Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові та нецінові фактори впливу на сукупний попит.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Сукупний попит. Крива сукупного попиту. Цінові та нецінові фактори впливу на сукупний попит.



Сукупний попит – це шкала, що графічно представлена у вигляді кривої, яка показує величину реального обсягу продукції – різні кількості товарів і послуг, що їх покупці бажають придбати за кожного можливого рівня цін (інші умови залишаються незмінними).

існують чотири основні складові сукупного попиту.
1. Споживання – сума видатків домогосподарств на різні товари і послуги (С).
2. Інвестиції – видатки фірми на купівлю устаткування, виробничих будівель та видатки домогосподарств на купівлю житла (І).
3. Державні видатки – уряд на різних його рівнях купує певні товари і послуги – танки й автомобілі, оплачує працю суддів, викладачів державних закладів освіти тощо (G).
4. Чистий експорт дорівнює різними між вартістю експорту та імпорту товарів і послуг (К –М). Інакше кажучи, чистий експорт – це різниця між видатками іноземців на вітчизняні товари і послуги (експорт) і видатками резидентів на іноземні товари і послуги (імпорт).
Сукупний попит (СПо) — це реальний обсяг національного продукту, який економіка має намір закупити з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. У грошовій (номінальній) формі сукупний попит визначається сукупними витратами економіки на закупівлю і товарів та послуг, які складаються із споживчих витрат, валових інвестицій, державних закупок і чистого експорту. Співвідношення між сукупним попитом і сукупними витратами можна виразити формулою:

де Ц —середня ціна на товари та послуги.

Модель економічного кругообігу показує, що як продавець сукупна економіка отримує доходи від продажу ресурсів та продуктів, а як покупець — вона несе витрати на їх закупівлю. Тому при зростанні цін в економіці втрати на реальних витратах (купівельної спроможності) повертаються збільшенням номінальних доходів (купівельної спроможності). Внаслідок цього купівельна спроможність сукупної економіки, а значить і сукупний попит залишаються незмінними.

Між сукупним попитом і ціною національного продукту існує опосередкована залежність, яка проявляється через три фактори: ефект відсоткової ставки, ефект багатства, ефект чистого експорту.

Ефект відсоткової ставки полягає в тому, що при зростанні цін покупцям товарів та послуг потрібно більше грошей для оплати угод. Отже, зростає попит на гроші, що при незмінній грошовій масі викликає підвищення їх ціни, тобто відсоткової ставки. Внаслідок цього сукупний попит зменшується за рахунок попиту на ті товари, для купівлі яких потрібно брати гроші в кредит.

Ефект багатства виражається в тому, що при зростанні економіки реальна вартість, тобто купівельна спроможність накопичених фінансових активів із фіксованим доходом, облігаціями, строковими депозитами тощо, постійно зменшуються. В такому випадку власники фінансових активів стають реально біднішими, що скорочує їх попит.

Ефект чистого експорту відбиває вплив зовнішнього сектора економіки на сукупний попит і ВВП. Він проявляєтьєя тоді, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари.

Сукупний попит (AD, Aggregate demand) - це загальний обсяг то­варів і послуг, що їх готові купити домогосподарства, фірми, уряд країни і економічні суб’єкти інших країн за різного рівня цін у країні.

Основні компоненти сукупного попиту, або сукупних витрат, у відкритій економіці

AD = C + I + G + NX,

де С - споживчі витрати; I - інвестиційні витрати; G - державні витрати; NX - чистий експорт країни.

Крива AD (рис. 1) зображує зміну сукупного рівня усіх витрат домогосподарств, фірм, держави та закордону залежно від зміни рівня цін. Негативний нахил кривої AD свідчить про те, що за умови підвищення рівня цін обсяг реального ВВП, на який пред’явлено по­пит, буде меншим, а при зниженні рівня цін обсяг реального ВВП збільшиться.

На сукупний попит впливають цінові та нецінові чинники. Вплив їх може пояснити рівняння кількісної теорії грошей:

MV = PY,

де М- кількість грошей в обігу, або номінальні грошові залишки;

V- швидкість обігу грошей;

P – рівень цін;

Y- номінальний обсяг доходу.

Звідси

Y = (MV) / P,

де P - рівень цін в економіці; Y— реальний обсяг доходу; M— кіль­кість грошей в економіці; V— швидкість обігу грошей.

Рис. 1. Крива сукупного попиту

Від’ємний нахил кривої сукупного попиту визначається такими чинниками:

1) ефектом багатства;

2) ефектом відсоткової ставки;

3) ефектом обмінного курсу.

1. Ефект багатства, або реальних касових залишків (ефект Пігу), означає зменшення багатства (доходу). За зростання рівня цін (P) скорочуються реальні запаси грошових коштів (M/P). Отже, знижується попит на товари і послуги (AD) та зменшується дохід (Y). Цим пояснюється обернена залежність між величиною AD та рівнем цін (за умови, що пропозиція грошей і швидкість їх обертання є фіксованими).

2. Ефект відсоткової ставки (ефект Кейнса) полягає у тому, що із зростанням рівня цін скорочуються реальні запаси грошових коштів. За незмінної пропозиції грошей зростає відсоткова ставка. Як наслідок, скорочується обсяг інвестицій в економіку і далі знижується обсяг сукупного попиту.

3. Ефект обмінного курсу виявляється у тому, що зростання цін у країні за стабільних цін на імпорт призводить до скорочення експорту. Отже, знижується сукупний попит у національній економіці.

 

2 4.2

Рис. 2. Цінові чинники сукупного попиту Рисунок 4.2. – Нецінові фактори сукупного попиту

Нецінові фактори збільшують або зменшують обсяги сукупного попиту для всіх можливих рівнів цін і, відповідно, пересувають криву АD праворуч або ліворуч (рис. 4.2).

До числа основних нецінових факторів сукупного попиту можна віднести очікування, зміни в економічній політиці держави, зміни в світовій економіці.

Очікування. Цей фактор породжується звичайною психологією в поведінці економічних суб'єктів, згідно з якою їхні поточні рішення обов'язково мають враховувати ті зміни в економічній кон'юнктурі, які очікуються у майбутньому. Очікування може впливати на поточну поведінку як домогосподарств, так і підприємств.

Зміни в економічній політиці держави. Підвищуючи прибутковий податок з громадян, уряд зменшує безподатковий доход домогосподарств, викликає зменшення споживчих витрат і сукупного попиту, що зміщує його криву вліво. Піднімаючи податки на прибуток підприємств, уряд викличе зниження так званої норми чистого прибутку від інвестицій. Це зменшить інвестиційний компонент сукупного попиту, змістить його криву вліво.

Важливим елементом економічної політики держави є монетарна політика Нацбанку, зміни в якій теж впливають на сукупний попит.

Зміни в світовій економіці. Оскільки на сукупний попит впливає чистий експорт, то це означає, що зміни, які відбуваються в кон'юнктурі міжнародної торгівлі, теж впливають на сукупний попит. Вказані зміни можуть підбуватися в кількох напрямках.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.92.96.236 (0.018 с.)