Тема 2: Норми банківського права та банківські правовідносини

 

Банківське право ґрунтується на принципах, які притаманні всьому національному праву, але має свої специфічні принципи:

· принцип свободи економічної діяльності.

· принцип неухильного виконання економічних нормативів, встановлених НБУ, норм чинного законодавства.

· принцип задоволення потреб клієнтів та максималізації отримання прибутку байками;

· принцип добровільності взаємовідносин і взаємної заінтересованості банківських установ та їх клієнтів.

· принцип підтримки конкуренції та заборони економічної діяльності, що спрямована на монополізацію й недобросовісну конкуренцію.

· принцип контролю і нагляду за діяльністю банків та інших кредитно-фінансових установ.

Норми банківського права, що містяться у нор­ма­тивних актах, мають специфічні особливості. Такою особ­ливістю є імперативність або, інакше, владність правових при­писів, що містяться у цих нормах, а це означає, що їх вимоги, виражені у категоричній формі, точно визначають права й обов’язки учасників банківських правовідносин і самостійно не можуть бути змінені цими учасниками. Суб’єкти банківських право­відно­син повинні діяти згідно з приписами цих норм.

Види норм:

- уповноважуючи,

- зобов’язуючих,

- забороняючи.

Загальна частина включає норми, які закріплюють загальні, принципові положення банківського права і його статутні інститути (поняття, принципи й джерела банківського права, правове становище Національного банку України та комерційних банків, сутність і функції банківської системи України).

До особливої частини відносяться норми, що регулюють основні функціональні інститути банківського права, за допомогою яких безпосередньо здійснюється банківська діяльність. Особлива частина банківського права об'єднує такі інститути: договір банківського рахунку, банківське кредитування, охорона банківської таємниці, валютні операції банків, правове регулювання ринку цінних паперів та ін.

У систему банківського права включаються не тільки норми, які закріплюють загальні положення банківського права, поняття й структуру банківської системи, правовий статус органів, що займаються банківською діяльністю, а й норми, що регулюють відносини, пов'язані з організацією розрахунків, операціями з цінними паперами, регулюванням кредитування та правил валютних операцій.

Банківське право регулює правові основи розрахунків, виходячи з принципу, що всі підприємства, установи й організації різних форм власності зобов'язані зберігати кошти на рахунках у банках і дотримуватися встановленого порядку проведення безготівкових розрахунків. У законодавстві чітко визначений порядок відкриття рахунків у кредитних установах, встановлені правові форми розрахунків та порядок здійснення розрахунків по цих формах.

Норми банківського права закріплюють правові основи банківського кредитування, визначають правове положення кредитних установ і принципи їх відносин з одержувачами кредитів за умов повернення, строковості та платності, а також основи валютних відносин України з іноземними державами та правила валютних операцій на території України.

Отже, всі правові норми, що регулюють організацію банківської системи і проведення банківських операцій, у своїй сукупності формують визначений комплекс норм і мають предметну єдність. Крім того, норми банківського права включають норми інших галузей національного права (наприклад, норми цивільного права регулюють товарно-грошові відносини, що складаються при здійсненні банками та іншими фінансовими інститутами банківських операцій, або застосування застави у кредитних правовідносинах). Норми адміністративного права регулюють управління кредитною системою і визначають основи побудови банківської системи в країні. Отже, можна зробити висновок, що банківське законодавство слід розглядати як комплексну галузь.

Банківські правовідносини — це врегульовані нормами права відносини, які виникають у сфері банківської діяльності, а саме у процесі управління банківською системою, здійснення та­ких операцій, як приймання вкладів (депозитів) від юридичних та фізичних осіб, відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зараху­вання коштів на них, розміщення залучених коштів від свого іме­ні, на власних умовах та на власний ризик, а також здійснення інших операцій на підставі виданої Національним банком Украї­ни ліцензії або окремого дозволу. Як і будь-які правовідносини, банківські правовідносини складаються з таких основних елементів, як суб'єкти, об'єкт та зміст банківських правовідносин.

Суб 'єктом банківських правовідносин буде ви­ступати фінансова установа, яка на професійній, регулярній ос­нові здійснює операції. В якості прикладу таких суб'єктів банківських правовідносин можна на­вести кредитні спілки та ломбарди.

Об'єктом будь-яких правовідносин є те, з приводу чого здійснюють свою діяльність суб’єкти об’єктом банківських правовідносин є кошти, цінні папери, май­но, дії громадян та юридичних осіб (здійснення платежів, опера­цій з іноземною валютою, купівля-продаж цінних паперів). Навіть правовідносини, які виникають між Національним банком України та іншими банка­ми щодо створення та ліцензування банків, також виникають з приводу здійснення відповідних банківських операцій.

Змістом банківських правовідносин є права та обов'язки суб'єктів банківських правовідносин у процесі організації та діяльності банків і небанківських фінансових установ щодо здійснення конкретних банківських операцій.

На підставі різних критеріїв можна виділити такі види банківських правовідносин:

За правовою природою:

· фінансово-правові;

· цивільно-правові;

· адміністративно-правові;

· господарсько-правові.

За методом правового регулювання:

· відносини, засновані на рівності сторін;

· владно-майнові відносини.

За суб'єктним складом:

· за участю Національного банку України:

· правовідносини між Національним банком України та іншими банками;

· правовідносини між Національним банком та небанківськими-фінансовими установами;

· правовідносини між Національним банком та іншими юри­дичними та фізичними особами;

За участю інших банків:

· правовідносини інших банків між собою;

· правовідносини між іншими банками та юридичними і фізи­чними особами — їх клієнтами.

За видом банківських операцій:

· кредитні; депозитні; розрахункові; факторингові; лізингові.

