Основні функції окремих форм лейкоцитів



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Основні функції окремих форм лейкоцитів



БАЗОФІЛИ

Гранули цих клітин забарвлюються основними барвниками в синій колір. Гранули містять гепарин, гістамін, серотонін, пероксидазу, кислу фосфатазу, гістидиндекарбоксилазу (фермент синтезу гістаміну). Фагоцитарна активність виражена слабо.

Рисунок 13

Функції базофілів

1 Участь в алергічних реакціях. Під впливом комплексу антиген-антитіло відбувається дегрануляція базофілів з вивільненням гістаміну. У низьких концентраціях гістамін взаємодіє з Н1-рецепторами і викликає основні прояви алергічних реакцій: розширення судин, підвищення проникності судинної стінки, подразнення нервових закінчень, що спричинює свербіж, біль, підвищення утворення і вивільнення слизу у дихальних шляхах, скорочення ГМК бронхів.

У великих концентраціях гістамін взаємодіє з Н2-рецепторами і викликає згасання цих реакцій внаслідок гальмування реакції дегрануляції базофілів.

2 Беруть участь у розвитку запалення, особливо під час завершальної (регенеративної) фази: гепарин запобігає згортанню крові у вогнищі запалення, гістамін розширює капіляри, що сприяє розсмоктуванню і загоюванню.

3 Регуляція проникності судинної стінки (гістамін, серотонін її підвищують).

4 Участь у гемостазі (гепарин є антикоагулянтом, гістамін викликає спазм судин при ушкодженні).

Підвищення кількості базофілів (базофілія) трапляється рідко. Вона може супроводжувати розвиток хронічного мієлолейкозу, гемофілії, поліцитемії.

 

ЕОЗИНОФІЛИ

Гранули цих клітин забарвлюються кислими барвниками в рожевий колір. Їм властива фагоцитарна активність, але внаслідок невеликої кількості еозинофілів у крові їх роль у цьому процесі незначна. Вміст еозинофілів у крові коливається протягом 1 доби, що визначається рівнем гідрокортизону (максимальна кількість еозинофілів - вночі, мінімальна - вранці). У крові знаходяться 3-8 годин, потім мігрують в сполучну тканину, де і виконують свої функції. Мають гранули 2 типів. Гранули 1-го типу містять білок, багатий аргініном; гідролітичні ферменти; пероксидази; гістамінази; естерази. Гранули 2-го типу містять кислу фосфатазу і арилсульфатазу.

 

Рисунок 14

Функції еозинофілів

1 Беруть участь в алергічних реакціях: гістаміназа розщеплює гістамін, в результаті обмежуються прояви алергії; арилсульфатаза руйнує анафілаксин; здатні синтезувати і вивільнювати спеціальний фактор, який гальмує вивільнення гістаміну із базофілів.

2 Руйнують токсини білкового походження.

3 Беруть участь у знешкодженні токсинів паразитів (гельмінтів).

4 Беруть участь у фібринолізі (продукують плазміноген).

5 Затримують поширення запалення, зменшують прояви запалення (завдяки нейтралізації гістаміну).

Підвищення кількості еозинофілів (еозинофілія) спостерігається при алергічних реакціях, бронхіальній астмі, гельмінтозах, хронічному мієлолейкозі, деяких дитячих інфекціях (скарлатина); під час приймання деяких ліків (антибіотики, сульфаніламіди).

 

НЕЙТРОФІЛИ

Гранули цих клітин забарвлюються як кислими, так і основними барвниками у рожево-фіолетовий колір. У крові циркулює тільки 1% всіх нейтрофілів, інші знаходяться у тканинах. Мають гранули 2 типів. Первинні гранули містять гідролітичні ферменти (кисла фосфатаза, β-глюкуронідаза, кисла протеаза, арилсульфатаза), мієлопероксидазу, лізоцим.

 

 

 

Паличкоядерний нейтрофіл Сегментоядерний нейтрофіл

Рисунок 15

Вторинні гранули містять лужну фосфатазу, основні катіонні білки, фагоцитини, лактоферин, лізоцим, амінопептидазу.

Залежно від віку мають різну форму ядра. Залежно від форми ядра виділяють: юні, паличкоядерні і сегментоядерні нейтрофіли. Циркулюють у крові 4-8 годин, потім ідуть у тканини, де живуть ще 4-5 діб.

Функції нейтрофілів

1 Фагоцитоз. Нейтрофіли є важливою ланкою неспецифічного захисту організму. Вони першими потрапляють у вогнище інфекції або ушкодження. Нейтрофіли знешкоджують чужорідні агенти за рахунок власних ферментів і при цьому можуть гинути самі. Загиблі нейтрофіли складають основу гною.

