Сукупний попит та його структура

Національний обсяг виробництва і рівень цін визначаються взаємодією сукупного попиту (AD) та сукупної пропозиції (AS). Сукупний попит є основною специфічною формою прояву суспільних потреб в умовах функціонування товарно- грошових відносин. Сукупний попит (AD)- це величина обсягу продукції, яку готові купити за кожного рівня цін (Р) макроекономічні суб’єкти. AD- це заплановані витрати всіх макроекономічних суб’єктів. Сукупний попит можна визначити за формулою, що виведена з моделі кругообігу для відкритої економіки (розрахунок ВНП методом витрат): AD = C + I + G + NE. За даною формулою можна визначити структуру сукупного попиту. Він складається з: C - споживчий попит: платоспроможний попит домогосподарств на споживчі товари; I - інвестиційний попит: попит підприємців на засоби виробництва для: -відновлення зношеного капіталу (амортизація); -збільшення реального капіталу. G - попит держави на товари та послуги для: -виробництва спільних благ; -державних інвестицій. Xn - попит закордону. Графічно сукупний попит зображається кривою AD, яка має від’ємний нахил.

Графік. Крива сукупного попиту. Р - рівень цін Q - реальний обсяг виробництва.

Основною причиною від’ємного нахилу кривої AD є ефект пропозиції грошей: зростання ціни за сталої номінальної пропозиції грошей робить гроші "дорогими" і відповідно низькими сукупні витрати. Крива AD показує величину реальних витрат для кожного рівня цін, коли інші умови не змінюються.

Сукупна пропозиція та її структура

СПр — це реальний обсяг нац. продукту, який екон. пропонує для продажу з метою отримання прибутку. Потенц. величина СПр залежить від запасу капіталу та технологіч. рівня вир-ва в межах потенц. величини СПр є функцією товарних цін та середніх витрат (СеВ) - витрат на вир-во 1-ці товару: СПр=/(Ц;СеВ). => що на СПр впливають два види факторів: ціна(Ц) і нецінові ф-ри, вплив яких опосередковується через середні витрати.

Сукупна пропозиція (СПр) — це шкала, графічно представлена у вигляді кривої, що показує рівень реального внутрішнього обсягу продукції, який буде вироблено за кожного можливого рівня цін та за інших рівних обставин. Вищий рівень цін створює для підприємств стимули виробляти і продавати більше товарів і послуг. При нижчому рівні цін обсяг виробництва зменшується.

 

 

Фактори, що впливають на сукупний попит

Фактори, що впливають на сукупний попит поділяються на цінові та нецінові. До цінових факторів відносяться: 1)зміна процентної ставки; 2)ефект багатства, або касових залишків; 3)ефект імпортних закупівель.

Ефект процентної ставки полягає у тому, що із зростанням згального рівня цін зростає і процентна ставка, що веде до скорочення споживчих витрат та інвестицій. У свою чергу, це спричиняє зменшення сукупного попиту. Ефект багатства, або ефект матеріальних цінностей (касових залишків) проявляється у зменшенні фінансових активів домашніх господарств (банківських строкових рахунків та облігацій) при зростанні загального рівня цін. Ефект імпортних закупівель полягає у зменшенні сукупного попиту на вітчизняні товари, якщо ціни на них будуть вищі, ніж на зарубіжні. Під дією цінових факторів сукупний попит змінюється по кривій AD. Розглянуті фактори показують зміну сукупного попиту під впливом зміни цін. Але сукупний попит може змінюватись і під тиском інших, нецінових факторів. До них відносять: 1)зміну в споживчих витратах: добробут населення,очікування споживача, заборгованість споживача,податки; 2)зміну в інвестиційних витратах:процентні ставки, зміна яких викликана, наприклад, змінами грошової маси в країні, а не зміною цін, очікувані прибутки від інвестицій, податки з підприємств, технологія, надлишкові потужності; 3)зміну в державних витратах; 4) зміну у витратах на чистий експорт: національний доход у закордрнних країнах, валютні курси.

Під дією нецінових факторів крива сукупного попиту AD переміщується:

Ц Ц

 

ВВП ВВП

О₃ О₁ О₂

Рис 1 (вплив цін-х факторів). Рис 2 (вплив нецін-х).