Самостійна робота

1. Характеристика загальних принципів банківського права.

2. Спеціальні принципи банківського права.

3. Норми банківського права, їх характеристика.

4. Класифікація норм банківського права.

5. Зміст банківських правовідносин.

Рекомендована література:

1. Основна: 1,2,3,4,6,10

2. Додаткова: 1,8,10,20

Закони України: 1,3,5,6

 

 

Тема 3. Банківська система України, її структура та завдання

В умовах ринкової економіки банківське право відіграватиме дедалі більш значну й активну роль у державі. Як інструмент вивчення фінансово-кредитного механізму воно спрямоване на забезпечення раціонального й ефективного функціонування банківської системи в державі, сприятиме розвитку кредитної системи, встановленню правових основ розрахунків та валютних відносин на території України.

В основі вивчення дисципліни „Банківське право” лежить банківська система України. Ця система є внутрішньо організована, взаємопов'язана, має загальну мету та завдання різних видів банків та банківських інститутів.

Банківська система будь-якої держави — це сукупність банківських установ, які створені та діють на території відповідної держави згідно з її законодавством у сфері залучення грошових коштів населення та юридичних осіб, надання кредитів та ведення рахунків клієнтів. Розрізняють однорівневу та дворівневу банківські системи.

Однорівнева банківська система передбачає переважно горизон­тальні зв'язки між банками, універсалізацію їх операцій і функцій. У межах такої системи всі кредитні установи, в тому числі центральний банк, знаходяться на одному ієрархічному рівні, виконуючи аналогічні функції у кредитно-розрахунковому обслуговувані клієнтів. Така сис­тема притаманна країнам з адміністративно-командною економікою.

Дворівнева банківська система будується на взаємовідношеннях між банками у двох площинах — по вертикалі та по горизонталі. По ве­ртикалі — відносини підлеглості між центральним банком як керівним, керуючим та низовими ланками — комерційними банками; по горизон­талі — відносини рівного партнерства між будь-якими низовими ланками. Фінансово-кредитна система та банківська система співвідно­сяться як загальне та часткове, тобто остання с частиною першої.

В Україні банківська діяльність розпочалася в середині XVIII ст., її розвиток відбувався водночас із становленням банківської системи Росії. Банківська система України у період існування Радянського Сою­зу була однорівневою.

Тепер банківська система України складається з двох рівнів: На­ціонального банку України та комерційних банків.

Специфіка банківської системи проявляється в її функціях, а саме:

а) створення грошей і регулювання грошової маси;

б) трансформаційна функція;

в) стабілізаційна функція.

Функція створення грошей і регулювання грошової маси полягає в тому, що банківська система оперативно змінює масу грошей в обігу, збільшуючи або зменшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші. У виконанні цієї функції беруть участь усі ланки банківської системи (НБУ і комерційні банки), вона стосується всіх напрямів банківської діяльності.

Трансформаційна функція полягає в тому що банки, мобілізуючи вільні кошти одних суб'єктів господарювання і передаючи їх іншим суб'єктам, мають можливість змінювати (трансформувати) величину й терміни грошових капіталів та фінансові ризики.

Стабілізаційна функція забезпечує сталість банківської діяльності та грошового ринку. Враховуючи, що для банківської діяльності характерні високі ризики, що банки працюють в умовах постійної і підвищеної загрози втрати грошей та банкрутства, боротьба з ризиками є важливим завданням не лише окремих банків, а й усієї банківської системи. Банки, виступаючи посередниками грошового ринку, беруть на себе відповідальність перед інвесторами за банківський ризик своїх позичальників. Стабілізаційна функція банківської системи забезпечується шляхом прийняття законів та інших нормативних актів, що регламентують діяльність усіх її ланок, та створення належного механізму контролю й нагляду за дотриманням як чинного законодавства, так і діяльності банків.

На сьогодні розвиток банківської системи країни пов'язаний із серйозними труднощами, що уповільнюють її функціонування і впливають на формування повноцінних ринкових засад. На розвиток банківської системи України впливають різні фактори. По-перше, суперечливі політичні, економічні й соціальні перетворення в країні, відсутність обґрунтованої та загально визначеної концепції розвитку національної банківської системи і, звичайно, відсутність досвіду побудови національної банківської системи в умовах ринкової економіки.

Крім того, серед економічних факторів, які впливають на розвиток банківської системи, можна назвати: низькі темпи приватизації; рівень інфляції, нерозвиненість ринків капіталу і нерухомості в країні, зниження обсягів виробництва, що зумовлює зменшення кількості клієнтів банків, повільний розвиток малих підприємств і важкий податковий тягар.

На процес функціонування банківської системи впливають також організаційні фактори: нечітка кредитна політика, неможливість передбачити ризик, нестача кваліфікованих банківських кадрів збільшення Національним банком статутного капіталу для комерційних банків, значні витрати (зокрема, на рекламу, інфраструктуру та ін.). Для нормальної діяльності банківської системи країни велике значення має існування належної законодавчої бази, яка б регулювала правовий статус банків і банківську діяльність у відповідних сферах.

До недоліків нормативного регулювання слід віднести нестабільність чинного банківського законодавства, відсутність регулятивних норм для багатьох видів банківських операцій, чітких бухгалтерських стандартів тощо.

 

Самостійна робота

1. Роль банківської системи у функціонуванні держави.

2. Структура банківської системи України, її характеристика.

3. Характеристика функцій банківської системи

4. Проблеми, які існують в сучасній банківській системі.

5. Фактори, що впливають на функціонування банківської системи.

6. Основні напрямки функціонування банківської системи України.

Рекомендована література:

1. Основна: 2,3,4,6,7,9

2. Додаткова: 8,12,17,22

Закони України: 1,3,5,6,16