Пропозиція грошей, грошовий та депозитний мультиплікатори.

Пропозиція грошей у найбільш загальному розумінні є процесом створення додаткових платіжних коштів, які надходять до каналів готівкового і безготівкового обігу.

Пропозицію грошей (МБ) як економічний показник становлять готівка (С) поза банківською системою і депозити (О) в банках, які економічні агенти за потреби можуть використати для операцій. Це фактично агрегат М,:MS=C+D В умовах інфляції економіки, якою є і економіка України, коли великі строкові депозити вважаються ризикованими і відкриваються на незначний термін, пропозиція грошей може вимірюватися агрегатом МБ.32. Гроші, функції грошей види грошей.

На макроекономічному рівні пропозиція грошей формується дещо по-іншому. Вважається, що всі економічні суб'єкти одночасно не можуть запропонувати на ринку грошей більше від наявного у них запасу грошей. Тобто фактична маса грошей в обороті є природною межею пропозиції грошей. Ніякі стимулюючі фактори, наприклад зростання процента, не можуть збільшити пропозицію грошей понад цю межу. Якщо ж виникає потреба збільшити пропозицію понад цю межу, що можливо при зростанні сукупного попиту на гроші, то це можна зробити тільки додатковою емісією грошей в оборот. Тому будь-яка емісія грошей розглядається як зростання пропозиції грошей на грошовому ринку, а вилучення грошей з обороту - як скорочення пропозиції грошей. Комерційні банки в умовах дворівневої банківської системи “створюють” гроші, коли надають позики в обсязі своїх кредитних ресурсів.Депозити – Сума обов'язкових банківських резервів = Кредитні ресурси комерційного банку.Можливість “створення” грошей всією банківською системою визначається депозитним мультиплікатором.Депозитний мультиплікатор т обернено пропорційний нормі мінімальних банківських резервів R: M = 1/R Він показує, у скільки разів комерційні банки збільшують розмір грошової маси в обігу.Грошова пропозиція МS пов'язана з грошовою базою Б таким співвідношенням:DМS = т DБ,де DМS – приріст ропозиції грошей;т – депозитний мультиплікатор;DБ – приріст грошової бази.Грошовий мультиплікатор m – це ускладнений варіант депозитного мультиплікатора, в якому враховується поведінка як банків, так і населення:де т' – грошовий мультиплікатор;d – відношення готівкових грошей до депозитів у населення;R – форма обов'язкових банківських резервів (відношення резервів до депозитів).Грошовий мультиплікатор визначається як відношення грошової маси МS до грошової бази Б (гроші на балансі центрального банку).

Грошовий мультиплікатор т' показує, у скільки разів зміниться обсяг грошової маси МS в разі зміни грошової бази Б.Готівкові гроші + Резерви банків = Грошова база ´ Гроші на балансі (ЦБ), Готівкові гроші + Кошти на рахунках (депозити) = Грошова маса.Таким чином, грошову масу можна представити як добуток грошової бази і мультиплікатора:MS = Б × т'

Грошовий мультиплікатор використовується державними інститутами грошової системи для макроекономічного прогнозування пропозиції грошей і регулювання грошової маси. Важливу роль у цьому процесі відіграє центральний (національний) банк, який контролює грошову базу.Співвідношення грошової маси і маси товарів та послуг є основним питанням стабільної грошової системи і визначає купівельну спроможність грошей.Купівельна спроможність визначає кількість товарів і послуг, які можна купити на грошову одиницю.

Очевидно, що з підвищенням рівня цін купівельна спроможність грошей знижується і навпаки.

Гроші, функції грошей види грошей.

Ринкова економіка "розмовляє" мовою грошей. Будь-яку інформацію ринку ми сприймаємо тоді, коли вона подається у грошовій формі. Рівень доходів і їх витрачання, розміри угод і боргових зобов'язань, обсяги виробництва і соціальні витрати починають "промовляти" до нас лише за умови, що вони мають грошові вирази.

Щоб розуміти мову ринку, треба з'ясувати, що таке гроші. Одне з простих і змістовних визначень: "Гроші - це ті функції, які вони виконують". Чому у визначенні не йдеться про зовнішні вигляд грошей, не виділяється їх головна функція? Тому, по-перше, що на різних історичних етапах розвитку людства гроші набували різних форм, істотно змінювався їх зовнішній вигляд. Крім того, значна частина грошей у сучасних умовах взагалі не є готівкою. Їх можна не побачити, ні в руки взяти. По-друге, гроші є багатофункціональним явищем, акцентування ж уваги на одній з функцій лише збіднить їх зміст. Отже, розглянемо основні функції грошей.

Функція засобу обігу здійснюється грошима тоді, коли ними користуються, купуючи або продаючи певні товари чи послуги. Щоразу, коли ми, вирішуємо щось придбати (зошит, книжку, ручку) чи дістати послугу (перукаря, кравця) розраховуємося грошима, то гроші виконують саме функцію засобу обігу. Особливим виявом грошей як засобу обігу є так звана функція засобу платежу. Коли йдеться про придбання особливих товарів - виробничих ресурсів (землі, праці, капіталу), то власники цих товарів отримують відшкодування у вигляді ренти, заробітної плати та процента, а гроші функціонують саме як засіб платежу.

Згадаймо кругообіг у ринковій економіці. Внутрішнє коло - рух ресурсів та продуктів. Зовнішнє - потік споживчих та виробничих витрат і доходів, тобто коло руху грошей. У тих випадках, коли руху товарів, послуг та виробничих ресурсів протистоїть зворотній рух грошей, гроші виконують функцію засобу обігу.

