За причиною виникнення можна виділити три основні види монополій – природна, адміністративна, економічна.

Природна монополія виникає внаслідок об'єктивних причин. Вона відбиває ситуацію, коли попит на даний товар чи послугу найкраще задовольняється однією або кількома фірмами. В її ocнові – особливості технологій виробництва й обслуговування споживачів. Тут конкуренція неможлива або небажана, бо при входжені в галузь інших фірм, витрати на виготовлені продукції зростуть. Причиною є економія від маштабу – чим більше вироблено продукції, тим менша її вартість. Прикладом можуть служити енергозабезпечення, телефонні послуги, зв'язок, трубопровідний транспорт i т. д. У цих галузях існує обмежена кількість, якщо не єдине національне підприємство, і тому, природньо, вони посідають монопольне становище на ринку. Ліквідація чи розукрупнення таких монополій економічно недоцільно. Найвища ефективність функціонування галузі забезпечується лише за умови наявності одного виробника чи дистриб'ютора (розподільника).

Адміністративна монополія виникає внаслідок дій державних oрганів. 3 одного боку, це надання окремим фірмам виключного права на виконання певного роду діяльності. 3 другого боку, це організаційні структури для державних підприємств, коли вони об'єднуються і підпорядковуються різним главкам, міністерствам, асоціаціям. Тут, як правило, групуються підприємства однієї галузі. Вони виступають на ринку як єдиний господарський суб'єкт i між ними відсутня конкуренція. Економіка колишнього Paдянського Союзу належала до найбільш монополізованих у cвіті. Домінуючою там була саме адміністративна монополія, пepeдусім монополія всесильних міністерств i відомств. Більше того, існувала абсолютна монополія держави на організацію й управління економікою, яка базувалась на пануючій державній власності на засоби виробництва.

Найпоширенішою є економічна монополія. Її поява зумовлена економічними причинами, вона виростає на базі закономірностей господарського розвитку. Йдеться про підприємців, які зуміли завоювати монопольне становище на ринку. До нього ведуть два основні шляхи. Перший полягає в ycпішному розвитку підприємства, постійному зростанні його масштабів шляхом концентрації капіталу. Другий – набагато швидший – базується на процесах централізації капіталів, тобто на добровільному об'єднанні або поглинанні переможцями банкрутів. Тим чи іншим шляхом або поєднуючи обидва, підприємство досягає таких масштабів, коли починає домінувати на ринку.

Значної шкоди розвиткові конкуренції в економіці України завдає недобросовісна конкуренція – будь-які дії у конкуренції, що суперечать правилам, торговим та іншим чесним звичаям у підприємницькій. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визнає недобросовісною конкуренцією, зокрема, такі дії:

ü неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, упаковки;

ü неправомірне використання товару іншого виробника;

ü копіювання зовнішнього вигляду виробу;

ü порівняльну рекламу;

ü дискредитацію господарюючого суб'єкта (підприємця);

ü підкуп працівника постачальника;

ü підкуп працівника покупця (замовника);

ü неправомірне збирання комерційної таємниці;

ü розголошення комерційної таємниці.

Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвиткові конкуренції, здійснюються органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю. Для забезпечення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захисту інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень утворено спеціальний державний орган – Антимонопольний комітет України.

Антимонопольний комітет України утворюється у складі Голови та десяти державних уповноважених. Державні уповноважені є незалежними у здійсненні покладених на них повноважень щодо контролю за додержанням антимонопольного законодавства та під час розгляду справ про його порушення. Для виконання покладених на них функцій державні уповноважені наділені широкими правами, серед яких, наприклад, право безперешкодно входити на підприємства та в організації, мати доступ до документів та інших матеріалів, необхідних для проведення перевірки; право вимагати усні або письмові пояснення посадових осіб та громадян; право розглядати справи про порушення антимонопольного законодавства та ін. Вимоги державних уповноважених та голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України в межах їхніх повноважень є обов'язковими для виконання у визначені ними строки.

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

1. Господарське право – це________________________________________.

2. Перелічіть складові народногосподарського комплексу України.

3. Перелічіть основні ознаки господарської діяльності.

4. Використовуючи ГК перелічіть загальні принципи господарювання в Україні.

5. Які засоби регулюючого впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання Ви знаєте?

6. У яких випадках особи не мають права займатись підприємницькою діяльністю?

7. Назвіть головну умову здійснення підприємницької діяльності.

8. Яких Ви знаєте суб’єктів господарської діяльності.

9. Поясніть, як Ви розумієте поняття «господарська правосуб’єктність».

10. Розташуйте за ступенем пріоритетності в господарському праві суб’єктів господарської діяльності: фізична особа – СПД, об’єднання підприємств, органи влади, підприємство, фінансові і посередницькі інститути.

11. Чи реєструються підрозділи підприємств як юридичні особи?

12. Назвіть відомі Вам види підприємств?

13. Скільки відсотків мають становити іноземні інвестиції в статутному фонді спільного підприємства з іноземними інвестиціями: а) 20%; б) 10%; в) 25%; г) 50%.

14. Опишіть особливості діяльності іноземних підприємств в Україні.

15. Господарські правопорушення – це______________________________.

16. До договірних правопорушень не відноситься:

а) зловживання монопольним становищем;

б) порушення строків укладання договорів;

в) порушення зобов’язань щодо якості поставленої продукції;

г) порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

17. Монополія – це_____________________________________________.

18. Становище суб’єкта господарювання вважається монопольним, якщо його частка на ринку товарів перевищує: а) 50%, б) 30%; в) 35%.

19. Чи бувають прецеденти, коли певна монополія на ринку товарів та послуг є найкращим становищем?

20. Чи є порушенням законодавства монопольне становище суб’єкта господарювання на ринку?

21. Прокоментуйте вислів Г. Ллойда: Монополія – це бізнес в кінці свого шляху _____________________________________________________

___________________________________________________________.

22. Визначіть чотири основні групи порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

23. Недобросовісна конкуренція – це ______________________________.

24. Який державний орган було створено для забезпечення державного контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захисту інтересів суб'єктів господарювання та споживачів?

25. Як Ви розумієте слова Д. Сарноффа: «Конкуренція забезпечує найкращі якості продуктів і розвиває найгірші якості людей»____________

____________________________________________________________.

 

Практична робота №5

ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО ТА БАНКІВСЬКОГО ПРАВА УКРАЇНИ

Мета роботи – ознайомитись з основами фінансового права, видами господарської відповідальності та правовими засадами захисту економічної конкуренції в Україні.

План заняття:

1. Ознайомитися із теоретичною частиною.

2. Виконати практичну частину.

ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1. Фінансове право України: поняття і предмет правового регулювання.

2. Система й джерела фінансового права.

3. Бюджет та бюджетна система.

4. Система оподаткування та її значення.

5. Поняття, функції та види податків.

6. Платники податків і об’єкти оподаткування.

7. Відповідальність за порушення законодавства про податки.

8. Поняття, функції і структура банківської системи України.