Для характеристики фагоцитарної активності

нейтрофілів використовують показники:

  • Процент фагоцитувальних клітин (у нормі - 68,5-99,3%).
  • Фагоцитарний індекс (кількість частин, що поглинає 1 клітина, у нормі - 12-23);

2 Виділяють у тканини бактерицидні речовини (лізосомні катіонні білки, гістони, лактоферин).

3 Мають противірусну дію (продукують інтерферон).

4 Стимулюють регенерацію тканин після ушкодження (синтезують кислі глікозаміноглікани).

5 Беруть участь у специфічному імунітеті, впливаючи на активність Т- і В-лімфоцитів, посилюючи продукцію антитіл.

6 Виділяють судиннорозширювальні речовини.

7 Визначають статеву належність крові. В ядрах більшості нейтрофілів жінок є навколоядерні придатки (сателіти ядра). Вважають, що в них знаходиться одна з Х-хромосом. Тому їх називають статевим хроматином (тільцями Бара). Наявність або відсутність придатків дозволяє визначити у мазках вірогідну статеву належність крові.

 

Механізм фагоцитозу

Фагоцитоз- це активне поглинання клітинами твердого матеріалу.

Клітини, здатні до фагоцитозу, називають фагоцитами. Розрізняють поліморфноядерні фагоцити (нейтрофіли) і мононуклеарні фагоцити (моноцити та їх похідні).

Стадії фагоцитозу:

I Стадія зближення. Фагоцит рухається у напрямку чужорідного агента (хемотаксис).

II Стадія прилипання. Взаємодія фагоцита з об'єктом фагоцитозу. Існує два механізми:

1 Нерецепторний: електростатична і гідрофобна взаємодія (фагоцит заряджений негативно, до нього гарно прилипають позитивні частинки).

2 Рецептороопосередкований. На поверхні макрофагів є рецептори до речовин-опсонінів, які здатні взаємодіяти з бактеріями.

III Стадія поглинання. Її етапи:

- інвагінація мембрани фагоцита в місці контакту;

- утворення фагосоми, яка містить об'єкт фагоцитозу;

- утворення фаголізосоми: злиття фагосоми з лізосомами (вторинними гранулами).

IV Стадія перетравлення. Її етапи:

- знешкодження бактерій - внутрішньоклітинний цитоліз за рахунок бактерицидних систем фагоцитів (мієлопероксидазної системи, яка продукує гіпохлорид іон ClO-, вільні радикали і пероксиди О, НО., ОНо., лізоциму, лактоферину, неферментних катіонних білків, молочної кислоти);

- власне перетравлення - гідроліз компонентів вбитих бактерій за рахунок гідролітичних ферментів.

МОНОЦИТИ

Найбільші клітини крові, які не містять гранул. Секретують більше 100 біологічно активних речовин. Мають найвищу серед усіх клітин крові фагоцитарну активність. Моноцити утворюються у ЧКМ і виходять у кров неповністю дозрілими клітинами. У крові вони перебувають 2-3 доби, після чого переходять у тканини. У тканинах моноцити ростуть, в них збільшується вміст лізосом і мітохондрій. Досягнувши зрілості, моноцити перетворюються на нерухомі клітини гістіоцити (тканинні макрофаги).

 

Рисунок 16

 

Функції моноцитів

1 Беруть участь у розвитку запального процесу. Моноцити з'являються у вогнищі запалення після нейтрофілів. Вони здійснюють фагоцитоз у кислому середовищі, в якому нейтрофіли втрачають свою активність. У вогнищі запалення моноцити фагоцитують мікробів, загиблих лейкоцитів, ушкоджених клітин. Вони очищують вогнище запалення і готують його до регенерації. За цю функцію моноцити називаються "двірниками організму".

2 Участь у процесах регенерації. Моноцити вивільнюють фактори, які стимулюють ріст ендотеліальних і гладеньком'язових клітин, а також фіброгенний фактор, який посилює синтез колагену.

3 Утворення захисного обмежувального валу навколо сторонніх тіл, які не можуть бути зруйновані ферментами.

4 Участь у формуванні специфічного імунітету. Моноцити, по-перше, поглинають, перетворюють і презентують антиген імунокомпетентним клітинам (Т- і В-лімфоцитів); по-друге, беруть участь у кооперації Т- і В-лімфоцитів.

5 Протипухлинна і противірусна дія, яка пов'язана з секрецією лізоциму, інтерферонів, еластази, колагенази.

6 Участь у розвитку гарячки. Вони вивільнюють ендогенний лейкоцитарний піроген (інтерлейкін-1), який, впливаючи на центр терморегуляції, спричиняє підвищення температури тіла.

7 Беруть участь у формуванні комплементу.

8 Участь у кровотворенні. Моноцити утворюють інтерлейкіни, які впливають на утворення і дифенціацію лейкоцитів.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.237.124.210 (0.01 с.)