Функція міри вартості здійснюється грошима тоді, коли вони використовуються для зіставлення цінностей або вартостей, різних товарів, послуг. Гроші тут є своєрідним масштабом для зіставлення, таким як, вуглець для визначення молярної маси інших речовин або світловий рік для вимірювання відстані між зорями. Ми використовуємо функцію міри вартості, коли, дивлячись на етикетку або цінник, з'ясовуємо ціну товару чи послуг. В цей момент ми подумки зіставляємо ціну даного товару з іншими та з власними доходами і робимо певний вибір. Ця функція реалізується і під час торгу між продавцем і покупцем на вільному ринку, а також у визначенні ціни за певні послуги, що надаватимуться в майбутньому. У функції міри вартості гроші роблять велику послугу як окремим особам, так і суспільства в цілому. Без неї було б неможливим прийняття раціональних рішень щодо розподілу ресурсів і доходів, здійснення перспективних розрахунків, визначення узагальнюючих показників тощо.

Функцію засобу нагромадження гроші виконують як особливий інструмент зберігання та примноження багатства. Це відбувається тоді, коли домашні господарства, скорочуючи поточне споживання, роблять заощадження або коли підприємці відкладають частину виручки від реалізації товарів на оновлення засобів виробництва чи збільшення капіталу. Зберігати багатство можна зберігати не лише у грошовій формі. Формами багатства є нерухомість, цінні папери, твори мистецтва. На відміну від інших форм багатства, його грошова форма дає змогу власникові миттєво використати гроші для будь-яких розрахунків. Зокрема, власники інших форм нагромадження багатства не можуть безпосередньо скористатися ними для покриття боргів, здійснення поточних розрахунків.

Завдяки функції грошей як засобу нагромадження існує спадкоємність різних етапів розвитку виробництва та споживання. Нагромадивши кошти у поточному періоді, можна забезпечити зростання виробництва і споживання у майбутньому.

Види грошей.

Грошима у сучасному розумінні є монета, паперові гроші, засоби, що замінюють гроші (чеки, векселі, кредитні картки), банківські рахунки, міжнародні гроші.

Монети.

В Україні перші монети було викарбувані за часів Володимира Великого наприкінці Х ст. Їх робили з золота і називали злотниками; на монеті було зображено тризубець. Спочатку в обігу були так звані справжні монети - зливки дорогоцінних металів з державним посвідченням їх вартості. У ХХ ст. монети стали символічними грошима, бо їх карбують з малоцінних металів, вартість металу, що містить монета, менше ніж зазначена на ній вартість. Монети використовуються для розмінювання паперових грошей.

Паперові гроші.

Ними є банкноти, або банківські білети. Банкнотом у середні віки називали посвідчення, видане банкіром, про те, що він одержав на зберігання певну кількість золота і зобов'язується повернути його на вимогу власника. До паперових грошей належать також казначейські білети. Їх випуском займається міністерство фінансів для покриття державних витрат. Казначейські білети ніколи не обмінювались на золото.

Засоби, що замінюють гроші.

До замінників грошей належать чеки, векселі, кредитні картки.

Чек - наказ власника банківського рахунку перерахувати певну суму на користь пред'явника чека. Наслідком цього розпорядження може бути або видача пред'явникові чека готівки, або безготівковий перерахунок грошей з одного банківського рахунку на інший.

Вексель - письмове зобов'язання боржника сплатити визначену суму грошей у визначений строк.

Кредитна картка - розрахунковий засіб, який найчастіше видається банками своїм клієнтам. Картка являє собою пластмасову платівку з ідентифікатором власника, тобто позначкою про номер рахунку в банку; її практично не можна підробити. При розрахунках кредитними картками у торговельних або інших установах картка вставляється у спеціальний апарат, і її номер надходить через комп'ютерну мережу в банк. У банк також надсилають дані про розрахунки за товари та послуги і він робить безготівкові перерахунки грошей на рахунок установ, що продали товари чи надали послуги.

Банківські рахунки.

Відображають і контролюють стан і рух коштів власника грошей, який передав їх у банк. Рахунки поділяють на безстрокові та строкові. Гроші з безстрокового рахунку власник може зняти у будь-який час, зі строкового - через певний час. Банківські рахунки є дуже різноманітними. Їх розрізняють за обсягами (дрібні та великі), за способами одержання грошей (чекові та безчекові), за швидкістю перетворення в готівку. Частка банківських рахунків у грошовій масі дуже велика.

Міжнародні гроші.

Міжнародні гроші - гроші, створені міжнародними організаціями для здійснення розрахунків між країнами. До них належать: СДР - "спеціальні права запозичення", створені Міжнародним валютним фондом, та ЕКЮ - міжнародна розрахункова одиниця, створена Європейським фондом валютного співробітництва. Запитання: що визначає їх суспільну цінність, якщо сучасні гроші не мають золотого забезпечення. По-перше, гроші наділено феноменальною суспільною корисністю - здатність обмінюватись на товари та послуги, бути гарантом економічного кругообігу не лише у поточному періоді, а й у майбутньому. По-друге, гроші мають суспільну корисність тому, що вони визнане державою, тобто держава оголосила їх законним платіжними засобами. По-третє, цінність грошей визначається їх суспільною спроможністю.

Суспільна цінність грошей забезпечується тими функціями, які вони виконують, визнанням їх державою та їх купівельною спроможністю.