Зовнішньоекономічна діяльність та її структура.

Зовнішньоекономічна діяльність – діяльність, яка охоплює різні форми і рівні міжнародних економічних відносин (МЕВ).

Основними формами МЕВ є:

1. Міжнародна торгівля

2. Міжнародний рух капіталів

3. Міжнародні валютно-фінансові відносини

4. Міжнародна міграція робочої сили

5. Науково-те5хнічне співробітництво

Міжнародна торгівля являє собою обмін товарами і послугами між країнами. Найстаріша і найбільш розвинута форма МЕВ.

Активність країни в цій сфері МЕВ можна оцінити такими показниками:

1.Рівень експорту – відсоткове відношення між обсягом товарів і послуг, що експортуються і ВВП.

2.Структура експорту – питома вага окремих груп товарів в залежності від ступеня їх переробки та обробки в загальному обсязі експорту.

3.Рівень імпорту – характеризує потребу в товарах, які виробляються в недостатній кількості, невироблених в країні і виробництво яких є неефективним.

4.Структура імпорту – питома вага окремих груп товарів у загальному обсязі імпорту.

5.Співввідношення між імпортом та експортом – сальдо торговельного балансу.

Міжнародний рух капіталу здійснюється як у підприємницькій формі (прямі і портфельні інвестиції) так і в позичковій формі (кредитування).

Міжнародні розрахунки забезпечує світова валютна система.

Сучасні МЕВ мають різний рівень глибини: від одиничних економічних контрактів між країнами до їх економічної інтеграції.

Здійснення зовнішньоекономічних зв’язків між окремими країнами передбачає необхідність встановлення міжнародних режимів, які визначають норми і правила загальні для всіх суб’єктів МЕВ. У сфері міжнародної торгівлі такий режим регламентується Світовою організацією торгівлі (СОТ). У сфері міжнар. валютно-фінансових відносин вагому роль відіграє Міжнародний валютний фонд (МВФ). В основі діяльності МВФ лежить надання кредитів країнам-членам цього фонду для підтримки курсу нац. валюти, на фінансування дефіциту платіжного балансу та обслуговуванні зовнішнього боргу.

Важливу роль у міжнародних валютно-фінансових відносин відіграє також Світовий банк (СБ). Основна функція СБ – надання довгострокових позик під досить високі відсотки. До групи СБ входять його філіали: Міжнар. фін. Корпорація; Інститут економічного розвитку; Багатостороння Агенція гарантій інвестицій.

В межах Європи певну роль відіграє Європейський банк реконструкції і розвитку (Євробанк). Основні функції Євробанку – сприяння переходу до ринкової економіки через фінансування життєздатних проектів у державному та приватному секторі економіки, а також сприяння в здійсненні програм структурної перебудови та приватизації. Організаційна структура управління ЗЕД підприємства залежить від методів виходу на зовнішні ринки. У цьому зв'язку можна виділити два варіанти:

1) безпосередній вихід на зовнішній ринок через власну зовнішньоторговельну фірму або відділ зовнішньоекономічних зв'язків (у великих системах - через управління зовнішньоекономічних зв'язків);

2) вихід на зовнішній ринок за допомогою посередників.

Суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:

- фізичні особи - громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України; { Абзац другий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2157-IV (2157-15) від 04.11.2004 } - юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об'єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об'єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб'єктів господарської діяльності; - об'єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність; - структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України; { Абзац п'ятий частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2157-IV (2157-15) від 04.11.2004 } - спільні підприємства за участю суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України; - інші суб'єкти господарської діяльності, передбачені законами України. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності має забезпечувати: - захист економічних інтересів України та законних інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності; - створення рівних можливостей для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності розвивати всі види підприємницької діяльності незалежно від форм власності та всі напрями використання доходів і здійснення інвестицій; - заохочення конкуренції та ліквідацію монополізму в сфері зовнішньоекономічної діяльності. 47. Основні макроекономічні показники в системі національних рахунків.

Система національних рахунків (СНР) – це система взаємопов’язаних економічних показників, які показують загальні і найбільш важливі аспекти економічного розвитку, пов’язані з виробництвом і споживанням продуктів та послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни. Основним напрямком переходу макроекономічної статистики до прийнятих в міжнародній практиці стнандартів і правил є застосування на практиці в управлінні та вітчизняній статистиці регулярної побудови макроекономічної моделі ринкової економіки, яка застосовується більш ніж в 120 країнах світу та має назву системи національних рахунків (СНР). СНР поділяється на три класи:

- консолідовані рахунки-які характеризують основні макроекономічні пропорції: рахунок ВВП та витрати на нього, рахунок національного доходу, рахунок фінансування капітальних затрат, рахунок зовнішніх операцій;

- рахунки другого класу – рахунки для ринкових та неринкових продуктів і послуг, для галузей що виробляють товари, обслуговування одних домогосподарств іншими;

- рахунки третього класу – рахунки для не фінансових, корпоративних і напівкорпоративних підприємств, для фінансових установ, органів державного управління, приватних некомерційних організацій, домогосподарств.

Система національних рахунків передбачає обчислення багатьох макроекономічних показників.

Первинним показником є валовий випуск.

Валовий випуск (ВВ)– це сукупна ринкова вартість товарів та послуг вироблених за рік резидентами країни в базових цінах.

Основний показник валовий внутрішній продукт (ВВП).

ВВП – це сукупна ринкова вартість кінцевих товарів та послуг вироблених резидентами країни у межах її економічної території за рік.

ВВ – проміжний продукт = ВВП.

Інші показники, що обчислюються на основі ВВП:

1.Валовий національний продукт (ВНП) або валовий національний дохід (ВНД) – це сукупна ринкова вартість кінцевих товарів і послуг створених вітчизняними виробниками як в середині країни, так і за кордоном.

ВНД = ВВП + (доходи отримані громадянами даної країни за кордоном – доходи іноземців отримані на території даної країни)

ВНД = ВВП + чисті зовнішні первинні доходи (сальдо первинних доходів)

2.Валовий наявний національний дохід (ВНДн) = ВНД + трансферти отримані із-за кордону – трансферти сплачені за кордон

ВНДн = ВНД + чисті поточні зовнішні трансферти

3.Чистий внутрішній продукт (ЧВП)

ЧВП + ВВП – амортизація

4.Національний дохід (НД)

НД = ЧВП – чисті непрямі податки на бізнес (ПДВ, акциз, мито)

5.Особистий дохід (ОД)

ОД = НД – внески на сц. Страх – нерозподілений прибуток корпорацій – податки на прибуток корпорацій + трансфертні платежі

6.Особистий наявний дохід (ОДн)

ОДн – ОД – особисті податки – неподаткові платежі держави