Тема 4. Правове положення Національного банку України

Діюча в країні банківська система виникла на основі прийнятого Верховною Радою України Закону України „Про банки і банківську діяльність”. Відповідно до цього Закону сучасна банківська система України представлена двома рівнями банків. На першому рівні виступає Національний банк Украйни (НБУ) з відповідною мережею своїх установ (із своїми філіями); на другому – комерційні банки різних видів і форм власності, спеціалізації та сфер діяльності.

НБУ, будучи головним банком держави, виступає координатором діяльності кредитних інститутів і виконує функції управління грошово-кредитними і фінансовими процесами в економіці країни. НБУ – центральний банк держави, її емісійний центр – є власністю держави і підзвітний Верховній Раді України. НБУ проводить єдину грошово-кредитну політику, регулює діяльність банківської системи в цілому, організує і здійснює міжбанківські розрахунки. При введенні власної валюти несе повну відповідальність за забезпечення її стабільності, отримує монопольне право на випуск в обіг грошей, встановлює курс грошової одиниці відносно валют інших країн, організовує та забезпечує діяльність державної скарбниці України.

НБУ і його регіональні управління в рамках резервної системи виконує функції, які в основному притаманні центральним банкам більшості країн світу, здійснює емісію грошей і організовує їх обіг; організує розрахунки між іншими кредитними установами, концентрує кредитні ресурси і передає їх за плату іншим банкам, тобто є своєрідним кредитором останньої інстанції для комерційних банків, здійснює управління і планує напрями і масштаби використання кредитних ресурсів і грошового обігу; організовує касове виконання державного бюджету та обслуговування державного боргу країни, організує інкасацію та перевезення грошових знаків і цінностей; здійснює ліцензування банківської діяльності. Національний банк представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, у міжнародних банках та інших фінансово-кредитних організаціях, де міждержавне співробітництво передбачено на рівні центральних банків.

Національний банк України нагромаджує золотовалютні резерви, які зараховуються на баланс Національного банку, здійснює операції щодо їх розміщення, в тому числі в іноземних банках, самостійно або через банки, уповноважені ним на виконання зовнішньоекономічних операцій.

НБУ є юридичною особою, має свій статут і печатку із зображенням Державного герба України, здійснює господарську діяльність.

Таким чином, діяльність НБУ скерована на забезпечення єдиної державної політики в галузі грошового обігу, кредитування, фінансування і розрахунків у народному господарстві.

Правова природа Національного банку України має свої особливості. З одного боку, Національний банк є юридичною особою і може укладати цивільно-правові угоди з комерційними банками і державою. А з іншого, – він має широкі владні повноваження щодо управління грошово-кредитною системою держави. Таким чином, Національний банк України має подвійну правову природу. Звертаємо увагу на те, що Національний банк України є органом зі спеціальним статусом. Це означає, що він не відноситься до жодної гілок влади.

Структура Національного банку будується за принци­пом централізації з вертикальним підпорядкуванням.

До системи Національного банку входять центральний апарат, і (територіальні управління), розрахункові палати, Банкнотно-Монетний двір, фабрика банкнотного паперу, Державна скарбниця країни, Центральне сховище, спеціалізовані підприємства, банків­ські навчальні заклади й інші структурні одиниці і підрозділи, необ­хідні для забезпечення діяльності Національного банку. Національний банк в межах, визначених законодавством, са­мостійно вирішує питання організації, створення, ліквідації та реорганізації структурних підрозділів та установ Національного у, його підприємств, затверджує їх статути та положення. Дня інкасації та охорони цінностей і об'єктів Національний банк мас відомчу охорону.

Важливими структурними елементами структури Національ ­ ного банку України є його філії. Філії (територіальні управління) Національного банку не мають статусу юридичної особи і не можуть видавати нормативні акти, діють від імені Національного банку в межах отриманих від нього повноважень. Згідно з Положенням до філій НБУ належать такі територіальні управління:

• Головне територіальне управління Національного банку України в Автономній Республіці Крим;

• Головне управління Національного банку України по м. Києву і Київській області;

• територіальні управління Національного банку України в областях.

Таким чином, в основі створення філій НБУ лежить принцип адміністративно-територіального поділу. Створення, реорганізація та ліквідація територіальних управ­лінь здійснюються за рішенням Правління Національного банку. Баланс територіальних управлінь є складовою консолідованого балансу Національного банку.

