

У цоліклонах є антитіла тільки однієї специфічності. Це означає, що вони дають реакцію лише на один антиген, тобто не зумовлюють неспецифічної поліаглютинації еритроцитів. Ця їх властивість забезпечує перевагу перед стандартними сироватками, які важко очистити від інших антитіл і тому можливі неспецифічні реакції з антигенами досліджувваної крові.

У системі АВО 2 цоліклони : анти-А і анти-В.

Сироватки (або цоліклони) змішують на планшеті з кров'ю у співвідношенні 10:1. Спостерігають за перебігом реакції, похитуючи тарілку протягом 2,5 хвилини. Краплі сироваток, де відбулася аглютинація, стають прозорими, а еритроцити скупчуються (рис.9).

 

 

Відсутність гемолізу Наявність гемолізу

Еритроцитів у несумісній плазмі

 

Рисунок 10

За наявністю аглютинації роблять висновок про групу крові.

 

Сироватка Кров І (αβ) ІІ (β) ІІІ (α) ІV (-)  
І (0)
ІІ ( А) + +
ІІІ ( В) + +
ІV( АВ) + + +

Система резус

У 1940 році К.Ландштейнер та І.Віннер винайшли на еритроцитах макак резус - ще один антиген, який назвали резус-фактором. Пізніше з'ясувалося, що він також міститься у 85% людей, кров яких називається резус-позитивною. 15% його не мають, і їх кров називається резус-негативною.

Система резус має 6 різновидів антигенів: С, Д, Е, с, d, e. Найсильніші антигенні властивості має антиген Д, антитіла до якого утворюються найбільш активно.

У системі резус виділяють 2 групи крові:

Rh+ - кров, яка містить Д-антиген;

Rh- - кров, яка не містить Д-антигену.

Відмінність системи резус від системи АВО:

1 Аглютиніни системи АВО з'являються на перших місяцях життя і знаходяться в крові протягом усього життя. Тоді як антирезус-антитіла з'являються тільки після сенсибілізації (контакту Rh- індивіда з Rh+-антигенами). Це має місце при переливанні крові і при вагітності.

2 Rh- аглютиніни є неповними антитілами класу IgG, що мають невеликі розміри і можуть проникати через плацентарний бар'єр. Тоді як аглютиніни α і β є повними антитілами переважно класу IgM, що мають великі розміри і через плаценту не проникають.

Резус-конфлікт

Резус-конфлікт може виникати у двох випадках:

1) При переливанні крові (якщо Rh- реципієнту ввести Rh+ кров). Перше переливання крові не є небезпечним. Максимальний титр антитіл спостерігається через 2-4 місяці. За цей час перелиті еритроцити вилучаються з кровоносного русла. Але антирезус-антитіла тепер уже є в крові пацієнта. І при повторному переливанні Rh+ крові відбуваються аглютинація, гемоліз еритроцитів, що можуть призвести до гемолітичного шоку і смерті (рис.10);

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.206.122 (0.007 с.)