Керівними органами НБУ є Рада Національного банку України та Правління Національного банку України. Президент України та Верховна Рада України призначають по сім членів Ради Національного банку. Голова Національного банку призначається на посаду Верховною Радою України за поданням Президента України більшістю від консти­туційного складу терміном на п'ять років. Правління Національного банку очолює Голова Національного банку. Кількісний та персональний склад Правління Національного ба­нку затверджується Радою Національного банку. Рада Національного банку дає оцінку діяльності Правління Національного банку щодо виконання Основних засад грошово-кредитної політики та з інших питань, рішення з яких є обов'язковими для Правління Національного банку. Таким чином, Правління, на відміну від Ради Національного банку, яка визначає основні засади грошово-кредитної політики України, безпосередньо забезпечує реалізацію зазначеного на­прямку фінансової політики держави.

Національний банк підзвітний Президенту України та Верховній Раді України в межах їх конституційних повноважень.

Підзвітність означає:

· призначення на посаду та звільнення з посади Голови Національного банку Верховною Радою України за поданням Президента України;

· призначення та звільнення Президентом України половини складу Ради Національного банку;

· призначення та звільнення Верховною Радою України половини складу Ради Національного банку;

· доповідь Голови Національного банку Верховній Раді України про діяльність Національного банку;

· надання Президенту України та Верховній Раді України двічі на рік інформації про стан грошово-кредитного ринку в державі.

Вихо­дячи із норм зазначених у законодавчих актах, функції Національного банку можна поділити на такі дві групи: основна функція НБУ; інші (допоміжні) функції НБУ.

.... Основною функцією Національного банку України є забезпечення стабільності національної грошової одиниці України гривні. Для здійснення основної функції Нацбанк здійснює, зокрема, такі функції:

• відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та Проводить грошово-кредитну політику;

• монопольно здійснює емісію національної валюти України їм організує її обіг;

• виступає кредитором останньої інстанції для банків;

• встановлює для банків правила проведення банківських операцій бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

• організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та ста­тистики платіжного балансу;

• визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

• визначає напрями розвитку сучасних електронних банківсь­ких технологій, створює, координує та контролює створення еле­ктронних платіжних засобів, платіжних систем, автоматизації ба­нківської діяльності та засобів захисту банківської інформації;

• здійснює банківське регулювання та нагляд;

• веде Державний реєстр банків, здійснює ліцензування банків­ської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;

• складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогно­зування;

• здійснює відповідно до визначених спеціальним законом пов­новажень валютне регулювання, визначає йог їдок здійснення опе­рацій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за банками та іншими фінансовими установами, які отримали ліцен­зію Національного банку України на здійснення валютних операцій;

• забезпечує накопичення та зберігання золотовалютних резе­рвів і здійснення операцій з ними та банківськими металами;

• представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні центральних банків.

Грошово-кредитна політика –це визначена сукупність заходів у сфері грошового обігу та кредиту. Що спрямовані на забезпечення стабільності національної валюти, стримування інфляційних процесів в економіці країни, регулювання економічного росту, забезпечення зайнятості населення та вирівнюванні платіжного балансу країни.

Існують три основні засоби кредитно-грошового контролю: операції на відкритому ринку;

зміна резервної норми; зміна облікової ставки. Слід зазначити, що грошово-кредитна політика може проводитися за допомогою адміністративних, ринкових та змішаних методів регулювання.

Основні засади грошово-кредитної політики ґрунтуються на основних критеріях та макроекономічних показниках загальнодержавної програми економічного розвитку та Основних параметрах економічного та соціального розвитку України на відповідний період, що включають прогнозні показники обсягу валового внутрішнього продукту, рівня інфляції, розміру дефіциту державного бюджету та джерел його покриття, платіжного та торгового балансів, затверджених Кабінетом Міністрів України.

 

Самостійна робота

1. Організаційна структура Національного банку України.

2. Органи управління та організація роботи НБУ.

3. Основні завдання і функції Національного банку України.

4. Суть грошово-кредитної політики, яку здійснює НБУ.

5. Застосування заходів впливу Національним банком України до банків за порушення ними банківського законодавства.

6. Незалежність центрального банку держави як умова стабільності національної грошової одиниці.

7. Принципи організації діяльності НБУ.

Рекомендована література:

1. Основна: 1,3,4,6,7,8,10

2. Додаткова: 1,6,8,11,13

Закони України: 1,2,3,5,6,12,13,16,17